ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 вересня 2025 року Справа № 903/62/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
позивач - Митюк С.П.
відповідач - Козлюк З.Р.
державний орган виконавчої служби - Синюк І.В.
за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 24.07.2025, повний текст судового рішення складено 25.07.2025 у справі № 903/62/23
за скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на бездіяльність державного виконавця - головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз"
про стягнення 76 775 555 грн 33 коп.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.07.25 у справі № 903/62/23 cкаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича у виконавчому провадженні №78465095 щодо не зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78465095 щодо виконання наказу Господарського суду Волинської області по справі № 903/62/23 про стягнення з АТ "Волиньгаз" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 55 104 808 грн 38 коп основного боргу, 5 176 830 грн 02 коп пені, 1 834 313 грн 06 коп 3% річних, 14 659 603 грн 87 коп інфляційних втрат, 939 400 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, а всього: 77 714 955 грн 33 коп до врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", яке бере участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 року №1639-IX, та не зняття арешту з усіх грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику: АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", адреса: 43006, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Франка, будинок 12, код ЄДРПОУ: 03339459 у межах суми звернення стягнення (з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження) 14 337 959 грн 79 коп. Зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. усунути порушення (поновити порушене право АТ "Волиньгаз") шляхом: зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №78465095 щодо виконання наказу господарського суду Волинської області по справі № 903/62/23 про стягнення з АТ "Волиньгаз" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 55 104 808 грн 38 коп основного боргу, 5 176 830 грн 02 коп пені, 1 834 313 грн 06 коп 3% річних, 14 659 603 грн 87 коп інфляційних втрат, 939 400 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, а всього: 77 714 955 грн 33 коп (сімдесят сім мільйонів сімсот чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн 33 коп) до врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", яке бере участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 року №1639-IX та зняття арешту з усіх грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику: АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", адреса: вул. Франка, буд. 12, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 03339459 у межах суми звернення стягнення (з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження) 14 337 959 грн 79коп.
04.08.2025 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", не погоджуючись з постановленою ухвалою звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.07.2025 у справі № 903/62/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги АТ "Волиньгаз" на бездіяльність виконавця у виконавчому провадженні № 78465095 - відмовити повністю.
Також 04.08.2025 через підсистему "Електронний суд" Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.07.2025 у справі № 903/62/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Волиньгаз" на бездіяльність державного виконавця - відмовити у повному обсязі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 для розгляду справи №903/62/23 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Саврій В.А., Коломис В.В..
Листом №903/62/23/4196/25 від 04.08.2025 матеріали справи витребувано у Господарського суду Волинської області. 14.08.2025 до суду надійшли матеріали справи №903/62/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.07.2025 у справі № 903/62/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2025 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3.
Також ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.07.2025 у справі № 903/62/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2025 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3.
22.08.25 через підсистему "Електронний Суд" від АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", у якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
25.08.25 через підсистему "Електронний Суд" від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення, у яких третя особа зазначає, що питання вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 78465095 має вирішуватись з урахуванням положень Закону № 1639 та ЗУ "Про виконавче провадження".
У зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Крейбух О.Г. з 08.09.2025 по 03.10.2024 включно, на підставі службової записки Секретаря судової палати № 2 Філіпової Т.Л. від 08.09.2025, за розпорядженням керівника апарата Північно-західного апеляційного господарського суду Турович Н.С. від 09.09.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 903/62/23 між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В..
Згідно спеціалізованої комп'ютерної програми "Діловодство" суддя Саврій В.А. перебував у відпустці у період з 08.09.2025 по 11.09.25 включно. Із огляду на зазначене судове засідання у справі № 903/62/23, яке призначене на 10.09.25 об 11:00 год не відбулось, про що було складено довідку про неможливість проведення судового засідання, а також повідомлено учасників справи телефонограмою.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.25 прийнято та об'єднано апеляційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 24.07.2025 у справі № 903/62/23 до спільного апеляційного провадження колегією суддів у новому складі (головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В..). Розгляд справи призначено на 30.09.2025 об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань № 1. Попереджено, що розгляд справи відбудеться "30" вересня 2025 р. об 14:30 год. за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - Митюк Сергія Петровича та за участю представника Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" - Козлюк Зінаїди Ростиславівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів представників сторін.
30.09.25 у зал судових засідань суду апеляційної інстанції з'явились: представник відповідача Козлюк З.Р. та представник органу державного виконання Синюк І.В., також у судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку з'явився представник позивача Митюк С.П.. Учасники справи надали пояснення з приводу оскаржуваного судового рішення та апеляційних скарг.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.02.2024 у справі №903/62/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про стягнення заборгованості у сумі 77 714 955,33 грн. задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 55104 808 грн 38 коп основного боргу, 5 176 830 грн 02 коп пені, 1 834 313 грн 06 коп 3% річних, 14 659 603 грн 87 коп інфляційних втрат, 939 400 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, а всього 77 714 955 грн 33 коп.
На виконання рішення суду видано наказ №903/62/23-1 від 25.04.2024.
18.06.2025 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про примусове виконання рішення суду у справі №903/62/23. Заявник вказав, що з урахуванням часткового погашення, сума заборгованості за період з 01.03.2022 по 30.11.2022 становить 13 034249,17 грн. На думку позивача зазначена сума не підлягає врегулюванню відповідно до Закону України № 1639, а відтак і перешкоди у відкритті виконавчого провадження відсутні.
27.06.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем розглянуто заяву стягувача про примусове виконання наказу №903/62/23-1, виданого 25.04.2024 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78465095.
Як зазначено державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження від 27.06.2025 ВП № 78465095 з урахуванням часткового погашення, сума заборгованості за період з 01.03.2022 по 30.11.2022 (що не підлягає врегулюванню на підставі Закону № 1639-ІХ) становить 13 034 249,17 грн.
Також у постанові зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 303 424,92 грн.
Крім того, 27.06.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем було винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
27.06.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем було винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП № 78465095.
Вказаною постановою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/ електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ВОЛИНЬГАЗ" адреса: Волинська обл., м. Луцьк, ВУЛ.ФРАНКА, буд.12, код ЄДРПОУ: 03339459 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 14 337 959,79 грн.
04.07.2025 АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" звернулося до Господарського суду Волинської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича щодо не зупинення виконавчого провадження №78465095 та не зняття арешту з грошових коштів/електронних грошей боржника, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях.
АТ "Волиньгаз" вважає, що бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича, яка виразилася у не зупиненні виконавчого провадження №78465095 та не знятті арешту з грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях - є незаконною та неправомірною. При цьому порушуються права та інтереси АТ "Волиньгаз" на вільне користування грошовими коштами, які містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, майном та на законодавчо передбачене право врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14 липня 2021 року №1639-IX (надалі - Закон 1639-ІХ), у тому числі, яка підтверджена судовим рішенням Господарського суду Волинської області від 14.02.2024 у справі №903/62/23, яке набрало законної сили 25.04.2024.
Скаржник зазначив, що дія Закону 1639-ІХ поширюється на спірні правовідносини, які виникли між ТОВ "Оператор ГТС України" та АТ "Волиньгаз" у справі №903/62/23, а саме у травні та вересні 2021 року, заборгованість за які і становить суму основного боргу 55 104 808,38 грн.
Вказує, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" обізнано та ним не заперечується, що заборгованість стягнута з АТ "Волиньгаз" у розмірі 55 104 808,38 грн - основного боргу згідно рішення Господарського суду Волинської області від 14.02.2024 у справі №903/62/23 підлягає врегулюванню відповідно до Закону 1639-ІХ. Жодних розрахунків, роз'яснень в частині зазначення сум стягнутих штрафних санкцій по періодах, в тому числі щодо того, що ці суми не підпадають під врегулювання ЗУ № 1639-ІХ позивачем в суді не подавалось, судом не досліджувалось, додаткове рішення чи ухвала про роз'яснення судового рішення в порядку ст.ст. 244, 245 ГПК України судом за заявою позивача не виносились.
Таким чином АТ "Волиньгаз" вважає, що тільки після реалізації законодавчо передбаченого права на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 року №1639-IX, у тому числі яка підтверджена судовим рішенням Господарського суду Волинської області від 14.02.2024 у справі №903/62/23, яке набрало законної сили 12.04.2024 за травень та вересень 2021 року, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислав Сергійович може продовжувати вчиняти виконавчі дії у ВП №78465095 на залишок суми відповідно до наказу Господарського суду Волинської області №903/63/23-1, виданого 25.04.2024.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.07.25 у справі № 903/62/23 cкаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича задоволено.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням від позивача та органу державного виконання надійшли апеляційні скарги. Апелянти зазначають, що вчинення виконавчих дій в межах стягнення 13034249, 17 грн є правомірними, адже зазначена сума не підлягає врегулюванню за ЗУ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 року №1639-IX. Висновки місцевого господарського суду щодо необхідності застосування правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 є безпідставними, адже висновки суду касаційної інстанції не враховують специфіку виникнення боргу у справі № 903/62/23. У свою чергу позивач звертає увагу суду на наявну практику Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 904/4463/23, яка на переконання апелянта є більш релевантною та застосовною відносно правовідносин, які виникли у даній справі.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").
Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Ч. 11 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у випадку, передбаченому п. 15 ч.1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі п. 15 ч.1 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає.
Щодо незгоди ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.07.2025 у справі № 903/62/23, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно п. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч.1 ст. 34 цього Закону є підставою для зняття арешту, накладеного виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти боржника. Така ситуація виникає коли дата винесення постанови про накладення арешту на майно/кошти боржника не співпадає з датою винесення постанови про зупинення виконавчих дій, оскільки таку дію виконавець вчиняє не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в ч.1 ст. 34 цього Закону.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.02.2024 у справі №903/62/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про стягнення заборгованості у сумі 77 714 955,33 грн. задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 55104 808 грн 38 коп основного боргу, 5 176 830 грн 02 коп пені, 1 834 313 грн 06 коп 3% річних, 14 659 603 грн 87 коп інфляційних втрат, 939 400 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, а всього 77 714 955 грн 33 коп.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем виникла за травень 2021 року в сумі 233, 12 грн з ПДВ та за вересень 2021 року в сумі 55 104 575, 26 грн з ПДВ. Однак спірним для сторін є питання чи повинен був орган виконання зупинити виконавче провадження про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача у розмірі 1 245 519, 64 3% річних та 11 788 729, 53 грн інфляційних втрат, яка виникла за період з 01.03.2022 по 30.11.2022. Адже як зазначають апелянти, вищезазначена заборгованість виникла саме з 01.03.2022, тобто опісля часового проміжку, на який поширюється дія ЗУ № 1639-IX.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на актуальну судову практику Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 20.06.25 у справі № 915/1270/20:
"Згідно з статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (у редакції змін внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" з 19.08.2022) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за послуги з розподілу і транспортування природного газу.
Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (у редакції змін внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" з 19.08.2022) для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Так, Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" були внесені численні зміни до статті 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", зокрема вказану статтю викладено в такій редакції:
"На заборгованість за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості".
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 904/5697/20 зазначено, що законодавцем на державному рівні ураховано обставини щодо неможливості підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки та саме з прийняттям Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (у редакції змін внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" з 19.08.2022) визначено порядок певних дій, спрямованих на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
З наведеного вбачається, що Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (в редакції Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 19.08.2022) визначає предмет свого регулювання шляхом чіткого зазначення періоду, за який має бути врегульована заборгованість, а також її характеру.
Так, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 цього Закону, визначається заборгованість операторів газорозподільних систем перед оператором газотранспортної системи за послуги з транспортування природного газу, що виникла саме у період з 01.01.2020 по 28.02.2022.
Такий підхід свідчить про законодавче обмеження як щодо суб'єктного складу боржників, так і щодо природи зобов'язань, які підлягають врегулюванню в межах встановленого правового механізму - шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації.
Правова конструкція цієї норми не передбачає включення до складу врегульованої заборгованості обмеженої часовими межами додаткових фінансових нарахувань, таких як пеня, 3 % річних та інфляційні втрати, які за своєю природою є наслідком порушення основного грошового зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції підставно врахував, що з аналізу положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (у редакції змін внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" з 19.08.2022) та наведеного вище визначення процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, викладеного у статті 1 цього Закону, вбачається проведення таких процедур врегулювання заборгованості: процедури взаєморозрахунків (стаття 4), процедури реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування (стаття 5), процедури списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування у разі її погашення (стаття 6).
Оскільки неустойка, інфляційні нарахування та проценти річних не підпадають під механізми врегулювання, передбачені статтями 4 і 5 цього Закону, такі нарахування, не можуть розглядатися як частина заборгованості, яка відповідно до пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для зупинення виконавчих дій.
У зв'язку з цим Суд зазначає, що визначений Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" період з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно охоплює момент виникнення основного зобов'язання, але сам по собі не обмежує можливості нарахування фінансових зобов'язань, таких як пеня, інфляційні втрати чи три відсотки річних, які є наслідком його невиконання.
Отже, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" поширюють свою дію як на основну заборгованість, нараховану за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно, так і на інші фінансові зобов'язання, що є похідними від неї, та які можуть бути нараховані також і після спливу цього періоду".
Також у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №921/366/23 в контексті аналізу змісту Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" визначено, що положеннями відповідного Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі №904/5697/20 зазначив, що наявність чи відсутність підстав для застосування статті 6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (у редакції змін внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" з 19.08.2022) щодо списання 3% річних, пені та інфляційних втрат, нарахованих на основний борг як за період з 01.04.2021 по 28.02.2022, так і за період після 01.03.2022, не є підставою для незастосування пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язку виконавця зупинити вчинити виконавчі дії з примусового стягнення таких сум, оскільки їх облік та спосіб врегулювання здійснюється учасниками процедури врегулювання заборгованості визначеними Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Верховний Суд у постанові від 12.12.2024 у справі №924/395/24 акцентував, що за умови перебування товариства в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, та віднесення суми основного боргу за наказом до передбаченої Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та ініційованої боржником процедури врегулювання, у приватного виконавця відповідно до положень пункту 15 частини першої статті 34 та частини четвертої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" був наявний обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу також і в частині пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на основну заборгованість, і зняти арешт з майна та грошових коштів боржника у відповідній частині.
При цьому за обставинами справи №924/395/24 пеню, інфляційні нарахування, проценти річних було стягнуто за період після 01.03.2022, і в цій частині приватного виконавця також було зобов'язано зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню та зняти арешт з майна та коштів, розміщених на розрахункових рахунках в банківських установах.
У постанові від 05.06.2025 у cправі №905/738/23 Верховний Суд також визнав необґрунтованими аргументи скаржників про те, що суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані після 28.02.2022, не підлягають врегулюванню відповідно до Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", вказавши, що положення цього Закону охоплюють не лише основну заборгованість, яка виникла у визначений період, а й усі фінансові зобов'язання, що є похідними від неї та безпосередньо пов'язані з її існуванням. Колегія суддів зауважила, що зобов'язання зі сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат є наслідком прострочення виконання основного зобов'язання, що виникло у межах періоду, визначеного Законом. Відтак, такі нарахування носять додатковий, а не самостійний характер, і правова природа їх тісно пов'язана з основною заборгованістю, яка вже підпадає під дію механізму врегулювання.
Верховний Суд підкреслив, що зазначене відповідає меті прийняття Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", який спрямований на комплексне врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, а також узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду. Аналогічний підхід застосовано також і Верховним Судом у постановах від 30.10.2023 у справі № 925/555/21, від 09.04.2024 у справі №910/16181/18.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що АТ "Волиньгаз" включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. При цьому згідно рішення Господарського суду Волинської області від 14.02.2024 у даній справі вся сума основної заборгованості у розмірі 55 104 808 грн 38 коп. виникла та нарахована у період, на який поширюється дія ЗУ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", що не ставиться під сумнів учасниками спору.
Ураховуючи актуальну судову практику Верховного Суду, а також мету прийняття Закону України № 1639-IX, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заборгованість у розмірі 13 034 249, 17 грн ( 1 245 519, 63 грн - 3% річних, 11 788 729, 53 грн інфляційних втрат) є похідними фінансовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем, а відтак положення Закону № 1639-IX розповсюджують заходи на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу не лише на основну заборгованість, яка виникла у період травень, вересень 2021 року, а й на усі фінансові зобов'язання, що є похідними від неї та безпосередньо пов'язані з її існуванням, в тому числі і нараховані за період з 01.03.2022 по 30.11.2022.
Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Ураховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юистиції України Берегових В.С. При цьому доводи апелянтів суперечать актуальній судовій практиці Верховного Суду, яка сформована у схожих правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.07.2025 у справі № 903/62/23 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу №903/62/23 повернути до Господарського суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "09" жовтня 2025 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.