вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"07" жовтня 2025 р. Справа№ 910/17887/23
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Михальська Ю.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024
у справі №910/17887/23 (суддя М.О. Лиськов)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Лавринович і партнери»
до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни
про стягнення 906 713,95 грн, -
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі №910/17887/23 визнано дії Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни щодо подання заяви, сформованої в підсистемі «Електронний суд» 07.08.2025, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 за нововиявленими обставинами зловживанням процесуальними правами. Заяву Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни, сформовану в підсистемі «Електронний суд» 07.08.2025, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду. Ухвалено попередити Фізичну особу-підприємця Мороз Руслану Олександрівну, що при подальшому зловживанні своїми процесуальними правами судом можуть бути застосовані заходи процесуального впливу у вигляді стягнення штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, 20.09.2025 через підсистему «Електронний суд» Фізична особа-підприємець Мороз Руслана Олександрівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі №910/17887/23, розглянути заяву про нововиявлені обставини та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/17887/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Закрити провадження у справі №910/17887/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська фірма «Лавринович і партнери» до Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про стягнення грошових коштів у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі №910/17887/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17887/23; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
02.10.2025 матеріали справи №910/17887/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України «Про судовий збір»).
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 4 названого Закону передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір сплачується у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 вказала на те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни було подано до Північного апеляційного господарського суду з використанням підсистеми «Електронний суд».
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні підстави для застосування частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено пониження сплати судового збору, оскільки апеляційну скаргу подано 20.09.2025 через підсистему «Електронний суд».
Із урахуванням вказаних приписів закону, предмета апеляційного оскарження у даній справі, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 3 028,00 грн х 0,8 = 2 422,40 грн.
Однак, скаржником не додано до апеляційної скарги доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Водночас, у своїй апеляційній скарзі апелянтом викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суд, розглянувши подане апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Суд зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів на рахунку, складністю фінансування, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
В свою чергу апелянтом - Фізичною особою-підприємцем Мороз Русланою Олександрівною у своїй апеляційній скарзі не наведено суду жодних обставин в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір», які б свідчили про наявність підстав для задоволення клопотання заявника та відстрочення сплати судового збору.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даній заяві апелянтом не наведено жодних обставин, які були б зазначені у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», як підстава для відстрочення сплати судового збору.
Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, скаржнику слід у строк, визначений цією ухвалою, сплатити судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Крім того, за змістом статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку або день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду було прийнято 09.09.2025 та доставлено в електронний кабінет представника Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни - Алієва В.В. 10.09.2025, а з апеляційною скаргою апелянт звернувся 20.09.2025, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Водночас, скаржник ні в апеляційній скарзі, ні окремо від неї не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що апеляційний суд позбавлений права з власної ініціативи вирішувати питання про поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, скаржнику слід у строк, визначений цією ухвалою, надати суду відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням причин пропуску такого строку та сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 115, 119, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мороз Руслани Олександрівни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі №910/17887/23 залишити без руху.
3. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Мороз Руслані Олександрівні, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням причин пропуску такого строку та сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Усі документи та письмові докази подаються через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1-А (І поверх) або через підсистему «Електронний суд».
4. Попередити Фізичну особу-підприємця Мороз Руслану Олександрівну, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений строк суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає її скаржнику.
5. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею Північного апеляційного господарського суду та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю.Б. Михальська