09 жовтня 2025 року м. Харків Справа №905/331/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Національного природного парку «Меотида» (вх.№1468Д від 25.06.2025) на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/331/25 (м. Харків, суддя Сковородіна О.М., повне рішення складено 10.06.2025),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро,
до Національного природного парку «Меотида», село Урзуф, Мангушський район, Донецька область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м.Київ,
про стягнення 77 341,69 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Національного природного парку «Меотида» про стягнення 77 341,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №705 від 16.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2025 до участі у справі залучено Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Національного природного парку «Меотида» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про стягнення: основної заборгованості в сумі 68 447,47 грн. - задоволено; 3% річних в сумі 2 053,51 грн. - задоволено; інфляційних втрат в сумі 6 840,71 грн. задоволено. Стягнуто з Національного природного парку «Меотида» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» основну заборгованість в сумі 68 447,47 грн., 3% річних в сумі 2 053,51 грн., інфляційні втрати в сумі 6 840,71 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Національний природний парк «Меотида» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/331/25; призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції з урахуванням поважних причин неподання доказів; долучити нові докази до матеріалів справи відповідно до статті 80 ГПК України.
В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на наступне: з березня 2022 року територія парку перебуває на тимчасово окупованій території, тому працівники не мали доступу до лічильників, архівів і не могли подати документи; визначення обсягів споживання електричної енергії на об'єктах споживачів на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях має відбуватися саме за даними (показниками) їх середньодобового, а не середньомісячного споживання за аналогічний період попереднього року, із застосуванням коефіцієнта приросту /зниження, розрахованого для відповідного періоду електроспоживання; розрахунок позивача є недостовірним, бо він указав 14737 кВт·год за лютий 2022 року, тоді як у 2021 році споживання було лише 7066 кВт·год; суд першої інстанції не врахував обставини непереборної сили (окупація, відсутність зв'язку, доступу до документів).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відмовлено Національному природному парку «Меотида» в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору (вх.№7871 від 25.06.2025). Апеляційну скаргу Національного природного парку «Меотида» (вх.№1468Д від 25.06.2025) на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/331/25 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Підставою залишення апеляційної скарги без руху стала відсутність доказів сплати судового збору та доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками третій особі.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№8327 від 07.07.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2025. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору та докази направлення копії апеляційної скарги з додатками третій особі.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 у зв'язку з відпусткою судді Хачатрян В.С. для розгляду справи №905/331/25 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 продовжено Національному природному парку «Меотида» строк на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/331/25. Встановлено Національному природному парку «Меотида» строк на усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№8641 від 14.07.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2025. Зокрема, апелянтом надано належні докази направлення копії апеляційної скарги третій особі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного природного парку «Меотида» (вх.№1468Д від 25.06.2025) на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/331/25. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/331/25. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
24.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшла справа №905/331/25 (вх.№9110) в 1 томі.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9498 від 05.08.2025), в якому просить апеляційну скаргу Національного природного парку «Меотида» на рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 по справі №905/331/25 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 по справі №905/331/25 залишити без змін.
Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, оскільки обсяг спожитої електроенергії визначено на підставі офіційних даних оператора системи розподілу «ДТЕК Донецькі електромережі», що мають вищий пріоритет і не були спростовані відповідачем. Суд дослідив усі докази, а твердження скаржника про формальний підхід і порушення змагальності є безпідставними. Відповідач мав можливість надати відзив і докази, був повідомлений про розгляд справи, однак без поважних причин не скористався цим правом. Посилання на втрату доступу до документів через війну не підтверджені доказами, а відсутність електронного кабінету і бездіяльність сторони свідчать про її пасивну позицію, а не об'єктивні перешкоди.
Суд зазначає, що враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Матеріалами справи, даними електронної системи підтверджується належне повідомлення учасників справи про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.
Заперечень проти розгляду апеляційної скарги в даному порядку від сторін не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - постачальник, позивач) та Національним природним парком «Меотида» (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу №705 (далі - Договір), на умовах Комерційної пропозиції «Тендерна - Ф».
Згідно з умовами Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п.1.1. Договору).
У відповідності до п.4.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що на дату укладання цього договору становить 5,45259 грн. з ПДВ.
Згідно з п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до пункту 5.4. Договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Для проведення розрахунків Позивачем було відкрито Відповідачу особовий рахунок №705.
Відповідно до п.4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
У відповідності до п.п.1, 2 п.5.5.5. ПРРЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з п.4.8 ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Також, як додаток до договору, між сторонами було укладено Комерційну пропозицію «Тендерна-Ф».
У відповідності до п. 4.2. Комерційної пропозиції оплата за спожиту електричну енергію оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з пунктом 5.1 Комерційної пропозиції Споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». Розрахункові документи можуть бути роздруковані Постачальником та отримані Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника. У разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за електричну енергію у встановлені цією комерційною пропозицією строки за платіжним документом, самостійно сформованим Споживачем.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав повністю, здійснивши постачання електричної енергії Відповідачу в лютому 2022 в об'ємі 14 737 кВт/год, що підтверджується, зокрема, інформацією про обсяги споживання, які надавалися оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку), АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IX, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018.
Виходячи з фактичних обсягів споживання електричної енергії відповідачем, позивачем сформовано рахунок за лютий 2022 на загальну суму 68 447,47 грн.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором та не оплатив спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим позивач правомірно вимагає стягнення виниклої суми заборгованості в розмірі 68 447,47 грн. Також судом було перевірено розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та встановлено, що він є вірним та підлягає задоволенню. З огляду на що, суд дійшов висновку, про задоволення у повному обсязі позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» про стягнення: основної заборгованості в сумі 68 447,47 грн.; 3% річних в сумі 2 053,51 грн.; інфляційних втрат в сумі 6 840,71 грн.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Положеннями ч.ч. 1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.п. 4.21, 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).
Пунктом 2.3.13 ПРРЕЕ передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Пунктом 4.3 Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п.п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Положеннями п. 9.1.1 Розділу ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Згідно п.10 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Пунктом 12.4.4. Кодексу Комерційного обліку передбачено, що до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб: функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб; ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги у лютому 2022 року поставило електричну енергію в об'ємі 14 737 кВт/год, що підтверджується, зокрема:
- актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022;
- рахунком №705 за лютий 2022 року;
- листом АТ ДТЕК Донецькі Електромережі від 31.03.2023 №67/4566 згідно якого, відповідач спожив 14737 кВт/год за лютий 2022 року.
Як вже зазначалось вище, відповідно до п.п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.
Наведене вище свідчить про те, що споживання Національним природним парком «Меотида» в лютому в обсязі 14737 кВт/год., є доведеним фактом.
В свою чергу, матеріали справи містять докази направлення позивачем на вказану електронну пошту споживача акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунку за лютий 2022 року.
Таким чином, факт направлення позивачем актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) в тому числі за лютий 2022 року та відповідних рахунків відповідачу, доведено належними доказами, однак підписаний акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) на адресу позивача відповідач не повернув.
Матеріали справи не містять жодних обґрунтованих заперечень відповідача з приводу підписання акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022, а тому зазначені акти вважається узгодженим сторонами на визначений в ньому обсяг спожитої електричної енергії.
Приймаючи до уваги, що відповідач не оплатив вартість спожитої електричної енергії в повному обсязі у спірний період, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо стягнення з останнього на користь позивача боргу в розмірі 68 447,47 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2 053,51 грн. за період з 09.01.2024 по 08.01.2025 та інфляційні втрати в сумі 6 840,71 грн. за період з 01.02.2024 по 30.11.2024.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.1. комерційної пропозиції передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.
