апеляційне провадження №22-ц/824/5496/2025
справа №754/14153/21
24 вересня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Опришком Павлом Сергійовичем, на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Галась І.А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про скасування розпорядження
та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкування з дитиною, визначення способу участі у вихованні, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У вересні 2021 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом про скасування розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації №422 від 09 липня 2021 року.
В обґрунтування позову вказує, що 28 серпня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
За час перебування у шлюбі ОСОБА_4 народила доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року шлюб, укладений 28 серпня 2015 року, розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дитини матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я доньки, її фізичний та моральний розвиток.
Вказує, що у травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної державної адміністрації щодо визначення порядку спілкування батька з малолітньою донькою ОСОБА_5
09 липня 2021 року Службою у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято розпорядження №422 про участь батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 . Встановлено порядок спілкування батька ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 уважає, що розпорядження №422 від 09 липня 2021 року є незаконним та таким, що прийняте виключно на користь батька, оскільки при прийнятті рішення про відвідування батьком дитини не враховано думку ОСОБА_4 щодо участі батька у вихованні дитини.
Вказує, що встановлений розпорядженням №422 від 09 липня 2021 року графік спілкування є незрозумілим. ОСОБА_4 уважає за необхідне визначити батькові такий графік побачень з дочкою у присутності матері: кожну другу середу з 19:00 години до 21:00 години, окрім святкових днів.
Такий спосіб участі батька у вихованні малолітньої доньки на переконання ОСОБА_4 у достатній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання доньки. При цьому, також слід врахувати обставини, які склались між самими батьками щодо принципового вирішення спору шляхом постановлення відповідного рішення суду та вік дитини.
Мотивуючи наведеним, просить скасувати розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації №422 від 09 липня 2021 року "Про участь батька у вихованні малолітньої дитини, ОСОБА_5 " і визначити порядок спілкування батьку, ОСОБА_2 , з малолітньою донькою - ОСОБА_5 а саме кожну другу середу з 19:00 години до 21:00 години, окрім святкових днів.
У грудні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом про усунення перешкод у здійсненні виховання та у спілкуванні з онукою та встановлення графіку побачень з онукою.
Вимоги позову мотивує тим, що ОСОБА_3 є рідною бабою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що після народження онуки ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_6 часто відвідували сина з невісткою, допомагали їм, спілкувалися з дитиною, були повноцінною сім'єю.
Відносини з відповідачкою були приязні, вона могла спокійно залишити дитину їм на піклування та піти у справах.
До 12 грудня 2020 року син з дружиною і донькою проживали за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки ОСОБА_3 з чоловіком проживають в м. Полтава, вони часто спілкувалися з дітьми засобами телефонного зв'язку та зустрічалися на вихідні або свята. Були разом у відпустці до та після народження дитини.
Зазначає, що 12 грудня 2020 року відповідачка від ОСОБА_2 зібрала речі дитини і виїхала з квартири, де вони мешкали всі разом, місце знаходження дитини батьку не було повідомлене. Спілкуватися з онукою не дозволяла, на контакт не йшла. Вказує, що неодноразово робила спроби зв'язатися з невісткою та налагодити стосунки, однак її номер телефону було заблоковано.
Після виїзду невістки з онукою від батька з 13 грудня 2020 року почався конфлікт між ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та відповідачкою щодо спілкування з онукою, адже відповідачка забрала онуку та почала перешкоджати їм бачитися.
Оскільки мати дитини чинить перешкоди позивачці у здійсненні її права на виховання та спілкування з онукою, спроби домовитись про те, щоб вони з чоловіком спілкувалася з онукою не принесли жодних результатів, вона звернулася до служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації з проханням щодо визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з онукою.
11 травня 2021 року службою у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації було складено відповідь на їх звернення, в якій було зазначено, що з метою визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою онукою ? ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рекомендовано звернутися до суду з відповідною заявою.
Мотивуючи наведеним, просить суд:
- зобов'язати ОСОБА_4 не перешкоджати зустрічам і спілкуванню ОСОБА_3 з онукою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визначити способи участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення такого графіку побачень:
o перша субота кожного місяця - з 11.00 год. до 19.00 год., в місті Києві, як за місцем проживання батька ОСОБА_2 , так і з можливістю відвідування дитячих розвиваючих, розважальних та спортивних закладів чи парків відпочинку, враховуючи стан здоров'я дитини з дотриманням режиму харчування та сну.
o наступний день після дня народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в присутності батька, якщо даний день буде вихідним, то з 10.00 год. до 19.00 год., якщо робочим днем, то з 18.00 до 20.00, в м. Києві, як за місцем проживання батька ОСОБА_2 , так і з можливістю відвідування дитячих розвиваючих, розважальних та спортивних закладів чи парків відпочинку, враховуючи стан здоров'я дитини.
o відвідування онукою місця проживання бабусі та дідуся (у супроводі бабусі) за адресою: АДРЕСА_3 , з можливістю відвідування дитячих розвиваючих, розважальних та спортивних закладів чи парків відпочинку у м. Полтава та області або спільного відпочинку бабусі, дідуся та онуки на території України (з обов'язковим повідомленням мами адреси перебування онуки): в лютому, починаючи з третьої неділі (неділя - день тижня) місяця на 14 днів, в серпні, починаючи з першої неділі місяця на 14 днів.
- зустрічі проводити без присутності мами. У разі наміру зміни затвердженого графіку спілкування з онукою, зобов'язати матір дитини ОСОБА_4 узгоджувати це питання у письмовій формі у Viber НОМЕР_1 та за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 за 48 годин до запланованої зустрічі.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року цивільну справу №754/14153/21 за позовом ОСОБА_4 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про скасування розпорядження об'єднано в одне провадження з цивільною справою №754/18866/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкування з дитиною визнання способу участі у вихованні.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про скасування розпорядження залишено без задоволення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкування з дитиною, визначення способу участі у вихованні задоволено частково.
Визначено способи участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні онуки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення наступного графіка:
- перша субота кожного місяця - з 11.00 год. до 19.00 год., в місті Києві, як за місцем проживання батька ОСОБА_2 , так і з можливістю відвідування дитячих розвиваючих, розважальних та спортивних закладів чи парків відпочинку, враховуючи стан здоров'я дитини з дотриманням режиму харчування та сну;
- день після дня народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), якщо даний день буде вихідним, то з 10.00 до 18.00 годин, якщо робочим днем, то з 16.00 до 18.00 годин в м. Києві, як за місцем проживання батька ОСОБА_2 , так і з можливістю відвідування дитячих розвиваючих, розважальних та спортивних закладів чи парків відпочинку, враховуючи стан здоров'я дитини;
- відвідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місця проживання бабусі (у супроводі матері або батька за домовленістю між батьками) за адресою: АДРЕСА_3 , з можливістю відвідування дитячих розвиваючих, розважальних та спортивних закладів чи парків відпочинку у м. Полтава та області або спільного відпочинку бабусі, дідуся та онуки на території України (з обов'язковим повідомленням мами адреси перебування онуки): під час зимових шкільних канікул на 5 днів; в серпні, починаючи з першої неділі місяця на 10 днів.
На час воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном зобов'язано відповідачку ОСОБА_7 організувати спілкування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її бабусі ОСОБА_3 у режимі відеодзвінка засобами телефонного зв'язку та через мобільний додаток «Viber» або «Telegram» з 10:00 до 18:00 два рази на тиждень за попереднім узгодженням між позивачкою та відповідачкою.
Задовольнивши частково позов ОСОБА_3 , суд першої інстанції вказав, що дід, баба, як з боку батька, так і з боку матері є родичами дітей, батьки чи інші особи, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав щодо виховання онуків.
Встановивши графік участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, суд виходив із балансу інтересів дитини та її батьків.
Відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд зробив висновок, що Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації правомірно видала розпорядження від 09 липня 2021 року № 422 «Про участь батька у вихованні малолітньої ОСОБА_5 ». Суд не установив підстав для скасування розпорядження та визначення іншого порядку спілкування батьку з дитиною.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням адвокатом Опришком П.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
Вказує, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження №422 від 09 липня 2021 року члени комісії не вивчили надані ОСОБА_1 документи, неповно та не об'єктивно встановили обставини поставленого на розгляд комісії питання, розглянули питання однобічно без врахування думки матері. ОСОБА_1 робила спробу донести про наявний у дитини медичний діагноз "нічний анурез", який лікарі вказують як наслідок психологічного стану дитини. ОСОБА_1 не виключає, що діагноз дитини з'явився після однієї із зустрічей дитини з батьком.
Вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація в межах наданих їй законодавством повноважень правомірно видала розпорядження від 09 липня 2021 року №422 «Про участь батька у вихованні малолітньої ОСОБА_5 » та відсутність підстав для скасування розпорядження та визначення порядку спілкування батьку з дитиною.
Щодо позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини вказує, що жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право баби на спілкування з малолітньою онукою, чи обставин, які б свідчили про її спілкування з дитиною, яке перешкоджало б нормальному її розвитку, або обумовлювало її побачення з дитиною у присутності інших осіб, не встановлено, а матеріали справи таких доказів не містять.
Вказує, що суд першої інстанції не врахував рекомендацію дитячого лікаря щодо уникнення газлайтингу, неприйнятних вимог до дитини і до колишньої невістки.
Скаржниця уважає, що відсутня необхідність у щотижневих побаченнях відповідачів з онукою, достатньо буде одного побачення на місяць тривалістю в одну годину у її присутності, але з урахуванням режиму дня, самопочуття, настрою дитини та у зручному для матері місці, яке повинно завчасно узгоджуватись бабусями та дідусями дитини із позивачкою.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про скасування розпорядження задовольнити. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкування з дитиною визнання способу участі у вихованні відмовити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
18 лютого 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву вказує, що у судовому засіданні не доведено жодних обставин, які б свідчили про порушення права ОСОБА_1 у зв'язку із прийняттям оскаржуваного розпорядження. ОСОБА_1 не змогла надати чітких пояснень та запропонувати батькові дитини ОСОБА_2 свій графік спілкування з дитиною ОСОБА_5 .
Вказує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень правомірно видав розпорядження від 09 липня 2021 року №422 "Про участь батька у вихованні малолітньої ОСОБА_5 ".
Мотивуючи наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
19 лютого 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на апеляційну скаргу, у якому Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
У відзиві вказує, що суд першої інстанції з'ясував всі обставини у справі, надав належну правові оцінку спірним правовідносинам, дослідив усі докази та ухвалив рішення у відповідності до статті 263 ЦПК України.
Просить за результатом розгляду справи у суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні 23 липня 2025 року позивач ОСОБА_3 , представник позивачки адвокат Василенко А.В., представник Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації Зелінська Н.М., представник Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації Галунько Л.І. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні 24 вересня 2025 року адвокат Василенко А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила оскаржуване рішення залишити без змін.
Від представниці Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомляли.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Установлено, що 28 серпня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 (том 2 а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_5 . Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_3 (том 2 а.с. 31).
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 серпня 2015 року (том 2 а.с. 14).
Розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №422 від 09 липня 2021 року "Про участь батька у вихованні малолітньої дитини, ОСОБА_5 " визначено порядок спілкування батьку ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до встановленого графіку, а саме:
- щовівторка та щочетверга з 17:00 год до 19:00 год;
- перша і третя неділя місяця з 10:00 год до 13:00 год;
- наступний день після дня народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з 10:00 год до 13:00 год;
- 2 січня з 10:00 год до 13:00 год;
- 9 березня з 10:00 до 13:00 год;
- 28 червня (День Конституції України) з 10:00 год до 13:00 год;
- 24 серпня (День Незалежності України) з 10:00 до 13:00 год.
Зустрічі проводити за присутності матері та враховуючи інтереси та бажання дитини (том 2 а.с. 19, 73-74).
ОСОБА_6 та ОСОБА_8 14 липня 1989 року зареєстрували шлюб, що підтверджується даними свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 (том 3 а.с. 16).
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_5 (том 3 а.с. 16).
Отже, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є рідними дідом та бабою ОСОБА_5 .
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частини 2, 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Статтею 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
За положеннями статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до частини 1 статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування.
Згідно з частиною 1 статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У частині 1 статті 158 СК України визначено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 19 СК України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 статті 159 СК України встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
У справі, що переглядається колегією суддів, ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом про скасування розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №422 від 09 липня 2021 року "Про участь батька у вихованні малолітньої дитини, ОСОБА_5 " яке, на думку ОСОБА_4 , є незаконним та таким, що прийняте виключно на користь батька.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині вимог ОСОБА_4 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає про таке.
Згідно частини 1 статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Відповідно до абзацу 3 статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Згідно Типового положення про комісію з питань захисту дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, комісія з питань захисту прав дитини є органом, що утворюється головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади та яка, зокрема, розглядає питання щодо вирішення спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та визначення способів такої участі (підпункт 2 пункту 4 Типового положення).
На підставі вказаного положення Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією 09 липня 2021 року видано розпорядження №422 "Про участь батька у вихованні малолітньої дитини, ОСОБА_5 ".
Отже, Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією у межах своїх повноважень, покладених на установу завдань та відповідно до СК України, Закону України "Про охорону дитинства" і Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини розглянуто заяву ОСОБА_2 про участь батька у спілкуванні із дитиною.
Доводи апеляційної скарги зводяться до не згоди із визначеним графіком участі батька у спілкуванні з донькою, а тому не можуть бути підставою для скасування розпорядження.
Доводи скаржниці щодо того, що оскаржуване розпорядження прийнято на користь батька є безпідставними, оскільки із змісту розпорядження убачається рівноцінна участь обох батьків у спілкуванні та вихованні ОСОБА_5 , а також враховано інтереси та бажання дитини.
Окрім того, апеляційний суд зазначає, що частинами 1, 3 статті 159 СК України встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
З указаного вбачається, що законодавець визначив певний порядок вирішення батьками питання участі у виховані дитини. Так, у випадку якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. Таким чином, законодавством встановлена варіативність вирішення цього питання, тобто батьки можуть його вирішити у судовому порядку або звернутися до відповідного органу опіки і піклування. Якщо хтось із батьків не погоджується із рішенням органу опіки та піклування, він може звернутися для вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини до суду. У цьому випадку законодавство не вимагає окремого оскарження рішення органу опіки та піклування, оскільки частиною 3 статті 159 СК України встановлено, що суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
У справі, що переглядається, предметом оскарження є рішення органу опіки та піклування (висновок про участь батька у вихованні малолітньої дитини) і одночасно позивачка просить установити інший порядок участі батька у вихованні дитини.
Апеляційний суд зазначає, що позивачка у такому випадку має право захищати свій інтерес шляхом пред'явлення позову про визначення способу участі іншого з батьків у вихованні дитини, відповідачем за яким має бути батько дитини, а не відповідний орган опіки та піклування.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку органу опіки та піклування про участь батька у вихованні дитини.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкування з дитиною визначення способу участі у вихованні, колегія суддів вказує про таке.
Відповідно до частини 1 статті 1 СК України цей Кодекс визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком (частина 2 статті 2 СК України).
Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що "законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини 2, 3 статті 257 СК України).
Відповідно до частини 1 статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Апеляційний суд зазначає, що тлумачення наведених вище норм матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями Європейського суду з прав людини дає підстави уважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. З урахуванням наведеного, апеляційний суд уважає, що саме збалансування наведених вище прав і гарантій має бути основою для належного виконання рішення суду про участь у спілкуванні дитини з бабою.
Подібні за змістом висновки викладено Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 607/9336/20 (провадження № 61-20367св21).
Встановивши, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють ОСОБА_3 можливості вільно спілкуватися з онукою, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, врахувавши права та бажання баби брати участь у вихованні та спілкуванні з онукою, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав до визначення часу для їх побачень.
Визначаючи спосіб участі бабусі у вихованні та спілкуванні з онукою, суд першої інстанції, врахував інтереси дитини, вік, стать, місце проживання, а також необхідність збереження зв'язку між бабою та онукою, з дотриманням балансу між інтересами дитини та правами баби.
Щодо доводів скаржниці про відсутність необхідність у щотижневих побачень з онукою та достатністю одного побачення на місяць тривалістю в одну годину у її присутності, колегія суддів вказує, що судом не визначено щотижневі побачення, а зобов'язано ОСОБА_7 забезпечити спілкування баби та онуки засобами відеозв'язку два рази на тиждень на період воєнного стану в Україні та перебування дитини у цей період за кордоном.
Колегія суддів погоджується із способом участі позивачів у вихованні онуки, який визначений судом першої інстанції, адже тривалість часу, проведеного дитиною із бабою може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії» ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року).
Суд першої інстанції дотримався розумного балансу інтересів між сторонами та онукою, врахувавши насамперед інтереси дитини.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Опришком Павлом Сергійовичем, залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 08 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова