Справа № 293/852/25
Провадження № 2/293/528/2025
29 вересня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
І. СУТЬ СПРАВИ
24.07.2025 позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №200294923 від 16.09.2020, в розмірі 26779,11 грн.
В обгрунтування позову позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору №200294923 від 16.09.2020, має заборгованість за договором в розмірі 26779,11 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 16094,17грн., заборгованість за відсотками - 10684,94 грн.
25.07.2024 між Акціонерним товариством «Банк форвард» (далі АТ «Банк форвард») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») укладено договір факторингу №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги у тому числі відносно і ОСОБА_1 за кредитним договором №200294923 від 16.09.2020.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2025, справа №293/852/25 передана на розгляд судді Збаражського О.М.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 24.07.2025 суд отримав відомості з ЄДДР про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.07.2025 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишена без руху із наданням позивачу строку на усунення недоліків позову.
31.07.2025 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської відкрито провадження у справі №293/852/25. Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи по суті призначений на 26.08.2025.
26.08.2025 до суду надійшов відзив на позов.
Ухвалою від 26.08.2025, що у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 29.09.2025.
29.09.2025 позивач свого представника в судове засідання не направив, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком. Згідно клопотання поданого 26.09.2025 представник позивача Усенко М.І. просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 повторно не прибули в судове засідання, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком. Згідно поданого відзиву на позов, відповідач позов визнала частково, а саме в сумі 18316,81 грн. просила зменшити витрати на правничу допомогу до 500,00грн., розглядати справу без її участі та участі її представника.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
В судовому засіданні 29.09.2025 суд склав вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
16.09.2020 між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір оферта № 200294923, найменування продукту: кредитна картка КОКО-Кард Visa Noname.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 просила укласти з нею договір про надання та використання платіжної картки (далі договір про картку), випустити на її ім'я платіжну картку, відкрити поточний рахунок в гривні, що буде використовуватись в рамках договору про картку, встановити ліміт в межах якого вона має право здійснювати операції з карткою за рахунок наданого банком кредиту під операції з карткою та здійснювати у відповідності до ст. 1069 ЦК України кредитування рахунку картки (а.с.8).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем, тип кредиту: відновлювальна кредитна лінія, сума кредиту - до 100000,00 грн. під час укладення кредиту, мета - на споживчі цілі, строк кредитування - 11 місяців, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом, тип процентної ставки - фіксована, в розмірі 48%.
На виконання умов договору АТ «Банк форвард» надав ОСОБА_1 кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії 30.06.2025, що підтверджується розпискою про отримання картки ОСОБА_1 (а.с. 11).
Згідно даних виписки АТ «Банк форвард» по особовим рахункам угоди № 200294923 від 16.09.2020 за період 20.11.2017 по 10.06.2023 у межах зазначеного договору, АТ «Банк форвард» здійснював кредитування рахунку картки, а відповідачкою здійснювалось часткове погашення кредиту (а.с.35-42).
За розрахунком позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», заборгованість за кредитним договором №200294923, станом на дату подання позову становить 26779,11грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16094,17 грн., заборгованість за відсотками - 10684,94грн. (а.с. 12).
25.07.2024 між АТ «Банк форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників АТ «Банк форвард», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200294923 від 16.09.2020 (а.с.44-47).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу, відбулося відступлення на користь позивача права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №200294923 в розмірі 26779,11грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16094,17 грн., заборгованість за відсотками - 10684,94грн (а.с. 47).
23.07.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснив оплату первісному кредитору за договором № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 23.07.2024 (а.с.48).
09.06.2025 позивачем на адресу відповідача було надіслано досудову вимогу про дострокове погашення заборгованості за договором кредиту №200294923 від 16.09.2020, що укладений між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 у розмірі 26779,11грн. та повідомлено відповідача, що у разі невиконання їхньої вимоги справу буде передано для проведення процедури примусового стягнення заборгованості (а.с.48).
IV. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ та ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/14, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Судом встановлено, що договір №200294923 від 16.09.2020, паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем власноруч.
Своїм підписом на договорі відповідач підтвердила, що ознайомлена з умовами договору, тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Факт укладання кредитного договору №200294923 від 16.09.2020, видача банківської картки, встановлення кредитного ліміту та здійснення кредитування картки АТ «Банк форвард», відповідачем не спростовані належними доказами.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
За змістом зазначеної норми підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.
Банківськими виписками по рахункам № НОМЕР_2 , що додані позивачем до позову підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконувала умови кредитного договору, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість.
Дослідивши надані позивачем виписки вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16094,17 грн. та 2222,64 грн. за відсотками.
Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача становить 18316,81 грн.
Таким чином, заявлена позивачем до стягнення заборгованість за договором №200294923 у розмірі 26779,11 грн., спростовується виписками по особовим рахункам угоди №200294923, що є первинними бухгалтерськими документами.
Розрахунок заборгованості за договором №200294923 від 16.09.2020 не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує отримання кредитних коштів, користування ними та не підтверджує розмір заборгованості відповідача за вказаним договором, а отже не є належним доказом існування боргу в заявленому позивачем розмірі.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
25.07.2024 відбулась заміна кредитора, до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли права грошової вимоги до боржників АТ «Банк Форвард» на підставі договору про відступлення прав вимоги.
Матеріали справи містять докази сплати грошових коштів клієнтом фактору, а також реєстр боржників, в якому зазначено розмір заборгованості, а також витяг з даного реєстру, що свідчить про перехід прав вимоги до правонаступника.
Даний договорів не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідає волі сторін та чинному законодавству.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов, отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Таким чином, перевіривши та з'ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд встановив, що позивач довів за допомогою належних та допустимих доказів факт передачі первісним кредитором права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №200294923 від 16.09.2020.
З вказаних підстав, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 16094,17 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 2222,64 грн., відмовляючи у стягненні відсотків у розмірі 8462,30 грн.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були понесені фактично, а їхній розмір є обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Див. рішення «Лавентс проти Латвії» («Affaire Lavents c. Lettonie»), заява №58442/00 § 154).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №0206 від 02.06.2025, акт наданих послуг №658 від 09.06.2025, детальний опис наданих послуг до акту №658 за договором про надання правової допомоги №0206 від 02.06.2025.
За змістом частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд бере до уваги, що відповідач ОСОБА_1 подала заяву про зменшення суми витрат на правову допомогу до 500,00грн.
Відтак, враховуючи категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 7000,00гривень є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт, а тому суд вважає співмірною витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Приймаючи до уваги наведене, та те, що позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволена на 68,4%, суд дійшов висновку про стягнення витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у розмірі 2052,00грн.
Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1656,92 грн.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №200294923 від 16.09.2020 в розмірі 18316 (вісімнадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 81 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1656 (одна тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн. 92 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2052 (дві тисячі п'ятдесят дві) грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»
адреса місцезнаходження: 79018, Львівська область,
м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28
код ЄДРПОУ 35234236
Відповідач:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
адреса проживання:
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_3
Повне рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