Справа №705/3409/25
2-а/705/63/25
08 жовтня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин Олексій Владиславович розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення,
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення, та просить суд: скасувати постанову серії ББА №016413 від 21 травня 2025 року та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позов обґрунтований тим, що 17 травня 2025 року близько 21:27 год. позивача було зупинено на автошляху М05 Київ-Одеса, а саме на 78 км поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, рядовим поліції Гашенком Павлом Олександровичем №0196953 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». В ході розмови поліцейський інкримінував позивачеві те, що його номерні знаки не освітлені належним чином. Позивачем на місці зупинки під диктовку поліцейського було написано клопотання про перенесення розгляду справи, а поліцейським написано розписку про перенесення розгляду справи на 21 травня 2025 року.
19 травня 2025 року позивач засобами поштового зв'язку направив особі, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, наступні документи: пояснення, клопотання про перенесення місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, клопотання про розгляд справи без участі особи, заяву про відвід посадової особи, що підтверджується накладною та чеком Укрпошти.
20 травня 2025 року позивач продублював згадані документи через електронну пошту.
21 травня 2025 року поліцейським було винесено постанову серії ББА №016413 про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 126 КУПАП у виді штрафу у розмірі 425 гривень.
27 травня 2025 року позивач одержав копію постанови засобами поштового зв'язку.
02 червня 2025 року позивач одержав відеозаписи із службової нагрудної камери поліцейського згаданих подій від 17 травня 2025 року .
Позивач вважає, що постанова серії ББА №016413 є протиправною та має бути скасованою, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Поліцейський, при зупинці транспортного засобу позивача, вказує, що керувався п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Разом з тим, поліцейський в ході розмови так і не назвав, який саме уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження руху на тій ділянці дороги М 05 Київ-Одеса, та не показав підтверджуючі документи. Поліцейський показував позивачеві документи на блокпост і те, що він є у списку на блокпості.
Позивач вказує, що навіть якщо припускати, що зупинка ТЗ була законною (блокпост як контрольно-пропускний пункт), то відповідно до п. 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус.
2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
16.06.2025 року ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душиним О.В. відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вказана ухвала разом з примірником позовної заяви була надіслана рекомендованим листом на адресу відповідача, який він отримав 23.06.2025, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0690917881096.
09.07.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву , у якому вказано, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Вказує, що п. 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. У ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського - пред'явити, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п. 2.4 ПДР водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пред'явити документи, зазначені п. 2.1 ПДР. Відповідач вказує, що на момент розгляду справи 21.05.2025 ОСОБА_1 не з'явився, оскільки надіслав заяву про розгляд справи без його участі, після чого поліцейський приступив до розгляду. Правопорушення за ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 121-3 про які мова йшла під час зупинки не знайшли своє підтвердження, оскільки, досліджуючи докази, було встановлено, що номерний знак транспортного засобу позивача не був повністю неосвітленим, оскільки один з ліхтарів підсвітки все ж працював, однак факт непред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу залишався актуальним. Що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
05.08.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких позивач вказує, що відзиві відповідача має містити чіткі аргументовані заперечення на кожен аргумент, наведений у позовній заяві, проте відзив у цій справі просто є правовою позицією представника, жодним чином не прив'язаною до конкретної справи №705/3409/25, а лише містить загальні фрази та цитати з нерелевантних до фактичних обставин цього спору постанов Верховного Суду. Тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, вивчивши обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог ст.16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Судом встановлено, що 17.05.2025 о 21 год. 28 хвилин працівником поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Поліцейський представився, повідомив причину зупинки та висунув вимогу згідно Закону України «Про дорожній рух» та н. 2.4., 2.1. ПДР України пред'явити посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб.
Не пред'явивши вищевказаних документів, позивач почав спростовувати причину зупинки його транспортного засобу, оскільки подія мала місце на стаціонарному блок-посту, що знаходиться по АДМ-05 «Київ-Одеса», 78-й кілометр.
В ході спілкування поліцейський надав всі необхідні документи, наказ коменданта та список осіб, що уповноважені здійснювати перевірку осіб та транспортних засобів.
Окрім цього позивачу було повідомлено, що його транспортний засіб має технічну несправність, а саме непрацюючу одну з лами підсвітки номерного знаку, що не дає змоги прочитати символи та літери державного номерного знаку, що це є ознакою технічної несправності транспортного засобу, що також дозволяє поліцейському зупиняти транспортний засіб згідно ч.1 п.2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Після чого поліцейський висунув повторно вимогу згідно п. 2.4. ПДР України, пред'явити посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортний засіб, що водієм знову не було виконано.
0 22 год 00 хв. відповідачем було оголошено про початок розгляду справи, згідно чинного законодавства ознайомлює з його правами, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України.
Після чого запитав у водія чи бажає останній скористуватись своїми правами, на що останній повідомив, що бажає скористуватися правовою допомогою. Задовольнивши дане клопотання, поліцейський встановив контакт з безоплатною правовою допомогою, для можливості забезпечити право водія на правову допомогу.
В ході діалогу з боку водія надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, для ознайомлення з доказами та іншими матеріалами справи, яке також було задоволено.
Викладене підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який знаходиться в матеріалах справи.
21.05.2025 року на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно особи ОСОБА_2 , що було призначено на 09 год. 00 хв., останній не з'явився, оскільки надіслав заяву про розгляд справи без його участі, після чого поліцейський приступив до розгляду та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №061413, у якій вказано що «17 травня 2025 року 21 год. 30 хв. перебуваючи за адресою М-05 Київ-Одеса 78 км. в напрямку м. Одеса водій ОСОБА_1 не пред'явив на вимогу поліцейського документи зазначені в п. 2.1а та 2.1б ПДР України а саме посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.4 а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП». Прийняте по справі рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 425 гривень.
Вказана постанова надіслана позивачу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку «УКРПОШТА», яку він отримав 27.05.2025, про що свідчить роздруківка поштового відстеження №0601149611677.
Відповідач вказує, що правопорушення за ч.5 ст. 121 та ч.1 ст. 121-3 про які мова йшла під час зупинки не знайшли свого підтвердження, оскільки досліджуючи докази, було встановлено, що номерний знак транспортного засобу позивача не був повністю неосвітленим, оскільки один з ліхтарів підсвітки все ж працював, однак факт непред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу залишався актуальним. Що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 222 КУпАП Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов'язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, встановлених законодавством), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкції), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 1 ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
До того ж, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що 17.05.2025 позивач ОСОБА_1 скористався своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та подав клопотання про перенесення розгляду справи «стосовно можливо вчиненого ним правопорушення, передбаченого п. 2.3 в ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.»
Вказане клопотання отримав лейтенант взводу №2 роти №1 батальйону 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_3 №01966953, що підтверджується копією розписки від 17.05.2025. Також зі змісту розписки вбачається, що поліцейським було задоволене клопотання ОСОБА_1 та перенесений розгляд справи на 21.05.2025 о 09 год. 00 хв. за адресою: місто Біла Церква, вул. Сухоярська 18 а , щодо порушення п. 2.3в ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно з п. 2.3в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно з ч. 1 ст. 121-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Проте, 21.05.2025 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
При цьому, під час дослідження матеріалів справи 21.05.2025 посадовою особою не було виявлено правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, що також підтверджується відповідачем у наданому відзиві на позовну заяву.
Таким чином суд вважає, що посадовою особою 21.05.2025 було порушено розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки у разі виявлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю (ст. 247 КУпАП). В такому разі, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП посадова особа виносить постанову про закриття справи, а у вказаному випадку було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, хоча згідно п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 1 ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, тобто 17.05.2025, і заяв ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи саме за ч. 1 ст. 126 КУпАП до працівників поліції не надходило і суду надано не було.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суду не надано доказів про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи вищезазначені положення та обставини справи суд вважає, що оскільки посадовою особою патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області ДПП було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку, що ухвалена постанова 21.05.2025 серії ББА № 061413 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Таким чином позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.241-246,286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №061413 від 21.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати.
Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 08 жовтня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ЄДРПОУ 40108646).
Суддя О.В. Душин