441/2067/25 2-о/441/149/2025
08.10.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Ференц О.І.,
за участю присяжних - Тимань Т.М., Феденко М.Б.,
секретаря судового засідання - Клок Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про оголошення особи померлою за особливих обставин, пов'язаних із захистом Батьківщини, під час виконання обов'язків військової служби
Адвокат Гриньо М.І. в інтересах заявниці ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, зазначивши, що заявниця є матір'ю ОСОБА_3 , останній є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 та проходив військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти. 17 лютого 2024 під час виконання бойового завдання на околиці селища Терни Лиманської міської територіальної громади Донецької області під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій ворога ОСОБА_3 зник безвісти. Під час проведення службового розслідування встановлено, що 17.02.2024 близько 08.30 год. ОСОБА_3 зник безвісти, виконуючи бойове розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 від 16.02.2024 № 45/01 в районі с. Терни Лиманської територіальної громади Донецької області, а саме: штурму ворогом позиції «Імбир».
Вказує, що заявниця звернулася із письмовою заявою до ВнП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області про вжиття заходів щодо розшуку її сина ОСОБА_3 , на підставі чого було внесено відомості до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою судді від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Заявник в судове засідання не з'явився, представник заявника - адвокат Гриньо М.І., подав до суду заяву, у якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у їх відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_2 подав суду письмову заяву, в якій підтримує вимоги заяви і просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Представники інших заінтересованих осіб в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання від них не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши зібрані докази у справі, вважає за необхідне заяву задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Львові, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.15). 17.01.2003 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.17).
10.04.2003 року ОСОБА_4 змінила своє ім'я на ОСОБА_1 (а.с.16).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено.
Згідно Витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 32 від 01.02.2024 солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, солдата ОСОБА_3 наказано вважати таким, що приступив до виконання обов»язків з 01.02.2024 року.
Довідкою ВЧ НОМЕР_1 № 1193 від 21.04.2024 підтверджується, що солдат ОСОБА_3 дійсно в період з 14.02.2024 до 17.02.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Донецькій області околиці н.п. Терни (а.с.19).
Довідкою ВЧ НОМЕР_1 № 401 від 27.01.2025 підтверджується, що солдат ОСОБА_3 дійсно в період з 17.02.2024 до 17.02.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Донецькій області, Краматорський район, Лиманська міська ТГ, околиці н.п. Терни (а.с.20).
Повідомленням про факт зниклого безвісти військовослужбовця № 1/1748 від 21.02.2024 року ОСОБА_1 сповіщено про те, що її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти В/Ч НОМЕР_1 , зник безвісти 17.02.2024 року в околицях селища Терни Лиманської міської територіальної громади Донецької області під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій ворога (а.с.24).
Актом службового розслідування, затвердженим командиром ВЧ НОМЕР_2 04.04.2024 року, встановлено, що стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти В/Ч НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 зник безвісти 17.02.2024 року на позиції «Імбир» поблизу села Терни Лиманської ТГ Донецької області в ході виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Під час події та на час зникнення безвісти був споряджений у засоби індивідуального захисту - бронежилет та шолом тактичний (а.с.15-28).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 № 1551 від 04.04.2024 службове розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 завершено, наказано вважати ОСОБА_3 таким, що зник безвісти 17.02.2024 року поблизу села Терни Лиманської територіальної громади Донецької області під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с.29-30).
22.02.2024 ВнП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області внесено відомості в ЄРДР за № 12024141440000079 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 , попередня правова кваліфікація ч.1 ст.115 КК України (а.с.33). Також ОСОБА_3 внесений в Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується Витягом з реєстру за № 20250401-221 від 01.04.2025 (а.с.31-32).
Листом-відповіддю ДП «Український національний центр розбудови миру» № 08-11/30252 від 09.09.2025 представника ОСОБА_1 - адвоката Гриня М.І., повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесений до реєстру НІБ, однак відомостей про перебування його в полоні немає (а.с.34-35)
Листом № 08/25 від 05.09.2025 року Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України повідомило, що ОСОБА_5 оголошено в розшук як безвісти зниклу особу та заведено ОРС «Розшук», на цей час місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено, однак ініціатором розшуку вживаються необхідні заходи, спрямовані на отримання відомостей про долю зниклого, зокрема щодо можливої загибелі або потрапляння в полон та перевіряється інша інформація, яка може сприяти його розшуку (а.с.36-37).
Листом 34.7-20151 від 10.09.2025 Об'єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ повідомила ОСОБА_6 , що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об'єднаним центром не отримувалася (а.с.38).
Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі 607/159/23, від 26 лютого 2024 року у справі №686/9938/23.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України. При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість і зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Відповідно до ч.3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 вказала, що речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам. Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).
Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
В продовження, с статті 306 ЦПК України визначено обов'язкове зазначення для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Ці відомості дозволяють визначити право осіб на звернення до суду в справі цієї категорії, коло заінтересованих осіб, необхідні докази.
За змістом ст.307, 308 ЦПК України, якими визначено порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Оголошення особи померлою, засноване на презумпції її смерті, є юридичним фактом, що дає підставу для припущення про припинення цивільної правоздатності цієї особи.
Оголошення померлим ОСОБА_3 необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть, а також для реалізації права на соціальний захист відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Суд зазначає, що смерть ОСОБА_3 ймовірно настала ІНФОРМАЦІЯ_3 на околиці н.п. Терни Лиманської ТГ Донецької області під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для ухвалення рішення про оголошення померлим ОСОБА_3 .
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
На підставі наведеного, керуючись ст.46 ЦК України, ст.247, 294, 305-308, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про оголошення особи померлою за особливих обставин, пов'язаних із захистом Батьківщини, під час виконання обов'язків військової служби - задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: м. Львів, військовослужбовця - стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Терни Лиманської територіальної громади Донецької області під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.
Днем смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, вважати с.Терни Лиманської територіальної громади Донецької області, Україна.
Допустити негайне виконання рішення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Повне рішення складене і підписане 08 жовтня 2025 року.
Суддя О.І. Ференц
Присяжні Т.М. Тимань
М.Б. Феденко