Справа № 293/879/25
Провадження № 2/293/537/2025
02 жовтня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. СУТЬ ПОЗОВУ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , за змістом якої просить стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором №686838862 від 13.12.2021року у розмірі 13396,79 грн. та судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40грн.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 13.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №686838862 в розмірі 21500,00грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV262JA. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор перерахував грошові кошти у розмірі 21500,00 грн. шляхом ініціювання через банк провайдер, на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.
27.05.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу №27/0524-01.
В свою чергу, 04.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та позивач уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №686838862 від 13.12.2021року.
Зважаючи на вищенаведене, позивач, як правонаступник кредитора просить стягнути на свою користь з відповідача суму заборгованості за договором №686838862.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.07.2025 справа №293/879/25 передана на розгляд судді Збаражському О.М.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 04.08.2025 суд отримав відомості з ЄДДР про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1
04.08.2025 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської відкрито провадження у справі №293/879/25. Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи по суті призначений на 02.09.2025. Постановлено витребувати у АТ КБ «Приватбанк» первинні документи бухгалтерського обліку.
28.08.2025 АТ КБ «Приватбанк» надав витребувану інформацію та виписку по рахунку відповідача.
Ухвалою від 02.09.2025, що у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 02.10.2025.
02.10.2025 позивач свого представника в судове засідання не направив, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибув в судове засідання, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком (а.с.112,113, 121).
Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
У постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Враховуючи норми ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлялась про розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В судовому засіданні 02.10.2025 суд склав вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що 13.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №686838862 на суму 21500,00 грн. строком на 140 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,69% в день від суми кредиту за кожен день користування кредитом (дисконтна процентна ставка), та у розмірі 1,30 % в день від суми кредиту за час користування кредитом (базова процента ставка) (а.с. 22-27, 32, 33-37).
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV262JA (а.с.37).
Згідно умов кредитного договору, 13.12.2021 кредитор перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 21500,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням та випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 13.12.2021 по 18.12.2021 (а.с. 10, 114-115).
Відповідно до п. 1.10. договору, у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, при чому проценти користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника.
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 (а.с. 71-76).
Пунктом 1.2 договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (первісного кредитора) до боржників (відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт (первісний кредитор) зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжили до 31.12.2020, а інші умови договору залишились без змін.
У подальшому, 31.12.2020 та 31.12.2021 між клієнтом та фактором було укладено додаткові угоди за №26, №27, №31, № 32, згідно з якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 на нові терміни.
17.05.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №177, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №686838862 у загальному розмірі 13396,79грн. (а.с.69-70).
27.05.2024 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу №27/0524-01 (а.с. 63-67).
Розділом 2 договору факторингу визначено, що ТОВ «Таліон плюс» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «Таліон плюс» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
На виконання договору факторингу, 27.05.2024 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» підписали реєстр прав вимоги №1, за яким від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №686838862 у загальному розмірі 13396,79 грн. (а.с.61-62).
На підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «Таліон плюс» зі сторони ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» згідно договору факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у реєстрі прав вимоги №1 від 27.05.2024 до договору факторингу позивачем подана платіжна інструкція №6617 від 30.05.2024 (а.с.60).
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю (а.с. 55-59).
Відповідно до п.1.2. договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 13396,79 грн. Позивачем надано витяг з реєстру боржників, що містить лише дані відповідача (а.с.53-54).
На підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у реєстрі прав вимоги від 04.06.2025 до договору факторингу, позивачем додані платіжні інструкції № 467, 468, 469, 470, 478, 479, 483 та акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю (а.с. 48-51,52).
ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА ТА МОТИВИ СУДУ.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що 13.12.2021 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі договір №686838862, за умовами якого товариство перерахувало на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 21500,00грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.
Суд зазначає, що у договорі №686838862 наявна інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту. Умови вказаного договору є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами.
Як вбачається із виписки за договором б/н за період 13.12.2021 по 18.12.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов'язання за договором № 686838862, перерахувавши на картку ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 21500,00грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, зазначений договір недійсним не визнано, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості у повному розмірі, в строки передбачені договором чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Суд вважає обґрунтованим наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором № 686838862, відповідно до якого загальна заборгованість за договором складає 13396,79 грн., з яких: 13150,84грн. - заборгованість по тілу кредиту; 245,95 грн. - заборгованість за відсотками.
На підставі договорів факторингу від 28.11.2018, 27.05.2024 та 04.06.2025 відбулась заміна кредитора, до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшли права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №686838862.
Суд приймає до уваги те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Перевіривши та з'ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів за допомогою належних та допустимих доказів факт передачі попередніми кредиторами права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за договором №686838862, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначених договорів у цій справі (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України).
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» є обгрунтованими та доведені належними доказами, а тому суд стягує з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №68638862 в повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, які позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 в розмірі 7000,00грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята-шоста статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні розміру витрат понесених позивачем на правничу допомогу у суді, суд враховує те, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, час витрачений на їх виконання, а тому вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., є неспівмірними зі складністю справи та часом, витраченим представником позивача на надання правничої допомоги. Також, суд рахує, що дана категорія справ є нескладною, типовою, тому зменшує розмір витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №686838862 від 13.12.2021року у розмірі 13396,79 грн. та судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
адреса місцезнаходження: 01024, м.Київ, вул. Рогнідинська, 4, А, офіс,10
код ЄДРПОУ 43541163
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_2
Повне рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