Справа №361/6325/22 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5267/2025 Доповідач: ОСОБА_2
Іменем України
30 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 серпня 2025 року, -
Даною ухвалою суду задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 60 днів, тобто до 5 жовтня 2025 року включно.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до двох місяців, суд взявдо уваги особу обвинуваченого, якому органами досудового розслідування інкриміновано тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, на даний час стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, характер злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_6 та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано позицію сторони захисту та не обґрунтовано неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Прокурор у своєму клопотанні про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України є дійсними та триваючими, тому вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Суд першої інстанції під час розгляду клопотання прокурора врахував, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких одне тяжке. Враховуючи суть обвинувачення та його обставини, суд дійшов до висновку, що існують обґрунтовані ризики щодо негативної поведінки обвинуваченого у суспільстві, його можливість вплинути на встановлення істини по справі та в подальшому перешкодити виконанню процесуальних рішень по справі. Крім того, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 взяв до уваги дані про його особу в їх сукупності.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів вважає доведеним прокурором, що ризики, заявлені у клопотанні є дійсними, а отже, на думку колегії суддів, всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченого, з врахуванням даних про його особу, з огляду на тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, виправданим є подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, що належним чином вмотивовано в ухвалі суду першої інстанції.
Таким чином, на думку колегії суддів, доведеною є актуальність зазначених стороною обвинувачення ризиків. Окрім цього, колегія суддів приходить до висновку, що протиправна поведінка ОСОБА_6 , що є потенційно небезпечною з огляду на суть пред'явленого обвинувачення, і надалі має свій раціональний зміст та високий ступінь імовірності, а тому, недостатнім є застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів.
З огляду на це, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить запобігання встановленим ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відтак, доводи апеляційної скарги обвинуваченого правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, є необґрунтованими і безпідставними.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі обвинуваченого мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали за наслідками апеляційного розгляду.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Суддя Суддя