Запорізької області
13.12.10 Справа № 22/114/10
Суддя Ярешко О.В.
за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Хортицького району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)
до відповідача Житлово-будівельного кооперативу № 285 “Монтажник-2” (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 14, кв. 9)
про стягнення заборгованості за договором № 73 від 07.08.2002 р. у розмірі 27 983,39 грн.
Суддя Ярешко О.В.
Представники:
Від позивача: Ковальська Я.М., довіреність № 13 від 04.01.2010р.
Від відповідача: Петрова З.М., довіреність б/н від 10.11.2010р.
14.10.2010р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі”, в особі філії Концерну “МТМ” Хортицького району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу № 285 “Монтажник-2”, м. Запоріжжя про стягнення 27 983,39 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2010р. порушено провадження у справі № 22/114/10, судове засідання призначено на 10.11.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.
Ухвалою від 10.11.2010р. розгляд справи № 22/114/10 був перенесений на 24.11.2010р. у зв'язку з перебуванням судді Ярешко О.В. на лікарняному.
В судовому засіданні 24.11.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 13.12.2010р.
Позивач підтримав свої позовні вимоги. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідно до умов договору на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 73 від 07.08.2002р., укладеного з відповідачем, свої зобов'язання перед відповідачем виконав, поставивши відповідачу теплову енергію за період з жовтня по листопад 2009р. включно, на суму 35 687,89 грн. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманих послуг за вказаний період виконав частково, сплативши 7 704,50 грн., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 27 983,39 грн. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду 14.10.2010р. та просив стягнути з відповідача 27 983,39 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.11.2010р. стосовно позову, пояснив наступне. Діяльність житлово-будівельного кооперативу (надалі - ЖБК) згідно з Примірним Статутом полягає в експлуатації та ремонті належного йому житлового будинку та утриманні прибудинкової території. ЖБК не є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів споживачем теплової енергії може бути лише особа, яка безпосередньо використовує теплову енергію, поставлену теплопостачальною організацією. А саме - власники квартир, які мешкають по вулиці Хортицьке шосе, 14. Саме власники квартир і є безпосередніми споживачами теплової енергії. ЖБК не споживає та не виробляє житлово-комунальні послуги. ЖБК не могло і не може брати на себе зобов'язання, які не зможе в кінцевому підсумку виконати населення. ЖБК, як колективний замовник в минулому (з 01.12.2009 року Концерн уклав прямі договори згідно з Постановою КМУ № 630 з мешканцями будинку по вулиці Хортицье Шосе, 14), має такі права та може брати на себе тільки ті зобов'язання, які спроможне нести населення у відповідності до діючого законодавства. Зобов'язання, що не можуть бути виставлені безпосередньо населенню, не повинні покладатись на ЖБК. Відповідач не має правових засад вимагати від мешканців будинку сплати за спожиту ними теплову енергію. Важелів впливу на неплатників -споживачів теплової енергії (третіх осіб) у відповідача також не має. На підставі вищенаведеного, відповідач просив реструктурувати заборгованість на 18 місяців, починаючи з 01.12.2010р.
З приводу відзиву відповідача позивач заперечив та пояснив наступне. Споживачем теплової енергії за даним позовом є саме ЖБК № 285 “Монтажник-2”, а не власники квартир, які мешкають по вулиці Хортицьке шосе, 14, як стверджує відповідач. Умовами договору № 73 від 07.08.2002р. на відпуск теплової енергії у гарячій воді, укладеного між позивачем та відповідачем, визначено, що споживачем є безпосередньо ЖБК № 285 “Монтажник-2”. Обов'язок бути виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води для населення, що мешкає в будинках житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) та об'єднаннях співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) був покладений на позивача лише з 01.09.2007р. на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.08.2007р. № 317. До цього часу обов'язок виконавця послуг покладався виключно на ЖБК та ОСББ щодо відповідних будинків. Враховуючи, що кооперативи приймають рішення загальними зборами, на адресу позивача від відповідача надійшов лист № 145 від 21.12.2007р. з витягом з протоколу загальних зборів, де визначено, що виконавцем послуг продовжує залишатись ЖБК. Лише в листопаді 2009р. відповідачем були проведені повторні збори членів кооперативу з даного питання, на яких було прийнято рішення обрати виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води для мешканців даного кооперативного будинку з 01.12.2009р. Концерн «МТМ». На підставі чого, з 01.12.2009р. Концерном «МТМ»укладені договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води безпосередньо з кожним відповідальним квартиронаймачем даного кооперативного будинку. Таким чином, до 01.12.2009р. всі зобов'язання по оплаті вартості спожитої теплової енергії покладаються виключно на ЖБК № 285 “Монтажник-2”, як виконавця послуг та контрагента за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 73 від 07.08.2002р. Період виникнення заборгованості, заявленої в позові -це жовтень-листопад 2009р., тобто в даному випадку ЖБК № 285 “Монтажник-2” є належним відповідачем та зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість в сумі 27 983,39 грн.
В судовому засіданні 13.12.2010р. відповідач визнав позов в повному обсязі та звернувся до суду з заявою про надання розстрочки на виконання рішення на 6 місяців, у відповідності до узгодженого з позивачем графіку погашення заборгованості у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, яке склалося через існування заборгованості у мешканців перед відповідачем.
Позивач проти надання розстрочки на виконання рішення, відповідно до узгодженого графіку погашення заборгованості не заперечив.
13.12.2010р. розгляд справи закінчено, оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
07.08.2002р. Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну «МТМ»Хортицького району (надалі -теплопостачальна організація) та ЖБК № 285 “Монтажник-2” (надалі -споживач) уклали договір на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 73 (надалі - договір) з наступними змінами та доповненнями.
Теплопостачальна організація відпускає споживачу в період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. теплову енергію в гарячій воді в обсягах Q рік = 1459,798 Гкал з додержанням наступних умов: приєднане (макс.) теплове навантаження за адресою: вул. Хортицьке шосе, 14 Q = 0,479703 Гкал/годину, в тому числі на потреби: опалення Qо = 0,377480 Гкал/годину, на підігрів за середньогодинним тепловим навантаженням в опалювальний період Qгвп = 0,102223 Гкал/годину, на підігрів середньогодинним тепловим навантаженням в неопалювальний період Qгвп = 0,081778 Гкал/добу (пункт 1.2. договору).
Розділом 4 договору передбачено, що облік відпускаємої теплової енергії здійснюється по приладах обліку і розрахунковим способом (п. 4.1.).
Прилади обліку встановлюються на межі балансової належності тепломереж між теплопостачальною організацією та споживачем. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності розрахунок за теплову енергію виконується з урахуванням фактичних втрат тепла й теплоносія на ділянці мережі від цієї межі до місця встановлення розрахункових приладів (п. 4.3.).
При відсутності приладів обліку, виході його з ладу, прострочення держповірки, відсутність клейма або свідоцтва, документації, ненадання звіту про спожиту теплову енергію, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальною організацією: на опалення -розрахунковим способом по тепловому навантаженню, визначеному в п. 1.1. договору і фактичному відпуску теплової енергії з джерела теплоти за звітний період; на гаряче водопостачання -по приладам обліку джерела теплоти, розподіленого пропорційно кількості мешканців (п. 4.6.).
Відповідно до п. 3.2. договору, споживач здійснює оплату платіжних документів пред'явлених теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах.
Згідно із п. 3.5. договору, платіжними документами, які пред'являються теплопостачальною організацією згідно п. 3.2 договору, є рахунки на постачання теплової енергії, які нараховуються згідно акту виконаних робіт.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що рахунки на постачання теплової енергії та акти виконаних робіт (2 екземпляри: по одному екземпляру для кожної сторони) споживачі отримають особисто у відділі збуту теплопостачальної організації, про що робиться запис у відповідному журналі реєстрації отримання платіжних документів або направляються споживачу замовленою кореспонденцією.
Акт виконаних робіт повинен бути узгоджений та підписаний споживачем протягом 10 робочих днів з моменту отримання. Один екземпляр підписаного акту виконаних робіт споживач повинен повернути теплопостачальній організації. У випадку неповернення акту виконаних робіт, він вважається визнаним та підписаним споживачем (п. 3.7. договору).
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію, в період з жовтня по листопад 2009 р. включно, на суму 35 687,89 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2009р. на суму 9 676,02 грн. та від 30.11.2009р. на суму 26 011,87 грн., які підписані та скріплені печатками сторін (копії містяться в матеріалах справи).
Відповідач свої обов'язки по оплаті згідно умов договору виконав частково, сплатив за вказані місяці 7 704,50 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 27 983,39 грн., що підтверджується матеріалами справи.
У зв'язку з тим, що Житлово-будівельний кооператив № 285 “Монтажник-2” не виконав свої зобов'язання належним чином в повному обсязі, позивач 14.10.2010р. звернувся до господарського суду із позовом, за яким порушено провадження у даній справі.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. № 1198 (далі -Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обов'язковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).
Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.
Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п.40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. ст. 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 27 983,39 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 27 983,39 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення по даній справі, заслухавши думку представників сторін з цього приводу, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно з п. п. 1.2 та 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. з наступними змінами та доповненнями, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (п. 1.2.).
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (п. 2).
Мотивуючи клопотання про розстрочку виконання судового рішення, відповідач зазначає, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду ускладнене важким фінансовим становищем відповідача, що обумовлено заборгованістю мешканців перед відповідачем.
Таким чином, враховуючи фінансовий стан Житлово-будівельного кооперативу № 285 “Монтажник-2” та матеріальні інтереси сторін, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається -винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення у справі № 22/114/10 та вважає за можливе розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2010 р. у справі № 22/114/10 щодо стягнення 27 983,39 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію на шість місяців зі сплатою заборгованості у відповідності до узгодженого сторонами графіку: до 15.01.2011р. 4 663,90 грн., до 15.02.2011р. 4 663,90 грн., до 15.03.2011р. 4 663,90 грн., до 15.04.2011р. 4 663,90 грн., до 15.05.2011р. 4 663,90 грн. та до 15.06.2011р. 4 663,89 грн.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610, 626, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 285 “Монтажник-2” (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 14, кв. 9, код ЄДРПОУ 20515551) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 27 983 (двадцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 39 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 83 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2010р. у справі № 22/114/10 про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу № 285 “Монтажник-2”, м. Запоріжжя на користь Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя 27 983,39 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію на шість місяців зі сплатою заборгованості до 15.01.2011р. 4 663,90 грн., до 15.02.2011р. 4 663,90 грн., до 15.03.2011р. 4 663,90 грн., до 15.04.2011р. 4 663,90 грн., до 15.05.2011р. 4 663,90 грн. та до 15.06.2011р. 4 663,89 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Ярешко