Справа №127/14973/22
Провадження №1-в/127/520/25
09 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від покарання призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2022 року у зв'язку з усуненням законом караності діяння, суд, -
До суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2022 року у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав подане клопотання, просив суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував, з приводу задоволення клопотання засудженого, оскільки вартість викраденого ним майна не підпадає під дію зміненого закону, а тому і відсутні підстави для його звільнення від подальшого відбування покарання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, який закріплений ч. 2 ст. 74 КК України.
Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.
Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні. При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2022 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, та призначено остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки. Вирок набрав законної сили 07 жовтня 2022 року.
Відповідно до положення ст. 51 КУпАП, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром сімнадцяти гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює п'ятдесяти відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2022 року складав 1240,50 грн (2681 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1240,50х2=2681 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2022 року, ОСОБА_4 06.06.2022 викрав майно на загальну суму 2636,50 грн, що станом на момент вчинення крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, клопотання засудженого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від покарання призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2022 року у зв'язку з усуненням законом караності діяння - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: