ЄУН 337/2807/25
1-кп/337/402/2025
10 жовтня 2025 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України,
В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
16.09.2025 від захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про заміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, яке мотивує тим, що ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 121 120,00грн. 27.03.2025 матір'ю обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 внесено заставу на депозитний рахунок ТУ ДСА і ОСОБА_4 звільнений з-під варти. Наразі ОСОБА_4 мобілізований за призовом та проходить відповідне навчання, у зв'язку з чим заставодавець ОСОБА_8 не має можливості виконувати свої процесуальні обов'язки. Вважає, що ризики передбачені ст.177 КПК України щодо ОСОБА_4 відсутні.
В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 вказане клопотання підтримали повністю та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення вказаного клопотання заперечив та зазначив, що застава є запобіжником непорушення обвинуваченим процесуальних обов'язків. На даний час жодних обставин, які б вказували на відсутність ризиків в поведінці обвинуваченого, стороною захисту не доведено. Те, що обвинувачений мобілізований та проходить військову службу, не свідчить про припинення існування ризиків, які були підставою для обрання йому первісно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу. Просить в задоволенні клопотання відмовити.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 при вирішенні клопотання поклались на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників справи, суд приходить до такого.
Згідно з ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл.18 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст.176,177,194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується судом у разі, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім того, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Так, наразі ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 сь.307 КК України, які є тяжкими злочинами та за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, яке є нетяжким злочином.
Дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, тому на цій стадії провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Також суд враховує, що ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами «поза розумним сумнівом».
В межах вказаного кримінального провадження на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 20.03.2025 до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу вигляді застави розмірі 121 120,00грн. з покладанням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби); - утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
27.03.2025 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв'язку з внесенням за нього застави.
При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу, слідчий суддя вважав доведеним наявність ризиків, передбачених п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, на момент застосування слідчим суддею запобіжного заходу ОСОБА_4 підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в той час, коли наразі він обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень - ч.1 та ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.
Інститут зміни запобіжного заходу пов'язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.
Звертаючись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, сторона захисту не навела та жодним чином не обґрунтувала, що зазначені вище ризики відпали та є неактуальними. Сам по собі факт мобілізації обвинуваченого та проходження ним військової служби не свідчить про припинення існування ризиків, які були підставою для застосування до ОСОБА_4 відповідного запобіжного заходу.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що на даний час підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, не має. Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, стороною захисту не доведено і судом не встановлено.
Суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави в достатній мірі забезпечує його належну процесуальну поведінку, а його заміна на особисте зобов'язання за наявності ризиків, передбаченим ст. 177 КПК України, які наведено вище, не є доцільним з урахуванням цілей та мети його застосування.
Таким чином, в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 слід відмовити.
Керуючись ст. 2,176-178,194,201,204,331 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання та повернення застави заставодавцю - відмовити повністю.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
10.10.2025