Справа №487/7514/25
Провадження №2/487/3539/25
10.10.2025 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,після смерті його дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вивчивши матеріали позовної заяви, дійшла висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 цього Кодексу.
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.
Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивач в своїх позовних вимогах не зазначає на яке саме спадкове майно він просить визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Крім того, згідно постанови нотаріуса Третьої миколаївської нотаріальної контори Миколаївської області від 19.08.2025 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про на спадщину на все майно після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та відсутності доказів про його реєстрацію з померлою на день її смерті, відсутністю доказів щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вона була зареєстрована з померлою на день її смерті та протягом шестимісячного строку не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а також відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - Свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
У зв'язку з наведеним позивачу слід викласти обставини та обґрунтувати свої вимоги про визнання права власності в порядку спадкування щодо родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 та пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 або встановленого факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як передбачено частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру для фізичних осіб або фізичних осіб-підприємців складає 1 відсотків ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 01 січня встановлений у розмірі 3028 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсотків ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн. ) та не більше 15140 грн.
Як вбачається з позову, позивачем заявлена вимога майнового характеру щодо визнання права власності, зокрема на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 або частини квартири, оскільки позивачем вимоги не конкретизовані.
Отже, що позивачем заявлено майнову вимогу, тому позов підлягає грошовій оцінці, а тому, у відповідності до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
При пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1212 грн.
У п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України вказано, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216,статтею 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року №358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Таким чином, якщо у позивача виникають труднощі з визначенням ціни позову, що відповідатиме дійсній вартості спірного майна, позивач не позбавлений можливості провести експертну оцінку такого майна, за результатами якої позивач може визначити вірну ціну позову, оскільки оцінка має бути дійсною, тобто за висновком спеціаліста-оцінювача, чиннім протягом шести місяців, що передують даті звернення позивача з позовом до суду.
При цьому, позивачем будь-яких доказів на підтвердження вартості спадкового майна, зокрема нерухомого майна, суду не надано.
Отже позивачу необхідно надати докази дійсній вартості спадкового майна, у тому числі нерухомого, відповідно до експертної оцінки такого майна, за результатами якої позивач може визначити ціну позову, тобто за висновком спеціаліста-оцінювача, чиннім протягом шести місяців, що передують даті звернення позивача з позовом до суду та сплатити судовий збір.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, а відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви зазначені в мотивувальній частині ухвали судді.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Платіжні реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/22030101
Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37992030
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача: (МФО) 899998
Рахунок отримувача: UA808999980313121206000014480
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Заводський районний суд м. Миколаєва (назва суду, де розглядається справа).
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя С.М. Афоніна