Справа № 709/1672/25
10 жовтня 2025 року селище Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 , 01 вересня 2025 року о 16:00 в с. Мала Бурімка, вул. Шевченка, керував автомобілем VOLVO V50, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці ДТП із застосуванням приладу "Драгер". Проба позитивна, а саме 2.88 ‰ проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Він же, 01 вересня 2025 року о 16:00 в с. Мала Бурімка, вул. Шевченка, керував автомобілем VOLVO V50, д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та в результаті чого здійснив зіткнення з електроопорою. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
У зв'язку з тим, що дані правопорушення вчинені однією особою, суд вважає за доцільне об'єднати адміністративні матеріали в одне провадження.
Захисник Солод В. М. в судовому засіданні просив справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки кваліфікація дій ОСОБА_1 в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначена не правильно. На момент вчинення ДТП ОСОБА_1 не перебував у стані сп'яніння.
В судовому засіданні 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 пояснив, що 01 вересня він приїхав в Чорнобай у справах, його зупинили працівники поліції, претензій з приводу алкоголю до нього не було, і він поїхав додому. Потім дружина повідомила, щоб він відвіз її до магазину. Коли вони їхали, то в колесі щось лопнуло і він в'їхав в електроопору. Пояснив, що він зателефонував до працівників РЕМу, повідомив про подію і коли чекали працівників, то випили. Потім приїхали працівники поліції та освідували його.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 1 вересня у ОСОБА_3 було день народження, вони поїхали в ОСОБА_4 , щоб купити йому мобільний телефон. По дорозі їх зупиняли працівники поліції, претензій до ОСОБА_3 не було. Вони повернутися додому, дружина ОСОБА_3 попросила підвезти в магазин і по дорозі у них лопнуло колесо і вони в'їхали в стовп. Зазначив, що вони викликали працівників РЕМу і почали їх чекати і вже потім, коли чекали, вживали алкоголь. Коли приїхали працівники поліції, то він не підходив до них.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка є дружиною ОСОБА_1 надала аналогічні покази. Також вказала, що у них у сім'ї табу на керування автомобілем у стані сп'яніння.
Дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень поза розумним сумнівом доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містять протоколи про адміністративні правопорушення від 01 вересня 2025 року серії ЕПР1 № 440558, рапорт працівника поліції, згідно якого на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що авто вольво здійснило зіткнення з електроопорою, роздруківка з приладу "Драгер", проба позитивна, а саме 2.88 ‰ проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення ОСОБА_1 , де викладені обставини ДТП, схема ДТП, де зафіксоване положення автомобіля відносно проїзної частини, місце зіткнення та інші обставини ДТП, відеозапис, де зафіксовано прибуття працівників поліції на місце ДТП, також проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці ДТП на прилад "Драгер". На запитання працівника поліції чи вживав алкоголь, ОСОБА_1 повідомив, що "пив горілку", при цьому, що вживав алкоголь після ДТП останній не повідомляв", також на запитання з ким він їхав в автомобілі, ОСОБА_1 повідомив, що з дружиною.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, порушив Правила дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу та нанесення майнової шкоди, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом, оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимогу п. 2.9 а ПДР України, а відтак вчинив правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 440558 від 01 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, поліцейським було виконано вимоги ст.266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння на місці скоєння адміністративного правопорушення, або у найближчому закладі охорони здоров'я на що останній погодився.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Під час огляду відеозапису було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб. Дії працівника поліції в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення не подав. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ним зі складеним відносно нього протоколом.
Суд звертає увагу на те, що норми чинного законодавства не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Судом не встановлено порушень фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, в ході фіксації вказаних обставин під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 підтвердив, що керував автомобілем.
Позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, яке грунтується на власній інтерпретації подій, але не доведено у судовому засіданні жодним доказом. Суд враховує, що доказове значення має не саме визнання або заперечення
ОСОБА_1 своєї вини, а та конкретна інформація про обставини, що мають значення для справи, тобто фактичні дані щодо керування транспортним засобом в тані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з цим, суд не бере до уваги надані у судовому засіданні пояснення
ОСОБА_1 , а також пояснення свідків, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду, взаємоузгодженими між собою, матеріалами справи, зокрема відеозаписом.
Отже, заперечення, надані під час розгляду даної справи з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність його винуватості у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами
ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, яке має накладатися у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами.
У зв'язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою
0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що становить, на час вчинення правопорушення, 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 124, 221, 245, 280, 283-284, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить
17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA918999980313030149000023001; код платежу - 21081300.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя В. В. Левченко