06 жовтня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/4840/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Петросян К.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/4840/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення допомоги,
До Луганського окружного адміністративного суду 26.09.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/4840/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення допомоги, в якій заявник просить суд:
змінити спосіб виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 у справі № 360/4840/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення допомоги, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги на стягнення з Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 заборгованості щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7354,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року за результатами розгляду справи № 360/4840/21, яке набрало законної сили 02.11.2021, зобов'язано Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Станом на 25.09.2025 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 360/4840/21, яке набрало законної сили 02.11.2021, відповідачем в частині виплати заборгованої суми грошової допомоги не виконано.
На підставі наведеного заявник вважає, що наявні підстави для зміни способу виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року в справі № 360/4840/21 шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7354,00 грн.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року заяву про зміну порядку виконання судового рішення у справі призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи).
Відповідач пояснення щодо поданої заяви не надав.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 360/4840/21, яке набрало законної сили 02 листопада 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення допомоги, задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язано Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Луганським окружним адміністративним судом 23 листопада 2021 року видано виконавчий лист про зобов'язання Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
ВПВР УЗПВР у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито 09.12.2021 виконавче провадження №АСВП: 67727242 за виконавчим листом за судовим рішенням у справі №360/4840/21.
Згідно виконавчого листа у справі № 360/4840/21 боржником є Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 24179564, місцезнаходження: 93416, Луганська обл., Сєвєродонецький р-н, місто Сєвєродонецьк, вул.Новікова, будинок 15-Б.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1809049 від 23.09.2025 судом встановлено, що юридична особа за кодом ЄДРПОУ 24179564 має найменування «Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, місцезнаходження: 93416, Луганська обл., Сіверськодонецький р-н, місто Сіверськодонецьк, вул.Новікова, будинок 15-Б. Тобто, юридичною особою боржника змінено найменування, при цьому код ЄДРПОУ та місцезнаходження залишились незмінними.
Листом від 04.08.2025 № 991/01-ВА Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області повідомило позивача про те, що нараховану суму коштів за вищевказаним рішенням суду в розмірі 7354,00 грн включено до щомісячної потреби в бюджетних коштах станом на 01.08.2025, яку надано до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації. Відповідно до пункту 9 Порядку розподіл коштів державного бюджету на фінансування за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою, Пенсійним фондом України та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою. Виплату коштів буде здійснено після находження відповідного фінансування та настання черги виплати.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з наведених положень слідує, що не виконання рішення суду про зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З мотивувальної частини рішення суду від 01.10.2021 по справі № 360/4840/21 та листа боржника слідує, що Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області мало донарахувати та виплатити стягувачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі 7354,00 грн.
Заборгованість у розмірі 7354,00 грн нарахована на виконання судового рішення стягувачу не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі № 360/4840/21 шляхом стягнення з Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі 7354,00 грн.
Відповідно суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/4840/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення допомоги, задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі № 360/4840/21 в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги, на стягнення з Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (93416, Луганська обл., Сіверськодонецький р-н, місто Сіверськодонецьк, вул.Новікова, будинок 15-Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованості з виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі 7354,00 грн (сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривні).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян