Справа № 709/981/25
10 жовтня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду від 12 серпня 2025 року в справі за позовом ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Свою заяву обґрунтовує тим, що сума заборгованості за рішенням суду становить 140828,25 грн, яку він виплатити без розстрочення не може. Нерухомо та рухомого майна він не має, єдине джерело його доходу це заробітна плата, яка становить 49843,50. Він проживає разом із батьками, які є особами з інвалідністю, та заробітну плату він також витрачає на догляд та утримання батьків. Вищевказані обставини можуть ускладнити виконання рішення суду та зробити його виконання неможливим. Просить розстрочити виконання рішення Чорнобаївського районного суду строком на 1 рік.
У судовому засіданні представник заявника Охріменко Н. І. просила заяву задовольнити з підстав викладених у заяві, а також просила долучити довідку про склад сім'ї ОСОБА_2 .
Представник ТОВ "ФК "ЄАПБ" в судове засідання не з'явилася, подала до суду заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, просила заяву залишити без розгляду та задоволення. Мотивує заперечення тим, що відповідач стверджує, що він працює та отримує заробітну плату в розмірі 49843,50 грн. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості 20 відсотків. Звертала увагу суду, що надання розстрочення виконання рішення суду боржнику значно ускладнює сам процес виконання рішення, оскільки законодавство України не чітко регламентує дії стягувача у разі не виконання відповідачем умов розстрочення виконання рішення суду. Таким чином, позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, оскільки це значно ускладнить сам процес виконання рішення. Розгляд справи просила проводити за відсутності представника.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника заявника ОСОБА_1 , суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2025 року позов ТОВ "ФК "ЄАПБ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованість за кредитними договорами та судовий збір у розмірі 140828,25 гривень.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду заявник зазначив, що його майновий стан складається з єдиного джерела доходу його заробітної плати, яку він також витрачає на догляд та утримання бітьків з інвадідністю.
На підтвердження підстав для розстрочення виконання вказаного рішення суду ОСОБА_2 надав форму ОК-5, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав дохід за 2021 рік - 70853,85 гривень, за 2022 рік - 38551,43 гривень, за 2023 рік - 180974,01 гривень, за 2024 рік - 339294,68 гривень, за 2025 рік - 353069,73 гривень, копію довідки МСЕК, відповідно до якої батько заявника ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 2 групи, копію довідки МСЕК, відповідно до якої мати заявника ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 2 групи, та довідку про те що ОСОБА_2 має склад сім'ї: мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 роз'яснено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною.
Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 06.2019 у справі № 916/190/18.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі №2-55/10).
Водночас, заявником та його представником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували понесення щомісячно заявником обов'язкових витрат, які б прирівнювалися або перевищували розмір його доходу.
Аргументи заявника про те, що на його утриманні знаходяться батьки з інвалідністю, на переконання суду, не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні статті 435 ЦПК України, оскільки батьки заявника мають самостійний дохід, адже як особи з інвалідністю отримують пенсію, проте такі відомості матеріали справи не містять та заявником не надано.
Таким чином, заявником не доведено, а судом не встановлено існування у
ОСОБА_2 передбачених законом підстав для розстрочки виконання судового рішення - обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні статті 435 ЦПК України, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 260, 263, 353, 435 ЦПК України,
Відмовити у заяві ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя В. В. Левченко