09 жовтня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 705/274/25
Провадження № 22-ц/821/1707/25
категорія 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
представник відповідача: адвокат Трепак Олександр Іванович,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Трепака Олександра Івановича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року (ухваленого під головуванням судді Гудзенко В.Л. в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області) у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
14 січня 2025 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.03.2024 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття батьківського рахунку.
01.03.2024 відповідачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну карту, як засіб доступу до рахунку.
Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Банк вказує, що свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору.
Однак, у порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та заборгованості по відсоткам за користування кредитом, відповідач належним чином не виконала, в зв'язку з чим у відповідача перед АТ «Акцент-Банк», станом на 11.12.2024, виникла заборгованість у розмірі 108 181,61 грн, яка складається з: 88 829,05 грн- заборгованість за кредитом; 19 102,56 грн - заборгованість за відсотками, 250,00 грн - штрафи.
Вказує, що банк неодноразово вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу повідомлень та дзвінків з вимогою виконання взятих на себе зобов'язань.
Відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку.
На підставі наведеного, позивач АТ «Акцент- Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 01.03.2024 у розмірі 108 181,61 грн, а також судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01.03.2024 у розмірі 108 181 грн 61 коп, яка складається з: 88 829,05 грн - заборгованість за кредитом; 19 102,56 грн - заборгованість за відсотками, 250 грн- штрафи.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» судові витрати в розмірі 3 028,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами виникли договірні зобов?язання, які відповідачем належним чином виконані не були, тому вимоги позивача обґрунтовані на нормах закону і повинні бути задоволені.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
11 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Трепак О.І. подав через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову в повному обсязі, вважаючи його ухваленим без врахування заперечень відповідача, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, без належного дослідження поданих позивачем доказів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач участі у справі не приймала, відзив на позов не подавала, оскільки не була повідомлена про наявність даної справи, копію ухвали про відкриття провадження із копією позовної заяви не отримувала так як постійно проживає не за місцем своєї реєстрації.
Крім того, відповідач позовні вимоги банку не визнає у повному обсязі та вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Зазначає, що у анкеті-заяві від 01.03.2024 наголошено, що ця Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» становлять Договір про надання банківських послуг, де процентна ставка не вказана.
У той же час, банк обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі її розмір і порядок нарахування, послався на п. 2.1.4.3.2 Умов та Правил, як невід'ємні частини договору про надання банківських послуг.
Вирішуючи справу, судом першої інстанції не встановлено та не звернуто увагу, що Умови та Правила ОСОБА_1 не підписані.
Також залишилось поза увагою суду, що Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил підписана ОСОБА_1 01.03.2024 і на цю дату діяли Умови та Правила від 13.02.2024, станом на дату встановлення кредитного ліміту, діяла редакція від 10.04.2024, а на дату звернення до суду - від 02.12.2024 і всі ці редакції Умов та правил мають суттєві відмінності, до позовної заяви долучено витяг з Умов та правил, текст яких відрізняється від зазначених вище редакцій.
Отже, позивач не довів які саме Умови та правила були надані ОСОБА_1 для ознайомлення та з якими вона погодилася, а за відсутності доказів того, що саме додані до позову Умови і правила надання банківських послуг розуміла відповідачка при поданні Анкети-заяви, вони не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма укладеного із відповідачем договору про надання банківських послуг.
Вказує, що при зверненні до банку 01.03.2024 скаржник підписала Анкету-заяву, у якій не визначено розмір процентної ставки за користування кредитом, а лише зазначено про бажання отримати кредитну картку «Універсальна», тобто сторони не погодили розмір та підстави стягнення процентів.
Відповідно до п. 7 заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту - під час пільгового періоду (62 днів) відсоткова ставка 0,000001%, а при виході з пільгового періоду - 3,4 % на місяць.
Згідно п. 10.1 цієї заяви - при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8 % на місяць.
Разом з тим, відповідно до розрахунку заборгованості, процентна ставка встановлена у розмірі 40,8 % та нараховувалася за весь період, зазначений у ньому.
Посилаючись на вищевикладене та позицію Великої палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь банку процентів за користування кредитом у розмірі 19 102,56 грн.
Щодо долучених Тарифів по картці «Зелена», вказує, що суд першої інстанції не врахував, що вони не підписані відповідачкою, тому не можуть братися до уваги, так як являються неналежним доказом.
Також вважає нарахування штрафу в розмірі 250,00 грн безпідставним з посиланням на Перехідні та Прикінцеві положення п. 18 ЦК України.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 08 вересня 2025 року, представник АТ «Акцент-Банк» - Каурова К.А., просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року залишити без змін, вважаючи апеляційну скаргу необгрунтованою, а рішення суду законним.
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку».
На підтвердження умов кредитування АТ «Акцент-Банк» надало суду копію анкети-заяви відповідача ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в «А-Банку», заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 01.03.2024; розрахунок заборгованості за договором б/н від 01.03.2024; паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена»; виписку по картці ОСОБА_1 ; довідку за картами ОСОБА_1 ; довідку за лімітами, встановленими ОСОБА_1 ; витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк»; тарифи по картці «Зелена».
Відповідно до укладеного договору № б/н від 01.03.2024, на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту ( від 1 000,00 до 200 000,00 грн) на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом після закінчення пільгового періоду користування ( до 62 днів), зі строком кредитування - 240 місяців.
У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування складає договір банківського обслуговування; ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладання та згодна з його умовами, примірник вказаного договору згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Зобов'язується виконувати вимоги вказаних Умов, а також регулярно ознайомлюватися із змінами.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена».
З виданої АТ «А-Банк» довідки за картками вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року та № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року.
Відповідно до виданої АТ «А-Банк» довідки за лімітами вбачається, що ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 01.03.2024 за період з 01.03.2024 по 11.12.2024 встановлювались такі кредитні ліміти: 01.03.2024 - 0,00 грн (встановлення); 17.04.2024 - 40 000,00 грн (збільшення) та 26.04.2024 - 88 900,00 грн (встановлення).
Згідно виписки по картці ОСОБА_1 за період з 01.03.2024 по 11.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 користувалась коштами, здійснювала як зняття так і поповнення карткового рахунку. Сума витрат відповідача за указаний період склала 207 317,23 грн, сума зарахувань - 100 720,00 грн, сума комісії - 5 077,1 грн.
Згідно наданого АТ «Акцент-Банк» розрахунку заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.03.2024 станом на 11 грудня 2024 року становить, 108 181,61 грн, з яких : 88 829,05 грн заборгованості за кредитом, 19 102,56 грн заборгованість по відсоткам та 250,00 грн штрафи.
2.Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В повній мірі зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку».
На підтвердження умов кредитування АТ «Акцент-Банк» надало суду копію Анкети-заяви відповідача ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в «А-Банку», заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 01.03.2024; розрахунок заборгованості за договором б/н від 01.03.2024; паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена»; виписку по картці ОСОБА_1 ; довідку за картами ОСОБА_1 ; довідку за лімітами, встановленими ОСОБА_1 ; витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк»; тарифи по картці «Зелена».
Відповідно до укладеного договору № б/н від 01.03.2024, на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування складає договір банківського обслуговування, ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладання, згодна з його умовами, примірник вказаного договору згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Зобов'язується виконувати вимоги вказаних Умов, а також регулярно ознайомлюватися із змінами.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена».
Колегія суддів звертає увагу на те, що підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта «Зелена» від 01.03.2024, є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».
Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону).
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначено інформацію, що надається кредитодавцем споживачу, також і в разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку (п. 12).
Зі змісту самого паспорту споживчого кредиту вбачається, що інформація в ньому зберігає чинність та є актуальною до 06.03.2024, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та можуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Враховуючи, що паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка була надана ОСОБА_1 до укладення кредитного договору та втратила чинність 06.03.2024, і матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у паспорті умов були прийняті позичальником, дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Крім того, із Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, вбачається, що вона підписана ОСОБА_1 01.03.2024. Згідно інформації, викладеної в указаній заяві, ОСОБА_1 висловила свою згоду на те, що підписана нею Анкета - заява разом з Умовами та Правилами надання Банківських послуг у А-Банку, що розміщені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, умови їй зрозумілі та не потребують додатковово тлумачення.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цим Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифами по картці «Зелена» ознайомилася відповідачка та погодилася з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-банку.
В даному випадку, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про процентну ставку за кредитом, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даному випадку, Витяг Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифи по картці «Зелена», які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачки, тому суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі №342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20.
Разом з тим, відповідачкою 01.03.2024 було підписано заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення ліміту за карткою/рахунком, за умовами якого сторони узгодили умови надання кредитного ліміту, а саме: пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 240 місяців. При невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% в місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що між сторонами виникли договірні зобов'язання, згідно яких у банку - надати згідно умов договору кредитні кошти, а відповідно, у відповідачки виникло зобов'язання повернути кредитні кошти та оплатити інші погоджені сторонами платежі, зокрема відсотки.
Відповідно до довідки за картами вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року та № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року.
Відповідно до виданої АТ «А-Банк» довідки за лімітами вбачається, що ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 01.03.2024 за період з 01.03.2024 по 11.12.2024 встановлювались такі кредитні ліміти: 01.03.2024 - 0,00 грн (встановлення); 17.04.2024 - 40 000,00 грн (збільшення) та 26.04.2024 - 88 900,00 грн (встановлення).
Також на підтвердження факту укладення кредитного договору та існування у відповідачки заборгованості за кредитним договором№б/н від 01.03.2024 позивачем було надано розрахунок заборгованості станом на 11.12.2024 ( а.с. 5 зворотня сторона), та виписку по картці ОСОБА_1 за період -з 01.03.2024 по 11.12.2024 ( а.с. 12-14).
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Як вбачається з наданої позивачем виписки по картці ОСОБА_1 , вона активно користувалась картковими рахунками, знімала кошти, здійснювала розрахунок товарів, послуг, переказ коштів на інші рахунки, а також внесення коштів на картковий рахунок. Рух коштів по картці відповідачки свідчить про те, що вона була обізнаною про списання кредитних коштів та коштів за відсотками.
Крім того, згідно виписки по картці ОСОБА_1 вбачається, що списання відсотків за користування почалося з 01 липня 2024 року, тобто згідно умов договору, після закінчення пільгового періоду, який становив 62 днів.
Із наданого розрахунку вбачається, що заборгованість, яка утворилась на 11 грудня 2024 року, становить 108 181,61 грн, з яких : 88 829,05 грн заборгованості за кредитом та 19 102,56 грн заборгованість за відсотками та 250,00 грн - штрафи.
Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків відбувалося за відсотковою ставкою 40,8 річних (3,4% х 12), тобто за ставкою, узгодженою з позичальником.
В апеляційній скарзі відповідачка не погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості, проте вказаний розмір заборгованості жодним чином не спростовувала, та не надала суду свої контррозрахунки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні у справі докази в своїй сукупності підтверджують погодження сторонами всіх істотних умов договору, факт надання банком відповідачці ОСОБА_1 кредитних коштів, користування ними та виникнення заборгованості, яка становить 107 931,61 грн, з яких 88 829,05 грн - заборгованість за кредитом та 19 102,56 грн - заборгованість за відсотками.
Є безпідставними посилання скаржниці в апеляційній скарзі на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, на обгрунтування відсутності в банку підстав для стягнення із відповідачки на його користь процентів за користування кредитом у розмірі 19 102,56 грн, оскільки хоча судом апеляційної інстанції і встановлено, що відповідачкою не підписані Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент- Банк» та Тарифи по картці «Зелена» і їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Анкети-заяви, проте відповідачкою підписана заява про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 01.03.2024, яка містить умови надання кредитного ліміту, строк кредитування та домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштам.
Крім того, кредитний договір №б/н від 01.03.2024, за яким відповідачка отримала кредит, є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався, сума боргу по тілу кредиту та нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами позичальником, наданими доказами не спростовується.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного нарахування штрафу в розмірі 250,00 грн є слушними по наступних підставах.
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статті 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Згідно п. 10.1 Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 01.03.2024 сторони узгодили, що при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8 в місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. - 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повно або частково на суму 100 грн; - 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу на сум від 100 грн другий місяць поспіль і більше; - 500 грн +5 % від суми загальної заборгованості , у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов'язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше 30 днів.
Згідно наданого банком розрахунку, штраф становить 250,00 грн.
Водночас, відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки штраф за кредитним договором нарахований за період з 01.03.2024 по 11.12.2024, то відповідачка звільняється від обов'язку його сплати на користь АТ «Акцент-Банк».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову у повному обсязі, оскільки стягнення з відповідача на користь банку 250,00 грн. штрафу є незаконним, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в частині стягнення штрафу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення стягнення штрафу у розмірі 250,00 грн, а також в частині вирішення питання про розподіл судового збору, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог про стягнення штрафу.
Щодо вирішення питання про стягнення судового збору.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні із позовом до суду АТ «Акцент-Банк» сплатило судовий збір у сумі 3 028,00 грн .
Позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» задоволено частково, а саме на 99,77 %, то позивач має право на відшкодування пропорційно задоволеним вимогам: сплаченого судового збору у сумі 3 021,04 грн. (3 028,00 грн х 99,77 %).
За подачу апеляційної скарги відповідачкою сплачено судовий збір в розмірі 3 633,60 грн.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та зменшено розмір суми, що підлягає стягненню із неї, позивачем ОСОБА_1 має бути компенсовано 8, 36 грн судового збору.
Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку, сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Таким чином, застосувавши зустрічне зарахування, колегія суддів вважає за доцільне стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 3 012,68 грн. (3 021,04 грн - 8,36 грн).
Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Трепака Олександра Івановича - задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення штрафу тав частині вирішення питання про розподіл судового збору.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 250 гривень - відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 3 012,68 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
О.М. Новіков