ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2025Справа № 910/8887/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція»
до Київської міської ради
про стягнення 14511,78 грн,
Представники:
не викликались
До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до Київської міської ради про стягнення 14511,78 грн (проспект Соборності, 7, кв. 36, м. Київ).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив за надані позивачем послуги.
Суд своєю ухвалою від 21.07.2025 відкрив провадження у справі № 910/8887/25, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води до будинку № 7 по проспекту Соборності.
Київська міська рада є власником квартири № 36 у будинку № 7 по проспекту Соборності (право власності зареєстроване 28.08.2023 на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/13409/21 від 05.04.2023).
Відповідно до ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов'язки, а й орієнтовно вказує до чого зобов'язаний власник.
Виходячи із змісту ст. 319 ЦК України, зокрема, п. 4 наведеної норми, набуття права власності на певне майно породжує виникнення не тільки прав, а й обов'язків щодо його належного утримання та експлуатації.
Так, відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власник та наймач (орендар) зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил. Споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відсутність договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція Верховного Суду у постанові від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц).
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо- будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Таким чином розмір плати за абонентське обслуговування є диференційованим в залежності від наявності у будівлі споживача вузлів комерційного обліку теплової енергії та гарячої води, а також визначеного порядку їх обслуговування та заміни оператором зовнішніх інженерних мереж або співвласниками будинку.
Пунктом 39 Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 передбачено, що споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води та не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Облік спожитої теплової енергії на потреби централізованого опалення будинку 7 по проспекту Соборності в місті Києві здійснюється приладом комерційного обліку SKS-3, заводський номер 19389, який забезпечує загальний облік споживання теплової енергії (централізоване опалення), мешканцями будинку.
Позивач надавав послуги з постачання теплової енергїї/централізованого опалення та гарячого водопостачання до будинку, що підтверджується актом постановки комерційного (будинкового) засобу обліку споживання теплової енергії споживача, актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальні періоди, показниками відомостей комерційного (будинкового) засобу обліку споживання теплової енергії, нарядами на підключення та відключення централізованого опалення у будинку.
Розрахунок спожитої теплової енергії здійснюється на підставі Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 Україна 244-94); Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Показники будинкового засобу обліку теплової енергії (опалення) розподіляються між користувачами приміщень пропорційно до площі займаних споживачами приміщень а саме: показник спожитої теплової енергії по опаленню будинку згідно з будинковим засобом обліку за місяць ділиться на загальну опалювальну площу споживачів житлового будинку та множиться на розмір опалювальної площі квартири споживача, внаслідок чого отримується кількість фактично спожитих Гкал споживачем за місяць, яка множиться на встановлений тариф та отримується сума до сплати.
У будинку 7 по проспекту Соборності в місті Києві відсутній прилад комерційного (будинкового) обліку споживання гарячої води, а відповідно, мешканцям будинку нараховуються кошти за надані послуги з гарячого водопостачання на підставі показників розподільних (індивідуальних) засобів обліку споживачів, які встановлені в квартирах, а в разі відсутності розподільних (індивідуальних) засобів обліку - по нормі споживання, з урахуванням кількості осіб, місце проживання яких зареєстровано у квартирі.
Оскільки в квартирі наявне гаряче водопостачання та квартира у теплопостачальній організації обліковується як така, що не обладнана (розподільними) індивідуальними засобами обліку споживання гарячої води, позивач здійснив мінімально можливе нарахування відповідачу коштів за надані послуги з гарячого водопостачання по нормі споживання до квартири з розрахунку на 1 особу.
Починаючи з жовтня 2023 року відповідач не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії, за отримані послуги з гарячого водопостачання та за абонентське обслуговування, внаслідок чого станом на 01.06.2025 у відповідача утворився борг на суму 14511,78 грн (9234,11 грн за постачання теплової енергії + 4267,56 грн за гаряче водопостачання + 1010,11 грн за абонентське обслуговування).
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як зазначено вище правовідносини між позивачем та відповідачем підпадають під регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Станом на день розгляду справи 14511,78 грн боргу відповідач не погасив.
У цьому випадку має місце збереження відповідачем коштів за отримані послуги за рахунок позивача.
Згідно з приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ці положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
З огляду на це вимоги про стягнення 14511,78 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до Київської міської ради.
Стягнути з Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код 22883141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (вул. Гната Хоткевича, 20, м. Київ. 02094, код 37739041) 14511,78 грн боргу, 3028,00 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя С. А. Ковтун