Справа №127/31356/25
Провадження №1-кс/127/12339/25
03 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020010001334, від 02.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020010001334, від 02.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової служби по мобілізації солдат ОСОБА_6 , призваний 01.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2025 № 54 солдат ОСОБА_6 тимчасового прикомандирований до військової частини НОМЕР_1 та відповідно до наказу командира військової частини № 54 призначений на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу вказаної військової частини.
Солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства, солдат ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 11.03.2025 у військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_6 виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 в порушення вищевказаних нормативно - правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 11.03.2025 самовільно залишив розташування базового табору військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_1 , та ухилявся від проходження військової служби понад три доби.
За час відсутності у розташуванні військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби не повідомляв, та проводив час на власний розсуд.
З огляду на вищеописані обставини, а також беручи до уваги наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
При цьому, жодного разу військовослужбовець ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з'явився та про причини не повернення на військову службу не пояснив.
Оскільки в даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_6 під вартою.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого законом визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, тобто тяжкий злочин, у зв'язку із чим може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, необхідно врахувати ситуацію, яка склалась в Україні, адже підозрюваний, перебуваючи на волі, може розголосити відомі йому відомості, що містять державну таємницю, громадянам та військовослужбовцям інших держав, що може завдати істотної шкоди суверенітету та територіальній цілісності України, а також підірвати боєздатність Збройних Сил України.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_6 в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також враховуючи те, що у зв'язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки підозра та ризики не доведені, не враховано стану здоров'я підозрюваного, крім того, підозрюваного було затримано незаконно 30.09.2025.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Суду пояснив, що приймав безпосередню участь у бойових діях, у зв'язку з чим отримав порання та наразі за станом здоров'я не може проходити військову службу. 30.09.2025 його затримали працівники поліції та передали до ВСП, в подальшому працівниками поліції було оголошено йому підозру та затримано.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання прийшов до наступного висновку.
Слідчим відділом Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020010001334 від 02.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В рамках вказаного провадження 03.10.2025 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість ризиків та недоведеності слідчим обставин, викладених у клопотанні.
Суд звертає увагу на те, що відомості до ЄРДР внесено лише 02.10.2025 та 03.10.2025 затримано ОСОБА_6 та повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з тим, при огляді матеріалів кримінального провадження не можливо встановити походження наявних у справі документів, а саме службового розслідування, довідок та іншого.
Крім того, з витягу про внесення відомостей до ЄРДР не можливо встановити, що саме стало підставою для такого внесення. Зокрема у витягу зазначено, що 02.10.2025 співробітниками ВКП ВРУП ГУНП у Вінницькій області в ході відпрацювання території обслуговування було встановлено, що до ІНФОРМАЦІЯ_3 доставлено військовослужбовця ОСОБА_6 , який з метою ухилитися від несення служби самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .
В той час, як в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 було затримано працівниками поліції 30.09.2025 та в подальшому останній перебував у Вінницькому зональному відділі ВСП.
Ані слідчий, ані прокурор в судовому засіданні не надали пояснення щодо походження матеріалів службового розслідування, які наявні в матеріалах кримінального провадження, а також причини затримання ОСОБА_6 30.09.2025 до внесення відомостей до ЄРДР.
Чинним законодавством, зокрема КПК України та КУпАП чітко встановлені підстави для затримання особи військовослужбовця працівниками поліції та ВСП, разом з тим таких підстав матеріали клопотання не містять.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що затримання ОСОБА_6 здійснено з порушенням встановлених КПК України вимогам.
В судовому засіданні прокурором та слідчим вказано про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчинити інше або продовжити вчинення інкримінованого правопорушення.
Разом з тим, суд приходить до переконання, що ризик переховування від органів досудового розслідування не доведений, виходячи з наступного.
Відповідно до практики ЄСПЛ, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування того чи іншого запобіжного заходу. Європейський суд у своїх рішеннях зазначає, що суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлює прямої залежності між тяжкістю вчинення злочину, суворістю можливого покарання та необхідністю застосування запобіжного заходу.
Інших обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснювати спроби переховуватись органом досудового розслідування не наведено.
Крім того, з поданих слідчим матеріалів встановлено, що ОСОБА_6 постійно перебував за місцем свого проживання, що підтверджено аналітичним досьє на особу.
В судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що внаслідок отримання бойового поранення перебував на лікуванні, однак слідчим не подано суду будь-яких доказів на спростування вказаного факту.
Таким чином, за період досудового розслідування, який фактично становить один день, слідчим не з'ясовано стан здоров'я підозрюваного та усі обставини залишення останнім військової частини, оскільки зі слів підозрюваного, саме його непрацездатність стала підставою для залишення частини з дозволу керівництва частини.
З моменту реєстрації кримінального провадження до дня оголошення підозри останній знаходився за місцем свого проживання, тобто будь-яких доказів щодо можливості переховування від органів досудового розслідування або суду стороною обвинувачення не надано.
Щодо ризиків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, то клопотання сторони обвинувачення не містить жодного обґрунтування такого та відомостей про імовірні спроби/дії підозрюваного допустити поза процесуальну поведінку.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, альтернативний запобіжний захід у даному випадку не передбачений нормами КПК України.
Разом з тим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).
Враховуючи, що досудове розслідування триває фактично один день, ані прокурором, ані слідчим не підтверджено походження матеріалів, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР та законності затримання особи, не зібрано доказів та не перевірено усіх обставин справи, суд приходить до переконання, що матеріали клопотання не містять будь-яких доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та ризиків.
За вказаних вище обставин, враховуючи, що діючим КПК України альтернативний запобіжний захід у даному випадку не передбачений, тобто за результатом розгляду клопотання слідчий суддя може або обрати виключно тримання під вартою або відмовити у задоволенні клопотання, враховуючи те, що клопотання не наповнене доказовою базою, враховуючи фактичний строк досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання подано передчасно, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020010001334, від 02.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - відмовити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя