02 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 922/813/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.;
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1614Х/2) керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №922/813/21 (повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2025 суддею Ольшанченком В.І. у приміщенні Господарського суду Харківської області)
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4 (теперішня назва - Салтівська окружна прокуратура м.Харкова) м.Харків,
до 1.Харківської міської ради, м.Харків,
2.Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,
3. Приватного підприємства «Топаз», м.Київ,
4. ОСОБА_1 , м.Харків,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна, зобов'язання виконати певні дії,-
У провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/813/21 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4 (перейменованої у Салтівську окружну прокуратуру міста Харкова) до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, приватного підприємства «Топаз» та ОСОБА_1 про: 1) визнання незаконним та скасування пункту 63 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» від 06.07.2016 №283/16; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.11.2016 №5396-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Приватним підприємством «Топаз», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрованого в реєстрі за №2362; 3) витребування у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь об'єднаної територіальної громади міста Харкова, в особі Харківської міської ради, нежитлових приміщень першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв.м, розташованих у житловому будинку літ.«А-4», за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) зобов'язання Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв.м, розташовані у житловому будинку літ.«А-4», за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано порушенням вимог законодавства при здійсненні приватизації спірних приміщень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 повернуто позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури №4 та додані до неї документи без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України через відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 апеляційну скаргу керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 скасовано. Справу №922/813/21 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
Постановою Верховного Суду від 16.10.2024 у даній справі касаційні скарги ОСОБА_1 , Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 922/813/21 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2025 залишено без руху позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури №4.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.02.2025 о 14:00 год. та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у даній справі, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2025, повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з мотивів її невідповідності приписам ст.180 Господарського процесуального кодексу України, а саме, через порушення заявником процесуального строку, встановленого чинним законодавством для пред'явлення зустрічного позову, відсутності взаємопов'язаності первісного та зустрічного позовів та відсутності доказів сплати судового збору і направлення зустрічного позову на адреси інших учасників спору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2025 у справі №922/813/21 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку для подання зустрічного позову, повернуто ОСОБА_1 зустрічний позов та додані до нього матеріали без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2025 позовну заяву прокурора залишено без руху на підставі частини 11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України та надано строк - 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: докази внесення на депозитний рахунок суду (отримувач - Господарський суд Харківської області, р/р UA328201720355249002000009249 у ДКСУ м.Київ, код отримувача 03500039, МФО 820172) грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка нерухомого майна) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Зобов'язано керівника Харківської місцевої прокуратури №4 (теперішня назва - Салтівська окружна прокуратура м.Харкова) у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачу. Докази про це надати суду.
04.07.2025 прокурор подав до господарського суду клопотання про усунення порушень у справі (вх.№15806 від 07.07.2025), в якому зазначив про усунення недоліків позовної заяви, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не може вважатися добросовісним набувачем спірного майна, а положення ст.388, частини 5 ст.390 Цивільного кодексу України не поширюються на випадки подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача. Також прокурор вказав, що невнесення ним вартості майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі №922/813/21 позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури №4 (теперішня назва - Салтівська окружна прокуратура м. Харкова) залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви у встановлений строк. з огляду на те, що прокурором не надано доказів усунення недоліків позовної заяви - внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка нерухомого майна) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Водночас суд зазначив, що саме позовній вимозі про витребування майна у недобросовісного набувача суд має надати оцінку під час розгляду справи. Тобто тільки суд вирішує чи є відповідач добросовісним, чи ні. Для постановлення судового рішення у справі та його виконання у випадку витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, має передувати внесення прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. З огляду на те, що прокурор не усунув недоліки, вказані в ухвалі від 30.06.2025, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 у справі №922/813/21, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області. Судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів за відповідними реквізитами.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на таке:
- позовна заява подана прокурором з дотриманням вимог ст.164 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату звернення з цим позовом до суду (10.03.2021);
- вимога прокурора про витребування майна сформована до відповідача- ОСОБА_1 , як недобросовісного набувача спірного майна, оскільки достеменно знав, що майно набуте під ПП «Топаз», директором якого була його дружина, та отримано останнім у власність з порушенням норм діючого законодавства, без дотримання положень пункту 1 частини 1 т.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію). Саме позовній вимозі про витребування майна у недобросовісного набувача суд має надати оцінку під час розгляду справи. У випадку, якщо суд дійде висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.388 Цивільного кодексу України (право власника на витребування майна від добросовісного набувача), це не свідчить про обов'язок позивача змінити предмет позову, оскільки це є правом позивача, і за обрання можливого неефективного способу захисту позивач несе відповідні ризики у вигляді відмови в задоволенні позову; недобросовісність набуття спірного майна виключає можливість застосування вимог, які стосуються витребування майна у добросовісного набувача; саме позовній вимозі про витребування майна у недобросовісного набувача суд має надати оцінку під час розгляду справи;
- невнесення прокурором вартості витребуваного майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення суду про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача;
- частина 5 ст.390 Цивільного кодексу України не поширюється на випадки подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача. Питання щодо добросовісності чи недобросовісності набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення;
-у зв'язку з відсутністю на теперішній час механізму реалізації нововведених норм Цивільного кодексу України, чинність Прикінцевих та перехідних положень Закону України №4292-ІХ щодо зворотної дії в часі у частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, у даному випадку застосована бути не може.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 апеляційну скаргу Салтівської окружної прокуратури м.Харкова (вх.№1614 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №922/813/21 залишено без руху. Встановлено Салтівській окружній прокуратурі м.Харкова десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду належних доказів, що підтверджують повноваження Скуратовича Р.Ф. на представництво інтересів Салтівської окружної прокуратури м.Харкова. Роз'яснено скаржнику, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260 Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.07.2025 у зв'язку з відпусткою судді Тихого П.В. для розгляду справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя -доповідач Тарасова І.В., суддя Лакіза В.В., суддя Стойка О.В.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду даної справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі №922/813/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №922/813/21 та встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи, а також запропоновано учасникам справи в означений строк надати до суду заяви та клопотання, з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 у зв'язку зі знаходженням на навчанні судді Стойки О.В. для розгляду даної справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Попков Д.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 призначено справу №922/813/21 до розгляду на 02.10.2025 о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Ухвалено довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 у зв'язку з відпусткою судді Попкова Д.О. для розгляду даної справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.
Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
01.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Східного апеляційного господарського суду від Харківської обласної прокуратури надійшли клопотання (вх.№11628, 11629) (аналогічного змісту) про зупинення провадження у справі №922/813/21 за апеляційною скаргою прокурора до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21 та оприлюднення повного тексту постанови.
У судовому засіданні 02.10.2025 прокурор підтримала подане клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник Харківської міської ради проти задоволення клопотання прокурора про зупинення провадження у справі не заперечував, вирішення цього питання залишив на розсуд суду.
Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів, проаналізувавши доводи апеляційної скарги прокуратури та, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №922/813/21, з огляду на таке.
Під час вивчення справи та підготовки до судового розгляду колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2025 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №922/2555/21 за позовом керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця Ільїної Тетяни Миколаївни та ОСОБА_2 про:
- визнання незаконним та скасування пункту 60 додатку 1 до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 №283/16 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова»;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.11.2016 №5404-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та ФОП Ільїною Т.М., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н. В. і зареєстрованого в реєстрі за № 2618;
- витребування у Мирошніка В.С. на користь об'єднаної територіальної громади м.Харкова нежитлових приміщень другого поверху №№ І, Іа, VІа, VІб, 25-1, 25а-1, 26-2, загальною площею 97,1 кв.м, розташованих у нежитловій будівлі літ.«Б-2», за адресою: м.Харків, вул.Університетська, 33, та зобов'язання Харківської міської ради прийняти їх.
Підставою для передачі справи №922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду стала наявність виключної правової проблеми, яка може бути сформульована так:
1) чи підлягає застосуванню частина 6 ст.164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог ст.164 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права?
2) чи підлягає застосуванню частина 6 ст.164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції у разі прийняття судом справи до свого провадження після її направлення Верховним Судом на новий розгляд у частині позовної вимоги про витребування нерухомого майна?
3) у разі, коли з позовом про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади звертається прокурор як самостійний позивач:
- яким чином має діяти прокурор, виконуючи вимоги частини 6 ст.164 Господарського процесуального кодексу України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до частини 2 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак прокурор не є власником спірного об'єкта?
-Законом №4292-ІХ передбачено компенсацію добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому чи має саме прокурор як самостійний позивач, а не вищевказані органи, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини 6 ст.164 Господарського процесуального кодексу України?
4) чи підлягає застосуванню частина 6 ст.164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі ст.387 Цивільного кодексу України (у недобросовісного набувача)?
5) чи підлягає застосуванню частина 6 ст.164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції у разі подання позову про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача не органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором, а державним підприємством, установою, організацією тощо, які є володільцем спірного майна на праві оперативного управління або господарського відання?
Колегією суддів Верховного Суду при дослідженні справи №922/2555/21 встановлено, що в судах усіх інстанцій господарської юрисдикції перебуває велика кількість аналогічних справ про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади за позовами прокурорів, які звернулися до суду як самостійні позивачі, та такі справи прийняті судами до провадження після їх направлення Верховним Судом на новий розгляд.
Зазначене підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, але не виключно справи №922/459/22, №922/395/22, №922/2896/20, №922/3562/21, №922/1076/22, №922/488/22, №906/233/25.
Таким чином, на думку Верховного Суду, наявний кількісний критерій для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо якісного критерію, то колегія суддів Верховного Суду у справі №922/2555/21 звернула увагу на те, що від вирішення правової проблеми, яка стосується зворотної дії у часі положень частини 6 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, залежатиме правильність розгляду таких видів спорів, а також сприятиме формуванню однозначної практики судів з цього питання, зокрема, щодо порядку застосування вимог частини 6 ст.164 Господарського процесуального кодексу України при зверненні прокурорів в інтересах держави з позовними заявами про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, у разі подання таких позовів до набрання чинності Законом №4292-ІХ.
З огляду на те, що у справі №922/2555/21 наявні якісний та кількісний критерії для визначення виключної проблеми і вона має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому у значній кількості судових спорів.
Ураховуючи підстави та вимоги позову у справі №922/813/21, які є подібними до справи №922/2555/21, судова колегія зазначає, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2555/21 матиме суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.
Відповідно до частини 4 ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з частиною 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За положеннями пункту 7 частини 1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду
Пунктом 11 частини 1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2555/21 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Великої Палати Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження за апеляційною скаргою у справі №922/813/21, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 30.09.2025 у справі №922/3562/21.
Керуючись ст.234, 228 - 229 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Клопотання Харківської обласної прокуратури про зупинення провадження у справі №922/813/21 задовольнити.
2.Зупинити провадження за апеляційною скаргою керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №922/813/21 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2555/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
3.Сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати перегляду в касаційному порядку справи №922/2555/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна