ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
01 жовтня 2025 року Справа № 906/816/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Могильницька І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 травня 2025 року у справі №906/816/24 (повний текст складено 29 травня 2025 року, суддя Вельмакіна Т.М.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чуднівська 108-Б"
про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б", оформленого п.1 протоколу №5 від 15.09.2018; визнання недійсним статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" (нова редакція 2018), затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б", оформленого п.1 протоколу №5 від 15.09.2018 (з урахуванням заяви позивача від 10.12.2024 та протокольної ухвали суду від 17.12.2024)
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чуднівська 108-Б", у якому просить визнати недійсним пункт 1 протоколу №5 від 15 вересня 2018 року загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б" у частині затвердження статуту ОСББ у новій редакції та визнати недійсним статут у новій редакції (з урахуванням заяви позивача від 10 грудня 2024 року та протокольної ухвали суду від 17 грудня 2024 року).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22 травня 2025 року у справі №906/816/24 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чуднівська 108-Б" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б", оформленого пунктом 1 протоколу №5 від 15 вересня 2018 року; визнання недійсним статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" (нова редакція 2018), затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б", оформленого пунктом 1 протоколу №5 від 15 вересня 2018 року (з урахуванням заяви позивача від 10 грудня 2024 року та протокольної ухвали суду від 17 грудня 2024).
Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, оскільки в основу обґрунтування позову у цій справі покладено загальні не конкретизовані доводи про порушення прав позивача, при цьому аргументація позову фактично зведена до незгоди з прийнятим на зборах рішенням про затвердження статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції, а також до незадоволення фактичним виконанням ОСББ статутних завдань, зокрема щодо належного утримання та використання спільного майна будинку і при цьому останнє не пов'язано з предметом позову. Також судом враховано, що станом на дату прийняття рішення у справі, загальними зборами ОСББ "Чуднівська 108-Б" (протокол №1/8/24 від 15 серпня 2024 року) затверджено статут ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 22 травня 2025 року у справі №906/816/24 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що правлінням ОСББ "Чуднівська 108 - Б" було анонсовано проведення загальних зборів 15 вересня 2018 року, де першим питанням порядку денного зазначалося: "Доведення інформації співвласникам про існуючий статут ОСББ, затверджений державними органами". Фактично, рішення зборів, оформлене у пункті 1 протоколу №05 від 15 вересня 2018 року, не відповідає дійсності, оскільки вказане рішення не обговорювалося та не голосувалося на самих зборах. Секретар зборів - ОСОБА_2 - самовільно включив до протоколу зміни до Статуту, що не були предметом розгляду, а саме: зміни до пункту 6 розділу IV Статуту із доповненням пунктом 7 (про заборону розподілу доходів ОСББ), на підставі наказу Мінрегіонбуду №67; зміна ліміту погодження угод співвласниками будинку зі 10000 грн (редакція 2016 року) до 100000 грн (редакція 2018 року) у пункті 3 розділу III Статуту; виключення обмеження щодо обрання до правління лише співвласників будинку (пункт 12 розділу III). Отже, на переконання апелянта, нова редакція Статуту 2018 року не обговорювалася і не була схвалена загальними зборами, а протокол зборів був оформлений з порушенням закону та містить неправдиві дані.
Апелянт стверджує, що суд не дослідив належним чином усіх обставин проведення загальних зборів, не з'ясував питання щодо належного повідомлення співвласників та не врахував надані докази, зокрема: письмове пояснення відповідача про відсутність оригіналу повідомлення про скликання зборів, оригінал повідомлення з проектом порядку денного, пояснення відповідача на ухвалу суду від 25 лютого 2025 року, звукозапис зборів та письмові свідчення журналіста ОСОБА_3 , який підтвердив, що збори не ухвалювали рішень щодо змін до статуту.
Позивач стверджує, що судом не з'ясовано обставини оформлення протоколу зборів, який містить неправдиві дані. Пункт 1 порядку денного визначений як "Доведення інформації співвласникам про існуючий статут ОСББ. Затвердження статуту ОСББ в новій редакції", що суперечить вимогам статей 6, 7, 10 Закону, які вимагають ухвалення змін до статуту у вигляді конкретних резолюцій. Порядок змін визначено також у статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Позивач звертає увагу, що формулювання пункту порядку денного, зазначене в протоколі зборів, відрізняється від анонсованого у повідомленні.
Апелянт стверджує, що судом не з'ясовано обставини порушення вимог законодавства при оформленні протоколу загальних зборів, а саме: протокол містить додаток №1 із друкованими відомостями про співвласників, що не відповідає вимогам частини 16 статті 10 Закону; голосування проводилося не за конкретні пропозиції, а за загальне питання - "затвердження Статуту ОСББ у нової редакції", що суперечить частині 8 статті 10 Закону №417; рішення зборів не засвідчені особистими підписами з результатами голосування відповідно до Типового статуту; у додатку №1 до протоколу вказано 203 співвласники, хоча за версією протоколу голосували лише 99; не вказано скільки співвласників голосувало на зборах, а скільки взяло участь у письмовому опитуванні та яка пропорційність голосів співвласників відповідно до частки площі квартир; рішення про проведення письмового опитування не приймалося, а його результати не внесено до протоколу; у додатку №2 (листки опитування співвласників) голосування відбувалося за перше питання порядку денного - "Затвердження Статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції", без конкретизації змін до Статуту; істотно завищений показник участі співвласників у голосуванні (99 із 202), що майже втричі перевищує середній рівень попередніх років (33 особи). Це дає підстави позивачу вважати протокол зборів сфальсифікованим.
Судом не взято до уваги доводи позивача, що саме статут визначає межі компетенції та повноважень органів управління. Суд першої інстанції не надав оцінки особливостям застосування терміну "компетенція" та "повноваження" і не розглянув їх у контексті статутного регулювання. Відсутність у статуті належних повноважень свідчить про те, що ОСББ не набуло статусу дієздатної юридичної особи в межах, необхідних для реалізації зазначених прав і обов'язків, про що було зазначено у позовній заяви.
Крім того, апелянт вважає, що складення неправдивого рішення загальних зборів із самовільним внесенням змін до статуту об'єднання є грубим порушенням прав позивача, гарантованих законодавством, а також принципів належного самоврядування. Ці порушення полягали у позбавленні позивача права на участь в управлінні об'єднанням шляхом голосування за зміни до статуту, позбавленні позивача права на участь в управлінні будинком стосовно попереднього погодження умов укладених договорів по забезпеченню належної експлуатації будинку, технічного обслуговування та поточного ремонту, ненаданні достовірної та завчасної інформації про запропоновані зміни, ігноруванні обов'язку інформувати співвласників про прийняті рішення у встановлений законом спосіб, обмеженні впливу співвласників на погодження важливих фінансових рішень щодо укладення договорів.
Скаржник звертає увагу суду, що судом першої інстанції було зазначено, що на момент ухвалення рішення у справі загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку (протокол № 1/8/24 від 15 серпня 2024 року) затверджено нову редакцію Статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б". Проте така обставина не позбавляє значення правового аналізу та судового розгляд) питання дійсності попередньої редакції Статуту, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. У справі № 295/3572/24, що розглядається Богунським районним судом, предметом спору є стягнення заборгованості за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, які нараховувалася саме у період чинності попередньої редакції Статуту. Відтак, за доводами апелянта, питання чинності Статуту має безпосереднє значення для встановлення правомірності вимог ОСББ у межах цього провадження.
Листом №906/816/24/3435/25 від 25 червня 2025 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.
03 липня 2025 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/816/24.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 липня 2025 року у справі №906/816/24 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 травня 2025 року у справі №906/816/24.
18 липня 2025 року від апелянта надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 липня 2025 року у справі №906/816/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 травня 2025 року у справі №906/816/24 та призначено розгляд апеляційної скарги на 24 вересня 2025 р. об 10:40 год., поза межами строку передбаченого статтею 273 ГПК України, в межах розумного строку.
11 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чуднівська 108-Б" - Могильницької Ірини Михайлівни надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/816/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2025 року у справі №906/816/24 задоволено заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чуднівська 108-Б" - Могильницької Ірини Михайлівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №906/816/24.
11 вересня 2025 року від ОСББ "Чуднівська 108-Б" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
В судовому засіданні 24 вересня 2025 року було заслухано пояснення представників позивача та відповідача, які повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2025 року у справі №906/816/24 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 01 жовтня 2025 року об 12:00 год.
24 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшли пояснення, у яких позивач просить звернути увагу на частину звукозапису загальних зборів, рішення за результатами яких є предметом оскарження. Крім того, зауважує, що у матеріалах справи наявна заява, яка була направлена членам правління 05 липня 2024 року з пропозицією розглянути на засіданні правління проект нової редакції Статуту ОСББ підготовлений позивачем. Дана редакція Статуту враховує вимоги законодавства щодо визначення в установчому документі повноваження статутних органів об'єднання. Вказане, за доводами позивача, свідчить, що він не тільки критикує положення статуту, але надає пропозиції для приведення установчого документу у відповідність до вимог законодавства.
24 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/816/24 в режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції просить доручити Богунському районному суду м. Житомира (Соборна площа 1, м.Житомир, Житомирська область, 10002).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2025 року у справі №906/816/24 задоволено заяву позивача. Доручено Богунському районному суду м. Житомира (Соборна площа 1, м.Житомир, Житомирська область, 10002) проведення судового засідання у справі №906/816/24, яке призначене на "01" жовтня 2025 р. о 12:00 год, в режимі відеоконференції.
25 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшли пояснення, у яких позивач стверджує, що на загальних зборах не планувалося внесення змін до Статуту, а також співвласникам не було надано тексту пропонованих змін у встановлений законом строк (не пізніше ніж за 14 днів). Тому проведення зборів із порядком денним "Затвердження статуту ОСББ у новій редакції" у законний спосіб було неможливим.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 18 листопада 2008 року, квартира загальною площею 52,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності гр. ОСОБА_1 та членам його сім'ї ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках /т.1, а.с.18/.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чуднівська 108-Б", ідентифікаційний код юридичної особи - 40476727, адреса місцезнаходження юридичної особи: 10005, Житомирська область, м. Житомир, вул. Чуднівська, буд. 108-Б, проведена 15 липня 2021 року /т.1, а.с.19/.
15 вересня 2018 року відбулись загальні збори учасників ОСББ "Чуднівська 108-Б", оформлені протоколом №03 від 15 вересня 2018 року, на яких головою загальних зборів було обрано ОСОБА_6 , секретарем - ОСОБА_2 /т.1, а.с.46-51/.
У вказаному протоколі зазначено, що:
- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 202 особи;
- загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 7827,62 кв.м;
- у зборах взяли участь співвласники в кількості 99 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2792,17 кв.м;
- у письмовому опитуванні взяли участь співвласники в кількості 48 осіб, яким належать квартири у багатоквартирному будинку загальною площею 1739,1 кв.м.
Порядок денний:
1. Доведення інформації співвласникам про існуючий статут ОСББ "Чуднівська 108-Б". Затвердження статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" в новій редакції.
2. Інформація голови правління про фінансовий стан ОСББ та виконавчу роботу за період з 01 січня 2018 року по 01 вересня 2018 року.
3. Пропозиції по модернізації освітлення в МЗК будинку.
4. Пропозиції по озелененню прибудинкової території.
5. Пропозиції по внутрішньо-зовнішньому облаштуванню парадних під'їздів будинку.
6. Про призначення відповідальних осіб по нагляду за технічним станом та своєчасним профілактичним обслуговуванням водопідкачувальної станції будинку.
Так, згідно з вказаним протоколом, зокрема по питанню 1 порядку денного виступили ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Доповідачами була доведена інформація про те, що діючий статут ОСББ "Чуднівська 108-Б" був затверджений на установчих зборах ОСББ 22 квітня 2016 року. Для приведення невідповідності окремих положень статуту чинному законодавству, у зв'язку зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №67 від 03 квітня 2017 року було запропоновано прийняти нову редакцію статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б". В обговоренні взяли участь власники квартир: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
За результатами голосування по питанню 1 порядку денного ("за" - 144 співвласники, "проти" - 3 співвласники) було прийнято рішення затвердити статут ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції. Уповноважити голову правління ОСББ "Чуднівська 108-Б" ОСОБА_2 підготувати необхідні документи і здійснити державну реєстрацію статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції в органах державної реєстрації.
Позивач не заперечує, що він був присутній на вищевказаних зборах.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Спеціальним законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, яким визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, є Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання.
Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом) (частини 2-6 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (частина 9 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до статті 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту шляхом скликання загальних зборів, зокрема встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Згідно з частиною 10 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до компетенції правління відноситься, зокрема, скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників (частина 3 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, а також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а у статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу із застосуванням відповідного способу захисту.
Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.
Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
При цьому, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 та постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі №916/3631/20.
У постанові від 12 лютого 2020 року у справі №916/1253/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що під час розгляду спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі №904/1711/22, від 02 березня 2023 року у справі №916/3209/21 остаточний перелік питань, які планувалося внести на голосування на загальні збори, може змінюватися, зокрема, з пропозиції співвласників багатоквартирного будинку.
Судом взято до уваги, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 904/1711/22 ОСББ є неприбутковою організацією, яка, на відміну від господарських товариств, при проведенні зборів, у тому числі шляхом письмового опитування, як правило, не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Ураховуючи, що права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами іншим співвласників ОСББ, у таких спорах суд повинен приділяти увагу дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ та з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом. До того ж суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі №904/1711/22).
З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів не встановлено як безумовних так і інших підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів, також не встановлено, які саме права чи інтереси позивача порушено та можуть бути відновлені у визначений позивачем спосіб.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню, суд може прийняти рішення про задоволення позову.
Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №918/964/20.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 квітня 2023 року у справі №914/2547/21, від 02 листопада 2023 року у справі №902/45/20, визнаватися недійсними мають лише ті рішення загальних зборів, якими безпосередньо порушено конкретні права позивача, про які ним зазначено, також слід враховувати, що визнання недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені права одного співвласника, зачіпає права інших співвласників та, відповідно, порушує баланс інтересів, має наслідком непропорційність втручання у правовідносини загальної більшості співвласників та створеного ними об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та фактично є втручанням у діяльність останнього.
Суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі незгода позивача із прийнятими рішеннями загальних зборів не є підставою для визнання таких рішень недійсними або скасування таких рішень.
Так, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Місцевий господарський суд правомірно встановив, що в основу обґрунтування позову у цій справі покладено загальні не конкретизовані доводи про порушення прав позивача, при цьому аргументація позову фактично зведена до незгоди з прийнятим на зборах рішенням про затвердження статуту ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції, а також до незадоволення фактичним виконанням ОСББ статутних завдань, зокрема щодо належного утримання та використання спільного майна будинку і при цьому останнє не пов'язано з предметом позову.
Апелянт безпідставно стверджує, що на загальних зборах 15 вересня 2018 року питання затвердження нової редакції Статуту не розглядалося та не голосувалося. Матеріали справи та протокол №05 від 15 вересня 2018 року підтверджують, що першим питанням порядку денного було саме доведення інформації про чинний Статут і затвердження його нової редакції. За це рішення проголосувало 144 співвласники з урахуванням як присутніх на зборах, так і тих, що взяли участь у письмовому опитуванні. Таким чином, твердження про самовільне внесення змін секретарем Міщенком Г.М. не відповідає дійсності, адже сам протокол містить результати голосування співвласників і підтверджує, що рішення ухвалювалося більшістю голосів. Більше того, Верховний Суд у низці постанов (зокрема від 16 серпня 2023 року у справі №904/1711/22) наголошував, що значення має не кількість присутніх, а кількість голосів «за» чи «проти» від усіх співвласників, і проведення письмового опитування є законною формою підтвердження волевиявлення.
Посилання апелянта на начебто відсутність обговорення кожної зміни до Статуту також не ґрунтується на положенням законодавства. Чинна на момент проведення загальних зборів редакція Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містила обов'язку покрокового розгляду змін та голосування за кожен пункт окремо. Достатнім є голосування за редакцію Статуту в цілому, якщо проект доведений співвласникам і вони мали можливість з ним ознайомитися. В матеріалах зборів відображено, що інформація про необхідність приведення Статуту у відповідність до законодавства доводилася до відома, а голосування стосувалося саме нової редакції.
Твердження апелянта про відсутність належного повідомлення співвласників і сфальсифікованість протоколу також спростовуються доказами наявними у матеріалах справи. Сам позивач був присутній на зборах, що виключає можливість його позбавлення права на участь в управлінні. Протокол містить відомості про кількість співвласників, площу належних їм приміщень, результати голосування як на зборах, так і шляхом письмового опитування. Закон не встановлює спеціальної процедури прийняття рішення про проведення письмового опитування чи обов'язку фіксувати факт вручення бюлетенів, отже єдиним належним доказом є самі заповнені листки голосування. Апелянт не навів належних доказів підробки чи фальсифікації цих документів, а посилання на "незвично високу" явку не може вважатися правомірним підтвердженням недійсності рішень. Скаржник не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою про фальсифікацію документів, які не лише виготовлені, а й подані до суду.
Щодо посилань апелянта на порушення вимог статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у частині підписів, додатків до протоколу та відсутності розподілу голосів за площами квартир, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство у редакції 2018 року не встановлювало детальних вимог до форми протоколу та додатків. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що окремі процедурні порушення, які не вплинули на кінцевий результат волевиявлення співвласників і не позбавили учасників зборів їхніх прав, не можуть бути самостійною підставою для визнання рішень зборів недійсними. Понад 71% співвласників проголосували за нову редакцію Статуту, що є переконливим свідченням легітимності рішення та дотримання принципу пропорційності між інтересами окремого власника і більшості.
Аргументи про нібито відсутність у статуті компетенцій та повноважень органів управління також не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи. Права та обов'язки співвласників, а також функції правління та голови закріплені у Статуті відповідно до Типового статуту та вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Апелянт не навів конкретних норм, яким би суперечив Статут у редакції 2018 року. Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі №910/17657/20 виснував, що для визнання недійсними окремих положень статуту необхідно довести, яким саме приписам закону вони суперечать і які права позивача порушують. У даному випадку позивач обмежився загальними твердженнями, не довівши жодного конкретного факту порушення.
Типовий статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №141 від 27 серпня 2003 року.
Судом апеляційної інстанції не встановлено фактів суперечності редакції затвердженого ОСББ статуту типовому статуту. Водночас, твердження позивача, що типовий статут суперечить законодавству не підтверджено жодним належним та допустимим доказом. Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за оскарженням наказу №141 від 27 серпня 2003 року, яким затверджений типовий статут ОСББ, у випадку його невідповідності законодавству.
Посилання на те, що прийняття нової редакції Статуту позбавило позивача можливості впливати на управління, погоджувати договори чи брати участь у фінансових рішеннях, є виключно припущеннями і не підкріплене жодними доказами. Статут не обмежував прав позивача як співвласника у порівнянні з іншими, а сам факт його присутності на зборах і можливості голосування спростовує довід про позбавлення участі в управлінні. Крім того, відповідно до наведеної вище практики Верховного Суду, суди повинні враховувати баланс інтересів усіх співвласників і уникати надмірного втручання в діяльність ОСББ, якщо рішення зборів прийняті більшістю і не мають ознак дискримінації чи прямого порушення прав окремого співвласника.
Колегією суддів було досліджено електронний доказ, а саме компакт-диск, який долучений позивачем до позовної заяви. Позивач стверджує, що вказаний запис підтверджує обставину того, що на зборах не відбулось голосування за внесення змін до статуту ОСББ. Проте, судом встановлено, що питання внесення змін до статуту на зборах обговорювалось. Так, дійсно, запис не містить інформації про голосування за таке питання, однак специфіка голосування на загальних зборах ОСББ містить свої особливості, а результатами голосування, які відображені в оскаржуваному протоколі містять результаті голосів, з яких вбачається підтримання більшістю голосів змін до статуту.
Посилання на звукозапис зборів і подану позивачем пропозицію щодо нової редакції Статуту саме по собі не доводить незаконності прийнятого рішення. Суд апеляційної інстанції вже зазначав, що факт обговорення та голосування по першому питанню порядку денного - "доведення інформації про чинний статут та затвердження нової редакції" підтверджується протоколом від 15 вересня 2018 року. За затвердження проголосувало 144 співвласники, що становить більшість. Тому твердження, що зміни не були предметом розгляду, спростовуються матеріалами справи. Крім того, наявність власних пропозицій позивача до Статуту не надає йому права блокувати волевиявлення більшості співвласників і не є доказом порушення його прав.
Щодо значення нової редакції Статуту, затвердженої у 2024 році, доводи апелянта про необхідність правового аналізу попереднього документу також не змінюють висновку про відмову у позові.
Матеріалами справи підтверджується те, що станом на дату прийняття рішення у справі, загальними зборами ОСББ "Чуднівська 108-Б" (протокол №1/8/24 від 15 серпня 2024 року) затверджено статут ОСББ "Чуднівська 108-Б" у новій редакції.
Навіть якщо попередня редакція Статуту мала б окремі процедурні недоліки, затвердження наступної редакції усунуло будь-яку правову невизначеність у подальших відносинах ОСББ і співвласників. При цьому апелянт не довів, що саме його права були порушені протягом періоду дії попередньої редакції, а отже відсутні підстави для судового захисту у спосіб, обраний позивачем.
Довід апелянта про необхідність аналізу дійсності попередньої редакції Статуту ОСББ у зв'язку з наявністю цивільної справи №295/3572/24, де предметом спору є стягнення заборгованості за внесками, не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції як належне обґрунтування вимог. Сам факт того, що в іншому провадженні вирішується питання правомірності нарахування внесків, не надає позивачу права оскаржувати рішення загальних зборів у господарському суді з метою вплинути на результат цивільного процесу. Наявність цивільного спору про стягнення заборгованості може свідчити про те, що реальною метою позову у цій справі є не захист особистого права позивача як співвласника, а намагання використати господарське судочинство для створення передумов до залишення без розгляду позову ОСББ у цивільній справі, що свідчить про зловживання правом на судовий захист. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що обраний спосіб захисту має бути співмірним і спрямованим саме на відновлення порушеного права, а не на досягнення сторонніх процесуальних результатів. Використання інституту визнання недійсним рішення загальних зборів як інструменту уникнення відповідальності у спорі про стягнення внесків суперечить завданням господарського судочинства та принципу добросовісності учасників процесу.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Питання, порушені апелянтом, зводяться до його особистої незгоди з волевиявленням більшості співвласників і не підтверджуються належними та допустимими доказами. Рішення загальних зборів ОСББ "Чуднівська 108-Б" від 15 вересня 2018 року ухвалене відповідно до закону, у межах компетенції органу управління та за підтримки переважної більшості співвласників, що виключає можливість його визнання недійсним.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 22 травня 2025 року у справі №906/816/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 травня 2025 року у справі №906/816/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 22 травня 2025 року у справі №906/816/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №906/816/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "09" жовтня 2025 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.