Враховуючи наведене, з огляду на умови договору, положення діючого законодавства та факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного розрахунку за спожиту електричну енергію, перевіривши розрахунок, колегія суддів апеляційного суду зазначає про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 2 053,51 грн.; інфляційних втрат в сумі 6 840,71 грн.
Доводи апелянта, що позивачем не доведено належним чином надання факту споживання Відповідачем електричної енергії в обсязі 14 737 кВт/год., є безпідставними та необґрунтованими з наведених вище підстав. Доказів споживання електричної енергії у спірний період іншими особами, які є відмінними від відповідача матеріали справи не містять.
При цьому, перебування підприємства відповідача під окупацією не спростовує вищевикладеного.
Доводи відповідача щодо дії непереборної сили, спричиненою військовою агресією рф проти України та введення військового стану також не спростовують вищевикладеного, зважаючи на наступне.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Торгово-промислова палата України 28 лютого 2022 року повідомила, що на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 №671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності.
Згідно п.11.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору (п.11.2 договору).
У цьому випадку, строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.11.3 договору).
Відповідно до п.11.4 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.
Проте, відповідачем не надано доказів, які би свідчили про виконання останнім умов п.11.4 Договору щодо повідомлення позивача про форс-мажорні обставини та надання відповідних документів протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення.
Також колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22).
Також, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Разом з тим, апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що військова агресія рф проти України унеможливлює виконання відповідачем обов'язку зі сплати заборгованості за поставлену електричну енергію.
Стосовно клопотання апелянта про долучення нових доказів до матеріалів справи відповідно до статті 80 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Однак, апелянт не надав доказів неможливості подання документів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як вбачається з матеріалів справи, оскільки місце реєстрації відповідача розташоване на тимчасово окупованій території і останній не мав зареєстрованого кабінету у підсистемі «Електронний суд», направлення ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження здійснювалось відповідно до ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області.
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 22.12.2022 №309 (з відповідними змінами) затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. До цього переліку включено, зокрема, територію місцезнаходження відповідача.
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (ч.4 ст.122 ГПК України).
У п.21 Перехідних положень ГПК України встановлено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання (абз.1 ч.1 ст.12-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (абз.3 ч.1 ст.12-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції 02.04.2025 розмістив на офіційному веб-порталі Судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі №905/331/25 та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ухвали від 01.04.2025 (т.1 а.с. 33), а 10.04.2025 - оголошення з текстом ухвали від 07.04.2025 про залучення третьої особи у справі (т.1 а.с. 39).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи №905/331/25 судом першої інстанції.
При цьому, подання апеляційної скарги з дотриманням строку на апеляційне оскарження додатково свідчить про обізнаність відповідача із наявністю судового провадження по справі №905/331/25.
Також в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції звернув увагу, що представник відповідача телефонував до Господарського суду Донецької області та повідомив, що йому відомо про наявність вказаної судової справи та він має намір подати відзив на позовну заяву.
Окрім того, колегія суддів вказує, що процесуальні документи Господарського суду Донецької області по справі №905/331/25 розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), що свідчить про додаткову можливість ознайомитись з ними у цьому реєстрі.
При цьому, відповідно до приписів ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. А учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона мала довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень насамперед суду першої інстанції.
Як і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказів об'єктивної неможливості позивачем належним чином реалізувати свої процесуальні права матеріали справи не містять.
В разі відсутності доказів неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції, апеляційний суд залишає такі докази поза увагою та не приймає їх до розгляду.
Аналогічні висновки знайшли своє відображення у сталій практиці Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 23.01.2020 у справі №910/16322/18, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 14.01.2020 у справі №910/5280/19, від 24.12.2019 у справі №902/377/19 та інших.
Відтак, зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції не надає оцінки документам, як подав апелянт, оскільки зазначені документі не надавались до суду першої інстанції та ним не досліджувалась.
Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/331/25 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 05.11.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 № 4524-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Національного природного парку «Меотида» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 у справі №905/331/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.10.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук