ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
30 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1626/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
секретар судового засідання - Герасименко Ю.С.
за участю:
ЛАЗАРЧУК І.В. - від Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі;
УЛАНІВСЬКИЙ С.Є. - адвокат від Васюкова С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025
по справі №916/1626/23
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 1 176 000 грн.
суддя суду першої інстанції - Пінтеліна Т.Г.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 22 травня 2025 року.
У квітня 2023 року Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1 176 000 грн. - збитків, пов'язаних з невиконанням умов договору купівлі-продажу об'єкту приватизації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській обалсті, АР Крим та м. Севастополі та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації соціально - культурного призначення - «Туристична база «Чорномор», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (далі - Договір), який 19.10.2021 посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Сперчуном О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1539.
Позивач в позові зазначає про те, що покупець зобов'язаний у термін до 17.11.2021 сплатити кошти в повному обсязі за придбаний об'єкт приватизації.
Враховуючі несплату відповідачем в термін до 17.11.2021 суми за придбаний об'єкт приватизації, Регіональне відділення звернулося до Відповідача з листом від 08.12.2021 №318-04-03669 про необхідність виконання умов договору та попередили Відповідача про розірвання Договору в разі подальшого невиконання зобов'язань.
Проте, у встановлений Договором строк (до 17.12.2021), покупцем грошові кошти за придбаний Об'єкт приватизації у повному обсязі не сплачені.
В подальшому, листом від 11.01.2021 № 18-09-00076 Регіональне відділення вдруге звернулось до ОСОБА_1 щодо несплати коштів за об'єкт приватизації разом з неустойкою та розірванні зазначеного договору купівлі-продажу.
Однак, вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі відповідачем виконані не були.
На думку Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Одеської області із відповідним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1 176 000 грн. - збитків, пов'язаних з невиконанням умов договору купівлі-продажу об'єкту приватизації.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 в задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення 1 176 000 грн. збитків, пов'язаних з невиконанням умов договору купівлі-продажу об'єкту приватизації - відмовлено повністю.
Обґрунтування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Регіональному відділенню суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» від 28 липня 2022 року № 2468-IX, скасована відповідальність покупця перед органом приватизації у виді неустойки в розмірі 5 відсотків ціни продажу об'єкта, яка наступала у разі несплати коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством).
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/1626/23 - скасувати повістю; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі в повному обсязі та вирішити питання щодо стягнення витрат по сплаті судового збору.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Втім, варто додати, що подібний конституційний принцип закріплено у розділі 2 Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Через це на практиці виникали проблеми із тлумаченням та застосуванням вказаної норми до юридичних осіб.
Однак, суд першої інстанції зазначеного не врахував під час винесення оскаржуваного судового рішення.
Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що у пункті 8.2. Договору сторони погодили, що у разі несплати покупцем коштів за об'єкт приватизації згідно з Договором протягом 30 днів з дня укладення Договору, покупець сплачує на користь продавця неустойку у розмірі 5 відсотків ціни продажу об'єкта.
За приписами частини 4 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (яка діяла на момент укладення договору та моменту виникнення правових наслідків за невиконання зобов'язання) у разі несплати коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об'єкта. При цьому невиконання відповідачем умов договору зі сплати основної частини платежу свідчить про неналежне виконання всього договору з оплати всієї суми та є підставою для нарахування неустойки, виходячи із загальної ціни договору.
Зазначеної норми Закону, суд першої інстанції під час винесення оскаржуваного судового рішення не врахував.
У зв'язку з чим, скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Доводи інших учасників провадження у справі.
30.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилається на те, що рішення суду було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
29.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/1626/23.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1626/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1626/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/1626/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
10.06.2025 матеріали справи №916/1626/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/1626/23.
Вирішено розглянути апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/1626/23 поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, у розумний строк.
Призначено розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по справі №916/1626/23 на 16.09.2025 о 15:00 год.
У зв'язку з перебуванням судді Принцевської Н.М. з 09.09.2025 до 10.10.2025 у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 366 від 15.09.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025, для розгляду справи №916/1626/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 прийнято справу № 916/1626/23 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді: Аленін О.Ю., Богатир К.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи - задоволено. Відкладено розгляд справи №916/1626/23 на 30.09.2025 о 16:00 годині.
