Рішення від 07.10.2025 по справі 200/2989/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 року Справа№200/2989/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

28 квітня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 27 квітня 2025 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 16 квітня 2025 року № 047150019767 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про доходи за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

05 травня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача та у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області).

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4524-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), яка йому призначена з 21 листопада 2022 року.

09 квітня 2025 року позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії (допризначення), до якої долучив довідку про заробітну плату за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року.

16 квітня 2025 року за наслідками розгляду цієї заяви ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 047150019767, яким відмовило в перерахунку пенсії.

В якості підстави відмови в перерахунку відповідач покликався на те, що при заробітна плата за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року врахована при призначенні пенсії за даними, що містяться в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; а інші документи, які б зумовлювали виникнення підстав для перерахунку пенсії, заявником не надані.

Вважаючи це рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач наголошував на тому, що згідно з довідкою БМФ «Укргазпром» БМУ № 1 загальна сума його доходу за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року становить 940 205,54 грн, відповідно, середня заробітна плата за вказаний період складає 26 116,82 грн, що є вищим за суму його доходу (розмір середньої заробітної плати), визначених за даними персоніфікованого обліку.

Позивач вказував на те, що розмір середньої заробітної плати впливає на розмір пенсії, відтак, відмовивши у проведенні перерахунку, відповідач порушив його право на належне пенсійне забезпечення.

Позивач доводив, що при обчисленні розміру його пенсії має бути врахована заробітна плата за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року, визначена в довідці БМФ «Укргазпром» БМУ № 1.

При цьому позивач покликався на норми ч. 1 ст. 40, ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, п. п. 2.10, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року № 1566/11846, (далі - Порядок № 22-1), і зазначав, що:

- для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами;

- довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у первинних документах за відповідний період. Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати є підтверджені нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією;

- працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, як наслідок, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист;

- неможливість перевірки відповідачем відповідності запису довідки первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості;

- особа, яка звертається за отриманням пенсії, не може нести відповідальність за неналежне оформлення роботодавцем особових справ працівників, відсутність у них певних документів, їх умисне ненадання на запити уповноважених органів, зокрема під час проведення пенсійним органом зустрічних перевірок на предмет достовірності поданих йому на розгляд документів (в тому числі уточнюючих довідок) і обґрунтованості їх видачі, й так само за неналежне, неповне проведення пенсійним органом таких перевірок;

- при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних;

- при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);

- орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

- відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити розмір заробітної плати позивача за спірний період.

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію;

- право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Зазначив, що 09 квітня 2025 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії (у зв'язку з додатково наданими документами про доходи за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року).

За принципом екстериторіальності для розгляду цієї заяви був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Донецькій області.

Відповідач вказував на те, що разом з заявою про перерахунок пенсії позивач надав довідку про доходи за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року, видану БМФ «Укргазпромбуд» без номеру і дати.

Відповідач покликався на ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 і зазначив, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

16 квітня 2025 року ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 047150019767, яким відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, виходячи з того, що при призначення пенсії позивачеві заробітна плата за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопад 2022 року врахована згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), тобто з дотриманням вимог ч. 1 ст. 40 Закону № 1058.

Також відповідач наголошував на тому, що перерахунок пенсії є його дискреційними повноваженнями, а тому застосування такого способу захисту як покладання на ГУ ПФУ в Донецькій області обов'язку провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про доходи за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року становитиме втручання в повноваження пенсійного органу.

Вимоги позивача в частині покладання на пенсійний орган обов'язку виплатити пенсію після її перерахунку відповідач вважав такими, що заявлені на майбутнє.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою від 05 травня 2025 року суд витребував у відповідача пенсійну справу (копії матеріалів електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 з усіма наявними у ній документами; заяву позивача про призначення пенсії та всі документи, що були подані разом з нею; рішення про призначення позивачу пенсії з розрахунком стажу (форма РС-право) та заробітку із обов'язковим зазначенням відомостей про те, який саме територіальний орган Пенсійного фонду за принципом екстериторіальності був визначений для розгляду заяви про призначення пенсії та прийняв рішення про її призначення; Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (форма ОК-5) щодо ОСОБА_1 ; заяву ОСОБА_1 про перерахунку пенсії від 09 квітня 2025 року № 679 про перерахунок пенсії та всі документи, що були подані разом з нею; рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 16 квітня 2025 року № 047150019767 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » та всі документи, що слугували підставою для його прийняття.

Цією ж ухвалою суд витребував у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області пенсійну справу (копії матеріалів електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 з УСІМА наявними у ній документами.

Відповідач надав витребувані судом докази лише частково; ГУ ПФУ в Дніпропетровській області витребувані докази суду не надало, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомило.

За цих обставин справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 08 жовтня 1992 року місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію, місця проживання, проставлений в паспорті.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Як свідчить наданий позивачем розрахунок заробітку для обчислення пенсії, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 середній заробіток для був обчислений таким чином:

загальний страховий стаж в одинарному розмірі - 39 років 10 місяців 06 днів, 478 місяців;

загальний страховий стаж після 01 липня 2000 року - 23 роки 05 місяців 00 днів, 281 місяць;

дата вводу заробітку - 01 грудня 2022 року;

середній заробіток за 3 попередні роки (за 2019-2021 роки) - 10 846,37 грн;

коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати - 1,046;

збільшений на коефіцієнт показник заробітної плати - 11 345,30 грн;

останній місяць врахованої заробітної плати - 30 листопада 2024 року;

максимальна дата оптимізації - 30 листопада 2024 року;

сума коефіцієнтів заробітної плати (до оптимізації) - 566,25346;

сума коефіцієнтів заробітної плати (після оптимізації) - 469,08843;

кількість місяців заробітної плати (до оптимізації) - 281;

кількість місяців, виключених оптимізацією (в межах 10%) - 73;

кількість місяців, виключених додатково (понад 10%) - 0;

кількість місяців заробітної плати (після оптимізації) - 208;

індивідуальний коефіцієнт для обчислення (до оптимізації) - 2,01514;

страховий стаж за місяці врахованої заробітної плати - 208,00000;

індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) - 2,25523;

середньомісячний заробіток для обчислення - 25 586,26000.

При розрахунку заробітку для обчислення пенсії врахована заробітна плата позивача за даними персоніфікованого обліку, починаючи з 01 липня 2000 року, в тому числі за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року включно.

Ця обставина визнається сторонами.

09 квітня 2025 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення/перерахунок пенсії, яка зареєстрована за № 679.

Цією заявою позивач просив призначити пенсію (допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами).

Разом з заявою від 09 квітня 2025 року позивач надав довідку про доходи за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року включно (без вихідних дати і номера).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача від 09 квітня 2025 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Донецькій області.

16 квітня 2025 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 09 квітня 2025 року № 679 про допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 047150019767 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » (від 16 квітня 2025 року вихідний № 13346/03-16).

Цим рішенням позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії.

Відмовляючи в перерахунку пенсії, пенсійний орган виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Пенсійний орган вказав на те, що в ході аналізу наданих документів та пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що при призначенні пенсії заробітна плата за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року врахована згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Інші документи до заяви не надані.

Враховуючи зазначене, пенсійний орган дійшов висновку про відсутність підставі для проведення перерахунку.

Заявнику роз'яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку.

З приводу періоду роботи, врахувати заробітну плату за який просить позивач, суд встановив такі обставини.

Трудова книжка серії НОМЕР_3 містить такі записи.

[…]

Запис 16 - 04 лютого 1998 року на підставі наказу від 04 лютого 1998 року № 19-к позивач був прийнятий на роботу до Криворізького ремонтно-будівельного управління електрогазозварником 6 розряду з випробуванням […].

Запис 17 - Криворізьке ремонтно-будівельне управління державного підприємства «Харківтрансгаз» на підставі наказу від 18 січня 1999 року № 12-к реорганізовано і поіменовано як Криворізьке ремонтно-будівельне управління УМГ «Харківтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Запис 18 - наказами від 18 березня 2009 року № 82 та від 30 квітня 2009 року № 135 Криворізьке ремонтно-будівельне управління дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ліквідовано і на його базі створено Будівельно-монтажне управління № 6 Будівельно-монтажна філія «Укргазпромбуд».

Запис 19 - 25 грудня 2012року на підставі наказу від 12 липня 2012 року № 530 дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» реорганізована шляхом перетворення на публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз».

Запис 20 - 01 серпня 2015 року на підставі наказу від 01 серпня 2015 року № 56-к позивач переведений електрогазозварником 5 розряду дільниці № 1 монтажної колони Будівельно-монтажного управління № 6.

Запис 21 - 02 травня 2018 року на підставі наказу від 02 травня 2018 року № 38-к позивач переведений електрогазозварником 6 розряду дільниці № 2 монтажної колони Будівельно-монтажного управління № 6.

Філія «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» з 05 червня 2018 року змінила найменування на філія «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» акціонерного товариства «Укртрансгаз» на підставі рішення акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 05 червня 2018 року № 188.

Запис 22 - 01 лютого 2022 року на підставі наказу від 31 січня 2022 року № 8-к позивач переміщений до дільниці № 2 Будівельно-монтажного управління № 6.

Будь-яких інших записів про переведення, звільнення, прийняття на роботу після 01 лютого 2022 року трудова книжка позивача не містить.

Отже, в період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року ОСОБА_1 працював в Будівельно-монтажному управлінні № 6 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» акціонерного товариства «Укртрансгаз».

Факт зарахування періоду роботи позивача в Будівельно-монтажному управлінні № 6 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» акціонерного товариства «Укртрансгаз» з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року до його страхового стажу сторонами не оспорюється.

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформовані станом на 09 квітня 2025 року та 09 травня 2025 року, містять інформацію про страховий стаж позивача, починаючи з 2000 року.

Так, в системі персоніфікованого обліку наявна інформація про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначка про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 в Будівельно-монтажному управлінні № 6 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» акціонерного товариства «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код 00156630), в тому числі за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року включно.

Згідно з даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування сума заробітку для нарахування пенсії ОСОБА_1 , (на яку нарахований і сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне) становила: в листопаді 2019 року - 14 082,77 грн, в грудні 2019 року - 18 070,26 грн, в січні 2020 року - 9 189,32 грн, в лютому 2020 року - 14 314,53 грн, в березні 2020 року - 17 719,56 грн, в квітні 2020 року - 13 855,47 грн, в травні 2020 року - 15 363,47 грн, в червні 2020 року - 24 792,40 грн, в липні 2020 року - 17 758,84 грн, в серпні 2020 року - 14 127,20 грн, у вересні - 29 284,00 грн, в жовтні 2020 року - 28 186,22 грн, в листопаді 2020 року - 14 642,00 грн, в грудні 2020 року - 15 950,80 грн, в січні 2021 року - 13 008,90 грн, в лютому 2021 року - 15 076,01 грн, в березні 2021 року - 15 672,55 грн, в квітні 2021 року - 34 014,99 грн, в травні 2021 року - 22 030,95 грн, в червні 2021 року - 13 663,41 грн, в липні 2021 року - 20 400,29 грн, в серпні 2021 року - 17 323,54 грн, у вересні 2021 року - 34 383,54 грн, в жовтні 2021 року - 18 332,56 грн, в листопаді 2021 року - 16 838,00 грн, в грудні 2021 року - 16 143,15 грн, в січні 2022 року - 18 617,65 грн, в лютому 2022 року - 16 726,53 грн, в березні 2022 року - 14 526,67 грн, в квітні 2022 року - 17 571,71 грн, в травні 2022 року - 18 018,35 грн, в червні 2022 року - 13 008,42 грн, в липні 2022 року - 17 565,73 грн, в серпні 2022 року - 16 760,56 грн, у вересні 2022 року - 34 278,52 грн, в жовтні 2022 року - 34 079,54 грн, в листопаді 2022 року - 18 426,78 грн.

Як було вказано судом вище, разом з заявою від 09 квітня 2025 року ОСОБА_1 надав довідку про доходи (без вихідних дати і номера), що підписана та головним бухгалтером та скріплена печаткою філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» акціонерного товариства «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код 00156630, м. Полтава), згідно з якою позивач працював в «БМФ «Укргазпромбуд» БМУ № 1» за посадою електрогазозварника, загальна сума його доходу за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року становить 940 205,54 грн, в тому числі:

в листопаді 2019 року - нарахована заробітна плата - 14 082,77 грн; утримано податків - 2 746,14 грн; інші утримання - 140,83 грн; до виплати - 11 195,80 грн;

в грудні 2019 року - нарахована заробітна плата - 18 070,26 грн; утримано податків - 3 523,70 грн; інші утримання - 180,70 грн; до виплати - 14 365,86 грн;

в січні 2020 року - нарахована заробітна плата - 9 189,32 грн; утримано податків - 1 791,92 грн; інші утримання - 91,89 грн; до виплати - 7 305,51 грн;

в лютому 2020 року - нарахована заробітна плата - 14 314,53 грн; утримано податків - 2 791,34 грн; інші утримання - 22,97 грн; до виплати - 11 500,22 грн;

в березні 2020 року - нарахована заробітна плата - 17 719,56 грн; утримано податків - 3 455,31 грн; інші утримання - 32,99 грн; до виплати - 14 231,26 грн;

в квітні 2020 року - нарахована заробітна плата - 20 155,47 грн; утримано податків - 3 930,31 грн; інші утримання - 138,55 грн; до виплати - 16 086,61 грн;

в травні 2020 року - нарахована заробітна плата - 22 013,47 грн; утримано податків - 4 292,62 грн; інші утримання - 153,63 грн; до виплати - 17 567,22 грн;

в червні 2020 року - нарахована заробітна плата - 31 792,40 грн; утримано податків - 9 199,51 грн; інші утримання - 370,67 грн; до виплати - 25 222,22 грн;

в липні 2020 року - нарахована заробітна плата - 17 758,84 грн; утримано податків - 3 462,97 грн; інші утримання - 54,84 грн; до виплати - 14 241,03 грн;

в серпні 2020 року - нарахована заробітна плата - 21 127,20 грн; утримано податків - 4 119,81 грн; інші утримання - 141,27 грн; до виплати - 16 866,12 грн;

у вересні 2020 року - нарахована заробітна плата - 36 984,00 грн; утримано податків - 7 211,88 грн; інші утримання - 292,84 грн; до виплати - 29 479,28 грн;

в жовтні 2020 року - нарахована заробітна плата - 35 186,22 грн; утримано податків - 6 861,31 грн; інші утримання - 281,86 грн; до виплати - 28 043,05 грн;

в листопаді 2020 року - нарахована заробітна плата - 14 642,00 грн; утримано податків - 2 855,19 грн; інші утримання - 146,42 грн; до виплати - 11 640,39 грн;

в грудні 2020 року - нарахована заробітна плата - 22 075,80 грн; утримано податків - 4 304,78 грн; інші утримання - 159,51 грн; до виплати - 17 611,51 грн;

в січні 2021 року - нарахована заробітна плата - 17 908,90 грн; утримано податків - 3 492,23 грн; інші утримання - 130,09 грн; до виплати - 14 286,58 грн;

в лютому 2021 року - нарахована заробітна плата - 19 276,01 грн; утримано податків - 3 758,82 грн; інші утримання - 150,76 грн; до виплати - 15 366,43 грн;

в березні 2021 року - нарахована заробітна плата - 23 022,55 грн; утримано податків - 4 489,40 грн; інші утримання - 156,73 грн; до виплати - 18 376,42 грн;

в квітні 2021 року - нарахована заробітна плата - 34 364,99 грн; утримано податків - 6 701,17 грн; інші утримання - 340,15 грн; до виплати - 27 323,67 грн;

в травні 2021 року - нарахована заробітна плата - 31 305,95 грн; утримано податків - 6 104,66 грн; інші утримання - 349,14 грн; до виплати - 24 852,15 грн;

в червні 2021 року - нарахована заробітна плата - 14 443,60 грн; утримано податків - 2 816,50 грн; інші утримання - 7,80 грн; до виплати - 11 619,30 грн;

в липні 2021 року - нарахована заробітна плата - 19 620,10 грн; утримано податків - 3 825,92 грн; інші утримання - 30,76 грн; до виплати - 15 763,42 грн;

в серпні 2021 року - нарахована заробітна плата - 20 823,89 грн; утримано податків - 4 060,66 грн; інші утримання - 173,24 грн; до виплати - 16 589,99 грн;

у вересні 2021 року - нарахована заробітна плата - 41 733,54 грн; утримано податків - 8 138,04 грн; інші утримання - 343,84 грн; до виплати - 33 251,66 грн;

в жовтні 2021 року - нарахована заробітна плата - 31 532,56 грн; утримано податків - 6 148,85 грн; інші утримання - 183,33 грн; до виплати - 25 200,38 грн;

в листопаді 2021 року - нарахована заробітна плата - 25 238,00 грн; утримано податків - 4 921,41 грн; інші утримання - 168,38 грн; до виплати - 20 148,21 грн;

в грудні 2021 року - нарахована заробітна плата - 23 343,15 грн; утримано податків - 4 551,92 грн; інші утримання - 179,07 грн; до виплати - 18 612,16 грн;

в січні 2022 року - нарахована заробітна плата - 31 817,65 грн; утримано податків - 6 204,44 грн; інші утримання - 168,54 грн; до виплати - 25 444,67 грн;

в лютому 2022 року - нарахована заробітна плата - 76 326,53 грн; утримано податків - 14 883,68 грн; інші утримання - 167,27 грн; до виплати - 61 275,58 грн;

в березні 2022 року - нарахована заробітна плата - 21 126,67 грн; утримано податків - 4 119,70 грн; інші утримання - 145,27 грн; до виплати - 16 861,70 грн;

в квітні 2022 року - нарахована заробітна плата - 29 571,71 грн; утримано податків - 5 766,49 грн; інші утримання - 175,72 грн; до виплати - 23 629,50 грн;

в травні 2022 року - нарахована заробітна плата - 31 218,35 грн; утримано податків - 6 087,58 грн; інші утримання - 180,18 грн; до виплати - 24 950,59 грн;

в червні 2022 року - нарахована заробітна плата - 13 008,42 грн; утримано податків - 2 536,65 грн; інші утримання - 147,47 грн; до виплати - 10 324,30 грн;

в липні 2022 року - нарахована заробітна плата - 17 565,73 грн; утримано податків - 3 425,32 грн; інші утримання - 158,27 грн; до виплати - 13 982,14 грн;

в серпні 2022 року - нарахована заробітна плата - 16 760,56 грн; утримано податків - 3 268,31 грн; інші утримання - 167,61 грн; до виплати - 13 324,64 грн;

у вересні 2022 року - нарахована заробітна плата - 34 278,52 грн; утримано податків - 6 684,31 грн; інші утримання - 342,79 грн; до виплати - 27 251,42 грн;

в жовтні 2022 року - нарахована заробітна плата - 38 279,54 грн; утримано податків - 7 464,51 грн; інші утримання - 340,80 грн; до виплати - 30 474,23 грн;

в листопаді 2022 року - нарахована заробітна плата - 32 526,78 грн; утримано податків - 6 342,72 грн; інші утримання - 184,27 грн; до виплати - 25 999,79 грн.

В довідці відсутнє посилання на первинні документи, на підставі яких вона видана.

Позивач надав суду довідку про доходи, яка видана філією «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» акціонерного товариства «Укртрансгаз» 07 квітня 2025 року за № 3101вих-25-364, за змістом аналогічну довідці про доходи (без дати і номеру), що була долучена до заяви від 09 квітня 2025 року і була предметом розгляду пенсійного органу.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, тобто станом на 09 квітня 2025 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 04 квітня 2025 року.

Розмір пенсії за віком установлений ст. 27 Закону № 1058, ч. 1 якої передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону.

В свою чергу порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії наведений у ст. 40 Закону № 1058.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абз. 1 цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж (абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058).

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абз. 1 цієї частини.

За приписами абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентований нормами ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Строки призначення (перерахунку) пенсії визначає ст. 45 Закону № 1058.

Ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 установлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

[…]

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 установлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 10 березня 2025 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, […] пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, […].

У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

[…]

Згідно з п. 1.7 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

П. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

[…]

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…]

Днем звернення за перерахунком пенсії […] вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії визначені розділом ІІ Порядку № 22-1.

Так, згідно з п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків […], надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі - Порядок № 637). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) відомості про місце проживання особи;

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

[…].

П. 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Приймання, оформлення і розгляд документів регламентовано нормами розділу ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії […] приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

П. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 установлено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку № 637. […];

з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонере (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

П. 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Згідно з п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, […] із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. […]

Відповідно до п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, […]. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, […].

П. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 установлено, що після призначення, перерахунку пенсії, […] електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

[…]

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, […] пенсії […].

Аналіз положень п. п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

- з заявою про призначення (перерахунок) пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр), або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду чи Портал Дія (п. 1.1);

- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник, вчиняє дії, визначені п. 4.2 Порядку № 22-1;

- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про перерахунок пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям ГУ ПФУ в Донецькій області рішення від 16 квітня 2025 року № 047150019767 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».

Цим рішенням позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами - довідкою про доходи за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року, за його заявою від 09 квітня 2025 року.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання пенсійним органом вимог Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073), а прийняте ним рішення - на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

При цьому суд оцінює правомірність рішення про відмову в перерахунку пенсії, виходячи з тих аргументів, які пенсійний орган навів безпосередньо в ньому.

Закон № 2073 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 2 Закону № 2073:

1) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;

2) адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;

3) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);

4) адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;

5) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;

[…].

У спірних правовідносинах відповідач є адміністративним органом, а прийняте ним рішення - адміністративним актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2073 адміністративна процедура має проводитись з додержанням таких принципів: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Як свідчить зміст рішення, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, виходячи з того, що його заробітна плата за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року врахована при призначенні пенсії за даними, що містяться в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а інших документів, які б зумовлювали виникнення підстав для перерахунку пенсії, позивачем не надано.

Для розв'язання спору, що виник між сторонами, визначальною є відповідь на питання про те, у який спосіб встановлюється (якими документами чи відомостями підтверджується) заробітна плата для обчислення пенсії за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Аналіз норм ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, на які покликаються як позивач, так і відповідач, зумовлює такі висновки:

- за загальним правилом для обчислення пенсії пенсійний орган враховує заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року;

- разом з цим за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами (або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців), для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв;

- заробітна плата (дохід) за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року враховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку;

- заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується на підставі документів про нараховану заробітку плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством.

Спірні правовідносини стосуються врахування заробітної плати за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року, тобто з період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.

Абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 чітко і однозначно визначає, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року встановлюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Іншого порядку (способу) врахування заробітної плати для обчислення пенсії за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року Закон № 1058 не передбачає.

Відповідно до пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу.

Норма пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 повною мірою відповідає положенням абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 і також передбачає, що заробітна плата за період страхового стажу з 01 липня 2000 року визначається за даними персоніфікованого обліку.

Таким чином, відмовляючи позивачеві в перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року, що вказана в довідці про доходи, з покликанням на те, що заробітна плата за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року врахована при призначенні пенсії за даними, що містяться в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, ГУ ПФУ в Донецькій області не допустило порушення Закону № 1058 та прийнятих на його підставі підзаконних нормативно-правових актів.

Довідка про доходи за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року, яку позивач надав разом з заявою про перерахунок пенсії від 09 квітня 2025 року, не є належним доказом на підтвердження заробітної плати, що враховується при обчисленні пенсії.

Цей висновок суду ґрунтується на такому.

По-перше, аналіз норм ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 зумовлює висновок про те, що заробітна плата для обчислення пенсії може бути врахована на підставі довідки про заробітну плату, (за умови її підтвердження первинними документами), виключно за період страхового стажу до 30 червня 2000 року. Відтак, довідка про заробітну плату не належить до документів, на підставі яких може бути врахована заробітна плата для обчислення пенсії за період страхового стажу, набутий в період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року.

По-друге, довідка про доходи, яку позивач долучив до заяви від 09 квітня 2025 року, не відповідає вимогам абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 та п. 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1, зокрема, в ній не вказано на підставі яких первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату тощо) вона видана, де зберігаються такі документи тощо.

На підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_3 та Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) суд встановив, що в період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року ОСОБА_1 працював в Будівельно-монтажному управлінні № 6 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» акціонерного товариства «Укртрансгаз», проте в довідці про доходи вказано, що в період з листопада 2019 року по листопад 2022 року позивач працював в Будівельно-монтажному управлінні № 1 філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд».

Жодної інформації, яка б пояснювала такі розбіжності, або вказувала на факт реорганізації (перейменування) Будівельно-монтажного управління № 6, передачі його первинних документів на зберігання до Будівельно-монтажного управління № 1, або вказувала на те, що позивач був прийнятий на роботу (переведений) до Будівельно-монтажного управління № 1 ні довідка про доходи, ні будь-який інший документ, що був предметом розгляду пенсійного органу, а в подальшому - суду, не містять.

Отже, довідка про доходи, видана філією «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» акціонерного товариства «Укртрансгаз», не може бути визнана належним документом для встановлення заробітної плати ОСОБА_1 за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року, що підлягає врахуванню для обчислення розміру його пенсії.

Дійсно, дані про розмір заробітної плати позивача за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року, що наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, істотно відрізняються від даних про його заробітну плату за цей період, наведених в довідці про доходи, що видана філією «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» акціонерного товариства «Укртрансгаз», (згідно з довідкою про доходи заробітна плата суттєво вища).

Так, за даними персоніфікованого обліку заробітна плата позивача для обчислення пенсії в квітні 2020 року становила 13 855,47 грн, в травні 2020 року - 15 363,47 грн, в червні 2020 року - 24 792,40 грн, в серпні 2020 року - 14 127,20 грн, у вересні - 29 284,00 грн, в жовтні 2020 року - 28 186,22 грн, в грудні 2020 року - 15 950,80 грн, в січні 2021 року - 13 008,90 грн, в лютому 2021 року - 15 076,01 грн, в березні 2021 року - 15 672,55 грн, в квітні 2021 року - 34 014,99 грн, в травні 2021 року - 22 030,95 грн, в червні 2021 року - 13 663,41 грн, в липні 2021 року - 20 400,29 грн, в серпні 2021 року - 17 323,54 грн, у вересні 2021 року - 34 383,54 грн, в жовтні 2021 року - 18 332,56 грн, в листопаді 2021 року - 16 838,00 грн, в грудні 2021 року - 16 143,15 грн, в січні 2022 року - 18 617,65 грн, в лютому 2022 року - 16 726,53 грн, в березні 2022 року - 14 526,67 грн, в квітні 2022 року - 17 571,71 грн, в травні 2022 року - 18 018,35 грн, в жовтні 2022 року - 34 079,54 грн, в листопаді 2022 року - 18 426,78 грн.

В той час як згідно з довідкою про доходи в квітні 2020 року позивачеві нарахована заробітна плата в сумі 20 155,47 грн, в травні 2020 року - 22 013,47 грн, в червні 2020 року -31 792,40 грн, в серпні 2020 року - 21 127,20 грн, у вересні 2020 року - 36 984,00 грн, в жовтні 2020 року - 35 186,22 грн, в грудні 2020 року - 22 075,80 грн, в січні 2021 року - 17 908,90 грн, в лютому 2021 року - 19 276,01 грн, в березні 2021 року - 23 022,55 грн, в квітні 2021 року - 34 364,99 грн, в травні 2021 року - 31 305,95 грн, в червні 2021 року - 14 443,60 грн, в липні 2021 року - 19 620,10 грн, в серпні 2021 року - 20 823,89 грн, у вересні 2021 року - 41 733,54 грн, в жовтні 2021 року - 31 532,56 грн, в листопаді 2021 року -25 238,00 грн, в грудні 2021 року - 23 343,15 грн, в січні 2022 року - 31 817,65 грн, в лютому 2022 року - 76 326,53 грн, в березні 2022 року - 21 126,67 грн, в квітні 2022 року - 29 571,71 грн, в травні 2022 року - 31 218,35 грн, в жовтні 2022 року - 38 279,54 грн, в листопаді 2022 року - 32 526,78 грн.

Позивач наголошує на тому, що у спірних правовідносинах пенсійний орган порушив вимоги Закону № 1058 та Порядку № 22-1 і зазначає, що:

Суд відхиляє ці аргументи позивача, виходячи з такого.

По-перше, пенсійний орган не вказував на неможливість проведення перевірки первинних документів, на підставі яких видана довідка про доходи, як підставу для відмови в перерахунку пенсії.

По-друге, в контексті спірних правовідносин в силу прямої вказівки закону (абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058) відповідачу належало використовувати дані національних електронних інформаційних ресурсів.

Так, за визначенням, наведеним в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Призначення та структура Державного реєстру визначені ст. 16 Закону № 2464.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2464 Державний реєстр створюється для забезпечення:

ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;

накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону № 2464 Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 875/25562, (далі - Положення № 10-1).

Відповідно до п. 1 розділу І Положення № 10-1 це Положення відповідно до Закону № 2464 визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Згідно з п. 4 розділу І Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

П. 5 розділу І Положення № 10-1 установлено, що реєстр застрахованих осіб забезпечує:

облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;

накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення № 10-1 джерела формування реєстру застрахованих осіб визначені ст. 18 Закону № 2464.

У Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація (далі - обробка інформації) про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування із:

звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу;

системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

[…]

системи обліку сплати страхових внесків;

фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням;

реєстру страхувальників Державного реєстру;

[…]

інших джерел, передбачених законодавством.

Згідно з п. 1 розділу III Положення № 10-1 з метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Положення № 10-1 облікова картка відкривається у разі:

надходження у складі звітності від страхувальника відомостей про застраховану особу, дані про яку відсутні в Реєстрі застрахованих осіб;

надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; сплату добровільних внесків особами, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

надходження відомостей від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

в інших випадках, передбачених Законом № 2464.

П. 1 розділу IV Положення № 10-1 установлено, що реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені ч. 3 ст. 20 Закону № 2464 та ч. 3 ст. 21 Закону № 1058.

Згідно з п. 2 розділу IV Положення № 10-1 до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;

відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства;

[…]

періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків;

[…].

П. 3 розділу IV Положення № 10-1 передбачено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 4 розділу IV Положення № 10-1 у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.

У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

Згідно з п. 5 розділу IV Положення № 10-1 у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

За правилами, наведеними в п. 7 розділу IV Положення № 10-1, у разі виявлення розбіжностей за результатами контролю відомостей про застрахованих осіб, що були допущені при занесенні відомостей до системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування спеціалістом територіального органу Пенсійного фонду України та призвели до утворення дублів (двох або декількох) облікових карток, які належать одній застрахованій особі, наказом керівника територіального органу Пенсійного фонду України створюється комісія з перевірки індивідуальних відомостей. На підставі висновку комісії та наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк із дня завершення перевірки індивідуальних відомостей проводиться об'єднання карток.

Відповідно до п. 8 розділу IV Положення № 10-1 у разі виявлення застрахованою особою некоректних відомостей в її обліковій картці (прізвище, ім'я, по батькові на поточний момент; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження, місце народження; стать; громадянство; серія та номер паспорта; номер телефону (за згодою); адреса місця проживання) ця особа може подати до територіального органу Пенсійного фонду України особисто або через представника анкету застрахованої особи для внесення/зміни/уточнення даних в Реєстр(і) застрахованих осіб (далі - Анкета) за формою згідно з додатком 2 до цього Положення та документи, що підтверджують внесення/зміну/уточнення даних та належність помилкових даних цій особі (паспорт (інший документ, що посвідчує особу), трудова книжка, документ, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).

[…]

Згідно з абз. 1 п. 1 розділу VI Положення № 10-1 суб'єктами інформаційного обміну є Пенсійний фонд України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

П. 1 розділу VIІ Положення № 10-1 установлено, що з метою забезпечення достовірності, точності персональних даних застрахованих осіб та їх внесення/зміни/уточнення, визначених метою їх обробки, Пенсійний фонд України здійснює комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення контролю та верифікації даних Реєстру застрахованих осіб, моніторингу змін індивідуальних відомостей про застраховану особу.

При внесенні відомостей до Реєстру застрахованих осіб або зміні будь-яких відомостей облікової картки засобами реєстру забезпечується автоматичний контроль нових відомостей з наявними в Реєстрі застрахованих осіб.

Пенсійний фонд України забезпечує збереження інформації про зміни/уточнення відомостей про застраховану особу в обліковій картці.

За визначенням, наведеним в п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Платників єдиного внеску визначає ст. 4 Закону № 2464.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

[…].

Відповідно до ст. 6 Закону № 2464 роботодавець (платник єдиного внеску) зобов'язаний подавати достовірну звітність до Пенсійного фонду України, яка включає відомості про працівників, у тому числі осіб з інвалідністю.

П. 3 Розділу IV Положення № 10-1 визначає, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Такі дані автоматично потрапляють до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Роботодавець, що виявив помилку в поданій звітності, має право подати уточнюючу звітність до Пенсійного фонду України відповідно до Положення № 10-1.

Суд підкреслює, що з набранням чинності Законом № 1058 пенсійний орган визначає заробітну плату, яка враховується для обчислення пенсії за періоди страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року, за даними персоніфікованого обліку, тобто з використанням даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону № 2073 адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.

П. 3 ч. 2 ст. 53 Закону № 2073 визначає, що засобами доказування в адміністративному провадженні можуть бути, зокрема, дані відповідних національних електронних інформаційних ресурсів.

В силу положень ст. ст. 74, 75, 76 КАС докази оцінюються судом за їхньою достовірністю, допустимістю та достатністю.

Використання даних національних електронних інформаційних ресурсів як засобів доказування узгоджується з принципом об'єктивності судового розгляду.

Відтак, виходячи з норми абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, для визначення заробітної плати ОСОБА_1 за період страхового стажу з листопада 2019 року по листопад 2022 року пенсійний орган не міг використовувати інші дані, ніж ті, що наявні в системі персоніфікованого обліку, оскільки в даному випадку Закон № 1058 чітко і однозначно вказує на обов'язок пенсійного органу використовувати дані такого національного електронного інформаційного ресурсу як Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В силу положень Закону № 2073 пенсійний орган не міг та не повинен був вимагати від роботодавця (страхувальника) інформацію про заробітну плату позивача за період з листопада 2019 року по листопад 2022 року, а також не повинен був пропонувати позивачу (не міг вимагати від позивача) самостійно надати таку інформацію.

Наявність розбіжностей в розмірі заробітної плати ОСОБА_1 згідно з даними персоніфікованого обліку та даними довідки про доходи не вимагала від пенсійного органу проведення додаткової перевірки, оскільки інформація Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування вважається офіційною і достовірною.

Відомості про заробітну плату застрахованої особи надходять до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування, в тому числі, зі звітності, що подається страхувальником про суми нарахованих доходів та сплаченого єдиного внеску.

Навіть в тому випадку, коли з якихось причин відомості про заробітну плату ОСОБА_1 , наявні в системі персоніфікованого обліку, не відповідають дійсності, є неточними, неповними чи помилковими, пенсійний орган матиме можливість врахувати нові дані про заробітку плату позивача лише після внесення відповідних змін до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування в порядку, визначеному законодавством, зокрема Положенням № 10-1.

За наявності в системі персоніфікованого обліку інформації про заробітну плату застрахованої особи за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року пенсійний орган не може визначати заробітну плату, що враховується для обчислення пенсії, з використанням інших джерел інформації, в тому числі довідки про заробітну плату (довідки про доходу), оскільки це прямо суперечитиме прямій нормі абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058.

В позовній заяві ОСОБА_1 не вказує, з чим пов'язані такі розбіжності в розмірі його заробітної плати за спірний період згідно з даними персоніфікованого обліку та даними довідки про доходи; не наводить будь-яких правових підстав, доводів і міркувань, які б зумовлювали висновок про те, що ГУ ПФУ в Донецькій області мало віддати перевагу інформації, наведеній в довідці про доходи, а не даним Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім загальної вказівки на те, що згідно з довідкою про доходи його заробітна плата була вищою.

Однак такі аргументи не можуть слугувати підставою для висновку про те, що у спірних правовідносинах ГУ ПФУ в Донецькій області діяло не в межах повноважень, не в порядку або не у спосіб, що визначені законодавством, чим порушило право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Умови правомірності адміністративного акта наведені у ст. 87 Закону № 2073.

Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону № 2073 протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним ч. 1 цієї статті, зокрема:

1) прийнятий адміністративним органом, що:

а) не мав на це повноважень;

б) використав дискреційні повноваження незаконно;

2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;

3) порушує норми матеріального права;

4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта (ч. 3 ст. 87 Закону № 2073).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, відсутні підстави для визнання рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 16 квітня 2025 року № 047150019767 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Відповідач прийняв рішення від 16 квітня 2025 року № 047150019767 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » відповідно до Закону № 1058, а суд не встановив обставини, з наявністю яких ч. 2 ст. 87 Закону № 2073 пов'язує протиправність адміністративного акта.

При цьому суд відзначає, що формальні недоліки в оформленні рішення, яке є предметом спору, зокрема в частині набрання ним чинності, роз'яснення процедури його оскарження тощо, не є достатніми для визнання цього рішення протиправним і його скасування.

Водночас суд вважає за необхідне наголосити на помилковості твердження ГУ ПФУ в Донецькій області про те, що перерахунок пенсії є його дискреційними повноваженнями.

За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073, дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Як визначено у Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року, дискреційні повноваження означають свободу адміністрації оцінювати ситуації й приймати у них рішення, надають адміністрації простір у здійсненні вибору між вільними рішеннями.

Проявом адміністративного розсуду може бути:

а) коли норма, встановлюючи певні варіанти рішень, зобов'язує орган зробити вибір одного з варіантів;

б) коли норма уповноважує орган або посадову особу діяти на власний розсуд і при цьому настання правових наслідків не пов'язується конкретними умовами тощо.

Відтак, у випадку, коли на підставі закону у людини виникає право на перерахунок пенсії і така людина дотрималась, визначеного законодавством порядку звернення за її перерахунком, у пенсійного органу є лише один варіант правомірної поведінки - прийняти рішення про перерахунок пенсії.

Отже, повноваження пенсійного органу щодо перерахунку пенсії не є дискреційними.

Той факт, що прийняття рішення про перерахунок пенсії законом віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду, не робить ці повноваження дискреційними.

Однак, зважаючи на те, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 16 квітня 2025 року № 047150019767 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії за його заявою від 09 квітня 2025 року, є правомірним і внаслідок прийняття цього рішення не порушено право позивача на належне пенсійне забезпечення, позовні вимоги в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про доходи за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2022 року, які за своєю сутністю є обраним позивачем способом захисту порушеного права, також не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині покладання на ГУ ПФУ в Донецькій області обов'язку виплатити пенсію після її перерахунку суд вважає за необхідне зазначити таке.

Одним із наслідків запровадження принципу екстериторіальності стало розмежування функцій пенсійних органів з розгляду заяв про призначення (перерахунок) пенсії та проведення виплати пенсії.

Сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.

Після прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Суд зауважує, що в контексті спірних правовідносин ГУ ПФУ в Донецькій області не є органом, що призначає пенсію, до обов'язків (повноважень) якого належить виплата пенсії ОСОБА_1 . Таким органом є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Аналіз положень п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює висновок, що в контексті спірних правовідносин до повноважень ГУ ПФУ в Донецькій області належить прийняття рішення про перерахунок пенсії (за наявності визначених законом підстав для такого перерахунку) та направлення цього рішення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Виплата ж пенсії після її перерахунку - це повноваження ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Однак ГУ ПФУ в Донецькій області правомірно відмовило позивачеві в перерахунку пенсії, а тому відсутні правові та фактичні підстави для залучення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до участі у цій справі в якості другого відповідача та покладання на нього будь-яких обов'язків, в тому числі щодо виплати ОСОБА_1 пенсії після її перерахунку.

Таким чином, у задоволення позовних вимог належить відмовити повністю.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновки суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року.

Суддя Т.О. Кравченко

Попередній документ

130835626

Наступний документ

130835628

Інформація про рішення:

№ рішення:	130835627
№ справи:	200/2989/25
Дата рішення:	07.10.2025
Дата публікації:	10.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (05.11.2025)
Дата надходження:	21.10.2025
Предмет позову:	визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії

Учасники справи:

головуючий суддя:

ГАВРИЩУК ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА

суддя-доповідач:

ГАВРИЩУК ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА

КРАВЧЕНКО Т О

відповідач (боржник):

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

позивач (заявник):

Шевченко Олег Валерійович

суддя-учасник колегії:

БЛОХІН АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

СІВАЧЕНКО ІГОР ВІКТОРОВИЧ