П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37220/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, прийняте у складі суду судді Каравана Р.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-
У грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року, а також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000264.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року позов Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000264.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів було виявлено наявність розбіжностей у наданих до митного оформлення первинних документах, а саме: відповідно до наданого комерційного рахунку від 15.07.2024 № FV1- 20250344 зазначені ціни на умовах FOB MUNDRA PORT, INDIA, тоді як в інвойсі від 14.07.2024 №95243346 ціни на CIF ПІВДЕННИЙ; дата документа КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ значно менша, ніж дата комерційного рахунку від 15.07.2024 № FV1- 20250344, який являє собою основу для розрахунку ціни; в Сертифікаті страхування вказано, що вантаж відправлено з порту «MUDRA PORT», тоді як в інших документах зазначено місце відправлення «MUNDRA PORT, INDIA.
На думку апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Враховуючи викладене, апелянт вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару, а також карток відмови у митному оформленні товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Між Приватним акціонерним товариством «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (скорочено ПРАТ «ЦГЗК», надалі - Позивач, Покупець) та Компанією METINVEST INTERNATIONAL SA. (далі - Продавець) 08.05.2019 року був укладений Контракт № 2019/BENT-MI/CENTR (далі - Контракт).
Відповідно до п. 1 Контракту Продавець зобов'язується доставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Оброблений бетоніт для виробництва окатишів, що надалі іменується Товар. Якість, кількість та ціна Товару, а також умови поставки визначаються в межах цього Контракту.
Згідно з п. 2.3. Контракту Товар постачається партіями, які вказуються в Додатках. Датою поставки є дата коносамента.
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 15.03.2024 до Контракту пункт 3.1. Контракту викладено у наступній редакції «Валютою платежу по цьому контракту є долар США або ЄВРО. Оплата за кожну доставку, що здійснюється Покупцем на користь Продавця, здійснюється наступним чином: Оплата 100% вартості доставленого Товару повинна бути здійснена Покупцем на користь Продавця шляхом банківського переказу протягом 170 календарних днів від дати коносамента (видачі BL). В кінцевому комерційному рахунку, виставленому Продавцем, повинна бути вказана ціна з усіма коректуваннями наданих цін та/або знижками, наданими Покупцю Продавцем у відповідності з пунктами «Кількість та якість» нижче.»
Згідно з п. 6.1. Контракту доставка Товару здійснюється на умовах CIF, Україна (Південний, Південний ТІС, Чорноморськ або Миколаїв) у відповідності до Інкотермс 2010 в строки, вказані у Додатках. Дата B/L вважається датою доставки.
Згідно додатку № 13 від 05.07.2024 до Контракту поставці протягом серпня-вересня 2024 підлягали 4000,00 тони (+/-20%) активованого бетоніту за ціною 88,37 USD/т. Умови поставки СІF порт Південний, Україна. Загальна вартість товару складала 353480 доларів США. Строк оплати - оплата 30% впродовж 30 днів від дати коносаменту, оплата 35% впродовж 60 днів від дати коносаменту, оплата 35% впродовж 90 днів від дати коносаменту.
Під час переміщення товару через митний кордон України декларантом ТОВ «ІМЕКС КР» до митниці в'їзду - Одеської митниці (далі - відповідач) було подано електронну митну декларацію (ЕМД) № 24UA500130023463U6.
Як вбачається з матеріалів справи 08.08.2024 відповідачем на адресу декларанта позивача було надіслано повідомлення, в якому було зокрема зазначено, що згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: - відповідно до наданого комерційного рахунку від 15.04.2024 № FV1-20250344 зазначені ціни на умовах FOB MUNDRA PORT, INDIA, тоді як в інвойсі від 14.07.2024 №95243346 ціни на CIF ПІВДЕННИЙ; - в наданому до ЕМД документі № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ від 05.07.2024, зазначено що згідно цієї калькуляції базова ціна купівлі на умовах FOB являється основою для розрахунку базової ціни купівлі на умовах CIF, в яку входять інші витрати, маржа MISA та розраховується в момент заключення договору купівлі-продажу. Тобто, дата документа № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ значно менша, ніж дата комерційного рахунку від 15.04.2024 № FV1-20250344, який являє собою основу для розрахунку ціни; - Страхова сума за товар вказана в документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 відрізняється від суми зазначеної в інвойсі від 14.07.2024 №95243346, також в цьому Сертифікаті страхування вказано, що вантаж відправлено з порту «MUDRA PORT», тоді як в інших документах зазначено місце відправлення «MUNDRA PORT, INDIA» Відповідно до статті 58 МКУ при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. З огляду на вище викладене, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір, (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) розрахунок ціни (калькуляція); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару 6) копію митної декларації країни відправлення та її переклад українською мовою, відповідно до ст. 254 Митного кодексу України . Також є підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товарів, у зв'язку з чим та відповідно до ч.4 ст.53 МКУ необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. Відповідно до ч.6 статті 53 МКУ (Закон України від 13.03.2012 № 4495-VІ «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ»), декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вказане повідомлення позивачем було надано лист № 359/43 від 08.08.2024 в якому було зокрема зазначено, що рахунок №95243346 був наданий ПРАТ «ЦГЗК» 14.07.2024 від Metinvest International SA, що відповідає даті коносаменту №AIL/MUN/BSN/02. Комерційний рахунок №FV1-20250344 від виробника Ashapura International Ltd. для Metinvest International SA був оформлений в понеділок 15.07.2024 у зв'язку з виходом судна «BISON» з порту вночі в неділю 14.07.2024. Митну декларацію країни відправлення не надано. Також повідомляю, що страхова сума, вказана в Certificate of insurance від 14.07.2024 складає суму інвойсу №95243346 від 14.07.2024, виставленої ПРАТ «ЦГЗК» від Metinvest International SA плюс 10%, що становить 388 828,00 USD.
Листом № 360/43 від 09.08.2024 позивач додатково повідомив відповідача зокрема, що рахунок від 15.04.2024 № FV1-20250344 не подавався для митного оформлення до ЕМД, подавався комерційний рахунок № FV1-20250344 від 15.07.2024 який виставив виробник Ashapura International Ltd для Metinvest International S.А. ПРАТ «ЦГЗК» своїм листом 359/43 від 08.08.24р. доводив чому рахунок від 15.07.2024 № FV1-210250344 датований від 15.07.24р. - Рахунок №95243346 був наданий ПРАТ «ЦГЗК» 14.07.2024 від Metinvest International SA, що відповідає даті коносаменту №AIL/MUN/BSN/02. Комерційний рахунок №FV1-20250344 від виробника Ashapura International Ltd. для Metinvest SA був оформлений в понеділок 15.07.2024 у зв'язку з виходом судна «BISON» з порту вночі в неділю 14.07.2024. Згідно тлумачення Калькулямція (від лат. лат. calculatio - обчислення) - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Тобто в калькуляції враховуються затрати які складають вартість товару яка сформована для підписання додатка №13 від 05.07.2024 до контракту №2019/BENT-MI/CENTR від 08.05.2019. Згідно з правилами ІНКОТЕРМС на умовах CIF: А.3. Договори перевезення та страхування Б) Договір страхування - Страхування має покривати як мінімум передбачену в договорі купівлі-продажу ціну плюс 10% (тобто 110%) і має бути укладено у валюті договору купівлі-продажу. У документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 сума страхування - 388 828,00 дол., що складає 110% від вартості товару, цей розрахунок можливо перевірити арифметичними діями. У документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 в посиланні «MUDRA PORT» допущена помилка і правильно слід читати «MUNDRA PORT», дана помилка не тягне за собою географічної зміни розташування порту і тим самим не впливає на суть даних у Сертифікаті страхування.
За результатами митного оформлення Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000264.
Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/00003/2 від 09.08.2024 року зокрема мотивовано тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
- відповідно до наданого комерційного рахунку від 15.07.2024 № FV1-20250344 зазначені ціни на умовах FOB MUNDRA PORT, INDIA, тоді як в інвойсі від 14.07.2024 №95243346 ціни на CIF ПІВДЕННИЙ;
- в наданому до ЕМД документі № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ від 05.07.2024, зазначено що згідно цієї калькуляції базова ціна купівлі на умовах FOB являється основою для розрахунку базової ціни купівлі на умовах CIF, в яку входять інші витрати, маржа MISA та розраховується в момент заключення договору купівлі-продажу. Тобто, дата документа № КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЦІНИ значно менша, ніж дата комерційного рахунку від 15.07.2024 № FV1-20250344, який являє собою основу для розрахунку ціни;
- страхова сума за товар вказана в документі від 14.07.2024 № T0100031849-0 відрізняється від суми зазначеної в інвойсі від 14.07.2024 №95243346, також в цьому Сертифікаті страхування вказано, що вантаж відправлено з порту «MUDRA PORT», тоді як в інших документах зазначено місце відправлення «MUNDRA PORT, INDIA».
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) копію декларації країни відправлення з перекладом на українську мову 4) прейскуранти (прайс-листи),каталоги виробника товару, 5) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту). Згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи.
В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, враховуючи інформацію викладену у Листі підприємства від 09.08.2024 №360/43 до електронної митної декларації (ЕМД) №17166 (внутрішній номер), що прийнята до митного оформлення 07.08.2024 за № 24UA500130023170U1, повідомляємо, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення буде скориговано, оскільки декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є більшим та становить по товару №1 - 0,0977 дол.США/кг (EМД від 17.02.2024 № 24UA500370001195U6, 24UA500370001196U6, 24UA500370001197U6, 24UA500370001198U6 ніж заявлено декларантом 0,0884 дол.США/кг ваги).
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 13 лютого 2020 року (справа №812/1325/17), від 11 лютого 2020 року (справа №520/9544/18), від 12 лютого 2019 року (справа №808/1801/18), від 26 червня 2018 року (справа №814/1996/15), від 22 травня 2018 року (справа №808/178/16), від 23 жовтня 2018 року (справа №820/1761/17), постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа № 21-127а15), від 30 червня 2015 року (справа № 21-591а15), в яких зазначено, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як встановлено колегією суддів, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, апелянт послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.
Щодо посилань апелянта на розбіжність умов поставки у комерційного рахунку від 15.07.2024 № FV1-20250344 та інвойсі від 14.07.2024 №95243346, колегія суддів зазанчє наступне.
Так, як вже було зазначено, п.6.1 Контракту між ПРАТ «ЦГЗК» та METINVEST INTERNATIONAL SA., визначено, що доставка Товару здійснюється на умовах CIF, Україна (Південний, Південний ТІС, Чорноморськ або Миколаїв) у відповідності до Інкотермс 2010 в строки, вказані у Додатках. Дата B/L вважається датою доставки.
Аналогічна інформація щодо умов поставки (CIF ПІВДЕННИЙ) визначена в інвойсі від 14.07.2024 №95243346.
Дійсно, в комерційному інвойсі від 15.07.2024 № FV1-20250344, який виставлений виробником товару на ім'я METINVEST INTERNATIONAL SA встановлено, що вартість Товару на умовах FOB MUNDRA PORT, INDIA у кількості 4000 метричних тон складає 38,50 доларів США за метричну тону та загальна сума складає 154000 доларів США.
Водночас, комерційний інвойс від 15.07.2024 № FV1-20250344 не стосується правовідносин між позивачем та METINVEST INTERNATIONAL SA відповідно до Контракту, оскільки стосується поставки виробника продукції (Ashapura Midgulf NV.) контрагенту позивача METINVEST INTERNATIONAL SA.
Більш того, з калькуляцій цін вбачається, що вартість поставки виробника товару на адресу контрагента позивача на умовах FOB є базою для розрахунку ціни поставки за умовами CIF, відповідно до умов Контракту.
Згідно умов CIF (Cost, Insurance and Freight) відповідно до Інкотермс, продавець зобов'язаний сплатити витрати, страхування та фрахт, необхідні для доставки товару до порту призначення, зазначеного покупцем.
Отже, виходячи з умов поставки, вказана різниця в ціні товару та умовах поставки не може свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості.
Щодо доводів апелянта в частині калькуляції ціни від 05.07.2024 суд зазначає, що остання було складена в межах контракту та у зв'язку з підписанням сторонами специфікації (додатку) № 13 від 05.07.2024, тобто дата калькуляції відповідає даті додатку на поставку відповідної партії товару. При цьому, ціна в додатку № 13 та в калькуляції ціни є ідентичними.
У калькуляції ціни визначено, що ціна за одиницю (долар США/метрична тонна) щодо відповідної поставки розрахована на основі наступних складових: FOB-ціна закупівлі - 38,50 USD/MT, морське фрахтування 42,90 USD/MT, відстрочені платежі OT (Deferred Payment Charges) 0,81 USD/MT, страхування вантажу 0,02 USD/MT, адміністративні витрати 1,50 USD/MT, фінансові витрати 1,10 USD/MT, маржа MISA (прибуток компанії) 3,54 USD/MT. Підсумкова продажна ціна CIF 88,37 USD/MT.
Крім того, як вбачається зі страхового сертифікату від 14.07.2024 № T0100031849-0, у останньому зазначено «MUDRA PORT, Іndia», тоді як в інших документах зазначено місце відправлення «MUNDRA PORT, INDIA». На переконання суду, вказані відмінності в найменуванні порту вказують на допущену під час його складання технічну помилку, оскільки замість вірного найменування порту відправлення «MUNDRA PORT, INDIA» було зазначено «MUDRA PORT, Іndia», що не може свідчити про недостовірність заявленої позивачем митної вартості.
Окрім того, відповідно до пункту А5 умов поставки CIF (Cost, Insurance and Freight) для перевезення морським або внутрішнім водним транспортом відповідно до Інкотермс 2020 якщо інше не узгоджено сторонами або існує такий звичай, продавець повинен отримати за власний рахунок страхування вантажу з покриттям, що надається відповідно до застереження (С) згідно з умовами страхування вантажів Інституту лондонських страховиків (LMA/IUA) або будь-яких подібних застережень. Страхування має бути оформлено у вигляді договору (контракту) з андерайтерами або страховою компанією, що мають добру репутацію, і надавати покупцю або будь-якій іншій особі, ще має страховий інтерес стосовно товару, право вимоги безпосередньо до страховика.
Страхування повинне покривати, як мінімум, передбачену договором (контрактом) ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинне бути здійснено у валюті договору (контракт).
Страхування повинне покривати товар від пункту поставки, визначеного у статті А2, принаймні до названого порту призначення.
В страховому сертифікаті від 14.07.2024 № T0100031849-0 зазначені умови страхування Institute Cargo Clauses (А) та загальна страхова сума визначена у розмірі 388828,00 доларів США, тобто 353480,00 доларів США (сума товару згідно додатку № 13 та інвойсу від 14.07.2024 №95243346) + 35348,00 доларів США (10% від суми вказаної суми).
Таким чином, відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, при цьому надані позивачем до митного органу документ підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач визначив митну вартість товару позивача за шостим (резервним) методом (стаття 64 МК України).
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 року, відповідно до яких формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Крім того, Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Водночас, копія митної декларації, що була підставою для коригування митної вартості товарів, до суду відповідачем не надано. Окрім цього, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, а також картка про відмову у митному оформленні товарів, є протиправними та підлягають скасуванню.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко