441/1303/25 2/441/853/2025
08.10.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Ференц О.І.,
секретаря судового засідання - Клок Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Стислий виклад обставин справи:
Представник ТОВ «Кошельок» - адвокат Гурський Г.Ю., звернувся до суду з позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3608607831-519113 від 16.11.2021 в розмірі 21618 грн. 60 коп. та понесені у справі судові витрати. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.11.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3608607831-519113, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 2962, який він ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи, що є підтвердженням підписання договору. Товариство виконало умови договору і надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 6850 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідач свої обов'язки не виконав, через що у нього перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 03.07.2025 становить 21618 грн. 60 коп. і складається з 6850 грн. заборгованості за тілом кредиту, 14768 грн. 60 коп. заборгованості за відсотками.
ІІ. Процесуальні дії у справі:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано для розгляду судді Ференц О.І.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 09.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
ІІІ. Позиція учасників справи:
Представник позивача Гурський Г.Ю. в судове засідання не з'явився, у поданій в суд позовній заяві просив про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 08.10.2025 року від його представника надійшли письмові пояснення по суті справи, згідно з якими за умовами кредитного договору № 3608607831-519113 від 16.11.2021 року кредитні кошти надані відповідачу на строк 16 днів до 01.12.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі 1206 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 8056 грн., що підтверджується паспортом кредиту та графіком платежів, які є додатками до Договору. Відповідно до п.3.7 Договору зобов'язання щодо повернення основної суми переноситься на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду. Проте наведені умови кредитного договору є суперечливими, так як п.2.1 цього Кредитного договору чітко визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом протягом 16 днів. Відтак з урахуванням вимог ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування. Також у відповідності до п.2.2 Договору сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк лояльного періоду може бути продовжений позичальником шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, проте позивачем не надано доказів продовження позичальником лояльного періоду та сплати ним нарахованих відсотків. У зв'язку з тим, що строк дії договору закінчився 01.12.2021 року, ТОВ «Кошельок» не мало права нараховувати проценти за користування кредитом у визначеному договором розмірі. Відтак вважають, що стягненню з відповідача підлягають тіло кредиту в сумі 6850 грн. та проценти за користування кредитними коштами за визначений у договорі строк в сумі 1206 грн. У задоволенні решти позовних вимог просить відмовити. Також просить зменшити витрати на правову допомогу, заявлені до стягнення з відповідача, оскільки така сума не є співмірною з вимогами ст.137 ЦПК України та не відповідає складності цієї справи, витрати за надання правової допомоги в сумі 2000 грн. будуть достатніми для виконання перелічених у наданих представником позивача доказах про надання ним послуг та виконаних робіт.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
За таких обставинах суд визнає неявку відповідача неповажною та розглядає справу у йоговідсутності, провівши на підставі вимог ст.281 ЦПК України заочний розгляд справи.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:
Розглянувши матеріали справи, давши належну оцінку доказам у справі, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 16.11.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3608607831-519113 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону.
Відповідно до Р. 3 Договору проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом, сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здіи?снюватиметься згідно графіка платежів, що є Додатком до цього Договору. Відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону Украі?ни "Про захист прав споживачів" сукупна вартість кредиту для Позичальника ( у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотковоі? (процентноі?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання Позичальником Графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 8125 грн. або 119 % від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 1275 грн., або 19 % від суми кредиту. Також сторони погодилися, що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 Договору або додатковими угодами між сторонами зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною п.3.4 Договору, скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,2 % за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,85 % розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього договору при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.3.3. Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування. При цьому позичальник розуміє та погоджується, що застосування процентної ставки без знижки не можливо вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за договором здійснюється саме на умовах процентної ставки, передбаченої договором, а можливість отримання знижки забезпечена для позичальника лише як для учасника програми Лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.
Сторони також погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного періоду. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 ( вісімсот три ) процента річних, що становить 2.2 проценти в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Аналогічні умови щодо сплати процентів та строку кредитування передбачені і в Паспорті споживчого кредиту та Графіку розрахунків, при цьому в останньому чітко вказано, що у разі користування Кредитом понад строк, вказании? в п. 1.2 Договору, до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в порядку передбаченому Договором.
Товариство виконало умови договору і надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 6850 грн., що підтверджується листом-відповіддю керуючого ЦВ ПАТ «МТБ Банк» у м. Києві № 06/642-06/15 від 25.06.2025 року, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідач свої обов'язки не виконав, через що у нього перед Товариством виникла заборгованість в сумі 21618 грн. 60 коп.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторонами.
За таких обставин суд вважає, що 16.11.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до вимог чинного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.
Відтак, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідач не спростував належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довів факт виконання зобов'язань за кредитним договором, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.
Частина 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України зобов'язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд вважає необґрунтованими заперечення проти позову представника відповідача в тій частині, що проценти за користування кредитом нараховувалися поза строком кредитування, оскільки як в Договорі №3608607831-519113 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, так і в Паспорті споживчого кредиту та Графіку платежів, які є невід'ємними частинами укладеного договору, обумовлено, що 16 днів - це орієтовна сума повернення кредиту, а загальний строк кредитування залежить від виконання позичальником умов договору і пролонгується у разі пропуску позичальником строку повернення процентів за користування кредитом, але не більше як на 90 днів з моменту закінчення Лояльного періоду. Відтак суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 не сплачував відсотки за користування кредитом, не погасив такі протягом 16 днів з моменту отримання кредиту, з 17 дня почала діяти збільшена процентна ставка згідно п. 3.8 Договору, відтак представником позивача вірно обраховано проценти за користування кредитом за період з 16.11.2021 року до 01.03.2022 року.
Крім того, позичальника повідомлено, що орієнтована загальна вартість кредиту для нього у разі виконання вимоги про повернення ним суми кредиту та відсотків за користування кредитом у 16-денний строк з моменту отримання кредиту складатиме 8056 грн., однак у разі невиконання вищевказаного обов'язку, починаючи з наступного дня після закінчення Лояльного періоду процента ставка збільшується, розмір такої процентної ставки був встановлений як у Договорі №3608607831-519113 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, так і в Паспорті споживчого кредиту.
Таким чином, позичальника повідомлено про загальні витрати, які будуть понесені ним у разі отримання кредиту у відповідній фінансовій установі, зокрема повідомлено про реальну переплату за кредитом, тобто розмір відсотків, які він зобов'язаний буде повернути позичальникові разом із грошовими коштами, наданими фінансовою установою у кредит.
На момент укладення Договору №3608607831-519113 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ОСОБА_1 не звертався до позивача із заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма умовами такого договору.
V. Розподіл Судових витрат:
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с.1).
Згідно ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Із матеріалів справи убачається, що на підставі Договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 року та Додатку до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 20.06.2025, АБ «Герман Гурський та партнери» уповноважено здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів ТОВ «Кошелькок» у судових органах, в тому числі уповноважено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Кошельок» суму заборгованості за кредитним договором № 3608607831-519113 від 16.11.2021 року.
Згідно Додатку до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 20.06.2025 розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідача складається з 10000 грн. за оформлення документів щодо надання правничої допомоги, збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи, складання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви, відправка позовної заяви з додатками відповідачу, суду тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Беручи до уваги складність справи, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, який є завищеним, обсяг наданих адвокатом послуг, та те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи, у розмірі 4000 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831) заборгованість за договором № 3608607831-519113 від 16.11.2021 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, в розмірі 21618 (двадцять одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн. 60 коп., 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: 08135, с. Чайки, вул. Антонова, 8А Києво-Святошинський район Київська область, тел. 380443344420, ел. пошта: info@koshelok.net
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Ференц О.І.