Справа № 761/18413/25
Провадження № 1-кп/761/3310/2025
29 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №22024000000000532 від 14.06.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується під вартою,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024000000000532 від 14.06.2024.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні звернулася з клопотанням про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 . Просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити помірний розмір застави. Мотивуючи свої доводи, зазначив, що ризики, наведені прокурором, не доведені. Обвинувачена ОСОБА_6 має на утриманні матір з інвалідністю ІІ групи, наміру ухилятись від суду не має, має визначене місце проживання.
Захисник ОСОБА_7 частково заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , зазначив, що ризики, наведені прокурором, не доведені, ОСОБА_6 тривалий час перебуває під вартою, обвинувачена ОСОБА_6 має сім'ю, на її утриманні перебуває хвора матір, яка потребує стороннього догляду, раніше не судима, має місце проживання, намірів переховуватися від суду немає, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням засобу електронного контролю та покладення відповідних обов'язків.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала позицію захисників, зазначила, що наміру переховуватися від суду не має, за час перебування під вартою у неї значно погіршився стан здоров'я, також у неї окремий режим утримання, через що тривалий час не бачилася з матір'ю, яка проживає у м. Луцьку та має інвалідність ІІ групи, потребує стороннього догляду, а тому просила суд змінити їй запобіжний захід на інший, не пов'язаний із триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , судом враховується те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.09.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово був продовжений.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, суд приходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченій в разі визнання її винуватою, а також конкретні обставини кримінального провадження, свідчать про можливість невиконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, наведені обставини дають підстави вважати про наявність ризиків, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, судом не встановлено даних, які б свідчили про неможливість тримання під вартою ОСОБА_6 за станом здоров'я.
При цьому, наявність у обвинуваченої ОСОБА_6 місця проживання, соціальних зав'язків, з урахуванням наведених вище факторів не може в повній мірі бути стримуючими факторами в запобіганні вищевказаним ризикам.
Враховуючи наведене, на переконання суду, менш суворий запобіжний захід, аніж тримання під вартою, на даний час не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, є неспроможними.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити обраний обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави для обвинуваченої ОСОБА_6 , оскільки остання обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених зокрема ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 255 КК України.
При цьому, враховуючи повідомлення сторони захисту щодо стану здоров'я ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне зобов'язати начальника Відділу забезпечення досудового слідства СБ України забезпечити додержання права обвинуваченої ОСОБА_6 на належні умови тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.331, 372 КПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 .
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , без визначення розміру застави, до 27 листопада 2025 року, включно.
На підставі ст. 206 КПК України зобов'язати начальника відділу забезпечення досудового слідства СБ України забезпечити додержання права обвинуваченої ОСОБА_6 на належні умови тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді