09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 686/26356/23
провадження № 51-3780 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2025 року стосовно засудженого ОСОБА_5 ,
установив:
09 липня 2025 року Хмельницький апеляційний суд, розглянувши апеляційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , ухвалив рішення, яким залишив ці скарги без задоволення, а вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2025 року - без зміни.
Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду прокурор оскаржив це рішення в касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора належить залишити без руху, встановивши її строк для усунення недоліків, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Однак прокурор подала касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового апеляційного розгляду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх вимог, посилаючись на порушення ст. 336, 401 КПК України, прокурор зазначає, що у судовому засіданні 09 липня 2025 року засуджений ОСОБА_5 заявив клопотання про особисту участь в апеляційному розгляді його скарги, однак суд апеляційної інстанції без виходу до нарадчої кімнати та без постановлення мотивованої ухвали, відмовив у задоволенні цього клопотання, після чого провів розгляд апеляційної скарги у режимі відеоконференції, що, на думку прокурора, фактично позбавило засудженого можливості ефективно здійснювати захист своїх прав у суді апеляційної інстанції та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і не відповідає гарантіям справедливого судового розгляду, закріпленим у ст. 6 Конвенції.
Проте, колегія суддів Касаційного кримінального суду вважає, що порушуючи питання про скасування ухвали апеляційного суду, прокурор лише формально посилається у касаційній скарзі на ст. 412 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Крім того, у частині 2 цієї статті Кодексу, наведені підстави за наявності, яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.
Вказуючи про порушення апеляційним судом вимог ст. 412 КПК України, прокурор не конкретизує, яку із наведених частин чи пунктів цієї частини статті кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції порушив, а лише ініціює процедуру нового перегляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, посилаючись на норми процесуального закону, які регулюють процедурні питання підготовки до апеляційного розгляду.
Зокрема, посилаючись на практику ЄСПЛ та цитуючи уривок із CASE OF MARCELLO VIOLA v. ITALY (Application no. 45106/04), прокурор не звертає увагу, що за наслідками цього рішення Суд констатував, що використання відеоконференції в цій справі не призвело до порушення ст. 6 Конвенції, у рішенні зазначено: «Holds that there has been no violation of Article 6 of the Convention».
Отже, касаційна скарга містить лише формальні посилання на норми закону без зв'язку із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а тому наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи наведене, колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку про залишення цієї касаційної скарги без руху, встановивши прокурору десятиденний строк з дня отримання копії ухвали касаційного суду для усунення зазначених у ній недоліків.
Повторно звертаючись до суду касаційної інстанції, потрібно підтвердити, що встановлений ухвалою касаційного суду строк не пропущено.
Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2025 року стосовно засудженого ОСОБА_5 - залишити без руху, встановивши їй десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3