Номер провадження: 33/813/1592/25
Номер справи місцевого суду: 947/21032/25
Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А.
Доповідач Копіца О. В.
02.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого: судді Копіци О.В., секретаря судового засідання Ровенко А.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,його захисника Назарова О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Назарова О.М. на постанову Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2025, стосовно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Орихів, Запорізька обл., громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого по найму, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Відповідно до вказаної постанови суду,25.05.2025 о 05:35 год. у м. Одесі, вул. Левітана, 118/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Jet потужністю 700Вт у стані алкогольного сп'яніння,чим порушив п.2.9.а ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора DragerAlcotest 7510, прилад А RLM-0425, тест1773 позитивний та становить 1,71 проміле.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Назаров О.М. не погодився із оскаржуваною постановою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, з огляду на те, що:
- суд 1-ої інстанції в постанові послався лише на пояснення ОСОБА_1 , як підтвердження факту керування ним транспортним засобом, водночас, в матеріалах справи такі докази відсутні, що в свою чергу позбавляє його статусу водія, водночас сам факт визнання ним вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності дій поліцейських за відсутності інших доказів;
- факт перебування ОСОБА_1 не за кермом електросамоката був підтверджений поясненнями свідка ОСОБА_2 , яку в судовому засіданні не допитували;
- на доданому до справи відеозаписі зафіксовано лише факт перебування на дорозі поруч із самокатом двох осіб після падіння, водночас факт зупинки та керування транспортним засобом ОСОБА_1 на відеозаписі не зафіксовано;
- на відеозаписі не зафіксовано складові об'єктивної сторони правопорушення, зокрема, в матеріалах справи міститься два відеофрагменти, один з яких зроблено з відеореєстратора службового автомобіля поліції, на якому зафіксовано лише перебування двох осіб на дорозі (після падіння самокату), при цьому ані рух т.з., ані особу, яка керувала електросамокатом не зафіксовано, а тому не можливо ідентифікувати водія, який керував електросамокатом під час руху; при цьому, фіксації процедури проходження огляду на стан сп'яніння недостатньо для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладені обставини, захисник Назаров О.М. просить скасувати постанову суду 1-ої інстанції від 01.07.2025та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Назарова О.М.,які підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та просили її задовольнити,перевіривши доводи апеляційної скарги, ретельно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд критично відноситься до тверджень сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів факту порушення останнім п. 2.9 а) ПДР та, як наслідок, наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони є безпідставними та, навпаки, спростовуються доказами по справі.
Вимогами п.2.9 а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз матеріалів судового провадження свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння повністю доведена та підтверджується дослідженими судом апеляційної інстанції наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №340983 від 25.05.2025,відповідно до якого25.05.2025 о 05:35 год. у м. Одесі, вул. Левітана, біля буд.118/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Jet потужністю 700 Вт у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора DragerAlcotest 7510, прилад А RLM-0425, тест №1773 позитивний та становить 1,71 проміле(а.с. 1);
- роздруківкою показників застосованого на місці зупинки приладу DragerAlcotest 7510, відповідно до якого результат огляду становить 1,71 ‰ алкоголю (а.с.5);
- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням результату огляду на стан сп'яніння: позитивний 1,71‰ алкоголю, з яким ОСОБА_1 погодився, про що в акті міститься його особистий підпис; (а.с. 6);
- відеозаписом з боді-камери співробітника поліції (а.с. 7), на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - DragerAlcotest 7510.
Як вбачається із аналізу змісту оскаржуваної постанови суду 1-ої інстанції, всупереч твердженням апелянта, зазначені вище докази були належним чином досліджені, повно та всебічно, та їм була надана відповідна оцінка, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наявність в його діях складу зазначеного правопорушення.
Не мають правового значення доводи апелянта щодо не підтвердження факту керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 під час складення протоколу щодо нього не оспорював факт керування транспортним засобом за викладених в протоколі обставин, який ним підписано без зауважень, що також зафіксовано на відеозаписі події.
Так, з відезапису події з боді-камери співробітника поліції та запису з відеореєстратора з авто поліцейських вбачається рух електросамоката по проїжджій частині, згодом зафіксовано як одна особа лежить біля дороги (на узбіччі), а чоловік до неї підходить, при цьому сам самокат був на дорозі, з якої чоловік його відкатив.
В подальшому було встановлено, що самокатом керував ОСОБА_1 , який не заперечував факт керування в стані алкогольного сп'яніння, а лише оспорював наявність підстав для притягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки електросамокат не є транспортним засобом, вказавши, що з'їхав з дороги, впав випадково (05:37:50, 05:38:28). Поліцейська роз'яснила ОСОБА_1 , що електросамокат є транспортним засобом та таким же учасником руху як автомобіль. ОСОБА_1 погодився на пропозицію поліцейської пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгера, йому було роз'яснено порядок проходження огляду та наслідки. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, його результат склав 1,71 проміле, при цьому ОСОБА_1 з результатом був згоден(час: 05:41:28-05:42:50).
Надалі поліцейська роз'яснила ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також роз'яснила санкцію вказаної статті (час: 05:43:10) та зачитала права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також ст. 63 Конституції України (час: 05:43:30). Також на відео зафіксовано процес складання протоколу, з яким було ознайомлено ОСОБА_1 , вручено копію протоколу, а також запропоновано надати пояснення, від яких він відмовився, при цьому його ознайомлено із актом огляду та результатами тесту Драгер та повідомлено про заборону керування транспортним засобом ( час: 06:05:33-06:06:07).
Аналіз дослідженого апеляційним судом відеозапису події свідчить про те, що жодних заперечень щодо процесу проведення огляду, а також незгоди із його результатами ОСОБА_1 не висловлював, а навпаки підтвердив факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння, що також підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатом згоден».
З огляду на викладене, апеляційний суд не приймає до уваги наведену ОСОБА_1 версію події, висловлену ним в судовому засіданні, зокрема, про те, що він (мовою оригінал): «хотів прикрити свою дівчину, яка керувала транспортним засобом, тому сказав поліцейським, що це він був за кермом», як таку, що не підтверджена належними і достатніми доказами, та вважає, що така його процесуальна поведінка, пов'язана з наведенням доводів,які не узгоджуються з дійсними обставинами справи, є способом самозахисту з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд апеляційної інстанції також оцінює критично твердження сторони захисту про те, що не було допитано свідків події та вважає за необхідне звернути увагу апелянта на наступне.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 (далі Порядок), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Враховуючи те, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 здійснювався із застосуванням технічних засобів відеозапису, якими зафіксована згода останнього із результатами такого огляду, доводи апелянта, щодо незалучення свідків, апеляційний суд вважає голослівними.
Отже, апеляційний суд вважає, що дії працівників поліції узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, а кваліфікація дій ОСОБА_1 відповідає кваліфікуючим ознакам норми ч. 1 ст.130 КУпАП.
Інших істотних та переконливих доводів, які б свідчили про недопустимість доказів, які містяться в матеріалах справи або спростовували висновки судді 1-ої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Таким чином, враховуючи викладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника Назарова О.М. залишити без задоволення, а постанову суду 1-ої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Назарова О.М., в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2025, про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца