Справа №585/4847/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шульга В. О.
Номер провадження 33/816/572/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 124 КУпАП
03 жовтня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за те, що 16 листопада 2024 року близько 11 год. 16 хв. керуючи транспортним засобом «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Ромни по вул. Героїв Роменщини, не дотрималася безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по переду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2025 року та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не відображено конкретний пункт ПДР України, який знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками.
Окрім цього, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги покази потерпілого ОСОБА_2 , який стверджував, що аварійну ситуацію на дорозі було створено водієм, який виїхав на зустрічну смугу руху проїзної частини дороги, по якій рухався потерпілий, що зумовило останнього значно зменшити швидкість руху уникаючи зіткнення.
Таким чином, складений протокол про адміністративне правопорушення не містить належної інформації та обґрунтування того, що ОСОБА_1 допустила порушення вимог п. 12.1 ПДР України, враховуючи, що аварійну ситуацію було створено іншим водієм, чим допущено грубе порушення ПДР України, та знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ПДР України та її наслідками.
Від захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Цимбала В.І. надійшло клопотання про розгляд поданої апеляційної скарги у їх відсутність, вимоги підтримуються у повному обсязі та просять її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Так, у відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення була встановлена судом із врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2024 року серії ЕПР 1 № 175006;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно яких останній повідомив працівників поліції про те, що 16 листопада 2024 року близько 11 год. 15 хв. переїжджаючи міст через р. Роменка, рухаючись в напрямку вул. Героїв Роменщини в м. Ромни, побачив як йому на зустріч рухався інший автомобіль, який здійснював маневр обгону. З метою уникнення лобового зіткнення, почав зменшувати швидкість, натискаючи на педаль гальмування та саме в цей час відчув удар в задню частину свого автомобіля. Вийшовши із салону автомобіля, побачив транспортний засіб «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходилася ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яка пояснила, що рухалася на власному автомобілі «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в бік вул. Героїв Роменщини. Попереду їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , який почав різко гальмувати з метою уникнення лобового зіткнення. Вона також почала гальмувати, проте у зв'язку з наявність невеликої дистанції, допустила зіткнення;
- схемою місця ДТП, яка сталася 16 листопада 2024 року на вул. Героїв Роменщини в м. Ромни, зі фіксуванням місця ДТП та зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів ( «Opel Zafira» державний номерний знак НОМЕР_2 - кришки багажника, заднього бамперу, парктроніки; «Opel Astra» державний номерний знак НОМЕР_1 - переднього бамперу, кришка капоту, накладки на переднього бамперу).
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу, порушила вимоги п. 12.1 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Аналіз цієї правової норми указує на те, що законодавцем не визначено конкретної швидкості, яку повинен дотримуватись водій у відповідній дорожній ситуації. Визначення такої швидкості віднесено до компетенції водія за необхідності урахування ним обставин, визначених у п. 12.1 ПДР України для досягнення тих цілей, які передбачені тим же пунктом. Суд вважає, що поняттям «безпечне керування транспортним засобом» охоплюється необхідність вчинення водієм усього комплексу дії, пов'язаних із керуванням автомобілем для запобігання негативних наслідків у вигляді наїзду на людей, перешкоди, зіткнення автомобілів тощо, у тому числі і можливості зупинки автомобіля у випадку виникнення обставин які вимушують водія вчинити такі дій. До цих обставин відноситься і раптова зупинка транспортного транспорту, що рухається попереду.
Вказане дає підстави стверджувати про те, що п. 12.1 ПДР України визначено обов'язок водія дотримуватись такої дистанції до транспортного засобу, який рухається попереду по тій же самій смузі руху, яка забезпечить водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню із транспортним засобом, який рухається попереду у випадку раптового гальмування або зупинки цього транспортного засобу.
Відповідно до аналізу положень п. 12.1 ПДР України у поєднанні із п.1.10 ПДР України, на водія покладається обов'язок вибору такої швидкості руху та дотримання такої дистанції до автомобіля який рухається попереду, які забезпечують можливість уникнення зіткнення із цим автомобілем у випадку його зупинки чи раптового гальмування.
При цьому, законодавцем не зроблено жодних виключень із даних правил, пов'язаних із конкретними діями водія транспортного засобу, який рухається позаду, у тому числі і у зв'язку із оглядом ним дорожньої обстановки, з'ясування дій інших учасників дорожнього руху, прийняття рішення про вчинення тих або інших дій, пов'язаних із керуванням транспортним засобом, тощо.
У ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зіткнувся із автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду неї у тій же смузі руху.
Наведене вказує на недотримання ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР України, а тому, дії останньої правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Факт механічних пошкоджень обох автомобілів підтверджується схемою місця ДТП, яка була погоджена і підписана обома водіями - учасниками дорожньо-транспортної пригоди без будь-яких зауважень.
При цьому суд вважає, що для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 12.1 ПДР України не перебуває у залежності від тої обставини, що ОСОБА_2 змушений був гальмувати через виїзд на його полосу руху зустрічного транспортного засобу, який виконував маневр обгону.
Таким чином, дії ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією даної пригоди та наслідками у вигляді механічних пошкоджень транспортних засобів, та в її діях вбачаються ознаки порушення вимог п. 12.1 ПДР України, що свідчить про наявність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На спростування доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зауважує про те, що стосовно водія автомобіля, який виїхав на зустрічну полосу руху потерпілого ОСОБА_2 працівниками поліції не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а тому суд позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання щодо винуватості або не винуватості даного водія.
Отже, судом апеляційної інстанції не надається правова оцінка діям іншого водія, оскільки протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього не складено.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2024 року серії ЕПР 1 № 175006, відповідає передбаченим законом вимогам, оскільки в ньому викладено суть адміністративного правопорушення із зазначенням конкретного пункту Правил Дорожнього Руху України, який було порушено водієм.
Таким чином, досліджені та перевірені місцевим судом обставини свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України,
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.