30 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/854/23 (922/1401/23)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Плахов О.В.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
прокурор - Сірик В.В.
1-го відповідача - Марченко М.С.
2-го відповідача - Гордієнко А.Г.
представники інших учасників справи не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх.№1854 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/854/23 (922/1401/23) (повну ухвалу складено та підписано у приміщенні господарського суду Харківської області 14.08.2025, суддя Лавренюк Т.А.)
за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А)
до:
1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 21-А, код ЄДРПОУ 37878674) ,
3) Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29, код ЄДРПОУ 04805918) ,
4) Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 2" (61105, м. Харків, вул. Ньютона, 5, код ЄДРПОУ 37766007) ,
5) Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 3" (61099, м. Харків, вул. Свистуна, 2-Б, код ЄДРПОУ 37765993) ,
6) Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо" (61129, м. Харків, вул. Тракторобудівників, 109, код ЄДРПОУ 37766028) ,
8) Комунального підприємства "Жовтневе трамвайне депо" (61157, м. Харків, вул. Москалівська, 199-А, код ЄДРПОУ 37765988) ,
9) Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (61001, м. Харків, вул. Актюбінська, 24, код ЄДРПОУ 37761936) ,
10) Комунального підприємство "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Науки, 38, код ЄДРПОУ 32135675) ,
11) Комунального підприємства "Підземне місто" (61012, м. Харків, вул. Суздальські ряди, 9, код ЄДРПОУ 39044307) ,
12) Комунального підприємства "Харківпасс" (61064, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, б. 149-Д, код ЄДРПОУ 36818918)
про визнання недійсним договору, -
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі №922/854/23 (922/1401/23) призначено у справі № 922/854/23 (922/1401/23) комплексну судову комп'ютерно-технічну, товарознавчу, економічну та економічну експертизу у сфері інтелектуальної власності.
Проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної, товарознавчої, економічної та економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності доручено експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (вулиця Золочівська, 8A, м. Харків, 61177).
Попереджено судових експертів про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивого висновку (ст.384 Кримінального кодексу України) та відмову без поважних причини від виконання покладених на експерта обов'язків (ст.385 Кримінального кодексу України).
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
- яка оціночна вартість Об'єкту інвестування, а саме системи "Електронний квиток" у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова", яку було впроваджено відповідно до умов інвестиційного договору від 28.12.2016 станом на дату проведення експертизи;
- чи є придатним до використання Об'єкт інвестування, а саме система "Електронний квиток" у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова", яку було впроваджено відповідно до умов інвестиційного договору від 28.12.2016 станом на дату проведення експертизи. Якщо ні, то які елементи (складові) Об'єкту інвестування не придатні до використання і вартість цих елементів на момент проведення експертизи;
- якою із сторін і в якій мірі (в якому обсязі та вартісному виразі станом на дату проведення експертизи) виконано зобов'язання за договором від 28.12.2016, укладеним між Харківської міською радою та ТОВ "ФК "Платіжний Центр" за участі Комунального підприємства "Харківський метрополітен", Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 2", Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 3", Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо", Комунального підприємства "Жовтневе трамвайне депо", Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс", Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", Комунального підприємства "Підземне місто", Комунального підприємства "Харківпасс".
Матеріали справи № 922/854/23 (922/1401/23) направлено до експертної установи - Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (вулиця Золочівська, 8A, м. Харків, 61177).
Ухвалено прокурору здійснити оплату проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної, товарознавчої, економічної та економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності, докази чого надати суду.
Провадження у справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- необхідність призначення у справі судової експертизи зумовлена тим, що, як зазначають перший та третій відповідачі, внаслідок військової агресії частково є знищеними об'єкти, що були створені на виконання спірного правочину і на час розгляду відповідної справи учасники справи позбавлені можливості встановити обсяг відповідних пошкоджень та взагалі вартість того майна, яке може бути предметом вимоги про повернення у разі задоволення судом пред'явленого позивачем позову та визнання недійсним інвестиційного договору;
- виходячи із предмета та підстав позову необхідно встановити, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання за договором від 28.12.2016, укладеним між Харківською міською радою та ТОВ «ФК «Платіжний Центр» за участі КП «Харківський метрополітен», КП «Тролейбусне депо № 2», КП «Тролейбусне депо № 3», КП «Салтівське трамвайне депо», КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Міськелектротранссервіс», КП «Міський інформаційний центр», КП «Підземне місто» та КП «Харківпасс» і це може бути встановлено лише експертом.
Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, 25.08.2025, тобто у межах десятиденного строку, встановленого ч.1 ст.256 ГПК України, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/854/23 (922/1401/23) про призначення з власної ініціативи суду комплексної судової комп'ютерно-технічної, товарознавчої, економічної та економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності, зупинення провадження у справі до одержання результатів судової експертизи;
- здійснити перерозподіл судових витрат;
- судовий збір за подання апеляційної скарги стягнути з відповідачів за таким реквізитами: отримувач Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код банку 820172, рахунок IBAN: UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800, призначення платежу: повернення судових витрат у справі № 922/854/23 (922/1401/23);
- справу розглядати за участі представника Харківської обласної прокуратури.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 справу № 922/854/23 (922/1401/23) передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2023, тобто вже через півроку після слухання справи, задоволено клопотання Харківської міської ради про повернення до стадії підготовчого провадження, призначено у справі № 922/854/23 (922/1401/23) судову товарознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи, при цьому, дана справа не розглядалася протягом року у зв'язку з тим, що Харківською міською радою разом з іншими відповідачами були проігноровані клопотання експерта, що унеможливило проведення експертизи;
- ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2024 задоволено друге клопотання Харківської міської ради та призначено комплексну судову комп'ютерно-технічну, товарознавчу та економічну експертизу, провадження у справі зупинено до одержання результатів судової експертизи, проте згодом від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшло повідомлення про зняття з провадження без виконання комплексної судової комп'ютерно-технічної, товарознавчої, економічної та економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності, у зв'язку із несплатою Харківською міською радою рахунку про оплату вартості експертизи, як наслідок, справа не розглядалася ще протягом 10 місяців ;
- оскаржуваною ухвалою від 14.08.2025 вже за ініціативою суду було втретє призначено судову експертизу, при тому, що відповідачі не мають наміру брати участь у проведенні судової експертизи, а призначення експертизи в черговий раз лише свідчить про спосіб затягування розгляду справи по суті;
- призначення цієї експертизи не є необхідною або обов'язковою складовою для розгляду справи по суті, оскільки в даному випадку, враховуючи предмет позову, мова йде саме про доведення процесуальних порушень процедури укладення договору;
- оціночна вартість Об'єкту інвестування є істотною умовою, погоджена сторонами та зазначена у п. 2.1 спірного Договору, з відповідними змінами складає 194 724 751 грн., водночас, оскільки строк дії спірного договору не закінчився, Об'єкт інвестування у комунальну власність у порядку, визначеному чинним законодавством України Інвестором не передався, відсутні жодні підстави для встановлення експертами вартості Об'єкту інвестування, а саме системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі);
- поставлення експертам питання придатності до використання Об'єкту інвестування, а саме системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова, а також якою із сторін і в якій мірі (в якому) обсязі та вартісному виразі станом на дату проведення експертизи) виконано зобов'язання за договором від 28.12.2026, є також недоцільними та не відноситься до предмету спору, оскільки представником відповідача взагалі не надано жодних доказів щодо пошкодження Об'єкту інвестування або його конкретних складових елементів;
- оскільки саме Інвестор є власником обладнання, іншого майна та майнових прав на створені в результаті Реалізації Проєкту об'єкти, саме останній здійснює контроль за правильністю роботи встановленого обладнання, його ремонт, удосконалення, переобладнання, часткову чи повну заміну обладнання (за необхідності), а також утримування та вжиття всі необхідних дій, спрямованих на збереження Об'єкта інвестування в належному стані за власні кошти, призначення будь-яких експертиз у даній справі є недоцільним;
- покладення на прокурора витрат за проведення експертизи не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права, оскільки саме Інвестору належить Об'єкт інвестування та його складові елементи, який і здійснює контроль за правильністю роботи встановленого обладнання, його ремонт, удосконалення, переобладнання, часткову чи повну заміну обладнання (за необхідності), а також утримування та вжиття всі необхідних дій, спрямованих на збереження Об'єкта інвестування в належному стані за власні кошти.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх.№1854 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/854/23 (922/1401/23) та призначено розгляд справи на 30.09.2025 о 15:30 год.
Також зазначеною ухвалою було встановлено часникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.
15.09.2025 через систему «Електронний суд» від Харківської міської ради був поданий відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 було отримано Харківською міською радою до електронного кабінету 01.09.2025 о 18:52.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже ухвала Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 вважається врученою Харківській міській раді 02.09.2025 справи і, відповідно, останнім днем для подання відзивів на апеляційну скаргу для зазначеного учасника процесу є 12.09.2025 включно. Оскільки відзив на апеляційну скаргу поданий Харківською міською радою 15.09.2015, то нею пропущений встановлений судом строк на подання зазначеного процесуального документу.
Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже оскільки Харківською міською радою пропущений встановлений судом десятиденний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, а клопотання про продовження зазначеного строку в порядку частини 2 статті 119 ГПК України вказаним учасником справи не заявлене, то відзив Харківської міської ради на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.
В судове засідання 30.09.2025 з'явився прокурор, який підтримав свою апеляційну скаргу, а також представники першого та другого відповідачів, які проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечували.
Представник інших учасників процесу в судове засідання 30.09.2025 не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу прокурора в даному судовому засіданні за відсутністю представників учасників справи, які в судове засіданні не прибули .
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Частиною 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Відповідно до частини другої статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.
Отже, господарський суд, призначаючи експертизу, повинен здійснити ретельне дослідження матеріалів справи та об'єктивно встановити всі обставини, які входять до предмета доказування, а також встановити, чи дійсно потребує встановлення певних обставин спеціальних знань і чи не можуть в такому разі висновок експерта замінити інші засоби доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1401/23 за позовом Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, ТОВ «Фінансова компанія «Платіжний центр», треті особи КП «Харківський метрополітен», КП «Тролейбусне депо № 2», КП «Тролейбусне депо № 3», КП «Салтівське трамвайне депо», КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Міськелектротранссервіс», КП «Міський інформаційний центр», КП «Підземне місто» та КП «Харківпасс» про визнання незаконним та скасування рішення, протоколу та визнання недійсним інвестиційного договору.
Вказаною ухвалою призначено підготовче засідання на 16.05.2023, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву; залученим третім особам - строк для подання пояснень щодо позову прокурора; встановлено прокурору строк на подачу відповіді на відзив. На виконання вищевказаної ухвали суду, Харківською міською радою 09.05.2023 подано відзив на позовну заяву № вих/1033/9-23.
Ухвалою господарського суду від 16.05.2023 у справі № 922/1401/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання у справі №922/1401/23 відкладено на 06.06.2023 та запропоновано учасникам справи надати пояснення щодо клопотання відповідача, заявленого під час судового засідання, про витребування доказів.
Згодом ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2023 у справі № 922/1401/23 задоволено клопотання Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про залучення співвідповідачів КП «Харківський метрополітен», КП «Тролейбусне депо №2», КП «Тролейбусне депо №3», КП «Салтівське трамвайне депо», КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Міськелектротранссервіс», КП «Міський інформаційний центр»,КП «Підземне місто» та КП «Харківпасс», та матеріали справи № 922/1401/23 передано для подальшого розгляду Господарським судом Харківської області в межах справи № 922/854/23 про банкрутство КП «Міськелектротранссервіс».
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2023 відкрито провадження у справі № 922/854/23 (922/1401/23), розпочато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 13.07.2023; встановлено відповідачам строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У зазначений строк відповідачі зобов'язані надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст.165 ГПК, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Розгляд вказаної справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Наступні підготовчі засідання ухвалами Господарського суду від 13.07.2023, 27.07.2023, 24.08.2023 призначені на 27.07.2023, 24.08.2023 та на 14.09.2023.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2023, задоволено клопотання Харківської міської ради про повернення до стадії підготовчого провадження, призначено у справі № 922/854/23 (922/1401/23) судову товарознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2024 задоволено клопотання заступника директора з експертної роботи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С. Бокаріуса» про зміну виду та призначення у справі комплексної судової комп'ютерно-технічної, товарознавчої та економічної експертизи та зупинено провадження у справі на час проведення комплексної судової експертизи.
Водночас, на адресу суду від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшло повідомлення про неможливість надання висновку комплексної судової комп'ютернотехнічної, товарознавчої та економічної експертизи № 602/603 у зв'язку із бездіяльністю відповідачів у справі, тобто осіб, якими фактично ініційовано проведення зазначеної експертизи.
Отже провадження у справі не здійснювалось більше року у зв'язку з задоволенням клопотання Харківської міською радою про призначення експертизи, при тому, що зазначений учасник справи проявляв бездіяльність, ігноруючи клопотання судового експерта .
Згодом ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 задоволено ще одне клопотання Харківської міської ради та призначено комплексну судову комп'ютерно-технічну, товарознавчу та економічну експертизу, провадження у справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.
На вирішення судової експертизи першим відповідачем було запропоновано поставити судовим експертам запитання:
- яка оціночна вартість Об'єкту інвестування, а саме системи "Електронний квиток" у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова", яку було впроваджено відповідно до умов інвестиційного договору від 28.12.2016 станом на дату проведення експертизи?
- чи є придатним до використання Об'єкт інвестування, а саме система "Електронний квиток" у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова", яку було впроваджено відповідно до умов інвестиційного договору від 28.12.2016 станом на дату проведення експертизи?
Якщо ні, то які елементи (складові) Об'єкту інвестування не придатні до використання і вартість цих елементів на момент проведення експертизи У подальшому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2025 поновлено провадження у справі та підготовче провадження призначено на 07.08.2025?
Підставою для постановелння зазначеної ухвали було те, що від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшло повідомлення про зняття з провадження без виконання комплексної судової комп'ютерно-технічної, товарознавчої, економічної та економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності, у зв'язку із несплатою Харківською міською радою рахунку за проведення експертизи.
Отже, Харківською міською радою в суді першої інстанції двічі було ініційовано призначення у справ судової експертизи для з'ясування питання щодо вартості Об'єкту інвестування та його придатності для використання, при цьому зазначені експертизи не було проведено саме через бездіяльність ініціатора їх призначення - Харківської міської ради, яка ігнорувала клопотання експертів та не здійснила оплату рахунку за проведення експертизи.
Не зважаючи на зазначену обставину, згодом ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2025 судом за власною ініціативою призначено експертизу та поставлені судовим експертам такі запитання:
- яка оціночна вартість Об'єкту інвестування, а саме системи "Електронний квиток" у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова", яку було впроваджено відповідно до умов інвестиційного договору від 28.12.2016 станом на дату проведення експертизи;
- чи є придатним до використання Об'єкт інвестування, а саме система "Електронний квиток" у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова", яку було впроваджено відповідно до умов інвестиційного договору від 28.12.2016 станом на дату проведення експертизи. Якщо ні, то які елементи (складові) Об'єкту інвестування не придатні до використання і вартість цих елементів на момент проведення експертизи.
- якою із сторін і в якій мірі (в якому) обсязі та вартісному виразі станом на дату проведення експертизи) виконано зобов'язання за договором від 28.12.2026, укладеним між Харківською міською радою та ТОВ «ФК «Платіжний Центр» за участі КП «Харківський метрополітен», КП «Тролейбусне депо № 2», КП «Тролейбусне депо № 3», КП «Салтівське трамвайне депо», КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Міськелектротранссервіс», КП «Міський інформаційний центр», КП «Підземне місто» та КП «Харківпасс».
У постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №904/6151/16 Верховний Суд вказав, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних права та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини справі «Зяя проти Польщі» (заява № 45751/10) зазначив, що обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та з урахуванням критеріїв, викладених у прецедентній практиці Суду, зокрема, складності справи та поведінку заявника та відповідних органів. Що стосується останнього, слід також взяти до уваги те, що поставлено на карту для заявника.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (заява № 36655/02)).
Водночас, під час розгляду справи господарський суд та учасники справи мають керуватися принципом процесуальної економії господарського судочинства.
Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.
Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати:
- вимога оперативного розгляду справи;
- вимога економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17).
Як вже зазначалося, перший відповідач двічі звертався із клопотаннями про призначення судових експертиз для з'ясування питання щодо вартості Об'єкту інвестування та його придатності для використання, які було задоволено судом першої інстанції, при цьому, саме бездіяльність самого першого відповідача обумовила неможливість проведення зазначених експертиз та отримання відповідних висновків експерта та призвела до того, що провадження у справі не здійснювалось досить тривалий строк (більше аніж 1 рік і десять місяців.
Отже, призначення судом першої інстанції експертизи втретє, вже за власною ініціативою, не узгоджується із принципом процесуальної економії та порушує право позивача на справедливий суд, важливим елементом якого є розгляд справи впродовж розумного строку.
Окрім цього, відповідно до частини другої статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Водночас, призначення цієї експертизи не стосується предмету спору, оскільки в даному випадку обставини, які входять до предмету доказування, стосуються процесуальних порушень процедури укладення Інвестиційного договору, а не технічних характеристик Об'єкту інвестування.
Так, одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України).
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Верховний Суд зазначив, що експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова від 18.12.2019 у справі № 761/29966/16-ц).
До того ж, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 916/1689/2, висновок експерта є доволі специфічним видом доказів, оскільки на відміну від інших доказів, він з'являється тоді, коли спірні відносини вже виникли, і вирішити їх у добровільному порядку неможливо, а тому саме висновок експерта може виступати тим об'єктивним критерієм, який допоможе встановити фактичні обставини спору .
Зокрема, у вищенаведеній постанові зазначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторони (сторона) не надали відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України).
Водночас, слід зазначити, що після зміни предмету позову, предмет позову у даній справі становлять такі вимоги:
1) визнати незаконним та скасувати протокол (рішення) від 09.11.2016 № 5 чергового засідання конкурсної комісії з відбору інвестора про визнання ТОВ "ФК "Платіжний Центр" переможцем у конкурсі з відбору інвестора для впровадження системи "Електронний квиток" у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова;
2) визнати незаконним та скасувати рішення Харківської міської ради 10 сесії 7 скликання від 21.12.2016 № 503/16 "Про надання згоди на укладення інвестиційного договору з інвестором для впровадження системи "Електронний квиток" у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова";
3) визнати недійсним інвестиційний договір від 28.12.2016, укладений між Харківської міською радою та ТОВ "ФК "Платіжний Центр" за участі Комунального підприємства "Харківський метрополітен", Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 2", Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 3", Комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо", Комунального підприємства "Жовтневе трамвайне депо", Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс", Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", Комунального підприємства "Підземне місто", Комунального підприємства "Харківпасс";
4) застосувати наслідки недійсності правочину, шляхом фактичного повернення Комунальним підприємством "Харківський метрополітен", Комунальним підприємством "Тролейбусне депо № 2", Комунальним підприємством "Тролейбусне депо № 3", Комунальним підприємством "Салтівське трамвайне депо", Комунальним підприємством "Жовтневе трамвайне депо", Комунальним підприємством "Міськелектротранссервіс", Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр", Комунальним підприємством "Підземне місто", Комунальним підприємством "Харківпасс" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" складових елементів об'єкту інвестування, придбаних інвестором на виконання інвестиційного договору від 28.12.2016 (обладнання, устаткування, приладдя, засобів оплати проїзду тощо), створених в результаті впровадження системи "Електронний квиток" у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова, які на праві власності належать ТОВ "Фінансова компанія "Платіжний центр".
При цьому слід зазначити, що фактично спірне майно із власності ТОВ "Фінансова компанія "Платіжний центр" не вибувало, а обов'язком Харківської міської ради та комунальних підприємств згідно з умовами спірного договору є, зокрема:
1) надання існуючого обладнання, рухомі одиниці, приміщення та їх частини (вестибюлі, коридори, каси та ін.), території для розміщення складових елементів Об'єкту інвестування тощо (п. 6.2.1 Договору);
2) забезпечення допуску Інвестора та уповноважених ним осіб до приміщень та устаткування (п. 6.2.2 Договору);
3) забезпечення допуску Інвестора та уповноважених ним осіб для виконання обслуговування, поточного ремонту устаткування та зберігання матеріалів, запасних частин та технічних засобів, які використовуються для технічного обслуговування устаткування (п. 6.2.3 Договору).