В судовому засіданні 30.09.2025 представник Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник ОСОБА_1 заперечував зодо доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом, між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській обалсті, АР Крим та м. Севастополі та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації соціально - культурного призначення - “Туристична база “Чорномор», розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, (далі - Договір), який 19.10.2021 посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Сперчуном О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1539.
Відповідно до пункту 13.1 Договору останній набуває чинності з дати його підписання та нотаріального посвідчення, тобто 19.10.2021 Договір набрав чинності.
Відповідно до пункту 2.1 Договору Покупець зобов'язаний сплатити за придбаний Об'єкт приватизації 23520001,21 грн, з урахуванням ПДВ, у повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання цього Договору».
Позивач зазначає, що покупець зобов'язаний у термін до 17.11.2021 сплатити кошти в повному обсязі за придбаний об'єкт приватизації.
Відповідно до п.4 ст.29 “Закону України про приватизацію державного та комунального майна» (далі - Закон) у разі несплати коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.
Відповідно до п.6.1 Договору покупець зобов'язаний в строк та порядку, встановлені цим Договором, сплатити ціну продажу об'єкта приватизації, разом із неустойкою, у повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання цього Договору» (згідно з пунктом 2.1 Договору).
Враховуючі несплату Відповідачем в термін до 17.11.2021 суми за придбаний об'єкт приватизації, Регіональне відділення звернулося до Відповідача з листом від 08.12.2021 №318-04-03669 про необхідність виконання умов договору та попередили Відповідача про розірвання Договору в разі подальшого невиконання зобов'язань.
Проте, у встановлений Договором строк (до 17.12.2021), покупцем грошові кошти за придбаний Об'єкт приватизації у повному обсязі не сплачені.
В подальшому, листом від 11.01.2021 № 18-09-00076 Регіональне відділення вдруге звернулось до ОСОБА_1 щодо несплати коштів за об'єкт приватизації разом з неустойкою та розірванні зазначеного договору купівлі-продажу.
Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у разі повного або часткового невиконання умов цього Договору Відповідач несе відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України.
Пунктом 8.2. Договору, передбачено, що у разі несплати ціни договору протягом 30 календарних днів з дня укладення цього договору Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 5 відтоків ціни продажу об'єкта приватизації. Подібна норма міститься й в п.4 ст. 29 Закону. Регіональним відділенням відповідно до вимог Закону та умов договору нарахована Покупцю неустойка в сумі 1176000,06 грн.
Відповідно до п. 5.1 Договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим Договором, не перешкоджати іншій стороні у виконанні її обов'язків і має право вимагати від іншої сторони.
Отже, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації соціально - культурного призначення Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (тут і далі, чинного на час виникнення спірних відносин), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 627, 629 ЦК України).
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Як зазначалось вище, Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській обалсті, АР Крим та м. Севастополі та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації соціально - культурного призначення - «Туристична база «Чорномор», розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Набережна, 5, (далі - Договір), який 19.10.2021 посвідчений приватним нотаріусом Херсонського нотаріального округу Сперчуном О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1539.
Враховуючі несплату Відповідачем в термін до 17.11.2021 р. суми за придбаний об'єкт приватизації, Регіональне відділення звернулося до Відповідача з листом від 08.12.2021 р. №318-04-03669 про необхідність виконання умов договору та попередили Відповідача про розірвання Договору в разі подальшого невиконання зобов'язань.
Проте, у встановлений Договором строк (до 17.12.2021 р.), покупцем грошові кошти за придбаний Об'єкт приватизації у повному обсязі не сплачені.
Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у разі повного або часткового невиконання умов цього Договору Відповідач несе відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України.
Пунктом 8.2. Договору, передбачено, що у разі несплати ціни договору протягом 30 календарних днів з дня укладення цього договору Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 5 відтоків ціни продажу об'єкта приватизації. Подібна норма міститься й в п.4 ст. 29 Закону. Регіональним відділенням відповідно до вимог Закону та умов договору нарахована Покупцю неустойка в сумі 1 176 000,06 грн.
Відповідно до ч. 3. ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), несплата коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.
Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що несплата протягом 60 днів коштів за об'єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов є виключною умовою для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством.
На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (ч. 9. ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Частиною 11 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації або визнання його недійсним.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» від 28 липня 2022 року № 2468-IX скасована відповідальність покупця перед органом приватизації у виді неустойки в розмірі 5 відсотків ціни продажу об'єкта, яка наступала у разі несплати коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством). Отже, у відповідності до ст. 58 Конституції України вказаний Закон № 2468-IX має зворотну дію в часі на правовідносини сторін спору в частині скасування відповідальності покупця перед органом приватизації у виді неустойки в розмірі 5 відсотків ціни продажу об'єкта.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам редакції підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» №2568-ІХ від 28.07.2022 частина 4 ст. 29 ЗУ «Про приватизацію державного та комунального майна» виключена.
При цьому норми ч.4 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» стосувалась і фізичних, і юридичних осіб. Крім того зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Опубліковано його 18.08.2022, відповідно він набрав чинності 19.08.2022. Жодної вказівки про надання зворотної дії у часі в вищеназваному законі не передбачено.
Договір купівлі-продажу було укладено 19.10.2021. Право на отримання неустойки з відповідача за невиконання умов Договору виникло з 18.11.2021 року. А право на звернення до суду з вимогою стягнути в примусовому виді неустойку - з 18.12.2021.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень Цивільного кодексу України грошове зобов'язання, передбачене договором, не може бути припинене у зв'язку з втратою чинності нормативно-правовим актом, згідно з яким було проведено нарахування розміру такого зобов'язання за договором, оскільки такий нормативно-правовий акт був чинним на момент укладення договору й виникнення у сторін прав та обов'язків.
Отже, з огляду на встановлений факт невиконання з боку відповідача умов Договору купівлі-продажу від 19.10.2021 та той факт, що стягнення неустойки було передбачено як умовами договору, так і законодавчо, невиконання відповідачем умов договору зі сплати основної частини платежу свідчить про неналежне виконання всього договору з оплати всієї суми та є підставою для нарахування неустойки, виходячи із загальної ціни договору.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт несплати відповідачем ціни об'єкту приватизації, встановленої пунктом 2.1. Договору, у строк, визначений частиною 4 статті 29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та пунктом 8.2. Договору, колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки в порядку пункту 8.2. Договору, яка за своєю правовою природою є штрафом, зазначає про його обґрунтованість та арифметичну правильність, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про доцільність зменшення розміру неустойки в даному випадку.
Так, відповідач у відзиві на позовну заяву просив, у разі задоволення позову, зменшити розмір неустойки до розумного розміру.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За положенням частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлення конкретного розміру зменшення за умов наявності підстав для його застосування, є дискреційним повноваженням суду, який застосовує таке зменшення - діюче законодавство не містить норми, яка б визначала конкретну формулу для визначення розміру відсотку зменшення, що зумовлює використання апеляційним судом загальних принципів, визначених, зокрема, в ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів зазначає про можливість зменшення розміру штрафних санкцій, зважаючи на наступні обставини:
- відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі був продовжений;
- військова агресія російської федерації проти України зумовила наявність швидкого погіршення стану економіки України та прискорення інфляційних процесів, що в тому числі негативно вплинуло на майновий стан відповідача;
- як стверджує відповідач, територія, на якій розташований об'єкт приватизації, смт. Лазурне, Скадовського району Херсонської області з 24.02.2022 знаходилась під військовою агресією та тимчасовою окупацією російської федерації;
- колегія суддів враховує, що ані предмет, ані підстави позову не містять жодного обґрунтування наявності та розміру збитків у позивача через прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати вартості Об'єкту приватизації.
На переконання судової колегії, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, право кредитора щодо стягнення заявлених сум перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 №39/248, а також міститься у мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Отже колегія суддів зазначає про можливість використання свого дискреційного права шляхом зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі 58 800,00 грн.(5% від заявленою суми 1 176 000,00 грн.)
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підлягають задоволенню частково.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку рішення господарського суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з Васюкова Сергія Петровича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 58 800,00 грн. неустойки.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача. У разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі № 916/1626/23 - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Васюкова Сергія Петровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 58 800,00 грн. неустойки та 17 640,00 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Васюкова Сергія Петровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 21 168,00 грн. судовий збір за розгляд апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.10.2025.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.