Справа № 293/870/25
Провадження № 2/293/534/2025
30 вересня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. СУТЬ СПРАВИ
28.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» звернулось до суду з позовною заявою, за змістом якої просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №76188972 від 07.01.2024року у розмірі 25781,25 грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позов обґрунтований тим, що 07.01.2024року між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://mycredit.ua/ було укладено договір позики №76188972, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача PE4I6gFj6c/ Відповідно до умов договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Однак відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконувала умови, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором позики №76188972 в розмірі 25781,25 грн.
22.05.2024 між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» укладено договір факторингу 01.02-14/24, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики від 07.01.2024року.
З вказаних підстав, позивач як правонаступник кредитора просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 25781,25грн., витрати понесені на судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.07.2025 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 31.07.2025 Черняхівською селищною 04.08.2025 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської відкрито провадження у справі №293/870/25. Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи по суті призначений на 04.09.2025.
19.08.2025 до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог в частині, а саме в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Ухвалою від 04.08.2025, що у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 30.09.2025.
19.09.2025 відповідач подала відзив на позов.
30.09.2025 позивач свого представника в судове засідання не направив, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком. Згідно клопотання зазначено у позовній заяві, представник позивача Білосорочка С.А. просив розглядати справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибула в судове засідання, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком (а.с.70,71,81). Згідно поданого відзиву на позов, відповідач визнала позов частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7500,00грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 5625,00грн.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
В судовому засіданні 30.09.2025 суд склав вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ, ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа першого цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
07.01.2024 року між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №76188972 (а.с. 8-11,14-23).
Згідно із п. 1 договору позики позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до умов договору позики ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язуються надати відповідачу грошові кошти у загальній сумі 7500,00грн., строком на 30 календарних днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5%. Крім того, умовами договору передбачена знижена процентна ставка, що застосовується у відповідності до умов програми лояльності у розмірі 0,625% в день та пеня, що застосовується в період воєнного стану у розмірі 2,70 % в день.
Відповідно до п. 5.1. договору, підписанням договору позики відповідач підтвердила, що вона ознайомилась на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
А також погодився, що до моменту підписання договору вивчив договір та правила надання грошових коштів у позику, за допомогою веб-сайту https://mycredit.ua/ua/documents-license/ та їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі, (п.п. 5.3. п. 5 договору позики).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п. 20 договору позики, договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Згідно із п. 24 договору позики, договір укладений в результаті зваженого рішення сторін, на взаємовигідних умовах, на принципах статей 6, 627 Цивільного кодексу України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог розумності та справедливості. Договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь - якому випадку до повного виконання зобов'язань за цим Договором.
Згідно із умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, викладеної у письмовому вигляді та додатку №1, доданого до договору позики №76188972 від 07.01.2024 року сума кредиту складає 7500,00 грн., проценти за користування кредитом - 1406,25грн., строк кредитування з 07.01.2024 року по 05.02.2024 року (а.с.10).
На підтвердження виконання умов договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав лист від надавача платіжних послуг АТ «Таскомбанк» щодо перерахунку суми кредиту позичальнику на банківську картку НОМЕР_1 (а.с.28).
Відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договором позики №76188972 від 07.01.2024 складає 7500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18281,25 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до відзиву відповідача ОСОБА_1 остання визнала позовні вимоги позивача в частині виниклої заборгованості за тілом кредиту та відсотками нарахованими в межах строку дії договору позики, тобто, що були нараховані первісним кредитором протягом 30 днів.
Доказів того, що позичальником було погоджено подовження даного строку користування позикою, суду не надано.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у Постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року в цивільній справі № 444/9510/12.
Відтак, вимоги позивача у частині стягнення суми позики в розмірі 8906,25 грн., що складається з заборгованості за основною сумою позики 7500,00 грн. та нарахованих відсотками за період кредитування 07.01.2024 по 05.02.2024 у розмірі 1406,25 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
22.05.2024 відбулась заміна кредитора, до позивача ТОВ «Свеа Фінанс» перейшли права грошової вимоги до боржників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №76188972 від 07.01.2024, що підтверджується наданими позивачем доказами: договором факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024, платіжною інструкцією №9632 від 23.05.2024, реєстром боржників до договору факторингу № 01.02-14/24 від 22.05.2024.
Суд приймає до уваги те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, перевіривши та з'ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд встановив, що позивач довів за допомогою належних та допустимих доказів факт передачі первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики від 07.01.2024 на підставі договору факторингу № 01.02-14/24 від 22.05.2024.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ «Свеа фінанс», в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7500,00 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 1406,25 грн., відмовляючи у стягненні відсотків у розмірі 16875,00грн.
ІV. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ
19.08.2025 позивач ТОВ «Свеа фінанси» подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме в частині стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи - відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00грн.
Таким чином, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати понесені у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 836,83 грн. із розрахунку 34,55 % від заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №76188972 від 07.01.2024року в розмірі 8906,25 грн., судовий збір у розмірі 836,83 грн.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»
адреса місцезнаходження: 03126, м.Київ, Бульвар Гавела, 6
код ЄДРПОУ 37616221
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_2
Повне рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