П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37815/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Подорожнього Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, прийняте у складі суду судді Левчук О.А. в місті Одеса, по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №24099/15-32-24-05 від 05.06.2024 на загальну суму 80946,65 грн.; №24095/15-32-24-05 від 05.06.2024 на загальну суму 6745,55грн.; №24097/15-32-24-05 від 05.06.2024 на загальну суму 5737,5грн; №24100/15-32-24-05 від 05.06.2024 на суму 680,0грн; №24096/15-32-24-05 від 05.06.2024 на загальну суму 478,13 грн.; №24092/15-32-24-05 від 05.06.2024 на суму 1020,0грн; №24098/15-32-24-05 від 05.06.2024 на суму 1020,0 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Подорожній Андрій Сергійович звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом порушено норми матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в акті перевірки вказані недостовірні показники, які виявила посадова особа податкового органу під час перевірки та відображення в акті перевірки, зокрема оподатковуваний дохід за 2019 рік є непідтвердженим, а позивач заперечує, що ним отримувався взагалі дохід за 2019 рік, оскільки господарська діяльність не здійснювалась. Крім того, позивач вважає, що не повинен був надавати документи за 2018 рік, оскільки термін їх зберігання сплинув в силу вимог п.44.3 ст.44 ПК України.
Представником відповідача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.08.2001 року ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
23.10.2023 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 2005430060004001360, про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
21 березня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ № 2758-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , щ 26 квітня 2024 року тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.01.2017 року по 23.10.2023 року з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за перл з 01.01.2011 року по 23.10.2023 року з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 31, 77).
21 березня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 направлено запит про надання первинних документів, який був отриманий 28.03.2024 року, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 78-82).
02 травня 2024 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт про ненадання документів (а.с. 109).
09 травня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт № 19913/15-32-24-05 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2018 р. по 23.10.2023 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 23.10.2023 р., яким встановлено порушення пп.49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями за не надання декларацій про майновий стан за 2019, 2023р.; п. 177.1, п.177.2, п. 177.4, п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України занижено податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету у період 01.01.2018 - 23.10.2023 на суму 64757,32 грн., за рахунок заниження у 2018р. - 35920,53 грн., 2019р. - -28836,79 грн; п.44.3 ст.44 Податкового Кодексу України, незабезпечення зберігання первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством та п.85.2, ст. 85 Податкового Кодексу України, надання платником податків посадовій (службовій) особі контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки; п.п. 1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX, п.163.1 ст. 163, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, с. 176, п.п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755 - VI із змінами і доповненнями донараховано військового збору на загальну суму 5396,44 грн, у т. ч., за 2018 рік - 2993,38грн., за 2019 рік - 2403,07 грн.; в порушення пп.14.1.180, пп.168.1.2., п.168.1., пп.а п.176.2, п.п. 1.2, п. 16? підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, ФОП ОСОБА_1 не перерахував до бюджету військовий збір з заробітної плати у розмірі - 382,5 грн. (кредиторська заборгованість); в порушення пп.14.1.180, пп.168.1.2., п.168.1., пп.а п.176.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, ФОПП ОСОБА_1 не перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати у розмірі - 4590грн. (кредиторська заборгованість); пп.49.18.2, п.49.18, ст.49, ст..51, п.176.2, ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, внаслідок чого встановлено неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за VI квартал 2019 року (а.с. 9-30, 91-101).
Копія акту перевірки № 19913/15-32-24-05 від 09.05.2024 року направлялась на адресу ОСОБА_1 та отримана 16.05.2024 року (а.с. 75).
05 червня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 24092/15-32-24-05, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 37, 86).
05 червня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 24095/15-32-24-05, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 5396,44 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1349,11 грн. (а.с. 33, 87).
05 червня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 24096/15-32-24-05, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 382,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 95,63 грн. (а.с. 36, 89).
05 червня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 24097/15-32-24-05, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 4590,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1147,50 грн. (а.с. 34, 84).
05 червня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 24098/15-32-24-05, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн. (а.с. 38, 83).
05 червня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 24099/15-32-24-05, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 64757,32 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16189,33 грн. (а.с. 32, 85).
05 червня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 24100/15-32-24-05, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 680,00 грн. (а.с. 35, 88).
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась д осуду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження спростування викладених у акті перевірки № 19913/15-32-24-05 від 09.05.2024 року порушень податкового законодавства, позивачем суду не надано.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Абзацом 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Прикінцеві положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Абзацом третім підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Прикінцеві положення» ПК України (в редакції на момент призначення та проведення спірної перевірки) передбачено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).
Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статею 42 статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З акту перевірки від 09 травня 2024 року № 19913/15-32-24-05 вбачається, що під час проведення перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 пп.49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями за не надання декларацій про майновий стан за 2019, 2023р.; п. 177.1, п.177.2, п. 177.4, п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України занижено податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету у період 01.01.2018 - 23.10.2023 на суму 64757,32 грн., за рахунок заниження у 2018р. - 35920,53 грн., 2019р. - -28836,79 грн; п.44.3 ст.44 Податкового Кодексу України, незабезпечення зберігання первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством та п.85.2, ст. 85 Податкового Кодексу України, надання платником податків посадовій (службовій) особі контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки; п.п. 1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX, п.163.1 ст. 163, п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, с. 176, п.п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755 - VI із змінами і доповненнями донараховано військового збору на загальну суму 5396,44 грн, у т. ч., за 2018 рік - 2993,38грн., за 2019 рік - 2403,07 грн.; в порушення пп.14.1.180, пп.168.1.2., п.168.1., пп.а п.176.2, п.п. 1.2, п. 16? підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, ФОП ОСОБА_1 не перерахував до бюджету військовий збір з заробітної плати у розмірі - 382,5 грн. (кредиторська заборгованість); в порушення пп.14.1.180, пп.168.1.2., п.168.1., пп.а п.176.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, ФОПП ОСОБА_1 не перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати у розмірі - 4590грн. (кредиторська заборгованість); пп.49.18.2, п.49.18, ст.49, ст..51, п.176.2, ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, в наслідок чого встановлено неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за VI квартал 2019 року.
При цьому, вказані висновки ґрунтуються на звітності, яка надана до ГУ ДПС в Одеській області, відомостях з Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, загальній інформації щодо платника податків та результати його діяльності, даних інформаційно-аналітичних систем державної податкової служби: ІТС «Податковий блок», ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності», витяги РРО, Єдиний державний реєстр податкових накладних, Єдиний державний реєстр акцизних накладних, ЦБД ДРФО, у зв'язку з ненаданням ОСОБА_1 первинних документів, згідно запиту ГУ ДПС в Одеській області № 3225/КПР/15-32-24-05-06 від 21.03.2024 року.
Щодо доводів апелянта, що оподатковуваний дохід за 2019 рік є непідтвердженим, а позивач заперечує, що ним отримувався взагалі дохід за 2019 рік, оскільки господарська діяльність не здійснювалась, колегія суддів зазначає, що зазначені твердження спростовуються відомостями ІТС «Податковий блок» та виторгами РРО, відповідно до яких за період із січня по грудень 2019 року позивачем було одержано дохід у загальній сумі 326305,40 грн., а його отримання підтверджується відомостями з реєстраторів розрахункових операцій.
Крім того, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат протягом періоду, що перевірявся, визначався положеннями Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 (далі - Порядок № 481) (чинний на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Положення № 481 визначено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178. 6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Підпунктом 5) п. 6 Положення № 481 передбачено, що у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.
Згідно з пунктом 9 Положення № 481 дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Тобто, відповідно до встановленого для фізичної особи-підприємця порядку обліку доходів і витрат, для визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізична особа - підприємець має встановити загальний оподатковуваний дохід звітного періоду та обсяг витрат, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності. При цьому, підставою для обчислення фізичною особою - підприємцем загального оподатковуваного доходу та витрат є дані Книги обліку доходів і витрат за умови наявності документів щодо походження товару та документального підтвердження здійснених витрат. Ці самі дані використовуються фізичною особою - підприємцем при заповненні податкової декларації про майновий стан та доходи.
При цьому, з урахуванням вищевикладених норм податкового законодавства слідує, що фізична особа-підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, відображає у складі доходу виручку у грошовій та негрошовій формі, при цьому до складу витрат має право включати витрати господарської діяльності, пов'язані з отриманням зазначеного доходу, за умови, що ці витрати пов'язані із реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та підтверджені відповідними документами, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, платник податків зобов'язаний складати встановлені законодавством первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування та податкових деклараціях. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. Водночас обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року по справі №820/5934/15.
Згідно ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
З матеріалів справи вбачається, що 21 березня 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 направлено запит про надання первинних документів, який був отриманий 28.03.2024 року, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 78-82).
Однак, будь-яких документів ані під час проведення перевірки, ані після отримання акту перевірки та до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачем ОСОБА_1 до контролюючого органу надано не було.
При цьому, відповідно до ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.
Згідно ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.
За таких підстав, посилання апелянта на те, що законодавчо встановлений строк зберігання первинних документів сплинув, є неспроможними.
Таким чином, ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні терміни зберігання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів - 1095 днів з дня подання податкової звітності, 2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов'язань контролюючими органами. Разом з тим, оскільки перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, зупиняється, то строки зберігання документів на період дії карантину також продовжують.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки позивачем не надано документи для проведення перевірки, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податків та визнати ці суми не підтвердженими документально.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року по справі № 280/597/19.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення №24099/15-32-24-05, №24095/15-32-24-05, №24097/15-32-24-05, №24100/15-32-24-05, №24096/15-32-24-05, №24092/15-32-24-05, №24098/15-32-24-05 від 05.06.2024 року прийняті відповідачем правомірно у межах його повноважень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Подорожнього Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко