Справа №466/9438/24 Головуючий у 1 інстанції:Білінська Г.Б.
Провадження №22-ц/811/1561/25 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
07 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретар: Чиж Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова в складі судді Білінської Г.Б. від 28 квітня 2025 року у справі за заявою органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради в інтересах ОСОБА_2 , з участю заінтересованої особи ОСОБА_1 про звільнення від обов'язків опікуна та призначення нового опікуна недієздатній фізичній особі, -
рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 квітня 2025 року подання задоволено частково.
Звільнено ОСОБА_3 від повноважень опікуна недієздатної ОСОБА_4 .
У задоволенні вимоги про призначення опікуном недієздатної ОСОБА_5 ОСОБА_1 - відмовлено.
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 квітня 2025 року у частині відмови у задоволення вимоги подання Органу Опіки та Піклування Шевченківської РА ЛМР у інтересах ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 , 1966 року народження скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким таку вимогу задоволити.
Зазначає, що судом не ураховано, що є усі законні підстави щодо визнання його, за відсутністю інших здорових членів сім, опікуном ОСОБА_4 . Вказує, що його сестра ОСОБА_6 має посвідку на проживання у Об'єднаних Арабських Еміратах, працює за контрактом до 01.02.2033 року директором з персоналу ТОВ ТАББІ Технолоджі. У справі наявні докази іі приїзду до України, а саме квитки АВІ Краків Дербі приїзд 21.08.2024 року - від'їзд 05.09.2024 року. Крім того, у Акті обстеження матеріально-побутових умов зазначено , що ОСОБА_7 не проживає за місцем реєстрації за адресою АДРЕСА_1 . Звертає увагу на те, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , яка з дня укладення шлюбу постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 та двома синами. Повідомляє, що на момент подання заяви до Шевченківської РА ЛМР , вона була вагітною терміном 35 тижнів , згідно із випискою № 697, наданою 2-ю міською клінічною поліклінікою м. Львова, копія якої є у справі. Зазначає, що судом невірно трактовано, що він із сім'єю проживають у Сокальському районі Львівської області. Також вказує, що покликання суду на норми законодавства про військовий облік громадян є незрозумілими, оскільки предметом у даній справі є питання звільнення від виконання обов'язків опікуна та призначення опікуна. ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, але це не є ключовим у спірних правовідносинах та не входить у предмет дослідження даного судового провадження чи поданого Органом опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації ЛМР подання.
В судове засідання учасники справи (їх представники) не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що від представниці ОСОБА_1 - ОСОБА_9 та від представниці Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів подання, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 41, 55, 56, 60, 62, 63, 75 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 82, 263, 264, 265 ЦПК України, та задовольняючи подання частково, - виходив з того, що рішенням Шевченківського районного суду від 17.03.2017 року ОСОБА_3 , призначено опікуном недієздатної рідної сестри по маминій лінії ОСОБА_2 . Згідно витягу з реєстру територіальної громади недієздатна ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітній син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рідна сестра - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діюча опікунка недієздатної ОСОБА_3 , подала нотаріально посвідчену заяву від 24.06.2024, у якій вказала про те, що не може виконувати свої обов'язки опікуна. При цьому посилається на медичний висновок ЛКК № 208 від 30.05.2024 року, згідно з яким за станом здоров'я остання не може здійснювати догляд за іншою особою. На момент завершення розгляду справи оновлені дані про стан здоров'я ОСОБА_3 не подавались. Суд зазначав, що у судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 повідомила, що пересувається за допомогою милиць, не може їздити до сестри, хоча раніше теж здійснювала свої обов'язки опікуна через членів своєї сім'ї - вони передавали їй продукти, випрану білизну, привозили її до сестри щоб вона приготувала їжу, чи прибрала в помешканні. Зараз їй виконувати ці обов'язки стало ще важче, тому просить звільнити її від обов'язків опікуна відносно недієздатної сестри. У зв'язку із тим, що ОСОБА_3 не виявляє бажання бути опікуном недієздатної ОСОБА_2 та, виходячи із медичного висновку, не може виконувати такі обов'язки фізично, суд вважав за можливе задовольнити подання органу опіки та піклування у цій частині та звільнити ОСОБА_3 від обов'язків опікуна ОСОБА_2 . У поданні орган опіки та піклування просив призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 виходячи з того, що відсутні інші близькі родичі недієздатної, які б могли виконувати такі обов'язки і давали на це згоду. Судом було встановлено, що племінниця недієздатної ОСОБА_7 , подала заяву про те, що не заперечує щоб її брат був опікуном недієздатної тітки - ОСОБА_2 , оскільки вона працює за контрактом за межами України, що стверджується письмовими доказами на підтвердження її роботи на посаді директора з персоналу у Дубаї, Об'єднаних Арабських Еміратах. Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_8 надала заяву про те, що дає згоду щоб її чоловік ОСОБА_1 здійснював опіку над недієздатною тіткою. Суд звертав увагу а те, що законодавець, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов'язок вирішити питання захисту прав недієздатної особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, особи, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна. Органом опіки та піклування подані докази того, що ОСОБА_1 є фізично здоровим, несудимим, таким, що не перебуває на психіатричному чи наркологічному обліку. Як було встановлено судом ОСОБА_1 офіційно не працює, фінансові операції на його банківському рахунку невизначеного походження. Окрім цього, із змісту подання органу опіки та піклування вбачається, що ОСОБА_1 як і його дружина ОСОБА_8 (що зазначено у її заяві) фактично проживають у с.Поториця Сокальського району Львівської обл., що також стверджується довідкою про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру № 407033-2020 . Пояснень, яким чином ОСОБА_1 має намір здійснювати постійну опіку над ОСОБА_2 , яка проживає у м.Львові, суду не було надано. Також, із врахуванням введеного в Україні воєнного стану та проведенням мобілізації, ОСОБА_1 потенційно є особою, яка би мала підлягати мобілізації, що унеможливить виконання ним своїх обов'язків опікуна над недієздатною особою. Аргументи заявника про те, що при відмові суду у призначенні опікуном недієздатної особи ОСОБА_1 , обов'язки опікуна не будуть покладені на іншу особу, суд вважав безпідставними, оскільки відмова у задоволенні таких вимог не позбавляє орган опіки та піклування вирішити питання опіки над недієздатною особою відповідно до законодавства.
Вказане рішення оскаржується апелянтом в частині відмови у задоволення вимоги подання органу опіки та піклування Шевченківської РА ЛМР у інтересах ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 , 1966 року народження.
Колегія суддів переглядаючи оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволення вимоги подання органу опіки та піклування Шевченківської РА ЛМР у інтересах ОСОБА_1 про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 , 1966 року народження частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак судом не враховано певні обставини, що мали значення, а тому рішення суду підлягає зміні.
У вересні 2024 року орган опіки та піклування Шевченківської РА ЛМР, в інтересах ОСОБА_2 (заінтересована особа - ОСОБА_1 ), звернулося в суд з поданням про звільнення від обов'язків опікуна та призначення нового опікуна недієздатній фізичній особі, в якому просили:
- звільнити від повноважень опікуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ухвалити рішення, яким призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном недієздатної особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В обґрунтування подання зазначали, що до органу опіки та піклування звернувся ОСОБА_1 , 1982 року народження із заявою щодо видачі подання про можливість призначення його опікуном недієздатної особи, його тітки по мамі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Із поданих заявником документів вбачається, що згідно з рішенням Шевченківського районного суду від 17.03.2017 року ОСОБА_3 призначено опікуном недієздатної рідної сестри по маминій лінії ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітній син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рідна сестра - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно витягу з реєстру територіальної громади недієздатна ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначав, що Діючий опікун недієздатної ОСОБА_3 , подала заяву нотаріально засвідчену від 24.06.2024 у якій вказала про те, що не може виконувати свої обов'язки опікуна про що свідчить Медичний висновок ЛКК №208 від 30.05.2024 року, повідомила, що пересувається на милицях та проживає із хворою сестрою нарізно. Просить звільнити її від обов'язків опікуна відносно недієздатної сестри. Племінниця недієздатної ОСОБА_7 , подала заяву про те, що не заперечує щоб її брат був опікуном недієздатної тітки - ОСОБА_2 . Надала документи про те, що працює директором з персоналу у Дубаї ( ОСОБА_11 (лист від 10.07.2024). Дружина потенційного опікуна надала заяву про те, що дає згоду щоб її чоловік ОСОБА_1 здійснював опіку над недієздатною тіткою. Інших родичів у ОСОБА_2 , які виявили бажання бути її опікуном, органом опіки та піклування не виявлено. Обставин, за яких ОСОБА_1 не може бути опікуном, не виявлено. Разом з тим, звертав увагу на те, що 05.09.2024 на засіданні опікунської ради при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради було рекомендовано органу опіки та піклування скерувати до суду подання яким звільнити від повноважень опікуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ухвалити рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи - ОСОБА_2 .
Як вбачається із матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, - рішенням Шевченківського районного суду від 17.03.2017 року ОСОБА_3 , призначено опікуном недієздатної рідної сестри по маминій лінії ОСОБА_2 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади недієздатна ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітній син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рідна сестра - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Діюча опікунка недієздатної ОСОБА_3 , подала нотаріально посвідчену заяву від 24.06.2024, у якій вказала про те, що не може виконувати свої обов'язки опікуна. При цьому посилається на медичний висновок ЛКК №208 від 30.05.2024 року, згідно з яким за станом здоров'я остання не може здійснювати догляд за іншою особою.
На момент завершення розгляду справи в суді першої інстанції оновлені дані про стан здоров'я ОСОБА_3 не подавались, не подавались такі і в суді апеляційної інстанції.
У судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_3 повідомила, що пересувається за допомогою милиць, не може їздити до сестри, хоча раніше теж здійснювала свої обов'язки опікуна через членів своєї сім'ї - вони передавали їй продукти, випрану білизну, привозили її до сестри щоб вона приготувала їжу, чи прибрала в помешканні. Зараз їй виконувати ці обов'язки стало ще важче, тому просить звільнити її від обов'язків опікуна відносно недієздатної сестри.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_3 не виявляє бажання бути опікуном недієздатної ОСОБА_2 та, виходячи із медичного висновку, не може виконувати такі обов'язки фізично, суд першої інстанції правильно вважав за можливе задовольнити подання органу опіки та піклування у цій частині та звільнити ОСОБА_3 від обов'язків опікуна ОСОБА_2 .
Окрім того, у поданні орган опіки та піклування просив призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 виходячи з того, що відсутні інші близькі родичі недієздатної, які б могли виконувати такі обов'язки і давали на це згоду.
Племінниця недієздатної ОСОБА_7 , подала заяву про те, що не заперечує щоб її брат був опікуном недієздатної тітки - ОСОБА_2 , оскільки вона працює за контрактом за межами України, що стверджується письмовими доказами на підтвердження її роботи на посаді директора з персоналу у Дубаї, Об'єднаних Арабських Еміратах.
Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_8 надала заяву про те, що дає згоду щоб її чоловік ОСОБА_1 здійснював опіку над недієздатною тіткою.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 офіційно не працює, фінансові операції на його банківському рахунку невизначеного походження.
Окрім цього, із змісту подання органу опіки та піклування вбачається, що ОСОБА_1 як і його дружина ОСОБА_8 (що зазначено у її заяві) фактично проживають у с.Поториця Сокальського району Львівської обл., що також стверджується довідкою про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру № 407033-2020. Пояснень, яким чином ОСОБА_1 має намір здійснювати постійну опіку над ОСОБА_2 , яка проживає у м.Львові, суду першої інстанції не надано, як і не надано суду апеляційної інстанції.
Колегія судів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.
Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.
Натомість подання Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування, про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною тіткою ОСОБА_2 не містить належної мотивації: чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, враховуючи встановлені вище обставини справи та не вказано про його доцільність.
Окрім того, суд наголошує, що умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з росією.
А тому, на переконання суду, конституційний обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном ОСОБА_2 за обставин існування інших споріднених членів сім'ї.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви у частині призначення заявника опікуном над недієздатною ОСОБА_2 відсутні, що правильно встановлено судом першої інстанції.
Вказані висновки по суті відповідають правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі №742/887/23.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи вказане подання та відмовляючи у задоволенні вимоги про призначення опікуном недієздатної ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , судом першої інстанції не враховано, що недієздатна особа у такому випадку (відсутності опікуна) позбавляється можливості реалізації її прав та законних інтересів, а відтак суд першої інстанції був зобов'язаний встановити опіку над недієздатною.
Також, саме на орган опіки та піклування покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна, та згідно з п.п. 3.3 п.3 Правила опіки та піклування, до документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, належить також, рішення суду про визнання даної особи недієздатною.
Окрім цього, відповідно до ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 63 ЦК України, опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Виходячи з аналізу ч.1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. ст. 300 ЦПК України, обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Відповідно до ст. 72 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Враховуючи вказане, при визнанні особи недієздатною, суд зобов'язаний встановити опіку над недієздатною.
Зважаючи на те, що суд в задоволенні заяви в частині призначення опікуна відмовляє, обов'язки опікуна над недієздатною тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатного, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне встановити опіку над недієздатною, та тимчасово, до вирішення питання про призначення опікуна над недієздатною, покласти обов'язки опікуна на орган опіки і піклування.
Тому, доводи апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та саму скаргу слід задовольнити частково, рішення ж суду першої інстанції слід змінити в частині вирішення вимоги про призначення опікуна недієздатній особі, доповнивши резолютивну частину рішення абзацом такого змісту: «До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , покласти на орган опіки та піклування - Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради обов'язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .». В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 квітня 2025 року в частині вирішення вимоги про призначення опікуна недієздатній особі - змінити.
Доповнити резолютивну частину рішення абзацом такого змісту:
«До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , покласти на орган опіки та піклування - Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради обов'язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .»
В решті рішення суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2025 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра