Номер провадження: 33/813/1586/25
Номер справи місцевого суду: 946/3946/25
Головуючий у першій інстанції Присакар О. Я.
Доповідач Копіца О. В.
02.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Ровенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Живори Є.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської обл. від 25.06.2025 відносно:
ОСОБА_1 , який народився18.02.1978, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн, а також стягнено з нього на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Відповідно до вказаної постанови суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286236, 30.03.2025 о 20 год. 30 хв., 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, здійснив виїзд на узбіччя та перекидання транспортного засобу у кювет, чим порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху України. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Захисник Живора Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування всіх обставин справи, з огляду на такі обставини:
- в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а його винуватість не доведена належними та допустимими доказами, зокрема, зміст протоколу не відповідає фактичним обставинам справи та іншим доказам в їх сукупності, при цьому рапорт працівника поліції ЖЄО 6739 від 30.03.2025 не може бути однозначним доказом винуватості ОСОБА_1 ;
- згідно протоколу та рапорту правопорушення мале місце 30.03.2025 в проміжок часу з 20:24 до 20:23, але згідно відеозаписів, які долучені до справи, зафіксованим часом прибуття поліції на місце ДТП є 19 год. 51 хв., тобто раніше ніж сталося ДТП, при цьому згідно схеми місця ДТП воно сталося 30.03.2025 о 21.40 хв., отже за наявним в матеріалах справи рапортом поліцейського Дякова від 27.05.2025 не зрозуміло та не усунуто розбіжності коли саме 30.05.2025 відбулося ДТП, як і не усунуто розбіжності щодо місця вчинення ДТП;
- висновок суду про те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи хоч і є не безперервними, однак містять фіксацію подій, які необхідні для з'ясування та встановлення дійсних обставин справи, а тому є належними та допустимими доказами є хибним, оскільки такі відеодокази не засвідчені електронним цифровим підписом, при цьому в протоколі не зазначено назву, модель та серійний номер пристрою, який застосовувався для відеозйомки, загальний обсяг відсутніх фрагментів відеозаписів складає 2 год. 5 хв., жодним із наданих відеозаписів не зафіксовано перебування ОСОБА_1 як в автомобілі, так і на місці водія;
- судом зазначено неправильне місце роботи ОСОБА_1 , що свідчить про не дослідження наявних у справі доказів.
Посилаючись на наведені обставини, захисник Живора Є.В. просить скасувати постанову суду 1-ої інстанції та провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Живора Є.В. не з'явилися, про день, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, водночас від захисника Живори Є.В. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене та керуючись приписами ч. 1 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим розглядати справу за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке
Мотиви суду апеляційної інстанції.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до приписів ст. 251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280КУпАП суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши матеріали справи, суд 1-ої інстанції прийшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) і це підтверджується дослідженими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 286236 від 30.03.2025, в якому наведені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
- схемою місця ДТП від 30.03.2025 (а.с. 6);
- відеозаписами, долученим до матеріалів справи (а.с. 12).
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови суду 1-ої інстанції, всупереч твердженням апелянта, зазначені вище докази були належним чином досліджені, повно та всебічно, та їм була надана відповідна оцінка, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Надаючи оцінку твердженням сторони захисту про те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема в частині часу та місця вчинення правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та іншим доказам в їх сукупності, апеляційний суд зауважує, що вони спростовуються дослідженим відеозаписом із нагрудної камери відео-реєстратора співробітників поліції (а.с. 12).
Так, апеляційним судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286236, 30.03.2025 о 20 год. 30 хв., 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Berlingo, д.н.з. НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, здійснив виїзд на узбіччя та перекидання транспортного засобу у кювет, чим порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження (а.с. 1).
Водночас, вказана у протоколі інформація щодо часу та місця вчинення правопорушення не відповідає інформації, викладеній у рапорті інспектора Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській обл. Юкіщу І.І. від 30.03.2025, відповідно до якого 30.03.2025 о 20.25 год. від працівника прикордонної служби на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що від 300 метрів від блокпосту с. Кислиці лежить перекинутий автомобіль, зі вказаного виклику стало також відомо, що прикордонник в/ч НОМЕР_2 ВПС Ізмаїл ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Сітроєн, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по трасі в напрямку з с. Кислиці в бік с. Стара Некрасівка не впорався з керуванням у зв'язку з чим з'їхав з траси у кювет (а.с. 4).
З огляду на викладені в рапорті обставини, можна дійти висновку, що ДТП сталося раніше 20 год. 25 хв., оскільки в цей час вже було відомо про цей факт.
В той же час, з наявного в матеріалах справи рапорту ст. інспектора Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській обл. чергового Маркова Г.В. від 30.03.2025 вбачається, що 30.03.2025 о 19:27 год. за адресою: с. Стара Некрасівка, без вулиці, дорога на Кислиці, потерпілий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 злетів в кювет, в ході опрацювання виклику було встановлено, що в результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження (а.с. 5).
Також, до матеріалів справи долучено оптичний диск, на якому міститься 8 файлів із відеозаписами події, на яких зафіксовано процес складення протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас, із відеозапису під № 0035вбачається, що 30.03.2025 о 19:51:40 хв. поліцейські прибули на місце ДТП, та встановивши, що в кюветі знаходиться автомобіль, у якому зажаті двоє осіб, можливо у стані алкогольного сп'яніння, викликали ДСНС.
Згодом, на відео № 0036, зафіксовано як о 20:22:41 ОСОБА_1 вже перебував у кареті швидкої допомоги та на запитання поліцейського звідки їхав відповів: «У відпустці був, їхав відпочивати».
Аналіз наведеного, свідчить про те, що ДТП сталося раніше 19 год. 27 хв., що не відповідає часу ДТП, зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення.
Втім, судом 1-ої інстанції, з метою усунення вказаних розбіжностей ухвалою від 19.05.2025 адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП були повернуті до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області для усунення недоліків.
Повторно матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП надійшли до суду 27.05.2025, до яких було долучено рапорт поліцейського ВРПП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській обл. Дякова С. від 27.05.2025 про те, що 30.03.2025, приблизно о 20:26 год. на службовий планшет надійшов виклик, що сталося ДТП за адресою: а/д Т-1607 Ізмаїл-Кілія, прибувши на місце події згідно наказу № 10/26, він увімкнув нагрудну камеру, підійшов до транспортного засобу, в салоні якого знаходився водій ОСОБА_1 , затиснутий, після чого водія було визволено та складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 27).
Вказане свідчить про помилковість зазначеного у протоколі часу вчинення ДТП, водночас вказаний недолік не впливає на наявність в діях складу вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на зміст досліджених апеляційним судом доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 .
При цьому, апеляційний суд зауважує, що точний час ДТП встановити не можливо, враховуючи наслідки ДТП та неспроможність її учасників повідомити про вказане, втім матеріалами справи достеменно підтверджено, що вказана подія відбувалась 30.03.2025 до 19 год. 27 хв. за участі ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, який внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження.
Щодо місця ДТП, то апеляційний суд погоджує висновок суд 1-ої інстанції в цій частині та констатує, що місцем вчинення ДТП є 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, що відповідає рапорту поліцейського Дякова І.І., яким вказаний протокол було складено, а також саме про це місце поліцейський повідомляв службу 101, що зафіксовано на відео № 0035, час: 19.55 хв., при цьому підстави стверджувати, що такі відомості не відповідають дійсності, відсутні, натомість стороною захисту не було надано відповідних доказів у спростування викладених у протоколі фактичних обставин вчиненого ДТП.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що судом 1-ої інстанції не усунуто розбіжності щодо місця та часу вчинення ДТП не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та спростовуються дослідженими апеляційним судом доказами.
Щодо доводів захисника про те, що відеозаписи події не є належними та допустимими доказами, оскільки не засвідчені електронним цифровим підписом, у протоколі не зазначено назву, модель та серійний номер пристрою, жодним із наданих відеозаписів не зафіксовано перебування ОСОБА_1 як в автомобілі, так і на місці водія, апеляційний суд зауважує на безпідставності такого висновку з огляду на наступні положення законодавства.
Дійсно, відповідно до п. 5 Розділу II згаданої захисником Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, на яку посилається сторона захисту в якості аргументації своїх доводів, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Водночас, п. 1 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція №1395), передбачено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Системний аналіз вищевказаних приписів свідчить про те, що технічні засоби відеозапису застосовуються співробітниками поліції безпосередньо під час виконання службових обов'язків, водночас, не є обов'язковою відеофіксація процесу складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а до протоколу долучаються показання засобів фото- та/або відеоспостереження лише у разі їх наявності.
Отже, апеляційний суд погоджує висновки суду 1-ої інстанції, що відсутні підстави для визнання вказаних відеозаписів недопустимими доказами, натомість констатує, що відеозаписи в достатній мірі відображають обставини правопорушення, в тому числі процес складення протоколу,його оголошення та вручення копії, від отримання якої ОСОБА_1 відмовився (відео № 0002А, час: 22:20 хв.).
Дійсно, відеозаписом не зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 в транспортному засобі, як і не зафіксовано факт керування ним,водночас, вказане підтверджено іншими зібраними по справі та повторно дослідженими апеляційним судом письмовими доказами, в тому числі й поясненнями ОСОБА_1 , який не заперечував факт його знаходження у автомобілі за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а лише заперечував факт керування, вказавши, що «спав п'яний у авто, але ним не керував», втім не пояснив хто саме був за кермом автомобіля і за яких обставин він опинився в кюветі(відео № 0002А,час: 22:21 хв.).
Водночас факт перебування ОСОБА_1 у транспортному засобі за викладених у протоколі обставин підтверджується повідомленням ПЗЧ 20 ДПРЧ, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 11), зі змісту якого вбачається, що 30.03.2025 о 20.55 хв. надійшло повідомлення від оператора «102» за телефоном заявника НОМЕР_3 про те, що за межами с. Стара Некрасівка сталося ДТП, потрібна допомога по вилученню з автомобіля. До місця виклику спрямовано пожежно-рятувальний підрозділ ДСНС:21 ДПРЧ (1 відд.) та 20 ДПРЧ САРМ-Л, які після прибуття до місця о 21.08 год. за допомогою шансового інструменту вилучили з легкового автомобіля «Citroen Berlingo» гр-на ОСОБА_1 , 1978 р.н. та його передано працівникам ШМД. На місце виклику виїжджали: екіпаж патрульної поліції «Дунай-151» на чолі з с-т л-т поліції Василіогло В.В., бригада ШМД № 506-фельдшер Єрмака, від ДСНС залучалось 2 одиниці техніки, 7 чоловіків о/с.
Окрім того, з відеозапису також вбачається як поліцейський під час складення протоколу за ст. 124 КУпАП пояснює ОСОБА_1 , що доставав його із кювету, томубачив, що саме він перебував за кермом автомобіля (відео 0001А, час:22:00:58 хв).
Також, відео містить фіксацію складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведене спростовує твердження захисника щодо порушення співробітниками поліції порядку використання технічних засобів відеозапису, а отже суд апеляційної інстанції не вбачає в діях поліцейських порушень норм та приписів чинного законодавства під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, в тому числі і тих, на які посилається апелянт в обґрунтування своєї позиції, в той час як відеозапис події навпаки свідчить про правомірну поведінку поліцейських та належне і професійне виконання ними своїх обов'язків, в тому числі зі спасіння життя ОСОБА_1 .
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає приписам ст. 256 КУпАП, тому підстави для визнання його недопустимим доказом відсутні, в тому числі із підстав не внесення до нього назви та моделі технічного засобу, яким здійснювалась відеофіксація, водночас, у графі протоколу «технічний запис відеозапису» зазначено: відеозапис з нагрудної камери, що свідчить про дотримання вимог Інструкції № 1395 та спростовує доводи сторони захисту в наведеній частині.
Отже, позиція ОСОБА_1 , яка висловлена в апеляційній скарзі, та його процесуальна поведінка, пов'язана з наведенням доводів, які не підтверджені належними і достатніми доказами, та які не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту на власний розсуд з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд констатує, що зібрані у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази є належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інших істотних та переконливих доводів, які б свідчили про недопустимість доказів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки суду 1-ої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Аналізуючи наведене, апеляційний суд дійшов до переконання про законність і обґрунтованість винесеної постанови суду 1-ої інстанції в частині встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому відхиляє доводи сторони захисту у відповідній частині.
Водночас, апеляційний суд частково погоджує доводи сторони захисту про те, що судом 1-ої інстанції неправильно зазначено місце роботи ОСОБА_1 , та з огляду на відсутність в матеріалах справи відповідних доказів,вважає, що наявні підстави для зміни постанови та виключення із її вступної частини відомостей про працевлаштування ОСОБА_1 , а саме: «водій ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДІНТ».
Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
З огляду на викладені вище обставини, апеляційна скарга захисника Живори Є.В. підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова зміні з підстав, викладених апеляційним судом вище.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 33, 34, 251, 252, 280, 283, 293, 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Живори Є.В., в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської обл. від 25.06.2025, про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - змінити.
Виключити із вступної частини постанови відомості про працевлаштування ОСОБА_1 , а саме: «водій ТОВ «ЛОТУС ОІЛ ТРЕЙДІНТ».
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца