Справа № 307/807/25
Іменем України
23 вересня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Полянський Василь Іванович, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2025 року у складі судді Сас Л.Р., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
У березні 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 10 лютого 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою та перебувають на повному її утриманні.
Причиною розірвання шлюбу з відповідачем стало те, що сторони мають різні характери та погляди на життя, через що між ними постійно виникали непорозуміння та безпідставні сварки.
Відповідач не поважав її як дружину, не враховував її думку, безвідповідально ставився до своїх сімейних обов'язків та безпідставно створював сварки, під час яких ображав її, позивачку, нецензурною лайкою у присутності їхніх малолітніх дітей, що негативно вплинуло на їх виховання.
Спільне проживання вони припинили приблизно п'ять місяців тому назад і з цього часу не ведуть спільного господарства та майже не спілкуються, у зв'язку із чим просила шлюб розірвати.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 лютого 2018 року Тячівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (актовий запис № 51).
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
В апеляційній ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Полянський Василь Іванович, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи і був позбавлений можливості висловити свої заперечення щодо позовних вимог про розірвання шлюбу. Вказує, що суд першої інстанції розглядаючи вказану справу в порушення вимог ст.111 СК України не вжив заходів щодо надання строку на примирення подружжю, не зважаючи на те, що в подружжя є на вихованні та на утриманні двоє малолітніх дітей, а у відповідача було і є бажання примиритись із позивачем. Розірвання шлюбу, який укладено між батьками дітей в подальшому може негативно вплинути на психологічний стан та поведінку дітей.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
До Закарпатського апеляційного суду надійшло клопотання від представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Полянського В.І. про розгляд справи без участі апелянта та його представника.
Судова колегія, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд першої інстанції, прийнявши до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, дійшов до переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10 лютого 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Тячівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області
Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.3-6).
Сторони припинили подружні відносини, разом не проживають та спільного господарства не ведуть (а.с.2).
Частина 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Статтею 24 СК України та ст. 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Тобто, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що йдеться у ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» у ч.1 підпункту «с» - «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
За таких обставин, примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, буде порушувати його законні права та інтереси і суперечити вимогам закону.
Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Позивач у позовній заяві висловила свою позицію, що подальше збереження шлюбу є неможливим, просила не надавати строк для примирення та задовольнити позов про розірвання шлюбу.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розірвання шлюбу між сторонами, оскільки примирення і подальше подружнє життя сторін не є можливим, сім'я фактично розпалася і подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, яка не бажає перебувати в шлюбі з відповідачем, тобто на даний час не існує її вільної згоди на шлюб.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи і був позбавлений можливості висловити свої заперечення щодо позовних вимог про розірвання шлюбу не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу.
Стосовно доводів апеляції про невжиття судом заходів для примирення сторін, то колегія суддів звертає увагу на те, що надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Як в суді першої інстанції, так і на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивач не заявляла клопотань про відмову від позову, що свідчить про небажання позивача перебувати в шлюбі з відповідачем. Відмова у розірванні шлюбу буде примушенням позивача до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Полянський Василь Іванович, залишити без задоволення.
Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 03 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: