09 жовтня 2025року
м. Київ
справа № 334/3871/23
провадження № 51-2553 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6
законного представника ОСОБА_7 ,
особи, щодо якої застосовано
медичні заходи ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_8 на ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2023 року та Запорізького апеляційного суду від 10 квітня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 220230080000000508 щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 4362 ККУкраїни.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру за вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 4362 КК України, у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Вирішено питання речових доказів в провадженні.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 квітня 2024 року ухвалу суду першої інстанції про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_8 залишено без зміни.
Відповідно до клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, у ОСОБА_8 , який будучи проросійськи налаштованою особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 жовтня 2022 року, виник прямий злочинний умисел, направлений на публічне вираження своїх поглядів, шляхом поширення матеріалів, через особисту Інтернет-сторінку - « ОСОБА_9 » «Одноклассники» з відповідним посиланням, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією. З цією метою, останній, використовуючи власний домашній комп'ютер та всесвітню мережу Інтернет, за допомогою вище зазначеної особистої сторінки здійснив публічне поширення матеріалів, шляхом розміщення публікації на своїй особистій сторінці у відкритий для перегляду іншими користувачами доступ із назвою: « ОСОБА_10 (Премьера песни, новое видео 2022), яку ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час відшукав на сторінці групи на ім'я " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 92 від 03 квітня 2023 року, ОСОБА_8 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, страждав і на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії, параноідальна форма, безпреревний перебіг, галюцинаторно-параноідальний синдром, яке позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними у період, що відноситься до інкримінованого йому діяння.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що в порушення норм кримінального процесуального закону, а саме положень ст. 365 КПК України, суд першої інстанції після стадії судових дебатів, не надаючи ОСОБА_8 останнього слова, видалився до нарадчої кімнати, що є безумовною підставою для скасування судових рішень. Зазначає, що застосовуючи примусові заходи медичного характеру у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, місцевий суд призначив надто суворе покарання за інкриміноване діяння. Такі порушення, як зазначив захисник, залишилися поза увагою апеляційного суду, який постановив рішення без дотримання вимог ст. 419 КПК України. Крім того, апеляційний суд помилково вказав, що ОСОБА_8 не набув статусу обвинуваченого, що прямо суперечить положенням ст. 506 КПК України.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 , законний представник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та особа, щодо якої застосовано медичні заходи - ОСОБА_8 підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити з зазначених в ній підстав.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_12 підтримала частково подану касаційну скаргу захисника в частині істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та просила судові рішення щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначила, що позбавляючи ОСОБА_8 виступу з останнім словом, суди попередніх інстанції допустили порушення не тільки чинного кримінального процесуального закону, а й Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Ствердила про практику Верховного Суду з зазначеного порушення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4341 КПК України Суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає таке кримінальне провадження на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї палати або у складі такої палати.
Під час касаційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі його на розгляд Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, виходячи з такого.
У даному кримінальному провадженні, захисник, серед інших доводів стверджує, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку щодо правомірності позбавлення особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру, такої стадії судового розгляду як останнє слово обвинуваченого. Крім того, апеляційний суд у своєму рішенні констатував, що ОСОБА_8 не набув статусу обвинуваченого, оскільки прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосуванням примусових заходів медичного характеру, а не з обвинувальним актом.
Відповідно до приписів ст. 438 КПКУкраїни, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Положеннями ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий суд.
Зазначений принцип знайшов своє відображення у ст. 7 КПК України, відповідно до якої зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться рівність перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами ст. 506 КПК України констатовано, що особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
Відповідно до положень ст. 512 КПК України, судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Відповідно до загальних правил та передбачених ст. 365 КПК України положень після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово.
Прокурор під час касаційного розгляду, висловила позицію про часткове підтримання касаційної скарги захисника ОСОБА_6 в частині істотного порушення кримінального процесуального закону, а саме не надання виступу з останнім словом ОСОБА_8 як в суді першої так і апеляційної інстанцій. На обґрунтування зазначеного послалась на постанову Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 лютого 2022 року (справа 530/1562/20), де зазначено:
«…Тобто, суд фактично не надав можливості ОСОБА_13 (особа, щодо якої застосовані примусові заходи медичного характера) виступити з промовою у судових дебатах та позбавив його права звернутися до суду з останнім словом, видалився до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, після виходу з якої проголосив ухвалу.
Таким чином, суд першої інстанції у зв'язку з позбавленням ОСОБА_13 можливості виступити в судових дебатах та останнім словом не забезпечив сторонам необхідних рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, чим порушив принципи рівності та змагальності сторін, що з огляду на практику ЄСПЛ, не узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції щодо забезпечення справедливого судового розгляду.
Такі порушення, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, та такими, які згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Оскільки апеляційний суд, перевіривши дане кримінальне провадження в апеляційному порядку, зазначених порушень вимог кримінального процесуального закону не виявив, скасуванню підлягає також й ухвала суду апеляційної інстанції…»
Колегія суддів вважає за необхідне відступити від цієї правової позиції.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення єдності судової практики, кримінальне провадження належить передати на розгляд Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду на підставі ч. 1 ст. 4341 КПК України.
Керуючись статтями 4341, 4342, 441 КПК України, Суд
ухвалив:
Кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах особи, щодо якої застосовано примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_8 на ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2023 року та Запорізького апеляційного суду від 10 квітня 2024 року передати на розгляд Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3