Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 жовтня 2025 року Справа№640/16898/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути кошти платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з усіх рахунків відкритих у банку, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 162 369,08 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 (далі відповідач) перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку. Відповідно до інтегрованої картки платника податків, у відповідача на момент звернення до суду наявна заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб, військового збору у розмірі 162 369,08 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0089714202 від 06.08.2018, №0089704202 від 06.08.2018, №0089694202 від 06.08.2018 та № 0089684202 від 06.08.2018 року. Позивач зауважив, що у відповідності до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Контролюючим органом було направлено позивачу податкову вимогу №186631-17 від 27.09.2018 року. Позивач закцентував свою увагу на тому, що згідно п.п.20.1.34 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 року повернуто позовну заяву позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 року позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/16898/21 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - прийнято до свого провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропоновано учасникам справи у строк протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати суду за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Встановлений відповідачу строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для надання на адресу Донецького окружного адміністративного суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду про прийняття справи №640/16898/21 до свого провадження було отримано позивачем по справі, враховуючи наявність у нього реєстрації кабінету «Електронний суд», про що свідчить відповідна відмітка де в графі «доставлено» зазначено - 28.04.2025 року.
Відповідач про наявність процесуального документу по справі був повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Донецького окружного адміністративного суду про наявність процесуального документу у справі. Також, шляхом відправлення рекомендованого листа із процесуальними документами на поштову адресу за місцем реєстрації платника податку ФО ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2025 за № 640/16898/21.
Станом на час розгляду справи по суті від відповідача не було надано на адресу суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-якої заяви чи клопотання по суті справи.
Відповідно до приписів ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до приписів ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вищенаведеного, а також відсутністю відзиву зі сторони відповідача суд вирішив провести розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.
Реєстрація місця проживання відповідача за вищезазначеною адресою станом на час подання даної позовної заяви підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної податкової служби України про реєстраційні (адресні) дані фізичних осіб (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання) та у відповідності до відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 13.01.2022 року наданої на запит судді Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліної Любові Олександрівні від 22.12.2021 року по справі №640/16898/21.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві 11.06.2018 року №2684/26-15-42-02-30/2879602558 було складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року», внаслідок даної перевірки контролюючим органом були встановлені наступні порушення відповідачем:
- п. 179.1 ст. 179 розділу IV Кодексу з урахуванням п.п.49.18.4 п. 49.18 ст.49 Кодексу, не подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2016 рік;
- п.п. «а» п. 176.1 п.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 Кодексу, не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
- п.п.168.2.1 п.168.1 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п.164.2 ст. 164 Кодексу, не задекларовано річний оподатковуваний дохід за 2016 рік у сумі 583 869,56 грн., та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 105 096,52 гривень;
- п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Кодексу, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2016 рік у сумі 8758,04 гривень.
Даний акт був надісланий на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням 12.06.2018 та був повернений за закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно, матеріали справи не містять доказів оскарження даного акту відповідачем як у до судовому порядку, так і у судовому порядку.
На підставі вищезазначеного акту, контролюючим органом були складені наступні податкові повідомлення рішення:
- (форма "Р") № 0089714202 від 06.08.2018, на підставі Акта перевірки від 11.06.2018 №2684/26-15-42-02-30/2879602558 - сума 8578,04 грн. (основний платіж) та 2189,51 грн. (штрафні санкції);
- (форма "Р") № 0089684202 від 06.08.2018 на підставі Акта перевірки від 11.06.2018 №2684/26-15-42-02-30/2879602558, 105 096,52 грн. (основний платіж) штрафні санкції - сума 26 274,13 грн.;
- (форма "ПС") № 0089694202 від 06.08.2018, на підставі Акта перевірки від 11.06.2018 №2684/26-15-42-02-30/2879602558 податок на доходи фізичних осіб сума штрафних (фінансових) санкцій - сума 510,00 грн;
- (форма "ПС") № 0089704202 від 06.08.2018, на підставі Акта перевірки від 11.06.2018 №2684/26-15-42-02-30/2879602558, податок на доходи фізичних осіб, сума штрафних (фінансових) санкцій - сума 170,00 грн.
Крім того, відповідачу нараховано пеню на податкові повідомлення-рішення:
- № 0089714202 від 06.08.2018 в сумі 1 490,07 грн;
- № 0089714202 від 06.08.2018 в сумі 17 880,81 грн.
Податкові повідомлення рішення не оскаржувались та не відкликались.
У зв'язку з несплатою ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДПС у м. Києві було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 27.09.2018 року №186631-17, яку спрямовано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернено податковому органу із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Докази оскарження цих податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, визнання їх протиправними та скасування тощо, суду не надані.
Станом на час розгляду даної справи по суті спірних правовідносин за відповідачем обліковується сума боргу, який самостійно останнім не сплачено.
У відповідності до даних ІКП відповідача сума податку у розмірі 162 369,08 грн. відповідачем не сплачена.
Доказів погашення боргу станом на час розгляду справи матеріали справи не містять.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно п. 57.2 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, п. 38.1 ст. 38 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За визначенням, наведеним у пп. пп. 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В свою чергу п. 58.2 ст. 58 ПК України передбачено, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Стаття 42 ПК України регламентує листування платників податків та контролюючих органів.
Відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому, відповідно до п. 42.3 ст. 42 ПК України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Згідно з п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд встановив, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору (штрафи і штрафні (фінансові) санкції), у ОСОБА_1 виник податковий борг в сумі 162 369,08 грн.
Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме надіслав відповідачу за його податковою адресою податкову вимогу форми «Ю» від 27 вересня 2018 року № 186631-17 про наявність у нього податкового боргу на основні платежі, штрафні санкції та пеню.
Однак ці заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг ОСОБА_1 становив 162 369,08 грн.
Докази повного або часткового погашення заборгованості, стягнення якої є предметом спору, суду не надані.
Враховуючи те, що сума податкового боргу позивача складає 162 369,08 грн., підтверджується матеріалами справи, не сплачена відповідачем в добровільному порядку, доказів скасування податкової вимоги відповідачем не подано, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення до бюджету коштів платника податків - ОСОБА_1 з усіх рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу з податку в розмірі 162 369,08 грн.
При цьому суд наголошує, що питання правомірності податкових повідомлень-рішень, якими визначені відповідні суми штрафів та штрафних (фінансових) санкцій, не є предметом спору у справі, що розглядається.
Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 580/871/24.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням наведеного підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, ЄДРПОУ: 44116011) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, кошти на суму податкового боргу у розмірі 162 369 (сто шістдесят дві тисячі триста шістдесят дев'ять) гривень 08 копійок.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 жовтня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець