ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 56/25115.11.10
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція -Центр"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик"
простягнення 1000,00 грн.
Представники сторін:
від позивача Лукашов Ю.В. -представник;
від відповідача Перетятко В.Є. - представник.
Відповідно до ст. 77 ГПК України
в судовому засіданні 03.11.2010
оголошено перерву до 15.11.2010 року
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція -Центр" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик" заборгованості на загальну суму 1000,00 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 1000,00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує на відсутність заборгованості, що підтверджує актом звірки.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
15.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Симпатик" як покупцем (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція -Центр", як постачальником (позивач) укладено договір №Р-1484, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари.
На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару згідно накладних від 05.03.2009 №2654 на загальну суму 2029,68 грн., від 10.03.2010 № 2702 на загальну суму 12421,08 грн., від 12.03.2010 № 2736 на загальну суму 1200,,96 грн., від 19.02.2010 № 2203 на загальну суму 2770,08 грн., від 12.02.2010 № 1860 на загальну суму 3124,08 грн., від 05.02.2010 № 1544 на загальну суму 13131,12 грн., від 22.01.2010 № 749 на загальну суму 489,60 грн., від 15.01.2010 № 338 на загальну суму 2044,08 грн.
Суд відзначає, що у графі "підстава" зазначених накладних вказано договір купівлі-продажу №615 від 15.12.2009 року замість №Р1484 від 15.12.2009 року. З наданих пояснень вбачається, що Позивач присвоїв договору №Р1484 від 15.12.2009 року внутрішній номер у реєстрі договорів 615. У зв'язку із зазначеним договір та накладні на поставку товару не співпадають.
Відповідач не заперечує проти факту поставки на підставі вказаних накладних саме по договору № Р1484 від 15.12.2009.
Умови оплати товару визначені в протоколі розбіжностей до договору, відповідно до якого відповідач повинен оплатити поставлений товар протягом 30 днів з моменту приймання-передачі товару.
Відповідач вартість поставленого товару у повному обсязі у строки передбачені договором не оплатив. Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати вартості отриманого товару згідно вказаних накладних, не надано.
Суд не приймає в якості належного доказу, наданий відповідачем акт звірки розрахунків, оскільки дані зазначені в акті не підтверджуються накладними, наявними в матеріалах справи, а інших доказів відповідачем не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача на загальну суму 1000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 1000,00 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не спростований відповідачем.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Симпатик" (03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 15-А, код 32524414 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція -Центр" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8, код 36263797) суму основного боргу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В. Джарти
Дата підписання 26.11.2010 року