07 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 532/2412/21
провадження № 61-12003ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Державногоказначейства в Полтавській області, Департаменту патрульної поліціїУкраїни, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області), Головного управління Державногоказначейства в Полтавській області (далі - ГУ Державного казначейства в Полтавській області), Департаменту патрульної поліціїУкраїни, Державної казначейської служби України, у якому (за виключенням позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності працівників відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області та патрульної поліції, в частині якої провадження у справі було закрито постановою Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року) просив суд стягнути через ГУДержавного казначейства кошти в сумі 300 000, 00 грн за завдану моральну шкодута шкоду, завдану здоров'ю працівниками поліції.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
20 вересня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2025 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 300 000, 00 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Державногоказначейства в Полтавській області, Департаменту патрульної поліціїУкраїни, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко