07 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3571/24
Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,
повний текст судового рішення
складено 13.11.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №420/3571/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
02.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №15445000624 від 08.01.2024 про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно із зазначеним Закону України “Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 з 04.01.2024 на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України “Про державну служб» від 16.12.1993 №3723-ХП у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці від 04.01.2024 №1-16-01/3-24, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в рибоохоронних органах з 02.12.1996 по 20.11.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має право на переведення з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України “Про державну служб» від 16.12.1993 №3723-ХП у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці від 04.01.2024 №1-16-01/3-24, із зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в рибоохоронних органах з 02.12.1996 по 20.11.2023.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, наголошуючи на тому, що ОСОБА_1 не має необхідного стажу роботи для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Також, орган Пенсійного фонду вказує, що позивачем неправильно визначено орган, який на виконання рішення суду має вчинити певні дії. Крім того, на думку суб'єкт владних повноважень, вимога зобов'язального характеру задоволеню не підлягає з огляду на наявність у відповідача дискреційних повноважень.
Другий відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з позовні вимоги також уважає необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи, що станом на 01.05.2016 стаж ОСОБА_1 на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, складає 3 роки 1 місяць 1 день. Такого стажу не достатньо для переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №420/3571/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №154450000624 від 08.01.2024 про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно з зазначеним Закону України «Про державну службу».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2024 про перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи означене рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції вказав про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно Закону України “Про державну службу».
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог органами Пенсійного фонду подано апеляційні скарги, у яких, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказує, що судом першої інстанції неправильно визначено суб'єкта владних повноважень, який має повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 04.01.2024. Також, скаржник стверджує, що стаж роботи позивача не достатній для переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначає, що в ОСОБА_1 не достатньо стажу для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу».
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Апеляційним адміністративним судом з'ясовано, що ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою від 04.01.2024 щодо переведення його з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
За наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №15445000624 від 08.01.2024 про відмову у переході з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно із зазначеним Закону України “Про державну службу».
Приймаючи такий індивідуальний акт суб'єкт владних повноважень виходив із того, що ОСОБА_1 не має 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорії посад державних службовців.
Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №15445000624 від 08.01.2024 позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційних скарг колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ) право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну служубу» № 889-VІІІ, після 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Отже, законодавцем визначено певні умови, за дотримання яких, у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу держслужби, а саме 10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ і «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у постановах від 29.09.2022 у справі №234/6967/17, від 29.11.2022 у справі №431/991/17, від 27.01.2023 у справі №340/4184/21, від 11.04.2023 у справі № 620/965/20 тощо.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом 01.05.2016 (набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII), позивач займав посаду державної служби.
Відтак, для збереження права на призначення пенсії за віком на умовах статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону України «Про державну службу» №889-VIII, ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 повинен була мати не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 до страхового стажу на посадах державної служби зараховуються такі періоди:
- з 24.04.1977 по 24.04.1979 проходження військової служби в рядах Радянської армії;
- з 02.12.1996 по 06.04.2005 на посаді дільничного державного інспектора Нижньо-Дністровської інспекції рибоохорони;
- з 04.12.1996 інспекція перетворена в Управління «Одесарибвод»;
- з 06.04.2005 по 05.07.2005 на посаді районного державного інспектора «Одесарибвод»;
- з 25.10.2005 по 23.04.2007 на посаді районного державного інспектора Маякського територіального відділу басейнового управління Дунайсько-Дніпровського басейного управління охорони водних живих ресурсів дільниці Дністровської інспекції рибоохорони;
- з 12.06.2007 по 11.08.2008 на посаді державного інспектора відділу оперативної роботи Західно-Чорноморського басейнового управління;
- з 11.08.2008 по 01.02.2009 на посаді державного інспектора Одеського територіального відділу Головного Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Одеській області «Одесадержрибоохорона»;
- з 01.02.2009 по 01.04.2013 на посаді державного інспектора з охорони морської екологічної зони Дністровського територіального відділу «Західно-Чорноморської держрибоохорони»;
- з 16.10.2012 «Західно-Чорноморська держрибоохорона» перетворена в юридичну особу «Західно-Чорноморська рибоохорона»;
- з 01.04.2013 по 22.12.2016 на посаді головного державного інспектора Дністровського територіального відділу «Західно-Чорноморська рибоохорона»;
- з 23.12.2016 по 20.11.2023 на посаді головного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства рибного господарства України в Одеській області.
Означене підтверджується також листом Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, АРК Крим та м. Севастополя №04-03/391-228 від 20.06.2018.
Згідно із наявною у матеріалах справи копією наказу Чорноморського басейнового управління Державного агентства рибного господарства «Про призначення ОСОБА_1 » від 05.11.2018 №102-О, станом на 06.11.2018 стаж державної служби ОСОБА_1 складає 23 роки 05 місяців 25 днів.
Вказане також підтверджується особовою карткою державного службовця.
За наслідком дослідження змісту оскаржуваного індивідуального акту колегією суддів установлено, що суб'єктом владних повноважень не наведено жодних обґрунтувань стосовно неможливості врахування наявного у ОСОБА_1 стажу державної служби під час вирішення питаня стосовно переведення з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно із зазначеним Закону України “Про державну службу».
За фактичними обставинами справи, станом на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII (01.05.2016) ОСОБА_1 мав більш ніж 10 років стажу держслужби.
Означене спростовує доводи скаржників про те, що станом на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII (01.05.2016) ОСОБА_1 не мав необхідного стажу держслужби для переходу з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно із зазначеним Закону України “Про державну службу».
За таких підстав колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції щодо протиправності спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №15445000624 від 08.01.2024.
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується із твердженням скаржника про безпідставність покладення судом першої інстанції обов'язку з повторного розгляду заяви ОСОБА_1 саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оскільки дії щодо розгляду ініційованого позивачем звернення має вчиняти, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у даному випадку є ГУ ПФУ в Донецькій області.
Аналогічний підхід до вирішення спірного питання застосовано Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом в рішенні від 13.11.2024 у справі №420/3571/24 висновки щодо визначення територіального органу Пенсійного фонду, який повторно має здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 , не відповідають обставинам справи, а тому така частина судового акту підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №420/3571/24 скасувати в частині щодо визначення територіального органу Пенсійного фонду, який повторно має здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 .
Прийняти у вказаній частині нове судове рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2024 про перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення відповідно до законодавства з урахуванням висновків суду та правової позиції, викладеної у рішенні.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №420/3571/24 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький