Справа №705/3155/25
2/705/2389/25
08 жовтня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін у залі суду м. Умань цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (вул. Загородня, 15 оф. 118/2, м. Київ, ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
I. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в якій просить стягнути з відповідача заборгованість загальною сумою 45853,60 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 та витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.
1. Щодо укладання Договору № 7134132 про надання споживчого кредиту
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.10.2023 між ТОВ«АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУСУКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7134132 про надання споживчого кредиту на умовах, яких ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в сумі 4000,00 грн. строком на 360 днів шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, на підставі Договору факторингу № 27.05/24-Ф ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (яке змінило назву на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі рішення №251124/1 від 25.11.2024) набуло право грошової вимоги до Відповідача.
На момент звернення до суду з позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача заборгованість складає в сумі 21193,60 грн., з яких:
- 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 7323,20 грн. - заборгованість за процентами (нараховані проценти первісним кредитором);
- 9870,40 грн. - заборгованість за процентами (проценти нараховані позивачем за 124 календарних днів).
Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
2. Щодо укладення Договору № 4041001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4041001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом від суми кредиту за кожен день користування.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи первісного кредитора та підписаний електронним підписом відповідача з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
24.05.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (яке змінило назву на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі рішення №251124/1 від 25.11.2024) набуло право грошової вимоги до Відповідача.
На момент звернення до суду з позовом заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача заборгованість складає в сумі 24660,00 грн., з яких:
- 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 13800,00 грн. - заборгованість за процентами (нараховані проценти первісним кредитором);
- 7860,00 грн. - заборгованість за процентами (проценти нараховані позивачем за 131 календарних днів).
Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
3. Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, якими обґрунтовуються його заперечення проти позовних вимог до суду не надав.
4. Жодних інших заяв по суті справи від учасників до суду не надходило.
Отже, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 24 червня 2025 було відкрите провадження у даній справі, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Цією ж ухвалою задоволене клопотання позивача про витребування доказів.
Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження було направлено позивачу до його електронного кабінету 24 червня 2025 року.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження було надіслано 25 червня 2025 року рекомендованими відправленням, яке повернулось до суду 04 липня 2025 року із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).
22 липня 2025 року на виконання ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» засобами поштового зв'язку до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшла витребувана інформація.
Інших заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Щодо Договору № 7134132 про надання споживчого кредиту
1. Судом встановлено, що 03.10.2023 між ТОВ«АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУСУКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7134132 про надання споживчого кредиту.
Даний договір було укладено сторонами дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття і акцепт пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншимисуб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, лише сама наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, між сторонами було у?ладено письмовий правочин за допомогою еле?тронного засобу зв'яз?у, Договір був підписаний його сторонами з ви?ористанням одноразового ідентифі?атора.
Таким чином, між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля вини?нення, припинення або зміни цивільних прав та обов'яз?ів за Договором № 7134132 про надання споживчого кредиту від 03.10.2023.
2. Судом встановлено, що 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, на підставі якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Згідно з п. 1.1 Договору № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, за яким Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
На момент укладання Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 7134132про надання споживчого кредиту від 03.10.2023 не сплив, позивачем здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 124 календарних днів, розмір яких склав 9870,40 грн.
Рішенням № 251124/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінило найменування на нове - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, на думку суду, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 7134132 про надання споживчого кредиту від 03.10.2023.
3. Судом встановлено, 03.10.2023 між ТОВ«АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУСУКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7134132 про надання споживчого кредиту. За взаємною згодою сторони погодили такі умови договору: відповідно до п. 1.3 тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно з п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору (п. 1.5.1 договору), знижена процентна ставка становить 0,995% в день та застосовується у порядку, передбаченому п. 1.5.2 договору.
Згідно довідки ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» № 20240612-1а від 12.06.2024 року, зазначено, що 03.10.2023 о 18:08:05 на суму 4000,00 гривень, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - f8d466ac-f07a-437f-ab93-81d7c519adc4, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 39476862, Session ID - 021500556725, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 797003, банкеквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 .
Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк», отриманою на ухвалу про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_2 у банку емітовано карту № НОМЕР_3 на яку 03.10.2023 здійснено переказ коштів на суму 4000,00 грн. Інформація про платника відсутня.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
На думку позивача, відповідач не виконала умови кредитного договору - не повернула кредит позикодавцю, а також не виконала всі інші грошові зобов'язання перед позивачем за Договором № 7134132 про надання споживчого кредиту від 03.10.2023, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі становить 21193,60 грн., з яких:
- 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 7323,20 грн. - заборгованість за процентами (нараховані проценти первісним кредитором);
- 9870,40 грн. - заборгованість за процентами (проценти нараховані позивачем за 124 календарних днів).
Відповідач не оспорював укладення № 7106456 про надання споживчого кредиту від 25.09.2023 та, відповідно, отримання кредитних коштів і користування ними, доказів виконання зобов'язань за цим договором на користь первісного кредитора або позивача до суду не надав.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Зважаючи на норми закону, умови укладеного між сторонами договору, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 7134132 про надання споживчого кредиту від 03.10.2023 в сумі 21193 (двадцять одну тисячу сто дев'яносто три) гривні 60 копійок, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо Договору № 4041001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту
4. Судом встановлено, що 08.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4041001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 360 днів.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи первісного кредитора та підписаний електронним підписом відповідача з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншимисуб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, лише сама наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Отже, між сторонами було у?ладено письмовий правочин за допомогою еле?тронного засобу зв'яз?у, Договір був підписаний його сторонами з ви?ористанням одноразового ідентифі?атора.
Таким чином, між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля вини?нення, припинення або зміни цивільних прав та обов'яз?ів за Договором № 40411001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.10.2023.
5. Судом встановлено, що 24.05.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Згідно з п. 1.1 Договору № 25.07/24-Ф від 25.07.2024, за яким Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
На момент укладання Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 40411001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.10.2023 не сплив, позивачем здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 131 календарних днів, розмір яких склав 7860,00 грн.
Рішенням № 251124/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінило найменування на нове - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, на думку суду, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 40411001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.10.2023.
6. Судом встановлено, 25.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 40411001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою сторони погодили такі умови договору: відповідно до п. 1.2 тип кредиту кредит, сума кредиту складає 3000 грн. Згідно з п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору (п. 1.4.1 договору), знижена процентна ставка становить 1,40% в день та застосовується у порядку, передбаченому п. 1.4.2 договору.
Згідно з інформаційною довідкою вих. № 2931-3105 від 31 травня 2024 року, яка складена та підписана Генеральним директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення», 08.10.2023 14:55:10 на суму 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн., маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.ua - 294026275, призначення платежу: Зарахування 3000 грн. на карту НОМЕР_2 .
Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк», отриманою на ухвалу про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_2 у банку емітовано карту № НОМЕР_3 на яку 08.10.2023 здійснено переказ коштів на суму 3000,00 грн. Інформація про платника відсутня.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
На думку позивача, відповідач не виконала умови кредитного договору - не повернула кредит позикодавцю, а також не виконала всі інші грошові зобов'язання перед позивачем за Договором № 40411001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.10.2023, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі становить 24660,00 грн., з яких:
- 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 13800,00 грн. - заборгованість за процентами (нараховані проценти первісним кредитором);
- 7860,00 грн. - заборгованість за процентами (проценти нараховані позивачем за 131 календарних днів).
Відповідач не оспорював укладення Договору № 40411001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.10.2023та, відповідно, отримання кредитних коштів і користування ними, доказів виконання зобов'язань за цим договором на користь первісного кредитора або позивача до суду не надав.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Зважаючи на норми закону, умови укладеного між сторонами договору, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 40411001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.10.2023в сумі 24660 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят) гривень 00 копійок, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
IV. Розподіл судових витрат та правничої допомоги.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3000,00 гривні на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ) заборгованість загальною сумою 45853 (сорок п'ять тисяч вiсiмсот п'ятдесят три) гривнi 60 копiйок:
за Договором № 7134132 про надання споживчого кредиту від 03.10.2023 в сумі 21193 (двадцять одну тисячу сто дев'яносто три) гривні 60 копійок;
за Договором № 40411001 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.10.2023 в сумі 24660 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ, ЄДРПОУ 44559822);
Відповідач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя О.В. Душин