справа № 370/867/25 головуючий у суді І інстанції Білоцька Л.В.
провадження № 22-ц/824/15892/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
02 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Білоцької Л.В, в смт. Макарів Київської області, повний текст рішення складено 04 серпня 2025 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за електроенергією, -
У березні 2025 року ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією в розмірі 9 638,58 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснює розподіл електричної енергії на території Київської області. У відповідності до Постанови НКРЕКП від 08.11.2018 № 1382 «Про видачу ПрАТ «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» визначено, що з 01 січня 2019 року ПрАТ «Київобленерго» є енергетичною компанією, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі Статуту та ліцензії. 03 вересня 2020 назву позивача було змінено, а саме: ПрАТ «Київобленерго» (ідентифікаційний код 23243188) було змінено на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (ідентифікаційний код 23243188). Ідентифікаційний код позивача не змінився. 22 жовтня 2024 уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» проводилась перевірка об'єкту відповідача за адресою АДРЕСА_1 Під час проведення даної перевірки вказаного об'єкту, позивачем було виявлено порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила роздрібного ринку, ПРРЕЕ), а саме: відсутність пломб ОСР, які установлені на клемній кришці засобу комерційного обліку електричної енергії. Пошкоджений індикатор впливу постійного (змінного) магнітного поля, яка була встановлена на корпусі лічильника. Під час технічної перевірки виявлено, що електролічильник не працює. Електрична енергія, що споживається, обліком електричної енергії не враховується. На підставі виявленого порушення Правил під час проведення перевірки уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» щодо об'єкту відповідача було складено Акт № К052211. 28 жовтня 2024 року листом № 04/530 - 7705 споживача запрошено на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення на 02 грудня 2024 року. 02 грудня 2024 року комісією з розгляду Актів про порушення без присутності споживача (не з'явився) прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 054. На комісії прийнято рішення розгляд даного акту про порушення перенести на іншу дату. Споживача запросити листом належним чином. 04 грудня 2024 року листом № 04/530/8645 споживача запрошено на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення на 18 грудня 2024 року. 18 грудня 2024 року комісією з розгляду Актів про порушення без присутності споживача (не з'явився) прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 15. Рішення комісії: Акт про порушення К052221 підлягає до розрахунку згідно п. 8.4.11 Правил, формула № 5 за період 74 днів з 09 серпня 2024 року по 21 жовтня 2024 року. Відповідно до Розрахунку до Акту про порушення К052221 сума необлікованої електроенергії за період 74 днів з 09 серпня 2024 року по 21 жовтня 2024 року становить 9 638,58 грн. з врахуванням ПДВ. 20 грудня 2024 листом на адресу відповідача було направлено протокол комісії № 15, розрахунок до акту про порушення, повідомлення про оплату до актів про порушення рекомендованим листом. Жодних заперечень щодо порядку та розміру необлікованої електроенергії відповідачем не надано, рішення про проведення розрахунку обсягу та вартості облікованої електроенергії оформлене Протоколом № 15 не оскаржено. Тобто відповідач не дотримавшись п. 8.2.7 ПРРЕЕ, не оплатив розрахункові документи за не обліковану електричну енергію, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 9 638,58 грн., яка відповідачем не відшкодована.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 04 серпня 2025 року в задоволенні позову ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» посилається на аналогічні обставини викладені у позовній заяві та зазначає, що судом першої інстанції було встановлено, що договір № 22-119 про користування електричною енергією від 05 березня 2000 року за адресою: АДРЕСА_1 , було укладено зі споживачем ОСОБА_2 ». Однак, Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (Інформаційна довідка № 438324133 від 06.08.2025 року, отримана представником позивача Конєвою Л.Л. за допомогою веб-сайту через інформаційну систему «Дія») власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 . Вказує, що згідно п. 2.1.3 ПРРЕЕ ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Відповідач же не ініціювала переукладення договору про розподіл електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , а тому згідно відомостей, які відомі позивачу, споживачем за вказаною адресою був ОСОБА_2 , тому і був прописаний в протоколі засідання комісії № 054 від 02 грудня 2024 року. Разом з тим, протокол № 054 від 02 грудня 2024 року засідання комісії по розгляду акта № К052211 від 22 жовтня 2024 року про порушення ПРРЕЕ зазначено, що споживачем послуг є ОСОБА_2 (власник за договором), а ОСОБА_1 є дочкою власника. Таким чином, особу (відповідача), що повинна нести відповідальність за порушення ПРРЕЕ, також було запрошено на засідання комісії по розгляду Акту про порушення та зазначено у відповідному протоколі. Однак, факт відсутності договору між позивачем та відповідачем сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг та відшкодування завданих збитків, так як ОСОБА_1 є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 05 березня 2000 року між ОСОБА_2 (споживач) та ДАЕК «Київобленерго» (енергопостачальник) укладено договір № 22-119 про користування електричною енергією, відповідно до якого енергопостачальник постачає електричну енергію відповідно до умов договору та ІІІ категорії надійності струмоприймачів споживача, а споживач своєчасно оплачує спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 .
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснює розподіл електричної енергії на території Київської області.
Згідно п. 4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу. У відповідності до абз. 2 п. 2.1.6 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Відкритий на підставі паспорта точки розподілу особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги розподілу електричної енергії до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджує споживання електричної енергії, за вказаною адресою, що в свою чергу свідчить про приєднання відповідача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на головній сторінці веб-сайту позивача. Споживаючи електричну енергію за вказаною адресою, що підтверджується актом про виявлене порушення, відповідач акцептував умови зазначеного Договору.
03 вересня 2020 року назву позивача було змінено, а саме: ПрАТ «Київобленерго» (ідентифікаційний код 23243188) було змінено на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (ідентифікаційний код 23243188). Ідентифікаційний код позивача не змінився.
22 жовтня 2024 року уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» проводилась перевірка об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення даної перевірки вказаного об'єкту, позивачем було виявлено порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: відсутність пломб ОСР, які установлені на клемній кришці засобу комерційного обліку електричної енергії. Пошкоджений індикатор впливу постійного (змінного) магнітного поля, яка була встановлена на корпусі лічильника. Під час технічної перевірки виявлено, що електролічильник не працює. Електрична енергія, що споживається, обліком електричної енергії не враховується.
На підставі виявленого порушення Правил під час проведення перевірки уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» щодо об'єкту відповідача було складено Акт № К052211.
28 жовтня 2024 року листом № 04/530 - 7705 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запрошено на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення на 02 грудня 2024 року.
02 грудня 2024 року комісією з розгляду Актів про порушення без присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (не з'явилися) прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 054. На комісії прийнято рішення розгляд даного акту про порушення перенести на іншу дату. Споживача запросити листом належним чином.
04 грудня 2024 року листом № 04/530/8645 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запрошено на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення на 18 грудня 2024 року.
18 грудня 2024 року комісією з розгляду Актів про порушення без присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (не з'явилися) прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 15. Рішення комісії: Акт про порушення К052221 підлягає до розрахунку згідно п. 8.4.11 Правил, формула № 5 за період 74 днів з 09 серпня 2024 року по 21 жовтня 2024 року.
Відповідно до Розрахунку до Акту про порушення К052221 сума необлікованої електроенергії за період 74 днів з 09 серпня 2024 року по 21 жовтня 2024 року становить 9 638,58 грн. з врахуванням ПДВ.
20 грудня 2024 року листом на адресу ОСОБА_2 було направлено протокол комісії № 15, розрахунок до акту про порушення, повідомлення про оплату до актів про порушення рекомендованим листом.
Жодних заперечень щодо порядку та розміру необлікованої електроенергії відповідачем не надано, рішення про проведення розрахунку обсягу та вартості облікованої електроенергії оформлене Протоколом № 15 не оскаржено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір № 22-119 про користування електричною енергією від 05 березня 2000 року за адресою: АДРЕСА_1 , було укладено зі споживачем ОСОБА_2 В Акті № 254296 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380 В від 03 жовтня 2017 року та Акті № 607945 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених у ньому від 03 жовтня 2017 року, які долучені до позовної заяви, власником об'єкта нерухомості та споживачем послуг зазначений ОСОБА_2 ним же і були підписані такі акти. Отже, позивачем не доведено існування у відповідача обов'язку сплатити вартість не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергії, оскільки не доведено того, що ОСОБА_4 є споживачем наданих послуг або власником нерухомого майна.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 56-58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії, ПРРЕЕ).
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пунктом 84 частини першої статті 1 цього Закону визначено значення термінів. Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Частиною 6 статті 56 цього Закону передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 77 цього Закону правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно підпункту 20 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач зобов'язаний не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил (пункт 8.2.5 ПРРЕЕ).
У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу (пункт 8.2.4 ПРРЕЕ).
У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (пункт 8.2.6 ПРРЕЕ).
Відповідно до підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення (пункт 8.2.4 ПРРЕЕ).
Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії (пункт 8.2.7 ПРРЕЕ).
Тобто у разі встановлення оператором системи порушень правил користування електричної енергії, а саме - безоблікового споживання електричної енергії саме споживач має сплатити вартість необлікованої електричної енергії.
Згідного з п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електроенергії - споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
В силу положень статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно пунктів 1 та 11 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна).
Виходячи з наведених положень закону саме власник або уповноважена ним особа має право та зобов'язаний укладати договори щодо постачання електричної енергії до його об'єкту нерухомого майна, а отже є особою, відповідальною за порушення умов таких договорів.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11 березня2019 року у справі № 477/146/17 (провадження № 61-32408св18) та від 09 грудня 2024 року у справі № 333/115/20 (провадження № 61-17281св23).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відповідно до вимог пп. 11 п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електроенергії - При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством.
Суд першої інстанції встановив, що договір № 22-119 про користування електричною енергією від 05 березня 2000 року за адресою: АДРЕСА_1 , було укладено зі споживачем ОСОБА_2
В Акті № 254296 технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380 В від 03 жовтня 2017 року та Акті № 607945 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених у ньому від 03 жовтня 2017 року, які долучені до позовної заяви, власником об'єкта нерухомості та споживачем послуг зазначений ОСОБА_2 ним же і були підписані такі акти.
У протоколі № 054 від 02 грудня 2024 року засідання комісії по розгляду акта № К052211 від 22 жовтня 2024 року про порушення ПРРЕЕ зазначено, що споживачем послуг є ОСОБА_2 (власник за договором), а ОСОБА_1 є дочкою власника.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами с. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять будь-яких доказів які б підтверджували, що відповідач у справі ОСОБА_1 , є споживачем за договором про постачання електричної енергії до будинку чи власникомбудинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Не надавши таких доказів суду, позивач також не вказував, що у нього є труднощі в отриманні таких доказів та з посиланням на ст. 84 ЦПК України не заявляв суду клопотань про їх витребування.
За таких обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що позивач не довів що ОСОБА_1 є споживачем послуг з електропостачання за цією адресою, або ж є власником зазначеного житлового будинку, за адресою якого відкритий цей особовий рахунок.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно з чч. 1, 3 ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 344/16101/17.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача або незалучення належного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).
Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно на підставі наявних у справі та правильно оцінених ним доказів встановив обставини справи, а саме пред'явлення позову до не належного відповідача, надавши їм відповідну правову оцінку, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, колегія суддів в силу положень статті 375 ЦПК України не вбачає підстав для його скасування.
До апеляційної скарги відповідачем надано нові докази, а саме Інформаційну довідку № 438324133 від 06 серпня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з якої вбачається, що власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Вказані докази не подавались відповідачем до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як було зазначено вище, відповідно до ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки перегляд справи судом апеляційної інстанції на підставі доказів, які не надавалися до суду першої інстанції, суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства, позивачем не надано доказів неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, не заявлено клопотання про поновлення строку для подання доказів та про приєднання їх до справи, апеляційний суд не вбачає підстав для прийняття нових доказів на стадії апеляційного провадження та надання їм оцінки.
В даному випадку, готуючись до пред'явлення позову, позивач в силу своїх процесуальних обов'язків зобов'язаний був надати суду докази не тільки про виявлені порушення, а й докази, які свідчать, що відповідати за дане порушення має особа, яка в позовній заяві зазначене відповідачем.
Вказаних обов'язків позивач не виконав, доказів належності будинку ОСОБА_1 , а відтак і можливості застосування підпункту 11 п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електроенергії суду не надав.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, судом повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, вірно застосовані норми матеріального права не допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою до скасування рішення суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» залишити без задоволення.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.