07 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5112/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевич ,С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендсервіс Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендсервіс Груп» (далі - ТзОВ «Вендсервіс Груп», позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000084/2 від 28.02.2025.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 19.02.2025 з метою митного оформлення товару (обладнання для миття автомобілів) декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №25UA205140010372U3, в якій митна вартість товару визначена за основним - першим методом. Незважаючи на надання повного пакету документів, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Волинською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000084/2 від 28.02.2025, визначивши митну вартість за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №25UA205140010372U3 від 19.02.2025 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.
На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Вказує, що документи, подані до митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, однак декларант не надав усіх документів для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували митні декларації від 21.12.2023 №UА100100/2023/455791, де вартість подібного товару 1 становить 44 066 дол.США/од., від 18.09.2024 №UА100190/2024/065234, де вартість подібного товару 2 становить 10,2 дол.США/од.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
15.10.2024 між ТзОВ «Вендсервіс Груп» (покупець) та компанією Hangzhou Leisu Cleaning Equipment Co., Ltd (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1710, за умовами якого продавець продає, а покупець купує нове обладнання згідно з комплектацією та вартістю, зазначеною у проформі-інвойсі/інвойсі, які є невід'ємною частиною цього Контракту. Загальна сума контракту становить 30 290,00 дол.США.
Відповідно до п. 4 контракту продавець відвантажує товар, згідно Інвойсу на умовах EXW з Shanghai, China, згідно з Інкотермс-2010 погодивши з покупцем дату відвантаження. Товар має бути поставлений на територію України протягом 180 днів із дати проведення передоплати.
Оплата здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця у вигляді 100 % передоплати вартості Товару, зазначеної у відповідному проформі-інвойсі продавця перед відвантаженням товару, валюта платежу - дол.США (п.3 контракту).
На виконання умов контракту №1710 від 15.10.2024 позивачем на рахунок продавця перераховано 30 290,00 дол.США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №125 від 05.11.2024, з призначенням платежу: оплата згідно контракту №1710 від 15.10.2024.
Відповідно до інвойсу UKR-VE-01 від 26.11.2024 компанією Hangzhou Leisu Cleaning Equipment Co., Ltd поставлено товар 1 «пристрої для миття водою з вмонтованимдвигуном, без пристроїв для обігрівання : обладнаннядля безконтактного миття автомобілів (автомийка 360')/ Touch free car wash equipment -1 комплект, нова, рік виготовлення - 2024, номер пристрою - LS360- 2423, модель - Radium Leopard 360. ...», товар 2 «автоматична машина для чищення автомобільних килимків/Automatic mat cleaner - 5 комплектів, нова, модель - TJ-638, габаритні розміри килимка: ширина 60 см.; технічні характеристики: потужність - 300 Вт, живлення - 220В/50Гц, продуктивність 20 с на очищення одного килимка; призначення - для автоматичного очищення автомобільних килимків...».
З метою митного оформлення імпортованого товару 19.02.2025 декларант ТзОВ «Вендсервіс Груп» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №25UA205140010372U3 на товар 1: «пристрої для миття водою з вмонтованимдвигуном, без пристроїв для обігрівання : обладнаннядля безконтактного миття автомобілів (автомийка 360')/ Touch free car wash equipment -1 комплект, нова, рік виготовлення - 2024, номер пристрою - LS360- 2423, модель - Radium Leopard 360. ...» та товар 2 «автоматична машина для чищення автомобільних килимків/Automatic mat cleaner - 5 комплектів, нова, модель - TJ-638, габаритні розміри килимка: ширина 60 см.; технічні характеристики: потужність - 300 Вт, живлення - 220В/50Гц, продуктивність 20 с на очищення одного килимка; призначення - для автоматичного очищення автомобільних килимків...» (графа 31 МД). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 26 790,00 дол.США та 3 500,00 дол.США відповідно.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.10.2024 №1710, рахунок - фактура (інвойс) UKR-VE-01 від 26.11.2024, пакувальний лист від 26.11.2024, автотранспортна накладна (CMR) від 03.02.2025 №452190, сертифікат відповідності від 09.04.2020 ISETC.002720200409, супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) №25PL322010NS7XUZM0 від 03.02.2025, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №24С3302А5699/50002 від 09.12.2024, рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД KT-UA205000-0006- 2025 від 18.02.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті від 05.11.2025 № (MUR)125, довідка про вартість міжнародного перевезення вантажу №03/02-25 від 03.02.2025, договір про надання митно - брокерських послуг від 28.04.2023 №28-04, лист від 11.02.2025, лист від 14.02.2025, технічна інформація, технічний паспорт від 11.02.2025.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інших додаткових наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).
У відповідь на запит відповідача декларант додатково надав наступні документи: рахунок на оплату від 03.02.2025 №4621097, рахунок на оплату від 07.02.2025 №27, довідку від 03.02.2025 №452190, договір на транспортно - експедиторське обслуговування, від 24.06.2024 №24/06-24, заявку від 15.11.2024 №1 до договору від 24.06.2024 №24/06-24, договори на перевезення вантажів від 11.06.2023 №1106 та від 27.08.2024 № 31052.
28.02.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000084/2, де в графі 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: - відповідно рахунку-фактури від 26.11.2024 №°UKR-VE-01 продавцем товару (відправником) є HANGZHOU LEISU CLEANING EQUIPMENT CO., LIMITED, що суперечить гр. 22 автотранспортної накладної від 03.02.2025 J№452190 - SLT Trans Logistic Sp. z o. o.; - з огляду на умови поставки EXW, а також інформації щодо транспортних послуг, згідно довідки від 03.02.2025 №03-02/25, наявні вантажно-розвантажувальні роботи; при цьому, вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості; - згідно довідки від 03.02.2025 №03-02/25 надавачем транспортних послуг є ТОВ «ВСЕУКРАЇНСЬКА БРОКЕРСЬКА АГЕНЦІЯ», що суперечить штампу та підпису перевізника, зазначеного в гр. 23 автотранспортної накладної від 03.02.2025 №452190 - PE MARYNOKHA (місце реєстрації Любомль, Волинська область), така інформація свідчить про наявність третіх осіб. Участь третіх осіб у ланцюзі поставки товару на митну територію України може створювати додаткові витрати, обов'язок сплати комісійної винагороди, які за правилами ч. 10 ст58 МКУ можуть бути складовими митної вартості; - одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України). Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак до митного оформлення не подано договори (контракти) про перевезення, рахунки на оплату, акти здачі-прийняття наданих послуг, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг тощо; - згідно додатково наданого на вимогу митниці рахунка-фактури від 03.02.2025 №94621097 вартість перевезення становить 134 290,55 грн, що суперечить вартості, зазначеній в довідці від 03.02.2025 №452190 -108 501,60 грн.
Згідно статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав лист №28/2025 від 28.02.2025, в якому повідомив про відсутність інших додаткових документів.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта,- митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості подібного товару 1 становить 44 066 дол.США/од (МД від 21.12.2023 №UА100100/2023/455791), а подібного товару 2 - 10,2 дол.США/од (МД від 18.09.2024 №UА100190/2024/065234).
Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації №25UA205140013833U1 від 05.03.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень слідує, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару 1 «пристрої для миття водою з вмонтованимдвигуном, без пристроїв для обігрівання : обладнаннядля безконтактного миття автомобілів (автомийка 360/Touch free car wash equipment -1 комплект, нова, рік виготовлення - 2024, номер пристрою - LS360- 2423, модель - Radium Leopard 360. ...» та товару 2 «автоматична машина для чищення автомобільних килимків/Automatic mat cleaner - 5 комплектів, нова, модель - TJ-638, габаритні розміри килимка: ширина 60 см.; технічні характеристики: потужність - 300 Вт, живлення - 220В/50Гц, продуктивність 20 с на очищення одного килимка; призначення - для автоматичного очищення автомобільних килимків...» - за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТзОВ «Вендсервіс Груп» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.10.2024 №1710, рахунок - фактура (інвойс) UKR-VE-01 від 26.11.2024, пакувальний лист від 26.11.2024, автотранспортна накладна (CMR) від 03.02.2025 №452190, сертифікат відповідності від 09.04.2020 ISETC.002720200409, супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) №25PL322010NS7XUZM0 від 03.02.2025, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №24С3302А5699/50002 від 09.12.2024, рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД KT-UA205000-0006- 2025 від 18.02.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті від 05.11.2025 № (MUR)125, довідка про вартість міжнародного перевезення вантажу №03/02-25 від 03.02.2025, договір про надання митно - брокерських послуг від 28.04.2023 №28-04, лист від 11.02.2025, лист від 14.02.2025, технічна інформація, технічний паспорт від 11.02.2025.
На вимогу митного органу декларант додатково надав наступні документи: рахунок на оплату від 03.02.2025 №4621097, рахунок на оплату від 07.02.2025 №27, довідку від 03.02.2025 №452190, договір на транспортно-експедиторське обслуговування, від 24.06.2024 №24/06-24, заявку від 15.11.2024 №1 до договору від 24.06.2024 №24/06-24, договори на перевезення вантажів від 11.06.2023 №1106 та від 27.08.2024 № 31052.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №1710 від 15.10.2024 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) UKR-VE-01 від 26.11.2024 визначає вартість товару 30 290,00 дол.США.
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Пунктом 3 контракту №1710 від 15.10.2024 сторонами погоджено оплату товару шляхом безготівкового перерахунку коштів на валютний рахунок продавця з розрахункового рахунку покупця; форма оплати - передоплата. Доказом оплати є платіжна інструкція в іноземній валюті №125 від 05.11.2024 на суму 30 290,00 дол.США з призначенням платежу: оплата згідно контракту №1710 від 15.10.2024, яка була надана декларантом на вимогу митниці.
Суд критично ставиться до тверджень митного органу у спірному рішенні про те, що відповідно рахунку-фактури від 26.11.2024 №UKR-VE-01 продавцем товару (відправником) є HANGZHOU LEISU CLEANING EQUIPMENT CO., LIMITED, що суперечить гр. 22 автотранспортної накладної від 03.02.2025 J№452190 - SLT Trans Logistic Sp. z o. O., з огляду на наступне.
24.06.2024 між ТзОВ «Вендсервіс груп», як замовником, та ТзОВ «Всеукраїнська брокерська агенція», як експедитором, було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування №24/06-24, за умовами якого експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському та міжнародному сполученні. Відповідно до пункту 1.2. вказаного договору експедитор в інтересах замовника виконує наступні пов'язані з перевезенням транспортно-експедиторські операції: розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація відправлення та одержання вантажу, інші операції, пов'язані з перевезенням. Нормами пункту 3.1.7. визначено, що експедитор для виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором має право, для здійснення перевезення вантажу Замовника, на власний розсуд залучати третіх осіб, які будуть безпосередньо здійснювати перевезення вантажу.
Відповідно до заявки №1 від 15.11.2024 до договору №24/06-24 від 24.06.2024 ТзОВ «Вендсервіс груп» замовило у ТзОВ «Всеукраїнська брокерська агенція» здійснення експедирування вантажу а саме: обладнання для безконтактного миття автомобілів (Touch free саг wash equipment) та автоматичних машин для чищення автомобільних килимків (Automatic mat cleaner) вагою брутто 3455,00 кг, дата та пункт (місце) завантаження 04.12.2024 Shanghai Shanghai, China, пункт (місце) призначення - Харків, України, а згідно із довідкою про вартість міжнародного перевезення вантажу №03-02/25 від 03.02.2025, виданою ТОВ «Всеукраїнська брокерська агенція», вартість транспортно- експедиторських витрат з перевезення вантажу за маршрутом м. Шанхай, Китай - м. Гданськ (Польща) - м/п Ягодин (Україна м. Харків, (Україна) складає: морський фрахт складає 94 060,45 грн; вартість транспортно - експедиційного супроводу від м. Гданськ (Польща) до м/п Ягодин (Україна) складає 14 442,00 грн; транспортно- експедиторське обслуговування за межами державного кордону Укрaїни - 25 000 грн; вартість транспортно - експедиційного супроводу від м/п Ягодин (Україна) до м. Харків (Україна) складає 10 453,29 грн. Вантажно-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення; страхування вантажу не проводилось.
Вказана вартість узгоджується із рахунком на оплату ТзОВ «Всеукраїнська брокерська агенція» №27 від 07.02.2025, виставленим позивачу на підставі договору №24/06-24 від 24.06.2024, згідно із яким транспортно-експедиційний супровід доставки за маршрутом п. Шанхай, Китай - м. п. Ягодин становлять - 133 502,45 грн; транспортно- експедиційний супровід доставки товарів за маршрутом м. п. Ягодин - м. Харків, Україна - 10 453,29 грн, а всього: 143 955,74 грн.
Верховний Суд в постановах від 31.05.2019 у справі №804/16533/14, від 07.07.2023 у справі №803/718/17 вказав, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/ або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Суд зазначає, що для здійснення транспортно-експедиційних послуг ТзОВ «Всеукраїнська брокерська агенція» залучила ТзОВ «Транслогістик-ЮА», про що свідчить додатково надані митному органу договір на перевезення вантажів від 27.08.2024 №31052, довідка від 03.02.2025 №452190 та рахунок-фактура №4621097 від 03.02.2025.
Так, довідкою від 03.02.2025 №452190 ТзОВ «Транслогістик-ЮА» повідомило, що вартість перевезення вантажу в контейнері CBHU9526030 за маршрутом Shanghai, CHINA-Gdansk, Poland, - ПП Ягодин: транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону Укрaїни - 4 177 грн; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону Укрaїни Gdansk, Poland, - ПП Ягодин - 10 264,15 грн; морське перевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом порт Shanghai, CHINA-Gdansk, Poland - 94 060,45 грн.
У зв'язку із наданням послуг за договором №31052 від 27.08.2024 ТзОВ «Транслогістик-ЮА» виставила ТзОВ «Всеукраїнська брокерська агенція» рахунок- фактуру № 4621097 від 03.02.2025, а саме: транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону Укрaїни - 4 177,00 грн; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону Укрaїни - 102 64,15 грн; експедиторська винагорода - 1 044,25 грн; морське перевезення вантажу за межами державного кордону України - 94 060,45 грн; міжнародне автоперевезення по території України - 24 535,85 грн. Разом - 134 290,55 грн, в тому числі ПДВ 208,85 грн.
Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України (аналогічні приписи зазначені в статті 316 Господарського кодексу України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до частини першої статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.
Суд звертає увагу, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що зазначення в автотранспортній накладній перевізником підприємства, яке не є стороною договору на транспортно-експедиторське обслуговування, у цьому випадку не вважається порушенням договірних зобов'язань чи митного законодавства, і не може бути підставою для не визнання митної вартості товару та її коригування. Крім того, відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. CMR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев'ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України), однак приписами МК України не передбачено, що CMR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.
Також суд не бере до уваги твердження митного органу про не включення декларантом витрат за вантажно-розвантажувальні роботи до заявленої митної вартості, не зазначення їх в графі 21 ДМВ, з огляду на умови поставки EXW, а також інформацію щодо транспортних послуг, згідно довідки від 03.02.2025 №03-02/25, оскільки товар поставлявся на умовах EXW, які передбачають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо), при цьому продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту, а імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. У наданій під час митного оформлення довідці про вартість міжнародного перевезення вантажу № 03-02/25 від 03.02.2025 зазначено, що вантажно-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення, відтак твердження відповідача про не включення до митної вартості товару витрат на навантаження товару будуються на припущеннях, не підтверджених належними доказами.
Крім того, суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
Щодо твердження відповідача про неподання до митного оформлення договорів (контрактів) про перевезення, рахунків на оплату, актів здачі-прийняття наданих послуг, банківських платіжних документі, що підтверджують факт оплати транспортних послуг, суд вважає, що таке не відповідає дійсності, оскільки на вимогу митного органу декларант додатково надав наступні документи: рахунок на оплату від 03.02.2025 №4621097, рахунок на оплату від 07.02.2025 №27, довідку від 03.02.2025 №452190, договір на транспортно-експедиторське обслуговування, від 24.06.2024 №24/06-24, заявку від 15.11.2024 №1 до договору від 24.06.2024 №24/06-24, договори на перевезення вантажів від 11.06.2023 №1106 та від 27.08.2024 № 31052.
Стосовно різниці вартості перевезення вантажу згідно наданого на вимогу митниці рахунка-фактури від 03.02.2025 №94621097 (134 290,55 грн) та довідки від 03.02.2025 №452190 (108 501,60 грн), суд звертає увагу, що зазначена в рахунку-фактурі від 03.02.2025 № 4621097 сума транспортних витрат 134 290,55 грн стосується правовідносин між ТзОВ «Всеукраїнська брокерська агенція» і ТзОВ «Транслогістик-ЮА» (залучений експедитором ТзОВ «Всеукраїнська брокерська агенція» - перевізник), а сума зазначена в довідці від 03.02.2025 №452190 (108 501,60 грн) - вартість послуг ТзОВ «Транслогістик-ЮА» та не має правового значення при визначенні вартості транспортних витрат між ТзОВ «Вендсервіс Груп» та ТзОВ «Всеукраїнська брокерська агенція» (експедитор).
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Суд наголошує, що вимога про надання виписки з бухгалтерської документації, висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, каталогів, прейскурантів виробника товару, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
При цьому, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Ненадання додаткових документів (прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару) також не свідчить про недобросовісність позивача та не може позбавляти його можливості декларувати товар на підставі інших документів, про які домовилися сторони зовнішньоекономічного контракту і які за правилами частини другої статті 53 МК України підтверджують митну вартість товару. Більше того, суд наголошує, що під час митного оформлення товару, декларантом позивача надавалися прайс-листи.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведених розрахунків митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000084/2 від 28.02.2025 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., сплачений платіжною інструкцією від 15.04.2025 №4315.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000084/2 від 28.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендсервіс Груп» судовий збір в сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендсервіс Груп» (61017, Харківська область, м. Харків, вул. Лозівська, 5; код ЄДРПОУ 41954635);
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя С.Ф. Костюкевич