29 вересня 2025 року м. Київ № 320/31461/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лапія С.М., суддів: Щавінського В.Р., Головенка О.Д., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Національного банку України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Міжнародний інвестиційний банк" з позовом до Національного банку України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Обґрунтовуючи клопотання, представник відповідача зазначив, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, має важливе значення для Національного банку України та потребує розгляду справи у судовому засіданні через специфіку правовідносин та складність справи.
Вирішуючи дану заяву, суд враховує оголошення в країні воєнного стану, навантаження судді.
Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою процесуального законодавства та на визначення такої форми впливає характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо.
Як вже було зазначено судом в ухвалі від 25.07.2025, відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Тобто, зазначена норма є імперативною та передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність, зокрема, Національного банку України, незалежно від виду провадження - загального чи спрощеного.
Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п'ята статті 12 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна розглядати за правилами спрощеного провадження.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 10.02.2025 у справі №560/9615/24, в якій, зокрема, зазначено таке:
"Скаржник зазначає, що оскільки вона має розглядатися і вирішуватись в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів, то вона є будь-якою справою, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.
Скаржник вказує, що з цього достатньо ясно видно, що справи, які розглядаються і вирішується колегіально у складі трьох суддів є будь-якими справам, тільки не справами спрощеного позовного провадження.
Скаржник наголошує, що справи, які розглядаються та вирішуються колегіально у складі трьох суддів першої інстанції не можуть бути такими (справами), які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, а судді колегії з трьох суддів, по цій причині, не можуть розглядати справи спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції.
...
Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, визначені статтею 33 КАС України, з огляду на те, що зазначена стаття визначає порядок здійснення адміністративного судочинства колегією суддів, при цьому зазначена норма не визначає форми адміністративного судочинства, а саме в якому провадженні (спрощеному або загальному) буде здійснюватися розгляд справи.
Відповідно до частини першої статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу (…), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Тобто, зазначена норма є імперативною та передбачає колегіальний розгляд усіх справ, в яких оскаржуються рішення, дії, бездіяльність Кабінету Міністрів України не залежно від виду провадження - загального чи спрощеного.
Натомість, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п'ята статті 12 КАС України)".
Частина 2 ст. 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Згідно із ч.3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У ч. 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 вказаного Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу, що у клопотанні представника відповідача не зазначено конкретних обставин у справі, для з'ясування яких необхідно перейти до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Крім цього, суд зауважує, що намір учасника справи особисто чи через представника надати доводи та міркування само по собі не є достатньою підставою для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Суд звертає увагу на те, що сторони вправі викласти свої пояснення та аргументи у процесуальних заявах по суті справи.
Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі, що у сукупності не вимагають розгляду справи у судовому засіданні для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим подане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 4, 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні відмовити.
Ухвалу надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий - суддя Лапій С.М.
Судді: Щавінський В.Р.
Головенко О.Д.