ЄУН 331/6511/24
№2/337/846/2025
02 жовтня 2025 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бессарабової Т.П.
представника позивача - Скупої Н.О.
відповідачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство «Українська залізниця», про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
29.10.2024 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з вказаним позовом до відповідачки, який мотивує тим, що з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є постачальником електричної енергії на території Запорізької області. Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 відповідачка є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , і в силу публічного договору про постачання електричної енергії зобов'язана щомісячно здійснювати оплату вартості спожитої електроенергії за фактичними обсягами згідно з показами засобів комерційного обліку, які надаються постачальнику адміністратором комерційного обліку - в даному випадку АТ «Укрзалізниця». Однак цього обов'язку відповідачка належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за період з 01.08.2021 до 30.09.2024 утворилась заборгованість в розмірі 102 991,52грн. за загальний обсяг спожитої електроенергії 39 454кВт/год. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України за прострочення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачці за період з 01.10.2021 до 23.02.2022 інфляційні втрати в розмірі 56,93грн. та 3% річних за період з 21.09.2021 до 23.02.2022 в розмірі 12,75грн., які також підлягають стягненню.
Просить стягнути з відповідачки заборгованість в загальному розмірі 103061,20грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40грн.
Ухвалою Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 06.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання з викликом сторін.
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд до Хортицького районного суду м. Запоріжжя за підсудністю - за місцем знаходження нерухомого майна відповідачки ОСОБА_1 .
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.02.2025 цивільну справу прийнято до провадження суду та призначено до судового розгляду в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою за клопотанням позивача витребувано у АТ «Укрзалізниця» відомості щодо обсягу спожитої електричної енергії споживачем ОСОБА_1 за кожен календарний місяць за період з 01.08.2021 по 30.09.2024.
На виконання вказаної ухвали 17.03.2025 до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи - АТ «Укрзалізниця» з відповідною інформацією, в яких також зазначено, що відомості про обсяги споживання за вересень 2024 року відображені з урахуванням заміни засобу обліку, яка відбулась в цьому розрахунковому періоді. Крім того, зазначено, що АТ «Укрзалізниця» здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на підставі відповідної ліцензії та в силу покладених на нього функцій забезпечує фіксацію обсягів спожитої електричної енергії, в т.ч. відповідачкою, та передає їх позивачу. Заявлена позивачем сума до стягнення є вартістю спожитої електричної енергії в обсягах, які були повідомлені позивачу АТ «Укрзалізниця».
23.04.2025 до суду через систему «Електронний суду» від відповідачки ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Наливайко В.Є. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони позовні вимоги визнали частково, посилаючись на те, що в позовній заяві невірно зазначена адреса відповідачки: АДРЕСА_2 , в той час, коли вона зареєстрована та мешкає по АДРЕСА_2 . Крім того, покази лічильника, які зазначені в письмових поясненням АТ «Укрзалізниця» за період з 01.08.2021 до 01.09.2023, є помилковими, оскільки лічильник не змінювався з 02.08.2011, що підтверджується копією договору №ЕЕ94112218 про користування електричною енергією для побутових споживачів. На момент укладання цього договору показання приладу обліку становило 32 968КВ. Відповідно помилковим є розрахунок заборгованості. Просили позов задовольнити частково.
25.06.2025 до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів та витребування доказів.
07.07.2025 від представника третьої особи АТ «Укрзалізниця» надійшли заперечення на вказані клопотання.
В судовому засіданні 09.07.2025 ухвалою суду, постановленою на місці, клопотання відповідачки про долучення доказів задоволено. В задоволенні клопотання відповідачки про витребування доказів ухвалою суду від 09.07.2025 відмовлено.
26.08.2025 до суду від представника позивача ТОВ «Запоріжелектропостачання» надійшли клопотання про долучення додаткових письмових доказів.
26.08.2025, 10.09.2025 та 15.09.2025 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшли клопотання про долучення додаткових письмових доказів.
Крім того, 10.09.2025 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначила, що надані АТ «Укрзалізниця» показники лічильника електроенергії є некоректними. В 2011 році показання лічильника становили 32968кВт/год, тоді як в 2021 лише 11483кВт/год. Така різниця є неможливою з огляду на логіку та послідовність споживання електроенергії. Оператор розподілу не надав інформації про походження показів лічильника за спірний період, дані щодо способу їх отримання відсутні, що позбавляє можливості перевірити правильність формування розрахунків за спожиту електроенергію. Вона з цього приводу неодноразово зверталась до АТ «Укрзалізниця», однак отримала формальну відписку. Вважає, що така поведінка оператора підтверджує невирішеність питання достовірності показників лічильника. Посилання третьої особи на те, що перевірка вузлів обліку проводилась у її відсутності, не відповідає дійсності та суперечить вимогам глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Жодного повідомлення про проведення перевірки вона не отримувала і участі в цьому не брала, що викликає сумнів в достовірності даних, отриманих в результаті такої перевірки. Вона визнає свій обов'язок щодо оплати фактично спожитої електроенергії відповідно до умов договору та чинного законодавства. Однак заперечує розмір донарахувань, які виникли внаслідок неправильного визначення показників лічильника.
15.09.2025 представник третьої особи АТ «Укрзалізниця» в судовому засіданні заявив клопотання про долучення додаткових письмових доказів.
В судовому засіданні 15.09.2025 ухвалою суду, постановленою на місці, клопотання сторін та третьої особи про долучення доказів були задоволені.
29.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника третьої особи АТ «Укрзалізниця», в яких він зазначив, що станом на 01.01.2020 показники засобу обліку електричної енергії споживача ОСОБА_1 становили 8705, станом на 01.07.2021 - 11161. Відомості щодо контрольного огляду засобу обліку у вказаному періоді не проводились, покази лічильника відповідачкою на адресу третьої особи як ОСР не передавались, обсяги споживання визначались розрахунковим шляхом по середньомісячному споживанню. Під час розгляду справи відповідачка не надала жодного належного та допустимого доказу на спростування повідомлених третьою особою обсягів споживання електроенергії. Більш того, долучені відповідачкою докази містять відомості щодо показів, які кореспондуються з аналогічними даними, повідомленими третьою особою. Відповідно твердження відповідачки щодо недостовірності повідомлених третьою особою показів її лічильника не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наявними у справі доказами. Просить вирішити спір з урахуванням вказаних пояснень.
В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» - Скупа Н.О. позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Також суду пояснила, що Запоріжжяелетропостачання як постачальник електричної енергії здійснює нарахування плати побутовим споживачам за фактичними обсягами споживання, відомості про які надаються йому адміністратором комерційного обліку - в даному випадку АТ «Укрзалізниця» кожного місяця в електронному вигляді. Відповідачка ОСОБА_1 як споживач зобов'язана кожного місяця передавати покази лічильника АТ «Укразалізниця» та сплачувати спожиту енергію за виставленими позивачем рахунками. Однак цього обов'язку в спірний період вона не виконувала. Згідно з інформацією АТ «Укрзалізниця» в вересні 2023 за адресою відповідачки було проведено контрольний огляд приладу обліку та виявлено значне споживання - майже 37тис.кВт/год, на які і здійснено нарахування плати. Доводи відповідачки про те, що вона не могла споживати такі обсяги, нічим не доведені. Остання не заперечує, що не передавала покази лічильника, в т.ч. на початок спірного періоду, оплату за спожиту електроенергію не здійснювала. При цьому, вона сама надала суду копії рахунків на оплату за січень 2020 та січень 2021, які виставлялись їй позивачем, і в них зазначені ті ж самі покази та обсяги споживання, як і в інформації Укрзалізниці. Надані відповідачкою фотознімки лічильника є неналежними доказами, оскільки не містять достовірної інформації про те, коли вони зроблені. Вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
В судовому засідання відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково та пояснила, що вона не згодна з тими показами, які зазначені за серпень 2021-вересень 2023. Це не показники її лічильника. Її лічильник не замінювався з 2011 року. НА момент укладання в 2011 році договору на постачання електричної енергії покази її лічильника були 32968, на момент його заміни в вересні 2024 - 50544. Станом на 01.02.2024 покази були 49779, з чим вона погоджується. Крім того, вона надала фото лічильника від 30.01.2022, де покази 47 749. Вона споживала електроенергію в незначних обсягах. Крім того, вона фактично не проживала за вказаною адресою в 2019-2021 роках. Вважає, що покази лічильника, зазначені в інформації Укрзалізниці та на які нарахована заборгованість за період з 01.08.2021 по 01.10.2023, є помилковими. Скоріш за це, покази переплутали з якимось іншим споживачем, можливо сусідньою квартирою. Вона не могла споживати такі обсяги. При цьому, визнає, що щомісячно не повідомляла ОСР покази лічильника та не сплачувала в спірний період вартість спожитої електроенергії позивачу. За її підрахунком вона має заборгованість, але в значно меншому розмірі.
Представник третьої особи АТ «Укрзалізниця» - Передерій Д.В. в судовому засіданні позов підтримав, проти доводів відповідачки заперечив. Також пояснив, що з 01.01.2019 АТ «Укрзалізниця» є оператором системи розподілу електроенергії та адміністратором комерційного обліку. Споживачі електроенергії зобов'язані щомісячно передавати ОСР покази свого лічильника для визначення обсягів споживання, які в подальшому передаються постачальнику ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» для формування розрахунків на оплату. Згідно з особовим рахунком, заведеним на житло відповідачки, покази її лічильника станом на 01.08.2021 становили 11483, станом на 01.03.2022 - 12581. До жовтня 2023 споживач не передавав показів лічильника, тому в інформації ОСР обсяг споживання не змінювався. 22.09.2023 представниками ОСР було складено акт контрольного огляду лічильника відповідачки та зафіксовані показники 49779. При заміні лічильника в вересні 2024 зафіксовані покази 50544. Заміна лічильника відбувалась в присутності відповідачки і жодних зауважень з приводу цих показників вона не виказувала. Для передачі показів лічильника побутовий споживач може користуватись особистим кабінетом, чат-ботом, мобільними месенджерами, електронною поштою тощо. Відповідачка підтвердила в суді, що не передавала покази лічильника в спірний період та оплату не здійснювала, в той час, коли це її прямий обовьязок. Якщо покази не передаються, обсяги споживання визначаються за середніми обсягами. Але через воєнний стан та не передачу відповідачкою показів лічильника ОСР передавав позивачу інформацію про споживання за «0» обсягами. Здійснення контрольних оглядів та зняття показів лічильника під час дії воєнного стану є об'єктивно утрудненим. Лише в вересні 2023 представниками ОСР були зняті контрольні показники лічильника у відповідачки та виявлено надмірне споживання електричної енергії. При цьому, облік споживачів здійснюється у відповідній електронній базі даних як за ПІБ, адресою, особовим рахунком, так і за ЕСІ-кодом -унікальним ідентифікаційним кодом споживача, за яким в подальшому і передавались дані постачальнику. Обмін даними між ОСР та постачальником відбувається також в електронному вигляді. Заперечуючи проти обсягів споживання, на які нарахована заборгованість, відповідачка не подала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів. Надані нею фотознімки є неналежними та недопустимими доказами. Вважає позовні вимоги доведеними.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Так, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017р. (далі - Закон №2189-VIII) правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, мають ознаки зобов'язання, в силу яких споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.7,9 Закону №2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Правовідносини щодо постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з п.1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з п.2.3.13, 2.3.14 ПРРЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Абз.2 п.4.10 ПРРЕЕ визначено, що побутові споживачі та суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до п.4.12 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до п.4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до п.8.6.1, 8.6.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - Кодекс КОЕЕ) зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Індивідуальні побутові споживачі зобов'язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об'єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД) в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД); 2) за телефоном чи іншими електронними засобами; 3) шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку; 4) через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом згідно з укладеним договором.
Згідно з п.8.6.5 Кодексу КОЕЕ у разі неотримання оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) від споживача фактичних показів лічильника(ів) до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, та за умови, що з технічних причин покази не отримані за допомогою засобів дистанційної передачі даних, оціночні покази лічильника на початок першої доби цього календарного місяця визначаються оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) шляхом додавання до останнього отриманого ними фактичного показу лічильника величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою останнього зчитування фактичних показів та першим числом цього календарного місяця.
У разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Водночас індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику (п. 8.6.16 Кодексу КОЕЕ)
Відповідно до п. 9.1.1 Кодексу КОЕЕ обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
В силу вимог ст.525,526,530,611 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 та відповідно споживачем електричної енергією, особовий рахунок № НОМЕР_1 , ЕІС-код - 62Z2932740634494.