Разом з цим, оціночна вартість Об'єкту інвестування є істотною умовою, погоджена сторонами та зазначена у п. 2.1 спірного Договору, з відповідними змінами складає 194 724 751 гривень. Водночас, оскільки строк дії спірного договору не закінчився, Об'єкт інвестування у комунальну власність у порядку визначеному чинним законодавством України Інвестором не передався, а том у відсутні підстави для встановлення вартості Об'єкту інвестування (системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова).
Що стосується з'ясування питання придатності до використання Об'єкту інвестування, а саме системи «Електронний квиток» у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова, а також якою із сторін і в якій мірі (в якому) обсязі та вартісному виразі станом на дату проведення експертизи) виконано зобов'язання за договором від 28.12.2026, то воно також є недоцільними, оскільки не стосується предмету спору і першим відповідачем не було надано доказів того, що Об'єкт інвестування або його конкретних складових елементів зазнавав пошкоджень.
Водночас, Інвестиційний договір містить такі умови:
- відповідно до п. 3.6 спірного Договору, протягом дії цього Договору Інвестор є власником обладнання, іншого майна та майнових прав на створені в результаті Реалізації Проекту об'єкти. Після закінчення строку дії цього Договору Інвестор передає Об'єкт інвестування у комунальну власність у порядку визначеному чинним законодавством України.
- згідно з п. 3.9 після введення Об'єкту інвестування в експлуатацію Інвестор забезпечує його експлуатацію протягом усього строку дії Договору та забезпечує організацію приймання грошових коштів від споживачів послуг, їх обробку, розподіл та перерахування із використанням Об'єкту інвестування.
- п. 3.12 встановлено, що для забезпечення контролю за оплатою проїзду у міському електротранспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова встановлюються додаткові електронні та технічні засоби до обладнання з фіксації факту проїзду (турнікети та ін.) відповідно до технічного завдання. Інвестор здійснює контроль за правильністю роботи встановленого обладнання, його ремонт, удосконалення, переобладнання, часткову чи повну заміну обладнання (за необхідності).
- відповідно до п. 5.1.7 спірного Договору, Інвестор має утримувати та вживати всі необхідні дії, спрямовані на збереження Об'єкта інвестування в належному стані відповідно до встановлених нормативів та умов цього Договору за власні кошти.
- згідно з п. 7.3 спірного Договору підтверджені збитки, заподіяні Стороною іншій Стороні, підлягають відшкодуванню в повному обсязі винною Стороною.
- розділом 8 спірного Договору передбачені обставини непереборної сили.
Отже, зазначені умови Інвестиційного договору встановлюють, що саме Інвестор є власником обладнання, іншого майна та майнових прав на створені в результаті Реалізації Проекту об'єкти, саме він здійснює контроль за правильністю роботи встановленого обладнання, його ремонт, удосконалення, переобладнання, часткову чи повну заміну обладнання (за необхідності), а також утримування та вживає всіх необхідних дій, спрямованих на збереження Об'єкта інвестування в належному стані за власні кошти.
Проте суд першої інстанції не врахував зазначеної обставини, яка також свідчить про недоцільність призначення судової експертизи.
З'ясування питання щодо оціночної вартості Об'єкту інвестування, чи є придатним до використання Об'єкт інвестування, які елементи (складові) Об'єкту інвестування не придатні до використання і вартість цих елементів на момент проведення експертизи, а також якою із сторін і в якій мірі (в якому) обсязі та вартісному виразі станом на дату проведення експертизи) виконано зобов'язання за договором від 28.12.2026 також є недоцільним, оскільки не є обставиною, яка входить до предмета доказування у даній справі.
Крім того, слід зазначити, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).
Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
Проте покладення на прокурора, який заперечував проти проведення експертизи, витрат за проведення експертизи, не відповідає вимогам розумності та справедливості, оскільки питання, поставлені ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2025 на вирішення судової експертизи, не стосуються ані предмету спору, ані доводів прокурора, викладених в позовній заяві.
Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність достатніх правових підстав для призначення у даній справі комплексної судової комп'ютерно-технічної, товарознавчої, економічної та економічної експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не повністю дослідив обставини, які мають значення для справи та порушив норми процесуального права, а тому оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 280-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх.№1854 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/854/23 (922/1401/23) задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.08.2025 у справі № 922/854/23 (922/1401/23) скасувати.
Справу № 922/854/23 (922/1401/23) направити для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.10.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.В. Плахов