справа № 369/15448/23 головуючий у суді І інстанції Янченко А.В.
провадження № 22-ц/824/14343/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
01 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року, ухвалені під головуванням суді Янченка А.В., у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» про скасування наказу про оголошення догани, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила суд скасувати наказ Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» від 25 квітня 2023 року № 74-К «Про оголошення догани».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працювала в КП «Укрспецзв'язок» на посаді головного бухгалтера. Згідно з наказом відповідача від 30 березня 2023 року № 38 «Про проведення службового розслідування» (зі змінами, внесеними згідно з наказом відповідача від 11 квітня 2023 року № 39 «Про внесення змін до наказу «КП «Укрспецзв'язок» від 30.03.2023») відповідачем проведено службове розслідування для встановлення причин та обставин, що призвели до порушення частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), пункту 1 Розділу ІІ (далі - Положення № 1213), в частині непогодження Положення про облікову політику КП «Укрспецзв'язок», затвердженого наказом КП «Укрспецзв'язок» від 31.12.2020 № 236, з уповноваженим органом управління; відсутності оновленого та затвердженого наказом КП «Укрспецзв'язок» від 31.12.2020 № 236 «Про облікову політику» Положення про організацію бухгалтерського обліку в КП «Укрспецзв'язок», зазначеного у листі підприємства від 20.08.2021 № 16/949 «Щодо надання інформації про усунення недоліків та впровадження рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту», та притягнення в установленому законодавством порядку до відповідальності працівників КП «Укрспецзв'язок», винних у допущених недоліках та порушеннях. За результатами проведеного службового розслідування складено та затверджено 20 квітня 2023 року акт службового розслідування. На підставі затвердженого 20 квітня 2023 року акту службового розслідування наказом відповідача від 25 квітня 2023 року № 74-К «Про оголошення догани» позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: порушення частини п'ятої статті 8 Закону № 996-ХІV та пункту 1 Розділу ІІ Положення № 1213. Позивач вважає наказ відповідача від 25 квітня 2023 року № 74-К «Про оголошення догани» незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з наступним. Оскаржуваний наказ від 25 квітня 2023 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення за порушення частини п'ятої статті 8 Закону № 996-ХІV та пункту 1 розділу ІІ Положення № 1213 в частині непогодження з уповноваженим органом - Адміністрацією Держспецзв'язку наказу відповідача від 31.12.2020 № 236, яким затверджено Положення про облікову політику КП «Укрспецзв'язок», видано із порушенням строку, встановленого статтею 148 КЗпП України, який має обчислюватись від дати видання вказаного наказу з відсутнім на ньому текстом грифу погодження (витяг з інструкції про діловодство додається); безпосередньо актом службового розслідування не встановлено винуватості особисто позивача в порушенні частини п'ятої статті 8 Закону № 996-ХІV та пункту 1 розділу ІІ Положення № 1213; системний аналіз норм частини п'ятої статті 8 Закону № 996-ХІV та пункту 1 розділу ІІ, Положення № 1213 та Статуту відповідача свідчить про те, що обов'язок відповідача погоджувати свою облікову політику з уповноваженим органом управління має бути передбачений зазначеним Статутом. Разом з тим Статутом відповідача такого обов'язку не передбачено, а жодна із затверджених відповідачем в минулому облікових політик з органом управління не погоджувалась, у зв'язку з чим застосування до позивача у 2023 році дисциплінарного стягнення за непогодження з уповноваженим органом управління облікової політики, затвердженої у 2020 році, не відповідає принципу верховенства права; не залежно від наявності або відсутності у позивача обов'язку погоджувати з органом управління відповідача наказу про затвердження облікової політики до позивача застосовано дисциплінарне стягнення в умовах відсутності визначеного законодавством або розпорядчим документом відповідача кінцевого терміну для такого погодження. У відповідності з Інструкцією з діловодства КП «Укрспецзв'язок», затвердженої наказом відповідача від 22.11.2017 № 346, що була чинною на момент на момент затвердження відповідачем облікової політики (31.12.2020), відповідальність за організацію діловодства в цілому несе директор підприємства, а за погодження проектів нормативно-правових актів відповідають заступники директора згідно з розподілом функціональних обов'язків.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» від 25.04.2023 № 74-К «Про оголошення догани». Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі КП «Укрспецзв'язок» просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги КП «Укрспецзв'язок», зазначає, що факт невиконання пункту 23 Заходів у термін до 20 листопада 2020 року відповідачу був відомий ще 01 грудня 2020 року, а факт відсутності погодження Наказу № 236 з Адміністрацією Держспецзв'язку - в день видання цього наказу, що призвело до пропущення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, передбаченого статтею 148 Кодексу законів про працю України. Звертає увагу суду, що відповідно до службової записки начальника юридичного сектору від 27.03.2023 № 140/15/13-23 зазначене порушення виявлено лише 27 березня 2023 року під час впровадження системи внутрішнього контролю в КП «Укрспецзв'язок». Зауважує, що положеннями пунктів 62, 63 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 передбачено, що зовнішнє погодження проектів документів, створених у паперовій формі, оформляється шляхом проставлення на них грифа погодження, який включає в себе слово «ПОГОДЖЕНО», найменування посади особи та установи, з якою погоджується проект документа, особистий підпис посадової особи, скріплений гербовою печаткою, власне ім'я, прізвище і дату або назву документа, що підтверджує погодження, його дату і номер (індекс). Гриф погодження ставиться нижче підпису на останній сторінці проекту документа. У пункті 1 розділу ІІ Положення № 1213 передбачено, що облікова політика підприємств державного, комунального секторів економіки визначається у розпорядчому документі, який приймається підприємством і погоджується органом, до сфери управління якого воно належить, або уповноваженим органом відповідно до установчих документів. Також вказує, що до органу управління - Адміністрації Держспецзв'язку відповідача подається розпорядчий документ, в якому вже визначена облікова політика, а не проект розпорядчого документа. Отже, посилання суду на вимоги пунктів 62, 63 Типової інструкції, є безпідставними. Відносно твердження суду першої інстанції, що Статутом КП «Укрспецзв'язок», затвердженим наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 18.09.2019 № 496 у редакції наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 27.10.2023 № 921, не передбачено погодження облікової політики з органом управління, зауважує що, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 звернула увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою права. Спеціальна норма встановлює правила, які застосовуються у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які застосовуються у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання. Відсутність у Статуті відповідача обов'язку погодження облікової політики з органом управління не звільняє від обов'язку виконання вимог абзацу другого частини п'ятої статті 8 Закону № 996-XIV та Положення № 1213, що є спеціальними нормами права. Крім того вважає, що Додаткове рішення підлягає скасуванню, оскільки у пункті 133 постанови Великої Палати у складі Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21 роз'яснено, що додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. У разі задоволення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідача про скасування рішення, додаткове рішення також підлягає скасуванню, оскільки воно стосується судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції. Зазначає, що Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі № 161/3482/2 зробив висновок, що додаткове рішення хоч і є окремим процесуальним документом, проте в силу вимог пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України є невід'ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржене в одній апеляційній скарзі разом з основним судовим рішенням.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Казенному підприємстві «Укрспецзв'язок» на посаді головного бухгалтера.
Згідно з наказом відповідача від 30 березня 2023 року № 38 «Про проведення службового розслідування» (зі змінами, внесеними згідно з наказом відповідача від 11.04.2023 № 39 «Про внесення змін до наказу «КП «Укрспецзв'язок» від 30.03.2023») відповідачем проведено службове розслідування для встановлення причин та обставин, що призвели до порушення частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), пункту 1 Розділу ІІ (далі - Положення № 1213), в частині непогодження Положення про облікову політику КП «Укрспецзв'язок», затвердженого наказом КП «Укрспецзв'язок» від 31.12.2020 № 236, з уповноваженим органом управління; відсутності оновленого та затвердженого наказом КП «Укрспецзв'язок» від 31.12.2020 № 236 «Про облікову політику» Положення про організацію бухгалтерського обліку в КП «Укрспецзв'язок», зазначеного у листі підприємства від 20.08.2021 № 16/949 «Щодо надання інформації про усунення недоліків та впровадження рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту», та притягнення в установленому законодавством порядку до відповідальності працівників КП «Укрспецзв'язок», винних у допущених недоліках та порушеннях.
