Справа № 303/5755/25
Іменем України
07 жовтня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
cудді-доповідача - Кожух О.А.,
суддів - Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2025 року (суддя Полянчук Б.І.) у справі №303/5755/25, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позов мотивовано тим, що з 26.11.2011 позивачка ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 . Під час перебування у шлюбі, у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що спору з відповідачем про визначення місця проживання дитини немає.
Посилаючись на положення ч. 2 ст. 28 ЦПК України позивачка зазначила, що скористалась правом вибору підсудності, тому подала позов до Мукачівського міськрайонного суду, оскільки на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, 2012 року народження, а також вона проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 та не може виїхати до місця проживання відповідача.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 31.07.2025 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вирішено передати на розгляд Тульчинського районного суду Вінницької області.
Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 24.07.2025, місце проживання позивачки зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , тому вона має право на звернення з позовом до Вінницького міського суду Вінницької області за її зареєстрованим місцем проживання чи перебування. Суд вказав, що посилаючись на підстави територіальної підсудності вказаного позову Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області, позивачка не долучила до позовної заяви докази знаходження на її утриманні дитини, а також неможливості виїхати до місця проживання відповідача в зв'язку з проходження військової служби у м. Мукачево Закарпатської області.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2025 року скасувати, і повернути справу для продовження розгляду до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
Зазначає, що звернулася з позовом до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської на підставі частини 2 статті 28 ЦПК України, яка передбачає, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
В апеляційній скарзі вказує, що дійсно зареєстрована у м. Вінниця, однак з 2022 року постійно проживає у м. Мукачево Закарпатської області, де проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посадах офіцерського складу. Зазначає, що на її утриманні перебуває малолітній син, 2012 року народження. Таким чином вважає, що у неї, як у позивача, наявні дві умови, що дають право визначити підсудність справи за частиною 2 статті 28 ЦПК України саме Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області.
На підтвердження викладених у скарзі доводів до апеляційної скарги позивачкою додано: довідку Мукачівської ЗОШ I-III ступенів №13 від 08.08.2025 про перебування на навчанні ОСОБА_3 , 2012 року народження, копію посвідчення офіцера ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , довідку про перебуванні на військовій службі за контрактом від 05.01.2024 №1929, копію витягу з наказу від 30.06.2022 №131.
Письмового відзиву до апеляційного суду не іншими учасниками справи не подано.
Межі розгляду справи та вирішення клопотань учасників справи
Згідно з п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
За частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду, зокрема, зазначену в пункті 9 (передачі справи на розгляд іншого суду) частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи та застосовані норми права
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Передаючи матеріали позовної заяви за підсудністю на розгляд Тульчинського районного суду Вінницької, суддя керувався положеннями частини 1 статті 27 ЦПК України, якою визначається територіальна підсудність за зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача.
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.
В апеляційній скарзі позивачка зазначає, що нею подано позов до фізичної особи - відповідача - до Мукачівського міськрайонного суду за місцем свого перебування у зв'язку із тим, що на її утриманні перебуває неповнолітній син, керуючись п.2 ст. 28 ЦПК України.
Статтею 28 ЦПК України визначена альтернативна підсудність справ за вибором позивача.
Як вбачається з ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Судом досліджено матеріали справи, якими підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 - згідно з копією паспорту (а.с.11). Місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (а.с.13). Згідно з наданої відповіді Тульчинської міської ради щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 вказано, що останній значиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.21).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади місце проживання дитини сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 (а.с.14) - тобто, за місцем реєстрації матері.
З доданих до апеляційної скарги копій документів вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 2022 року по час видачі довідки - 05.08.2025 (а.с.31).
Згідно з довідкою №01-28/180 від 08.08.2025, виданою Мукачівською загальноосвітньою школою I-III ступенів №13 Мукачівської міської ради Закарпатської області дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22.08.2022 навчається в Мукачівській загальноосвітній школі I-III ступенів №13.
Вище зазначені документи подані позивачкою на стадії перегляду ухвали суду першої інстанції. В той же час, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначала, що дитина знаходиться на її утриманні і вона перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим не може виїхати до місця проживання відповідача.
Передаючи справу на розгляд до Тульчинського районного суду Вінницької області, місцевий суд, вказавши, що позивачка не долучила доказів знаходження на її утриманні дитини та не вбачаючи підстав для визначення підсудності справи Вінницькому міському суду, не врахував, щонайменше, що місце проживання дитини зареєстровано за місцем проживання позивача - АДРЕСА_2 , а позивачка на даний час проходить військову службу у АДРЕСА_1 .
Також колегія суддів зазначає, що ухвала апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження, яка надсилалась відповідачу разом з копією апеляційної скарги, повернулась на адресу апеляційного суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Зважаючи на те, що позивачка з червня 2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_1 (була призвана як солдат медичної служби, на даний час - молодший лейтенант медичної служби), її син з серпня 2022 року навчається у одній із загальноосвітніх шкіл м. Мукачево, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність передати справу на розгляд до суду за місцем реєстрації відповідача.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Зважаючи на викладене, ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, слід скасувати з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст.369, п. 6 ч. 2 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381, 382, 384, ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2025 року - скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді