про відмову у забезпеченні позову
07 жовтня 2025 року Київ № 320/44912/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у: внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів недостовірних відомостей про нібито порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та ухилення від виконання за мобілізаційним розпорядженням; безпідставному видаленні з Єдиного державного реєстру відомостей про надану ОСОБА_1 відстрочку (бронювання), що була оформлена у встановленому законом порядку та підтверджена відповідними документами;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відновити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про надану ОСОБА_1 відстрочку (бронювання) від призову на військову службу за мобілізацією, оформлену у встановленому законом порядку та підтверджену відповідними документами;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 забезпечити чинність та дію відстрочки (бронювання) ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 19.09.2025 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків (зареєстрована 25.09.2025), до якої долучено заяву про забезпечення позову, що зареєстрована 07.10.2025.
У заяві представник ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 забезпечити чинність та дію відстрочки (бронювання) ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, а також заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим уповноваженим органом вчиняти дії, спрямовані на призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до остаточного вирішення спору.
Занормами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви стверджує офіційне працевлаштування заявника в ТОВ «Емплот», яке включене до переліку підприємств, установ та організацій, що мають право на бронювання військовозобов'язаних. Підприємство подало документи для його бронювання як працівника аварійно-відновлюваної бригади електронних комунікацій, на підтвердження чого надали витяг з «Дія» (результат бронювання за заявою від 09.08.2025 № 20250625-1137374) та довідку підприємства від 11.08.2025 № 1108/01. Зазначає, що на підставі названих документів заявнику оформлено відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відомості про надану відстрочку були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Із метою виконання обов'язку, після досягнення 25-річного віку, позивач за допомогою застосунку «Резерв+» записався для проходження ВЛК. Однак, під час проходження ВЛК у приміщенні лікарні заявника було затримано представниками ТЦК та СП та доставлено до приміщення ТЦК, де прийнято рішення про його мобілізацію та направлено до розподільчого центру. Вказав, посадовими особами ТЦК проігноровано факт наявності у заявника чинного бронювання та було вчинено дії щодо зміни та/або видалення відповідних відомостей з ЄДР. Згодом, під час оновлення застосунку «Резерв+», заявник дізнався, що з ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів було видалено інформацію про його відстрочку, а після цього з'явився статус «Розшук ТЦК», у графі причина: «не прибули за мобілізаційним розпорядженням».
На переконання заявника, відсутність дії відстрочки (бронювання) створює безпосередню загрозу призову до військової служби та фактичного позбавлення права на судовий захист. Зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, виконання майбутнього судового рішення може стати неможливим або значно ускладненим.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із системного аналізу зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття таких заходів вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням усіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваним діям, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Крім того, до заяви не надано жодних доказів, що по відношенню до заявника з боку відповідача або інших осіб почали вчинятися дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у т.ч. відправленням на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, навчальних (тренувальних) центрів тощо, або доставлення до ТЦК та СП.
Натомість, із наявних у справі документів убачається, що станом на 09.08.2025 (дата формування військово-облікового документа в «Резерв+»), заявник, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , категорія: військовозобов'язаний, має відстрочку до 04.02.2026 у зв'язку з бронюванням, та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Жодних документально підтверджуючих доказів скасування дії відстрочки, перебування заявника у розшуку, чи порушення правил військового обліку, представлений суду військово-обліковий документ не містить.
Заявником не надано жодних доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин щодо, зокрема, затримання заявника, проходження ним ВЛК, прийняття рішення про мобілізацію та направлення до розподільчого центру.
Крім того, не підтвердженою є інформація про те, коли саме заявник оновив мобільний застосунок «Резерв+» і дізнався про видалення, як він стверджує, інформації про його відстрочку, оскільки з наданого скриншоту застосунку «Резерв+», де зазначено про неприбуття за мобілізаційним розпорядженням, не можливо встановити дату його формування.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.