За результатами проведеного службового розслідування 20 квітня 2023 року складено та затверджено акт службового розслідування.
Відповідно до Наказу № 74-К від 25 квітня 2023 року виданого Казенним підприємством «Укрспецзв'язок» у зв'язку з порушенням частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, пункту 1 Розділу ІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року за № 1363/13237, та керуючись пунктом 7.8. Статуту казенного підприємства «Укрспецзв'язок» затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 18.09.2019 № 496 (у редакції наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 28.02.2023 № 143), ОСОБА_2 , головному бухгалтеру бухгалтерії, оголошено догану за порушення трудової дисципліни.
Догану було оголошено на підставі:
- службової записки Олени Бунякіної , начальника юридичного сектору, від 27 березня 2023 року № 140/15/13-23 щодо службового розслідування;
- доповідної записки Тетяни Сулейманової , начальника відділу роботи з персоналом від 11 квітня 2023 року № 163/14/13-23 щодо службового розслідування;
- акту службового розслідування, затвердженого 20 квітня 2023 року.
Зі змісту службової записки Олени Бунякіної , начальника юридичного сектору, від 27 березня 2023 року № 140/15/13-23 щодо службового розслідування вбачається, що оскаржуване дисциплінарне стягнення застосовано до позивача за порушення частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, пункту 1 Розділу ІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року за № 1363/13237, в частині непогодження Положення про облікову політику КП «Укрспецзв'язок».
Як вбачається, з доповідної записки Тетяни Сулейманової , начальника відділу роботи з персоналом від 11 квітня 2023 року № 163/14/13-23 щодо службового розслідування, у ході службового розслідування комісією були опрацьовані письмові пояснювальні записки, зокрема заступника директора із забезпечення Анатолія Крупи , та досліджувалися питання щодо усунення недоліків та впровадження рекомендацій, надісланих листом УВА Адміністрації Держспецзв'язку від 15.09.2020 № 17/01-3443, в частині забезпечення виконання вимог п.п. 18.23 відповідних рекомендацій, наданих за результатами проведеного в період з 17 серпня 2020 року по 04 вересня 2020 року внутрішнього аудиту.
За результатами опрацювання, було виявлено відсутність оновленого та затвердженого наказом КП «Укрспецзв'язок» від 31.12.2020 № 236 «Про облікову політику» Положення про організацію бухгалтерського обліку B КП «Укрспецзв'язок», зазначеного у листі підприємства від 20.08.2021 № 16/949 «Щодо надання інформації про усунення недоліків та впровадження рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту» (далі лист).
Враховуючи вищевикладене начальник відділу роботи з персоналом Тетяна Сулейманова просила директора КП «Укрспецзв'язок» розглянути питання доцільності внесення змін до наказу КП «Укрспецзв'язок» від 30 березня 2023 року № 38 «Про проведення службового розслідування» стосовно встановлення причин та обставин, що призвели до порушення частини п'ятої статті 8 Закону, пункту 1 Розділу ІІ Положення в частині непогодження Положення про облікову політику КП «Укрспецзв'язок», затвердженого наказом КП «Укрспецзв'язок» від 31.12.2020 № 236, з уповноваженим органом управління, та притягнення в установленому законодавством порядку до відповідальності працівників КП «Укрспецзв'язок», винних у допущених порушеннях
Резолютивною частиною Акту службового розслідування комісією запропоновано:
1. Головному бухгалтеру ОСОБА_1 забезпечити: 1) приведення облікової політики КП «Укрспецзв'язок», затвердженої Наказом № 236, у відповідність до вимог: Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємства державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 19.12.2006 № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за № 1363/13237; Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635;
2) невідкладне погодження Адміністрацією Держспецзв'язку розпорядчого документа, яким буде прийнято оновлену облікову політику КП «Укрспецзв'язок»;
3) неухильне дотримання вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.
2. Застосувати до головного бухгалтера ОСОБА_6 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни - неналежне виконання посадових обов'язків, а саме: порушення частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та пункту 1 розділу II Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємства державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 19.12.2006 № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за № 1363/13237; порушення виконання пунктів 18, 23 Рекомендацій у термін до 27.11.2020; пункту 1 та 3 розпорядження КП «Укрспецзв'язок» від 29.09.2020 № 20 «Щодо усунення недоліків та впровадження рекомендацій» у термін до 27.11.2020, пунктів 18, 23 Заходів у термін до 20.11.2020 в частині незабезпечення:
- подання на погодження з Адміністрацією Держспецзв'язку Наказу № 236 у термін до 27.11.2020;
- своєчасного належного оновлення Положення про організацію бухгалтерського обліку в КП «Укрспецзв'язок»;
- своєчасного доопрацювання облікової політики шляхом викладення її у новій редакції з урахуванням вимог Положення та Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635.
3. Поінформувати Адміністрацію Держспецзв'язку щодо затвердження та введення 3 01.01.2021 року в дію Положення про облікову політику КП «Укрспецзв'язок», яке в порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та пункту 1 розділу ІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій і Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2006 за № 1363/13237, не було погоджено уповноваженим органом управління Адміністрацією Держспецзв'язку.
4. Забезпечити неухильне дотримання працівниками КП «Укрспецзв'язок» вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської інформації» в частині належної підготовки організаційно-розпорядчих документів; посилення контролю за термінами виконанням документів.
Як слідує зі вступної частини Акту службового розслідування, 12 грудня 2023 року комісією отримано письмове пояснення головного бухгалтера ОСОБА_1 від 12 квітня 2023 року щодо вжиття заходів з реалізації Рекомендацій в частині забезпечення оновлення Положення про організацію бухгалтерського обліку в КП «Укрспецзв'язок» з метою приведення його положень у відповідність до вимог нормативно-правових документів та надано копію Наказу № 236.
Проведено 13 квітня 2023 року о 10:00 четверте засідання комісії щодо розгляду та опрацювання письмового пояснення головного бухгалтера ОСОБА_6 від 12 квітня 2023 року, за результатами якого головою комісії Тетяною Сулеймановою 13 квітня 2023 року вручено повідомлення про надання головним ОСОБА_7 письмових пояснень з наступного.
У наданому письмовому поясненні від 12 квітня 2023 року зазначено про створення саме одного положення про облікову політику підприємства, яке затверджене Наказом № 236, та у якому відображені відповідні пункти щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Проте, відповідно до листа КП «Укрспецзв'язок» від 20.08.2021 № 16/949 щодо опрацювання пунктів 18, 23 Рекомендацій, Адміністрацію Держспецзв'язку повідомлено про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в КП «Укрспецзв'язок» та про доопрацювання облікової політики підприємства та викладення її у новій редакції. Тобто про два окремих локальних нормативних документа, які затверджені Наказом № 236.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням її трудових прав, як працівника, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу, а відтак наказ від 24 квітня 2023 року № 74-к Про оголошення догани ОСОБА_8 підлягає скасуванню.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Предметом спору у цій справі є вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно зі статтею 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 28 лютого 2024 року у справі № 299/2637/21, від 20 вересня 2024 року у справі № 361/895/23.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 643/7954/17.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Казенному підприємстві «Укрспецзв'язок» на посаді головного бухгалтера.
Відповідно до Наказу № 74-К від 25 квітня 2023 року виданого Казенним підприємством «Укрспецзв'язок» у зв'язку з порушенням частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, пункту 1 Розділу ІІ Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року за № 1363/13237, та керуючись пунктом 7.8. Статуту казенного підприємства «Укрспецзв'язок» затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 18.09.2019 № 496 (у редакції наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 28.02.2023 № 143), ОСОБА_2 , головному бухгалтеру бухгалтерії, оголошено догану за порушення трудової дисципліни.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 8 Закону № 996-ХІV підприємство самостійно:
- визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;
- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;
- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
- затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства;
- визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством)
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Положення № 1213 (в редакції, чинній станом на день видання відповідачем наказу від 31.12.2020 № 236 «Про облікову політику»), облікова політика підприємств державного, комунального секторів економіки визначається у розпорядчому документі, який приймається підприємством і погоджується органом, до сфери управління якого воно належить, або уповноваженим органом відповідно до установчих документів. У розпорядчому документі про облікову політику має бути встановлено методи оцінки, обліку і процедур, які має застосовувати підприємство та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант. Облікова політика визначається на основі положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа не включаються.
З наведеного вбачається висновок, що ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктом 1 Розділу ІІ Положення № 1213 та пунктом 7.8. Статуту казенного підприємства «Укрспецзв'язок» на підставі яких ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності, не містять положень, які б встановлювали будь-які обов'язки для неї, як головного бухгалтера підприємства.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції оскаржуваний наказ не містить викладення суті порушення, а саме в чому конкретно полягає порушення, яке на думку відповідача утворює порушення трудової дисципліни.
Оспорюваний наказ також не містить посилання на нормативний акт, положення, наказ, інструкцію, посадові обов'язки, тощо які були обов'язковими для позивача та які не були ним виконані чи дотримані.
Як було зазначено вище, згідно Акту службового розслідування, затвердженого директором КП «Укрспецзв'язок» 20 квітня 2023 року проведеним службовим розслідуванням серед іншого встановлено неналежне виконання посадових обов'язків головним бухгалтером ОСОБА_9 , а саме: порушення виконання пунктів 18, 23 Рекомендацій у термін до 27.11.2020; пункту 1 та 3 Розпорядження у термін до 27.11.2020, пунктів 18, 23 Заходів у термін до 20.11.2020 в частині незабезпечення:
- своєчасного оновлення належного бухгалтерського обліку в КП «Укрспецзв'язок»; Положення про організацію
- своєчасного доопрацювання облікової політики шляхом викладення її у новій редакції з врахуванням вимог Положення та Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635;
- подання на погодження з Адміністрацією Держспецзв'язку Наказу № 236.
3) порушення пунктів 82, 172 Типової інструкції в частині недотримання вимог оформлення проєктів наказів, розпоряджень.
Разом з тим, як вбачається зі змісту оспорюваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення, порушення виконання пунктів 18, 23 Рекомендацій у термін до 27.11.2020 року; пункту 1 та 3 Розпорядження у термін до 27.11.2020, пунктів 18, 23 Заходів у термін до 20.11.2020 року не ставилось у вину ОСОБА_10 , і у зв'язку з не виконанням зазначених розпоряджень та рекомендацій, остання до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до Інструкції з діловодства КП «Укрспецзв'язок», затвердженою наказом від 22.11.2017 № 346, відповідальність за організацію діловодства в цілому несе директор підприємства, а за погодження проектів нормативно-правових актів відповідають заступники директора згідно з розподілом функціональних обов'язків.
Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України).
Отже, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов'язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, провадження № 14-157цс19). На вказаному наголошено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 333/2536/22, провадження № 61-15014св23.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням її трудових прав як працівника, оскільки позивачу фактично було оголошено догану за порушення нормативних актів, які не встановлюють для неї будь-яких обов'язків, які вона зобов'язана була виконувати.
Оскаржуючи додаткове рішення суду 26 червня 2025 року, відповідач в своїй апеляційній скарзі не навів жодних доводів, які б вказували на його незаконність чи не обґрунтованість.
За приписами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За відсутності доводів незаконності чи не обґрунтованості додаткового рішення суду, колегія суддів в силу вимог ст. 367 ЦПК України підстав до його скасування не вбачає.
Апеляційний суд враховує правовий висновок Верховного Суду № 524/3490/17-ц від 27.03.2019 року, згідно якого відсутня необхідність повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх».
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах, судом повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Укрспецзв'язок» залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2025 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 03 жовтня 2025 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.