З 01.01.2019 ТОВ «Запоріжелектропостачання» є постачальником електричної енергії на території Запорізької області, АТ «Укрзалізниця» в даній справі - оператором системи розподілу/адміністратором комерційного обліку щодо споживача ОСОБА_1 ..
Згідно з випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 , заведеного на квартиру відповідачки у постачальника електричної енергії, за період з 01.08.2021 до 30.09.2024 оплата за спожиту електроенергію не здійснювалась, станом на 30.09.2024 заборгованість становить 102279,60грн. за загальний обсяг споживання 39456кВт/год.
Згідно з розрахунком позивача ним нараховано на підставі ст.625 ЦК України у зв'язку з простроченням відповідачкою грошового зобов'язання інфляційні втрати в розмірі 56,93грн. за період з 01.10.2021 до 23.02.2022 та 3% річних в розмірі 12,75грн. за період з 21.09.2021 до 23.02.2022.
Згідно з інформацією АТ «Укрзалізниця» обсяги споживання електроенергії споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС-код - 62Z2932740634494, станом на 01.01.2020 визначені за показами 8705, станом на 01.02.2021-8805, станом на 01.12.2020 - 9814, станом на 01.01.2021 - 9914, станом на 01.07.2021 - 11161.
Згідно з інформацією АТ «Укрзалізниця» обсяги споживання електроенергії споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС-код - 62Z2932740634494, станом на 01.08.2021 визначені за показами 11483, станом на 01.03.2022 та станом на 01.09.2023 - 12581, станом на 01.10.2023 - 49779, станом на 01.09.2024 - 50544.
Згідно з актом технічної перевірки приладів обліку електричної енергії №01 від 06.09.2024, складеного представником ЕЧ-4 за участі споживача ОСОБА_1 , відбулась заміна електролічильника, серійний номер СО-U446М, на інший. Покази на знятому лічильнику - 50544,0. Прилад обліку придатний до експлуатації в якості розрахункового.
Крім того, згідно з актом контрольного огляду засобів комерційного огляду від 22.09.2023, складеного представниками ОСР, покази лічильника за адресою: АДРЕСА_1 , серійний номер СО-U446М, - 49779,50.
Згідно з договором №ЕЕ94112218 про користування електричною енергією для побутових споживачів, укладеним 02.06.2011 між споживачем ОСОБА_1 та енергопостачальником ДП «Придніпровська залізниця» в особі ВСП «Енергозбут», за адресою споживання: ст.Дніпробут-2, б.1 кв.6, встановлено лічильник серійний номер СО-U446М, покази 32968.
Згідно з фотознімком, датованим 30.01.2022, на лічильнику серійний номер СО-U446М зафіксовані покази 47749,1.
Згідно з рахунком на оплату за спожиту електроенергію за період 01.01.2020-01.02.2020, споживач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 нараховано за вказаний період 90,00грн за обсяг споживання 100квт/год, покази - 8805 (поточні)-8705 (попередні).
Згідно з рахунком на оплату за спожиту електроенергію за період 01.01.2021-01.02.2021, споживач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 нараховано за вказаний період 168,00грн за обсяг споживання 100квт/год, покази - 9914 (поточні)-9814 (попередні).
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Згідно з ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає позов ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 законним, обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню.
В даному випадку суд вважає встановленим та доведеним, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 та відповідно споживачем електричної енергії, в порушення вищевикладених норм чинного законодавства та публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», неналежним чином здійснювала оплату вартості спожитої електроенергії, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.08.2021 по 30.09.2024 в загальному розмірі 102991,52грн., яка підлягає стягненню з нею на користь позивача в повному обсязі.
При цьому, суд враховує, що відповідачка факту підключення її квартири до мережі електропостачання, споживання електроенергії, свого обов'язку здійснювати оплату за спожиту електроенергію та порушення цього обов'язку не оспорювала, у зв'язку з чим ці обставини на підставі ст.82 ЦПК України не підлягають доведенню іншими засобами доказування.
Заперечуючи проти позову, відповідачка вказує на помилковість, некоректність показів лічильника та обсягів споживання, які були передані третьою особою - АТ «Укрзалізниця» як адміністратором комерційного обліку та оператором системи розподілу позивачу - постачальнику електроенергії ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та за якими останній здійснював нарахування плати за електроенергію в спірний період і відповідно розміру заборгованості, заявленого до стягнення.
Разом з тим, відповідачка в порушення вимог ст.12,13,81 ЦПК України не надала суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх заперечень і відповідно не спростувала доводів позивача та третьої особи.
Так, згідно з наданими позивачем та третьою особою доказами - виписками з особового рахунку, інформацією про обсяги споживання, актом заміни приладу обліку, актом зняття контрольних показників, які суд вважає належними та допустимими доказами, встановлено, що на початок спірного періоду - 01.08.2021 покази прибору обліку електроенергії за адресою споживання: АДРЕСА_4 становили 11483, на 01.09.2024 - НОМЕР_2 . 06.09.2024 відбулась заміна приладу обліку, первісні показники нового лічильника -15949, станом на 30.09.2024-16010. Загальний обсяг споживання за спірний період - 39454кВт/год. При цьому, 22.09.2023 при знятті контрольних показників лічильника представниками третьої особи зафіксовані покази - 49779,50.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 не заперечувала, що на момент заміни електролічильника в вересні 2024 роки відповідним актом зафіксовані показники 50544. В той же час, вона заперечує дійсність акту контрольного огляду засобів комерційного огляду від 22.09.2023, згідно з яким показники лічильника - 49779, одночасно посилаючись на наданий нею фотознімок лічильника від 30.01.2022, згідно з яким покази на лічильнику - 47749. Отже, такі доводи відповідачки є суперечливими.
При цьому, жодних доказів на спростування невірності показів лічильника на початок спірного періоду (01.08.2021) - 11483, відповідачка не подала. Надані нею 10.09.2025 фотознімки із зображенням лічильника суд відхиляє як неналежні та недопустимі докази, оскільки вони не містять інформацію про дату створення цих фотознімків та відповідно момент фіксації показників лічильника, а саме те, що ці показники мали місце на початок спірного періоду (01.08.2021).
Суд також не бере до уваги наданий відповідачкою договір про користування електричною енергією від 02.06.2011, за змістом якого покази лічильника на квартиру відповідачки - 32968, оскільки відповідна інформація стосується періоду на десять років раніше, ніж заявлений у цій справі.
Крім того, суд враховує, що відповідно до наданих безпосередньо відповідачкою рахунків на оплату за спожиту електроенергію за січень 2020 та січень 2021, зазначені в них показники лічильника та обсяги споживання відповідають наданій АТ «Укрзалізниця» інформації щодо обсягів споживання.
В судовому засіданні відповідачка зазначила, що з приводу неправильності зазначених в рахунках показників лічильника вона до позивача чи до третьої особи не зверталась, в той час, коли за змістом п. 8.6.16 Кодексу КОЕЕ у разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Однак жодних відомостей про корегування показів лічильника та обсягів споживання за ініціативою відповідачки матеріали справи не містять.
Також відповідачка в судовому засіданні не заперечувала, що в спірний період не повідомляла покази лічильника третій особі та не здійснювала оплату за спожиту електроенергію за фактичними показниками, отже неналежним чином виконувала свої обов'язки як споживача електричної енергії. Заявлений до стягнення розмір заборгованості не спростувала.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за спожиту електроенергію за період з 01.08.2021 до 30.09.2024 у розмірі 102991,52грн, 3% річних за період з 21.09.2021 до 23.02.2022 у розмірі 12,75грн., інфляційні втрати за період з 01.10.2021 до 23.02.2022 у розмірі 56,93грн., нарахування яких суд вважає правомірним.
Ухвалюючи рішення, суд враховує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
На підставі вищевикладеного, позов ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» слід задовольнити повністю.
Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.15,16,509,525,526,530,610,611,625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою КМУ №312 від 14.03.2018р., ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,142,206,259,263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», ЄДРПО 42093239, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.35, заборгованість за спожиту електроенергію за період з 01.08.2021 до 30.09.2024 у розмірі 102991,52грн, 3% річних за період з 21.09.2021 до 23.02.2022 у розмірі 12,75грн., інфляційні втрати за період з 01.10.2021 до 23.02.2022 у розмірі 56,93грн., судовий збір в сумі 2422,40грн., усього 105483,60грн. (сто п'ять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.10.2025.
Суддя Н.А. Мурашова
02.10.2025