1Справа № 335/7627/25 2/335/3342/2025
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
01.08.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за договором позики № 78337216 від 23.06.2023 у розмірі 27 864,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 864,00 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 918372 від 02.08.2023 у розмірі 15 288,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 288,00 грн. сума заборгованості за процентами; за договором позики № 5891970 від 24.07.2023 у розмірі 5 441,22 грн., з яких: 1 800,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 641,22 грн. сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.06.2023 між ТОВ « ФК«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 78337216.
14.06.2021 між ТОВ ««ФК 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ ««ФК 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ ««ФК 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 864,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 864,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем заборгованість за договором позики № 78337216 від 23.06.2023 у розмірі 27 864,00 грн., що спонукало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернутися до суду із вказаним позовом, який за викладених обставин просить задовольнити.
Крім того, 02.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 918372. Згідно з п.п. 1.1 зазначеного договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер телефону Клієнта, вказаного при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Селфі Кредит» .
30.05.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 30052024, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 30.05.2024 до Договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15 288,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 288,00 грн. сума заборгованості за процентами.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 918372 від 02.08.2023 у розмірі 15 288,00 грн., що спонукало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернутися до суду із вказаним позовом, який за викладених обставин просить задовольнити.
Крім того, 24.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 5891970, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
13.12.2023 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №13-12/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 13.12.2023 до Договору факторингу № 13-12/2023 від 13.12.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5 441,22 грн., з яких: 1 800,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 641,22 грн. сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики № 5891970 від 24.07.2023 у розмірі 5 441,22 грн., що спонукало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернутися до суду із вказаним позовом, який за викладених обставин просить задовольнити.
Ухвалою судді Вознесенівського районного суд міста Запоріжжя від 07.08.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання на 05.09.2025, яке було відкладено на 06.10.2025, у зв'язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, в матеріалах цивільної справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином рекомендованим листом із повідомленням за адресою його місця реєстрації, причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
За правилами ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.
За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 23.06.2023 між ТОВ « ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 78337216, відповідно до умов якого останній отримав фінансовий кредит в розмірі 10 000,00 грн. строком на 14 дні, з кінцевим терміном повернення кредиту 07.07.2023 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на добу.
Згідно з п. 1 Договору позики, позикодавець зобов'язується передати у власність грошові кошти, на погоджених умовах договору у строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням цього договору відповідач підтверджує, що він ознайомлений на сайті https://mycredit.ua/documents-liсense/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові та державне регулювання ринків фінансових послуг (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).
А також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщених на сайті https://mycredit.ua/documents-liсense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладання цього договору йому зрозумілі. (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).
Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором PpNXHQ8QOT (п. 28 договору).
Матеріали справи містять підписаний відповідачем 23.06.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором PpNXHQ8QOT Додаток №1 до договору позики Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до наданого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 78337216, розмір загальної заборгованості станом на 30.06.2025 становить 27 864,00 грн., з яких: 27 864,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 864,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
14.06.2021 між ТОВ ««ФК 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ ««ФК 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ ««ФК 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 864,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 864,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора.
Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте, це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
При цьому, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).
Звертаючись з позовом до суду, на підтвердження переходу права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало до суду лише бланки додатків до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, а саме: форми реєстру прав вимоги, форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акту повернення права вимоги, а також додаткові угоди до договору факторингу № 2 від 28.07.2021 року, №7 від 13.06.2022 року, № 21 від 20.03.2024 року, в яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників.
Суд звертає увагу на те, що правовідносини за договором позики №78337216, укладеним 23.06.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , виникли саме 23.06.2023 року, тобто пізніше ніж було укладено договір факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, на який посилається позивач.
Отже, на момент укладення договору факторингу 14 червня 2021 року, не могло бути предметом останнього право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час договором позики №78337216, укладеним 23.06.2023 року, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за договором позики №78337216, укладеним 23.06.2023 року, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ». Разом з тим, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
При цьому, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено порушення його прав з боку відповідача та наявність у останнього права звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики №78337216, від 23.06.2023 року, який був укладений після відступлення ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, судом встановлено, що 02.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 918372, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» зобов'язалося надати позивачеві кредит на строк 360 днів у розмірі 2 000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами платіжної карки, наданих відповідачем, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в розмірі 2,2 % на добу.
Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує він ознайомився з усіма правилами надання коштів умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансової ТОВ «Селфі Кредит» «Правила») (п.п. 9.8. Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Згідно з Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 918372 від 02.08.2023 визначено суму кредиту у розмірі 2 000,00 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 14 526,00 грн.
Суд враховує, що правомірність укладеного кредитного договору № 918372 від 02.08.2023 як правочину ким-небудь із сторін не оспорено, тому він є чинним і обов'язковими для виконання.
30.05.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 30052024, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру боржників від 30.05.2024 до Договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15 288,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 288,00 грн. сума заборгованості за процентами.
Відповідно п. 1.3. Договору факторингу ТОВ «Селфі Кредит» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Як зазначено у позові, після укладення договору про відступлення права вимоги, відповідачем не було здійснено жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 918372 від 02.08.2023 у розмірі 15 288,00 грн., що підлягає задоволенню.
Крім того, судом встановлено, що 24.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 5891970, відповідно до умов якого сума позики складає 1 800,00 грн. Строк кредиту 71 день (до 03.10.2023), з можливістю пролонгації та автопролонгації відповідно до умов договору. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору.
Згідно з п. 2.4 вказаного Договору позики, процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики: 2.4.1 акційна процентна ставка, фіксована 0.01000% на день застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1 цього Договору; 2.4.2 базова процентна ставка, фіксована: 2.49000% на день застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього Договору, а також у разі продовження строку дії позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної Додаткової угоди, укладеної сторонами цього Договору; 2.4.3 основна процентна ставка, фіксована: 3.00000% на день застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.
Пунктом 2.5 передбачено, що позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 2.7 договору, розмір процентних ставок, визначених п. 2.4. цього договору є фіксованим та не може бути змінено позикодавцем в односторонньому порядку.
Як передбачено розділом 4 Договору позики, позичальник чи позикодавець не мають права продовжити строк позики в односторонньому порядку. Строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей договір позики.
Згідно з п. 9.1 вказаного Договору позики, договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника Договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле.
Згідно з Додатком № 1 до договору позики № 5891970 від 24.07.2023 визначено суму кредиту у розмірі 1 800,00 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 273,78 грн.
Крім того, у паспорті споживчого кредиту, який було підписано відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором «/05287/», визначені основні умови кредитування, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту
Факт перерахування відповідачу грошових коштів на зазначену нею платіжну картку підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» - iPay.ua-сервіс онлайн платежів, відповідно до якого, на підставі укладеного договору на переказ коштів ФК-П-20/05-05 від 08.07.2020, 24.07.2023 о 17:20:18 успішно прийнято платіж на суму 1 800,00 грн., маска карки - НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 265722995, призначення платежу: зарахування 1 800,00 грн. на карту НОМЕР_2 .
13.12.2023 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №13-12/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 13.12.2023 до Договору факторингу № 13-12/2023 від 13.12.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5 441,22 грн., з яких: 1 800,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 641,22 грн. сума заборгованості за відсотками.
За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти в сумі 1 800,00 грн., які ним не повернуті, а тому кошти у зазначеному розмірі підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке набуло права стягнення.
Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за договором позики № 5891970 від 24.07.2023 року з ТОВ «Маніфою», з 04.10.2023 по 13.12.2023 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Маніфою» та відповідачем кредитного договору, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а останній зобов'язувався повернути наданий кредит у повному обсязі до 03.10.2023. Доказів погодження інших строків нарахування процентів за договором позики № 5891970 від 24.07.2023 року суду не надано.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування за договором позики № 5891970 від 24.07.2023 року з ТОВ «Маніфою» до 03.10.2023 року, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/17048/17.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавців відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як правонаступника ТОВ «Маніфою», вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за період з 04.10.2023 по 13.12.2023, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 року в справі № 444/9519/12, оскільки відповідач умови за вказаними кредитними договорами належним чином не виконував, право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором за кредитним договором № 918372 від 02.08.2023 у розмірі 15 288,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 288,00 грн. сума заборгованості за процентами; за договором позики № 5891970 від 24.07.2023 у розмірі 2 073,78 грн., з яких: 1 800,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 273,78 грн. сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути 17 361,78 грн.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, які в даному випадку складають 1 081,90 грн. (35,73% задоволених позовних вимог), виходячи з розрахунку: 17 361,78 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 3 028,00 грн. (сума сплаченого судового збору) / 48 593,22 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 918372 від 02.08.2023 у розмірі 15 288,00 грн., за договором позики № 5891970 від 24.07.2023 у розмірі 2 073,78 грн., а всього стягнути 17 361 (сімнадцять тисяч триста шістдесят одна) гривня 78 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 081 (одна тисяча вісімдесят одна) гривня 90 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення складено в повному обсязі 06 жовтня 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, Код ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.І. Рибалко