ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/57721.12.10
За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Закритого акціонерного товариства "Догмат Україна"
простягнення 16 419,15 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача не з'явились
від відповідача не з'явились
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Догмат Україна" заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2009 по 01.03.2009 у розмірі 17 845,18 грн.
В судовому засіданні 01.03.2010 представник позивача подав уточнення до позовної заяви, в яких просить стягнути з відповідача 16 419,15 грн., у тому числі основний борг у розмірі 15 150,00 грн., втрати від інфляції у розмірі 969,06 грн. та 3% річних у розмірі 300,09 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Додаткової угоди від 28.02.2009 до Договору оренди сторони домовились розірвати Договір оренди з 28.02.2009 за умови погашення заборгованості щодо сплати орендної плати у розмірі 19 495,25 грн., що підтверджується актом звірки від 19.05.2009. Однак, відповідач свої зобов'язання виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованості з орендної плати в судовому порядку.
Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.11.2007 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Догмат Україна" (орендар) укладено Договір оренди (далі - Договір).
Предметом вказаного Договору є правовідносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування нежитлового приміщення у м. Бровари по вул. Київській, буд. 294, загальною площею 23,5 кв.м (далі - об'єкт оренди, приміщення).
26.11.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди за Актом прийому-передачі.
Згідно з п. 4.1 Договору термін орендного користування встановлюється до 01.10.2010 з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 5.1 Договору розмір орендної плати за приміщення, що орендується, складає 6 060,00 грн. за кожен місяць орендного користування за цим Договором.
Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа кожного наступного місяця (п. 5.2 Договору).
Згідно з п. 7.1 Договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.
28.02.2009 сторони підписали додаткову угоду до Договору оренди № б/н від 01.11.2007.
За умовами вказаної Додаткової угоди сторони дійшли згоди розірвати Договір оренди з 28.02.2009.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, зобов'язання за Договором щодо внесення орендної плати за період дії Договору виконувались відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі. Станом на 19.05.2009 заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів становила 19 495,25 грн., про що свідчить підписаний сторонами акт звірки.
Згідно банківської виписки 01.06.2009 відповідачем сплачено на рахунок позивача оплату за комунальні послуги та за оренду приміщення у розмірі 4 345,25 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати за Договором оренди від 01.11.2007 становить 15 150,00 грн.
Доказів належного виконання зобов'язань за Договором відповідач не надав, наведені позивачем обставини щодо наявності заборгованості та її розміру не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 15 150,00 грн. визнаються судом обґрунтованими.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 969,06 грн. та 3% річних у розмірі 300,09 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2009 порушено провадження у справі № 43/200 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Догмат Україна".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2009 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2009 у справі № 43/200 скасовано, а провадження у справі припинено.
За змістом п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов'язання, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно 3% річних та інфляційні втрати не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачається, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом, а вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду, здійсненим у межах визначеного позивачем періоду та з урахуванням щомісячних розмірів інфляції за вказаний період, у розмірі 819,62 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач відзиву на позов, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Догмат Україна" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 32110268, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати у розмірі 15 150 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 300 (триста) грн. 09 коп., інфляційні втрати у розмірі 819 (вісімсот дев'ятнадцять) грн. 62 коп., державне мито у розмірі 162 (сто шістдесят дві) грн. 70 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 27.12.2010